“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях розпочалася активна фаза підготовки до проведення осіннього голосування. У вересні там планують провести псевдовибори депутатів до Державної думи російської федерації. Аби стимулювати місцеве населення до участі у процесі, російська сторона розгорнула масштабну кампанію. Зокрема, російське товариство “Знання” організувало цикл лекцій, спрямованих на інтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій.

Про це повідомив деніс пушилін.

На ТОТ розпочалися лекції до виборів

У вересні на захоплених територіях заплановане проведення перших виборів депутатів до Держдуми. Російська сторона подає цей процес як визначальну історичну подію для регіону. Щоб мотивувати населення йти на дільниці, окупаційна адміністрація у своїх інформаційних кампаніях регулярно звертається до подій минулих років.

Зокрема, росіяни апелюють до так званих незаконних референдумів, які були організовані у 2014 та 2022 роках. Ці заходи подаються як приклад того, що люди нібито самостійно визначили вектор розвитку території. Тепер же, за твердженням організаторів виборів, через голосування місцеві мешканці мають вирішити, кому саме вони довірять представництво своїх інтересів у владних органах. Від результатів голосування, як переконують росіяни, залежатиме ухвалення законів, розв’язання нагальних проблем людей та відстоювання інтересів усього регіону.

Лекції від товариства “Знання” як інструмент впливу

Для того, щоб місцеві жителі підходили до процесу голосування більш підготовленими, на окупованих територіях запустили спеціальні освітні заходи. Головним виконавцем цієї програми стало російське товариство “Знання”. Воно проводить регулярний цикл лекцій, на яких детально розбирається устрій російської виборчої системи.

Організатори зазначають, що розглядають ці заходи не лише як технічну підготовку до процедури волевиявлення. Самі вибори та лекції про них позиціонуються як інструмент для формування загальноросійської громадянської ідентичності. Залученість населення до цих заходів поступово зростає: за наявними даними, з початку 2026 року учасниками таких лекцій стали вже понад три тисячі осіб.

Під час зустрічей російські лектори розкривають слухачам такі теми:

• принципи роботи системи — пояснення етапів, механізмів та правил проведення виборчих процесів у російській федерації;
• повноваження депутатів — роз’яснення того, за які саме напрямки відповідають обрані представники влади на різних державних рівнях;
• права виборців — опис інструментів та можливостей, які нібито отримує кожен учасник виборчого процесу.

У такий спосіб росіяни намагаються переконати мешканців окупованих територій, що від голосу кожної окремої людини залежить багато суспільно-політичних процесів. Участь у вересневих виборах активно транслюється як зона особистої відповідальності громадян за власне майбутнє, що в кінцевому результаті має забезпечити необхідну явку на виборчих дільницях.

Читайте також:

На ТОТ готуються до виборів: які партії просуває російська влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Президент підписав указ про надання звання Героя України та ордену Держави Олексію Юкову зі Слов’янська, керівнику пошукового загону “Плацдарм”. Пошуковець займався поверненням тіл загиблих понад 25 років і загинув під час виконання чергової місії на території Донецької області.

Про це йдеться в указі на сайті президента.

Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України Олексію Юкову

Керівника пошукової групи удостоїли звання Героя “за громадянську мужність, виявлену під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, визначний особистий внесок у збереження пам’яті про полеглих захисників України, самовіддане служіння Українському народові”.

Що відомо про Олексія Юкова

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року в місті Слов’янськ на Донеччині. Там він проживав, здобував освіту, займався громадською діяльністю та працював тренером із таїландського боксу.

Пошуком останків загиблих він почав займатися у віці 13 років. На початковому етапі його робота була зосереджена на пошуку останків військових, які загинули в період Другої світової війни.

З початком війни у 2014 році Олексій Юков перейшов до пошуку тіл на сучасних полях бою. Він став засновником пошукової групи “Плацдарм”, яка здійснювала виїзди безпосередньо в райони ведення бойових дій та поблизу лінії фронту. Відомо, що Юков працював в Іловайську, де у 2014 році група брала участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, які загинули під час боїв за місто.

Після початку повномасштабного вторгнення загін “Плацдарм” знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових та цивільних осіб. Він також брав участь у діяльності, пов’язаної з обміном тілами.

Керівник загону загинув 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді на Донеччині у віці 40 років. Під час повернення з чергової місії з пошуку загиблих його автомобіль підірвався на міні.

Вже 6 серпня петиція про присвоєння йому звання Героя України посмертно набрала необхідну для розгляду кількість підписів та отримала статус очікування на розгляд. Невдовзі після цього на сайті президента з’явився відповідний указ про нагородження.

Читайте також:

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!