“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підконтрольній території Донецької області залишаються 8 063 дитини. Частина з них проживає у населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація у примусовий спосіб. З 9 червня в області розпочався 34-й етап примусової евакуації дітей із родинами, а до переліку територій додали окремі райони Краматорська та Слов’янська.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Евакуація на Донеччині

За словами Юлії Рижкової, начальниці служби у справах дітей, станом на початок червня на підконтрольній території Донецької області перебувають 8 063 дитини, з яких на території активних бойових дій залишаються троє дітей. Усі вони проживають у Миколаївці.

У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація дітей разом із батьками або законними представниками, залишаються 629 дітей із 474 сімей. Вони проживають у шести населених пунктах трьох територіальних громад.

Де наразі перебувають діти у зоні примусової евакуації

Найбільше дітей залишається у Краматорській та Слов’янській громадах. У Краматорській міській територіальній громаді перебувають 293 дитини із 212 сімей, з яких:

• Мала Таранівка — 83 дитини;
• Привілля — 2 дитини;
• Біленьке — 66 дітей;
• окремі території Краматорська — 142 дитини.

В окремих районах Слов’янська та територіальної громади залишаються 333 дитини із 260 сімей;

У Миколаївці проживають троє дітей із двох сімей. При цьому за відомими адресами проживання встановити їхнє місцезнаходження наразі не вдалося.

За словами Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, за останній тиждень із небезпечних територій евакуювали 33 дитини із 21 сім’ї. Загалом від початку червня евакуацію пройшли 34 дитини із 22 сімей. Загалом же з 1 червня за межі області виїхало 3 800 осіб, з яких 400 — це діти.

Загальна статистика евакуації населення з Донецької області

За даними Дмитра Петліна, станом на вечір 9 червня загальна кількість людей, які залишили місця постійного проживання на Донеччині, перевищила 1 мільйон 386 тисяч осіб. Серед них 209,3 тисячі дітей.

На підконтрольній території області наразі залишаються 140 400 жителів. Із них близько 8 тисяч — діти.

Читайте також:

“Дрон атакував жінку, коли вона майже підійшла до нас”: волонтер про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можуть ВПО, мешканці звільнених територій та територій бойових дій.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У вівторок, 16 червня, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

• проживають на території бойових дій;
• були змушені покинути дім через війну;
• повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

• Соціальна допомога замість пенсії: критерії отримання та інструкція з онлайн-оформлення
• Безкоштовне житло для переселенців на Київщині: фонд Хансена відкрив прийом заявок
• Як у Краматорську оформити компенсацію на ремонт житла та допомогу при пораненні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!