Українські художники створюють ілюстрації та картини, щоб привернути увагу світу до війни в країні. Саме мистецтво стало способом показати війну людям закордоном, пояснити, чому Україні так необхідна підтримка західних партнерів, а також продемонструвати роботи талановитих митців.

Редакція зібрала роботи митців зі сходу та півдня.

Сергій Захаров

Донецький художник Сергій Захаров через свою творчість потрапив у полон, де окупанти змушували чоловіка 6 разів копати собі могилу. Після звільнення Сергій намалював графічний роман “Діра”, який описує все, що відбувалося з людьми в полоні. Письменник Сергій Мазуркевич записав усе зі слів Захарова.

Зараз Захаров продовжує створювати полотна, які розповідають реалії життя в Україні. Одна з останніх робіт у межах проєкту “Ukrainian calendar of Venus of war” зображує жінку, яка втратила кінцівки через війну.

Тамара Качаленко

Художниця Тамара Качаленко родом з Херсонщини, дівчина створює роботи кульковою ручкою, інколи навіть під час вибухів. Мисткиня малює обличчя людей, які побачили війну: діти, жінки та літні люди постають на картинах Калаченко у стилі гіперреалізму. Малярка особливу увагу надає деталям, скрупульозно їх пропрацьовує.

Сергій Ткаченко

Художник-переселенець Сергій Ткаченко близько 20 років мешкав у Донецьку, після початку війни
у 2014 році чоловік переїхав до Києва.

Тут він створює полотна, де зображує людей, які втратили свої домівки та минуле життя. Одна з таких робіт — це картина “Переселенець”, де художник зобразив усіх тих, кому довелося назавжди залишити свій дім та зібрати все життя в один рюкзак. Також в добірці маляра є історичні нариси.

Сергій Майдуков

Художник Сергій Майдуков народився в Донецьку, в дитинстві мріяв стати ботаніком, але згодом юнака захопила інша сфера. У 2006 році, малював графічні історії. Під час повномасштабного вторгнення художник почав створювати ілюстрації, що розповідають про життя в Україні під час війни. Його роботи були на обкладинці The Guardian.

Майдуков за свій вклад в мистецтво міг отримати премію миру імені Ремарка, але відмовився, бо на неї претендувала також російська письменниця Людмила Уліцька.

Оксана Оснач

Мисткиня Оксана Оснач з Херсона пережила окупацію рідного міста. Жінка за цей час створила 10 полотен, які вона назвала “окупаційними”.

“Десять картин, які народилися в окупованому Херсоні. Це молитви, відчай і віра, любов і надія, моє спасіння і мій виклик обставинам…Молюся про припинення жорстоких обстрілів Херсона і усіх українських міст”, — написала художниця.

Анастасія Медяник

Художниця Анастасія Медяник вже двічі переселенка. У 2014 році їй довелось виїхати з Луганська, а на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — з Рубіжного. У Рубіжному Анастасія вела художню студію для дітей – займалася з ними пісковою анімацією, малюванням у різних техніках. 

Анастасія Медяник мріє повернутися в Україну і відкрити свою власну велику студію, працювати в різних техніках з українськими мотивами (наприклад, витинанки, вибійки, акварель, розпис по кераміці тощо), робити пленери, майстер-класи в різних містах світу.

Олена Клочко

Художниця з Бахмута Олена Клочко фіксує війну на своїх полотнах у жіночих та чоловічих обличчях. Мисткиня працює у стилі неоекспресіонізму.

Зараз вона проживає в Німеччині, де періодично влаштовує майстер-класи. У Берліні, 15 березня, мисткиня запрошує на показ своєї стрічки, що була знята в Бахмуті разом з Романом Потапенко.

Читайте також:

• Медузи, туалети та весілля: підбірка музеїв Києва, які варто відвідати
• Росія хоче продати викрадену з України картину за 40 мільйонів гривень
• Окупанти викрали з українських музеїв майже 500 тисяч творів мистецтва

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 14 жовтня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати людина може не отримати.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала поради від “Юридичного порадника для ВПО” про те, як з’ясувати підстави такого рішення та куди варто звертатися.

Чи повідомляють про припинення виплат офіційно

Згідно з постановою Кабміну від 20 березня 2022 року № 332, за результатами верифікації в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, яким не відповідає отримувач допомоги. Водночас Порядок не встановлює безумовного обов’язку повідомляти отримувача про відмову в призначенні або продовженні виплати.

За наявності технічної можливості про підстави відмови та порядок оскарження можуть повідомити:

• засобами електронного сповіщення Єдиної системи;
• засобами мобільного зв’язку;
• засобами поштового або електронного зв’язку.

Наразі проблема недостатнього інформування отримувачів відома та обговорюється з представниками ПФУ. У нормативному регулюванні вже передбачена можливість електронного інформування, а одним із напрямів подальшого розвитку є відображення відповідної інформації в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ. Система інформування ще формується, і порядок її роботи може змінюватися з урахуванням змін у законодавстві.

Що робити, якщо допомога не надійшлаЯкщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Що робити, якщо допомога не надійшла

Якщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Якщо виплата не надходить довше, варто звернутися до ПФУ та з’ясувати причину:

• через вебпортал ПФУ — авторизуватися в особистому кабінеті за допомогою КЕП або “Дія.Підпису” та направити звернення;
• телефоном — звернутися на гарячу лінію ПФУ за номерами: 0 800 503 753, +380 (44) 281 08 70 або +380 (44) 281 08 71;
• поштою або електронною поштою — направити письмове звернення до відповідного сервісного центру ПФУ;
• особисто — звернутися до сервісного центру ПФУ незалежно від місця реєстрації.

Чому варто подавати письмове звернення

Юристи наголошують: якщо потрібно не лише дізнатися причину припинення виплати, а й оцінити законність такого рішення та за потреби його оскаржити, рекомендується звернутися до ПФУ письмово.

У зверненні варто попросити повідомити:

• чи приймалося рішення про припинення або непродовження виплати допомоги;
• дату такого рішення;
• конкретну підставу його прийняття.

Саме письмова відповідь ПФУ дасть змогу проаналізувати підстави припинення допомоги та визначити подальший алгоритм дій.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!