“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії, ймовірно, вбили Станіслава Орлова, засновника розвідувально-диверсійної бригади “Еспаньйола”, відомої участю в боях за Вугледар, Бахмут і Часів Яр, а також численними воєнними злочинами, зокрема, вбивством українських військовополонених.

Про смерть Станіслава Орлова повідомили російські пропагандисти.

Ліквідація засновника “Еспаньйоли”: що відомо

За даними російських пропагандистів, Станіслава Орлова на позивний “Іспанець”, ймовірно, вбили під час затримання по справі незаконного привласнення 1,5 мільярда рублів або 781 мільйона гривень.

Водночас у самій неонацистській бригаді підтвердили загибель власного засновника. Проте, там також заявили, що не знають точної причини та місця загибелі, а також причетних. Всі дані наразі встановлює слідство.

Чим відомий Орлов та “Еспаньйола”

Станіслав Орлов прибув на окуповану частину Донбасу ще у 2014 році, долучившись до бойовиків бригади Безлера. У складі бригади він організував розвідувальну роту “Череп та кості”.

Розвідувально-диверсійну бригаду “Еспаньйола”, під егідою якої воювали сотні ультраправих і неонацистів, він створив у 2022 році. Як вказує “Мілітарний“, підрозділ був відомий своєю жорстокістю щодо військовополонених та цивільних, зокрема, її бійці закликали “видаляти статеві органи” і “зрізати губи, щоб оголити щелепу” українським військовополоненим.

Бригада брала участь у боях за Маріуполь та в облозі “Азовсталі”, у боях на Херсонському й Запорізькому напрямках, зіткненнях під Вугледаром, битвах за Бахмут, Часів Яр та Авдіївку. Водночас, за даними видання The Insider, сам Орлов тримався якомога далі від лінії фронту і керував бойовими дронами з москви.

Читайте також:

Росіяни розстріляли двох українських полонених біля Удачного

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, який створив режисер Мстислав Чернов, потрапив до коротких списків номінантів на премію “Оскар” у 2026 році.

Про це стало відомо з коротких списків, опублікованих на сайті американської кінопремії.

“2000 метрів до Андріївки” може отримати “Оскар”

Стрічку “2000 метрів до Андріївки” включили до категорії “Документальний повнометражний фільм”. Водночас до номінації “Міжнародний повнометражний фільм”, на яку Україна також висувала картину, вона не пройшла.

Фільм присвячений подіям у селі Андріївка, що розташоване приблизно за десять кілометрів від Бахмута. Режисер Мстислав Чернов разом з Олександром Бабенком працювали безпосередньо на фронті разом із бійцями 3-ї окремої штурмової бригади, фіксуючи спроби українських військових звільнити Андріївку.

Крім того, до коротких списків премії “Оскар” потрапила ще одна робота українців — анімаційний документальний фільм Анастасії Фалілеєвої під назвою “Я померла в Ірпіні”. Його включили до номінації “Анімаційний короткометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!