Українські художники створюють ілюстрації та картини, щоб привернути увагу світу до війни в країні. Саме мистецтво стало способом показати війну людям закордоном, пояснити, чому Україні так необхідна підтримка західних партнерів, а також продемонструвати роботи талановитих митців.

Редакція зібрала роботи митців зі сходу та півдня.

Сергій Захаров

Донецький художник Сергій Захаров через свою творчість потрапив у полон, де окупанти змушували чоловіка 6 разів копати собі могилу. Після звільнення Сергій намалював графічний роман “Діра”, який описує все, що відбувалося з людьми в полоні. Письменник Сергій Мазуркевич записав усе зі слів Захарова.

Зараз Захаров продовжує створювати полотна, які розповідають реалії життя в Україні. Одна з останніх робіт у межах проєкту “Ukrainian calendar of Venus of war” зображує жінку, яка втратила кінцівки через війну.

Тамара Качаленко

Художниця Тамара Качаленко родом з Херсонщини, дівчина створює роботи кульковою ручкою, інколи навіть під час вибухів. Мисткиня малює обличчя людей, які побачили війну: діти, жінки та літні люди постають на картинах Калаченко у стилі гіперреалізму. Малярка особливу увагу надає деталям, скрупульозно їх пропрацьовує.

Сергій Ткаченко

Художник-переселенець Сергій Ткаченко близько 20 років мешкав у Донецьку, після початку війни
у 2014 році чоловік переїхав до Києва.

Тут він створює полотна, де зображує людей, які втратили свої домівки та минуле життя. Одна з таких робіт — це картина “Переселенець”, де художник зобразив усіх тих, кому довелося назавжди залишити свій дім та зібрати все життя в один рюкзак. Також в добірці маляра є історичні нариси.

Сергій Майдуков

Художник Сергій Майдуков народився в Донецьку, в дитинстві мріяв стати ботаніком, але згодом юнака захопила інша сфера. У 2006 році, малював графічні історії. Під час повномасштабного вторгнення художник почав створювати ілюстрації, що розповідають про життя в Україні під час війни. Його роботи були на обкладинці The Guardian.

Майдуков за свій вклад в мистецтво міг отримати премію миру імені Ремарка, але відмовився, бо на неї претендувала також російська письменниця Людмила Уліцька.

Оксана Оснач

Мисткиня Оксана Оснач з Херсона пережила окупацію рідного міста. Жінка за цей час створила 10 полотен, які вона назвала “окупаційними”.

“Десять картин, які народилися в окупованому Херсоні. Це молитви, відчай і віра, любов і надія, моє спасіння і мій виклик обставинам…Молюся про припинення жорстоких обстрілів Херсона і усіх українських міст”, — написала художниця.

Анастасія Медяник

Художниця Анастасія Медяник вже двічі переселенка. У 2014 році їй довелось виїхати з Луганська, а на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — з Рубіжного. У Рубіжному Анастасія вела художню студію для дітей – займалася з ними пісковою анімацією, малюванням у різних техніках. 

Анастасія Медяник мріє повернутися в Україну і відкрити свою власну велику студію, працювати в різних техніках з українськими мотивами (наприклад, витинанки, вибійки, акварель, розпис по кераміці тощо), робити пленери, майстер-класи в різних містах світу.

Олена Клочко

Художниця з Бахмута Олена Клочко фіксує війну на своїх полотнах у жіночих та чоловічих обличчях. Мисткиня працює у стилі неоекспресіонізму.

Зараз вона проживає в Німеччині, де періодично влаштовує майстер-класи. У Берліні, 15 березня, мисткиня запрошує на показ своєї стрічки, що була знята в Бахмуті разом з Романом Потапенко.

Читайте також:

• Медузи, туалети та весілля: підбірка музеїв Києва, які варто відвідати
• Росія хоче продати викрадену з України картину за 40 мільйонів гривень
• Окупанти викрали з українських музеїв майже 500 тисяч творів мистецтва

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга є безкоштовною, а сама процедура чітко регламентована законодавством.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо процедури отримання першого паспорта, спираючись на чинні норми законодавства.

ID-картка: формат та термін дії

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка). Це сучасний документ, який замінив старі паперові книжечки.

Законодавством встановлено різні терміни дії документа залежно від віку отримувача:

• особам віком від 14 до 18 років паспорт оформляється на 4 роки;
• особам, які досягли 18-річного віку, паспорт видається на кожні 10 років.

Перелік необхідних документів

Для оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку заявнику необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати такий пакет документів:

• свідоцтво про народження (оригінал);
• паспорти обох батьків (або одного з них);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП);
• документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання (це може бути довідка органу реєстрації із зазначеною датою реєстрації, будинкова книга або картка реєстрації/прописки).

Терміни виготовлення та вартість

Важливою умовою для тих, хто отримує паспорт вперше у 14 років, є відсутність адміністративного збору. Оформлення документа здійснюється безкоштовно.

Стандартний строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі складає 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.

Отримання паспорта у 14 років є обов’язковим кроком для кожного громадянина, адже цей документ необхідний для подальшої реалізації прав, зокрема для вступу до навчальних закладів, оформлення банківських карток та отримання державних послуг.

Читайте також:

Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Києві проводять прийом представники Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та відділу реєстрації Бахмутської громади. Тут ВПО з Бахмута можуть отримати різні види послуг, в тому числі зареєструвати місце проживання, отримати витяги з реєстру громади, оформити відстрочку від мобілізації.

Детальніше про те, які послуги надає бахмутський ЦНАП у Києві, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмутський ЦНАП у Києві: послуги

У Києві працюють представники Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради. Вони проводять прийом людей, які евакуювалися з Бахмута.

Для бахмутян доступні такі види послуг:

• реєстрація місця проживання;
• актуалізація даних у реєстрі громади;
• внесення змін до інформації про особу;
• зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• надання витягу з реєстру громади;
• подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• надання відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подання повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Бахмутський ЦНАП у Києві: адреса і контакти

Бахмутський ЦНАП у Києві працює за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (орієнтир — станція метро “Шулявська”).

Прийом мешканців проходить за попереднім записом. Запланувати прийом можна за телефонами:

• +380 (99) 667 9206;
• +380 (98) 850 0561 (представник ЦНАПу),
• +380 (93) 940 3116;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

Консультації за вказаними номерами можна у понеділок-п’ятницю з 10:00 до 16:00. Також є можливість звернутися на електронні пошти: [email protected] та [email protected].

Читайте також:

Телефони осередків бахмутян в Україні: актуальні контакти у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!