Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.

Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.

Декларація Артура Насібяна

Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.

З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.

Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 93 828 гривень — пенсія;
• 36 000 гривень — державна допомога ВПО;
• 23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
• 6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
• 3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
• 1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.

Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:

• 1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
• 139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
• 29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.

Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.

Читайте також:

• Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА
• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.

Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.

Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди

За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.

Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.

Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.

“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.

Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію

Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.

Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.

Транзитні пункти та облаштування на новому місц

За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.

Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.

Проблеми з евакуацією

За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.

Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.

“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.

Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.

“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!