“Я бачив ваш дзвінок — напишіть мені в особисті, якщо ваша проблема важлива, й ми розв’яжемо це питання”.

Так відповів мер естонського міста Тарту Урмас Клаас, коли йому під час робочого дня на особистий телефон подзвонив мешканець Тарту. На телефон мера згодом надійшло SMS, де чоловік повідомив про проблеми із паркувальним місцем для людей з інвалідністю. У той же день працівники мерії розв’язали проблему. Чи уявляєте ви, щоб у вас був номер мера вашого міста, а ще йому можна було зателефонувати чи написати SMS, й він вам ще і відповість? Для жителів естонського міста Тарту тут немає нічого незвичайного. Вони також можуть приходити до мерії та спілкуватися з усіма працівниками.

Як відбувається комунікація з місцевою владою закордоном — редакції Бахмут IN.UA розповіли Урмас Клаас, мер Тарту, та Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Комунікація з ОМС

Тарту — друге за величиною місто в Естонії. Тут проживає близько 90 тисяч людей, серед яких налічуються понад 100 національних меншин. З початком повномасштабної війни в Україні Тарту надало прихисток сотні українським біженцям, близько 700 українських дітей навчаються у місцевих школах, та ще близько 800 дітей ходять у шкільний садочок.

Реальна цифра може бути значно більшою, бо не всі українці отримали статус тимчасового захисту в Естонії. По місту можна побачити українську символіку, а в місцевих газетах щодня нагадують про те, який день війни в Україні.

Мерія Тарту розташована в центрі міста — це стара історична будівля, яку не можна перебудувати всередині, щоб, наприклад, покласти ліфт для маломобільного населення. Водночас мерія має бути доступною для всіх мешканців, і для людей з інвалідністю зокрема — саме тому тут облаштували кабінет мера на першому поверсі та пандус для безбар’єрного доступу до будівель.

Мер Тарту Урмас Клаас пояснює, що всі працівники мерії мають право говорити з журналістами, відповідати на їх питання оперативно, не узгоджуючи відповіді. Так само з жителями Тарту чиновники спілкуються напряму, без посередників — для цього вони проходять тренінги, щоб розуміти, як потрібно подавати інформацію.

До мера Тарту можна просто подзвонити чи написати

Ексмеркиня Нарви переконана, що з людьми важливо підтримувати контакт, аби розуміти їх проблеми.

“Коли я йду в магазин, то знаю, що проведу там більше часу, ніж планувала. Тому що по дорозі я точно зустріну кілька людей, які щось мене запитають, і я маю їм відповісти”, — каже Катрі Райк.

Мер Тарту має публічний номер мобільного телефону, на який може зателефонувати кожен мешканець. Зазвичай по 5 дзвінків у день бувають не на тему, пояснює мер. Але в більшості люди звертаються із важливих питань й не турбують безпричинно.

“Я багато спілкуюсь з людьми — можна сказати, що я на відстані руки від них. Одна сторона — це офіційні пресрелізи, інша — це Instagram, Facebook. Якщо пишуть коментар під моїм постом, то я відповідаю. І, як й звичайна людина, я ходжу в магазин, аптеку, кафе і всюди спілкуюсь з мешканцями”, — пояснює Урмас Клаас.

Катрі Райк також додає, що спілкування з людьми сприяє ще й довірі до місцевої влади, бо мешканці бачать, що їх не тільки слухають, а і чують.

“Важливо підтримувати контакт з людьми, навіть дистанційно. Повинні бути зустрічі з громадою — ми проходили період коронавірусу, коли все було онлайн. Але навіть тоді ми зустрічалися, адже влада повинна бути відкритою зі своїм населенням, люди це відчувають”, — говорить Катрі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута

• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Світлина фотожурналістки Анастасії Тейлор-Лінд, зроблена на Полтавщині, стала однією з найкращих у 2025 році за версією National Geographic. На фото зображена родина переселенців з Авдіївки — у кадрі тітка тримає за руку свого маленького племінника.

Про це повідомляє National Geographic.

Фото переселенців з Донеччини стало найкращим у 2025 році

Видання National Geographic опублікувало традиційний перелік найкращих світлин року. Однією з них стало фото родини переселенців з Авдіївки, яке має назву “В обіймах родини”. Авторкою фото є фотографка Анастасія Тейлор-Лінд.

У кадрі жінка Ольга Гринік ніжно тримає за руку свого маленького племінника Тимофія. Цей момент фотографка вловила під час сімейного застілля у дворі будинку на Полтавщині, де зараз мешкає родина.

Анастасія Тейлор-Лінд та її колега-репортерка Аліса Сопова документують життя родини Гриників протягом останніх семи років. Їхня історія стала основною проєкту-розповіді 5K From the Frontline, метою якого є зображення повсякденних побутових деталей життя в умовах війни.

Раніше Анастасія Тейлор-Лінд фотографувала Гриників, коли вони тікали з міста в місто, рятуючись від війни, коли народжувалися діти та чоловіки один за одним вирушали до лав української армії. Серед фотографій є і будинок родини в Авдіївці, в якому вони жили до 2022 року. Зараз він зруйнований.

Читайте також:

• Готується до протезування і відновлення бізнесу: історія Ольги Долгої, яка вижила після удару авіабомби в Добропіллі
• Команда жінок з Миргорода шиє адаптивний одяг для поранених військових: історія волонтерок
• П’ятнадцять підлітків з Донеччини отримають шанс поїхати до США на конкурс винахідників

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Благодійний фонд “До України з Любов’ю” запустив програму безплатного проживання для внутрішньо переміщених осіб пенсійного віку, які втратили житло через війну. Учасників розміщують у пансіонаті в місті Ворзель, що в Київській області.

Про це повідомили представники Бахмутської міської ради.

Безплатне житло для ВПО старшого віку

У межах програми передбачене проживання людей віком 70+ років у пансіонаті, що розташований в місті Ворзель, що в Київській області. Переселенців розміщуватимуть безплатно у двомісних кімнатах із власним санвузлом.

Претендувати на житло можуть:

• сімейні пари пенсійного віку;
• родичі старшого віку;
• самотні пенсіонери.

Водночас пансіонат приймає лише людей, які можуть самостійно пересуватися та обслуговувати себе. Цілодобовий або стаціонарний догляд тут не передбачений.

Як долучитися

Для того щоб подати заявку на проживання в пансіонаті, потрібно заповнити форму за покликанням, де потрібно заповнити наступні пункти:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• вік;
• контактний телефон;
• фотографії сім’ї або індивідуальна, якщо людина самотня;
• ІПН;
• повне місце прописки;
• наявність у власності зруйнованого майна та де воно знаходиться;
• повна адреса та умови проживання станом на зараз;
• чи маєте статус ВПО;
• склад сім’ї, кількість, вік, імена та наявність осіб з інвалідністю;
• де на цей момент проживають рідні та діти;
• розмір сукупного доходу від пенсій та соціальних виплат;
• коротка історія життя.

Читайте також:

Який в Україні рівень безробіття серед ВПО: відповідь МОМ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!