“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадський діяч Павло Островський розповів про процес офіційного перейменування районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці та про його символічне значення. За його словами, зміни відбувалися у відкритому режимі за участю громадськості та місцевих краєзнавців і не потребували додаткового фінансування з бюджету.

Детальніше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Перейменування районів Донеччини та Луганщини

Днями у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці райони отримали історично та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

За словами Островського, ідея перейменування районів Донеччини та Луганщини має значно глибші корені: у 1991 році вже проводився локальний референдум у Донецьку щодо перейменування Ворошиловського району на Юзівський. Тоді переміг варіант “Центральний район”, але реалізувати ініціативу не вдалося через відсутність політичної волі.

За словами Островського, громадська організація “Сильні громади”, яку він представляє, підтримувала деколонізацію з 2015 року і надавала експертну допомогу в організації процесу. Він зазначив, що комунікації з обласними адміністраціями, Інститутом національної пам’яті та місцевими краєзнавцями забезпечили відкритий процес, що враховував інтереси громадськості. Також активіст підкреслив, що законодавство дозволяло проводити такі зміни навіть на окупованих територіях, а після прийняття закону 4579 усе відбулося у визначені терміни.

На питання, чому це важливо саме зараз активіст каже:

“Ця територія була, є і залишається українською. Щоб не розповідали російські пропагандисти, можна власні інші виробки. Це банально питання гігієни. І це треба давно позбавитися всього цього советського сміття і відправити його нарешті на смітник історії”.

Початок процесу в сучасному контексті

На сучасному етапі процес розпочався у грудні 2024 року з реєстрації законопроєкту про перейменування судів із комуністичними російськими назвами, що стало формальним стартом деколонізації районів. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав врахування місцевого контексту окупованих міст, таких як Донецьк, Луганськ, Макіївка та Горлівка.

Островський зазначив, що початкові пропозиції, зокрема щодо Юзівського району, обговорювалися з краєзнавцями та істориками, і після консультацій були внесені зміни до назв районів. Він пояснив, що орієнтиром для назв стали ті ж пропозиції, що були затверджені для районних судів, з можливістю уточнення через громадські обговорення

Громадське обговорення та роль краєзнавців

Процес перейменування тривав у два етапи. На першому етапі громадяни могли подавати свої пропозиції, на другому — визначати остаточні варіанти назв районів. Комісії з де-русифікації складалися з істориків та краєзнавців Донеччини та Луганщини

Островський уточнив, що у Луганську та Донецьку громадські обговорення дозволили скоригувати деякі назви: Ленінський район у Луганську став Шевченківським, а Смолянинівський район у Донецьку — Смолянським, оскільки такі назви були більш зрозумілі місцевим мешканця

“Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій”, — пояснює активіст.

На цьому етапі зміни відбуваються в реєстрі, і це не потребує додаткового фінансування. «Після перейменування немає необхідності змінювати документи».

Політичне значення

За словами Павла Островського, перейменування районів Донеччини та Луганщини має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Воно демонструє незмінну позицію України щодо окупованих територій і підкреслює, що Донеччина та Луганщина залишаються частиною України.

Активіст зазначив, що такі рішення є сигналом для мешканців тимчасово окупованих територій: держава не відмовляється від регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості. Після відновлення української влади у Донецьку та Луганську рішення будуть повністю імплементовані на практиці.

Важливо, що перейменування районів не потребує додаткового фінансування, оскільки зміни відбуваються лише в реєстрах, які ведуть державні підприємства. Активіст пояснив, що обласна державна адміністрація надсилає відповідні повідомлення, а документи громадян залишаються чинними і не потребують оновлення. Витрати адміністрації на цей процес обмежуються поточною діяльністю працівників, додаткових коштів виділяти не потрібно.

Островський зазначив, що інформація про нові назви районів доводиться до міських рад та державних підприємств, які ведуть реєстри, і ці дані передаються також картографічним сервісам, зокрема Google Maps. За його словами, після оновлення реєстрів інформація про офіційні назви районів відображатиметься на картах, і користувачі зможуть бачити актуальні дані вже найближчим часом.

До теми:

Перейменування районів Донецька і Луганська: затверджено нові українські назви

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!