“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська мають нове просування на Донеччині. За даними аналітичного проєкту DeepState, окупанти просунулися поблизу сіл Ступочки та Удачне. Також зафіксовано просування російських сил біля Безсалівки у Сумській області.

Про це повідомляє Deep State.

Донеччина: де просунулися російські війська

Аналітики проєкту DeepState оновили карту бойових дій та повідомили про зміни на фронті.За їхніми даними, російські війська просунулися поблизу кількох населених пунктів:

• біля Ступочок на Донеччині;
• біля Удачного на Донеччині;
• біля Безсалівки у Сумській області.

Що відомо про ситуацію на цих ділянках фронту

Село Ступочки розташоване поблизу Костянтинівки у Краматорському районі Донецької області. Ця ділянка фронту залишається однією з активних, де російські війська намагаються покращити свої тактичні позиції.

Також просування окупантів зафіксовано біля Удачного, яке розташоване неподалік Покровського напрямку. На цьому напрямку російські сили протягом останніх місяців намагаються просуватися у бік українських оборонних позицій.

До теми:

Основний удар — на Покровському і Костянтинівському напрямках: що відбувається на фронті Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!