“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Народні депутати України ініціювали затвердження нової пам’ятної дати. 20 жовтня пропонується відзначати День стійкості внутрішньо переміщених осіб. Відповідний законопроєкт передали на розгляд Верховної Ради.

Про це йдеться у проєкті постанови №16212.

Нардепи пропонують запровадити пам’ятну дату для ВПО

Народні депутати ініціювали затвердження нової пам’ятної дати — Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб. Його пропонують відзначати 20 жовтня. Цю дату обрали невипадково, бо саме 20 жовтня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, який започаткував формування спеціальних законодавчих гарантій захисту прав ВПО.

У проєкті постанови також зазначені рекомендації щодо відзначення цієї дати. Кабінет Міністрів України має розробити і затвердити план заходів з відзначення на державному та місцевому рівнях. Це можуть бути тематичні заходи, спрямовані на привернення уваги до питань ВПО, їх соціальної адаптації та інтеграції, забезпечення житлом і працевлаштування.

Державному комітету телебачення і радіомовлення рекомендують висвітлювати заходи з відзначення Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб. Це може бути поширення тематичних теле- і радіопрограм, інформаційних матеріалів та історій ВПО.

Законопроєкт вже розглянуло керівництво Верховної Ради. Зараз він перебуває на опрацюванні в комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Читайте також:

• Для тих, хто планує евакуацію, з’явиться можливість завчасно знайти безоплатне житло
• Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення
• Довідки ВПО залишаються чинними: що змінюється після набрання чинності новим законом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 17 штурмів. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках інтенсивність атак зменшилася. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 35 наступальних дій армії рф, що на 20 менше, ніж вчора.

Детальніше про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії дещо зросла. Українські військові зупинили 17 атак, що на 2 штурми більше, ніж напередодні. Противник атакував у районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснював штурми у напрямках Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Чернігівки та Добропілля.

Cпад наступальної активності фіксується на Костянтинівському напрямку. Тут зафіксовано 10 атак, що одразу на 14 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Росіяни вели наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка та Дружківка.

На Лиманському напрямку спостерігається зростання кількості боєзіткнень. Українські військові відбили 6 спроб противника вклинитися в оборону (це на 1 атаку більше порівняно з минулою добою). Штурмові дії фіксувалися в районах Новосергіївки, Ставків, Лимана та Зарічного.

Зниження тиску противника відбулося на Слов’янському напрямку. Російські війська здійснили лише 2 атаки поблизу Никонорівки та Миколаївки (що на 7 штурмів менше, ніж попередньої доби).

На Краматорському напрямку минулої доби російська армія активних наступальних дій не проводила (напередодні тут зафіксували 2 атаки).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат — 2 380 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 3 бойові броньовані машини;
• 23 артилерійські системи;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 5 засобів ППО;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 163 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 375 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 2 одиниці спеціальної техніки.

Читайте також:

На Костянтинівському напрямку зросла кількість атак — Генштаб ЗСУ