Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Двох колишніх українських суддів заочно засудили до 12 років позбавлення волі за участь у незаконному переслідуванні цивільного. Після окупації частини Донеччини вони перейшли до “верховного суду днр” і стали частиною системи, яка оформлювала незаконні затримання та катування місцевих мешканців як судові рішення.

Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”

До роботи на окупаційну владу засуджені працювали суддями Апеляційного суду Донецької області та Калінінського районного суду міста Горлівки. Жінку раніше звільнили з посади за порушення присяги. У період 2015–2016 років обоє погодилися працювати у незаконно створеній судовій системі. На підставі указів ватажка “днр” вони обійняли посади у “верховному суді днр”.

Потерпілим від дій окупаційної системи став 52-річний колишній підприємець із Кальміуського. Представники “міністерства державної безпеки днр” затримали його у власному будинку, звинувативши у шпигунстві. Чоловіка доправили до донецької в’язниці “Ізоляція”. Там його утримували у підвалі та вимагали зізнання під час нічних допитів. До потерпілого застосовували фізичне насильство:

• надягали пакет на голову;
• наносили удари, що призвели до перелому чотирьох ребер;
• катували електричним струмом.
• Згодом затриманому пригрозили арештом дружини, змусивши його дати свідчення проти себе.

Справу потерпілого передали на розгляд до “верховного суду днр”, де її вели колишні українські судді. У 2018 році вони визнали чоловіка винним у шпигунстві та призначили покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Під час процесу чоловіка позбавили базових гарантій справедливого розгляду: доступу до належної правничої допомоги та можливості викликати свідків захисту.

Донецька обласна прокуратура довела провину колишніх суддів у порушенні законів та звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб (частина 2 статті 28, частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України). Кожен із них отримав 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання розпочнеться з моменту їхнього фактичного затримання.

Читайте також:

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині фіксується зміна інтенсивності бойових дій. Найбільше зростання кількості штурмових дій спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля порівняно з попередньою добою.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Покровський та Костянтинівський напрямки

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість атак та найсуттєвіше їхнє зростання. Противник здійснив тут 44 штурмові дії, виявляючи активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також у напрямках Дорожнього, Миколайпілля, Водянського, Надії, Василівки, Торецького, Новогригорівки, Степів, Ганнівки, Добропілля, Шевченка, Світлого та Матяшевого. Цей показник зріс на п’ять атак порівняно з минулим днем, коли фіксувалася 39 штурмових дій.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв, навпаки, знизилася. Зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та Довгої Балки, що на п’ять штурмових дій менше, ніж напередодні, коли противник атакував 12 разів.

Лиманський, Слов’янський та Краматорський напрямки

На Лиманському напрямку росіяни п’ять разів атакували в районах Лимана та Діброви, а також у напрямку Новоселівки. Кількість атак тут зменшилася на чотири спроби порівняно з минулою добою, коли зафіксували дев’ять атак.

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила одну штурмову дію у напрямку Пискунівки, що також свідчить про зниження активності порівняно з попереднім днем, коли було дві атаки.

На Краматорському напрямку інтенсивність наступальних дій залишилася без змін: окупанти один раз атакували у напрямку населеного пункту Федорівка, як і минулої доби.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1520 осіб. Росіяни втратили 2017 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 613 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн, а також 69 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 15 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 гелікоптер;
• 1 танк.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу трьох населених пунктів на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!