Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У грудні 2025 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила рішення про реорганізацію комунальних підприємств громади. Три КП, серед яких і “Бахмутелектротранс”, мали припинити діяльність як юридичні особи. 31 серпня Бахмутська МВА внесла зміни до складу комісії з припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс”, до оновленого складу увійшли п’ятеро осіб.

Хто увійшов до складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 256рр.

Припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс”, склад комісії

КП “Бахмутелектротранс” наразі перебуває в стані припинення. У грудні 2025 року Бахмутська МВА ухвалила рішення про реорганізацію деяких комунальних підприємств і припинення їхньої діяльності як юридичних осіб. КП “Бахмутелектротранс” має припинити діяльність шляхом приєднання до КП “Бахмут-Вода”.

З метою припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс” створили комісію. 31 серпня Бахмутська МВА оновила її склад.

Головою комісії призначено Надію Трофимову — заступницю начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва. Заступницею голови комісії стала бухгалтерка КП “Бахмут-Вода” Тетяна Левус.

Серед членів комісії:

• Роман Спічкін — директор КП “Бахмут-Вода”;
• Ольга Веденюкова — начальниця планово-економічного відділу КП “Бахмут-Вода”;
• Тетяна Козакова — головна бухгалтерка КП “Бахмут-Вода”.

Минулий склад комісії працював з березня 2026 року. З нього виключили одну людину — Олену Маліновську, головну спеціалістку-бухгалтерку Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва. На її місце нікого не призначили.

Читайте також:

• Бахмутське КП оголосило тендер на технічний нагляд за будівництвом житла у Гощі
• Коли Бахмутська громада отримає бюджет на 2027 рік: затверджено терміни
• Роман Кравченко склав депутатські повноваження: скільки депутатів залишилося в Бахмутській міськраді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 83 наступальні дії армії рф, що на 10 більше, ніж вчора. Активність окупантів зросла на всіх напрямках, окрім Костянтинівського, де кількість штурмів зберігається на тому ж рівні.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 3 вересня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 38 штурмів противника (на 7 більше, ніж вчора). Окупанти атакували у районах Білицького, Сергіївки, Удачного, Молодецького, а також у напрямках Нового Донбасу, Світлого, Вільного, Софіївки, Торецького, Приюта, Шевченка, Добропілля, Новогришиного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку активність противника стала. Тут окупанти атакували 24 рази, що на 1 менше, ніж вчора. Вони намагалися просунутись у районах Костянтинівки, Іллінівки, Миколайпілля, Райського, в напрямках Новогригорівки, Новопавлівки та Павлівки.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела 11 атак (на 3 більше, ніж вчора). Окупанти намагалися вклинитись в українську оборону в районах Лимана, Діброви, а також у напрямках Греківки, Копанок, Новоєгорівки, Новоселівки та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Калеників та Озерного, а також у бік Кривої Луки. Загалом минулої доби тут відбулось 10 боєзіткнень (на 2 більше, ніж вчора).

На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив.

Втрати рф за 3 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 3 вересня російська армія втратила:

• близько 1 440 військових;
• 1 танк;
• 8 бойових броньованих машин;
• 77 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 4 засоби ППО;
• 13 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 890 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 492 одиниці автомобільної техніки;
• 8 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині росіяни просунулися одразу на двох напрямках: карта
• На Донеччині готують рішення про розширення примусової евакуації дітей у Святогірській громаді
• Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!