Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.

Призупинення пенсій мешканцям ТОТ: позиція юристів

Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.

На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна. 

Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.

“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.

Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.

За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.

Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.

“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.

Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.

Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.

“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.

Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.

“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.

У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.

Читайте також:

• ПФУ відновлює виплати пенсіонерам з ТОТ: що потрібно зробити до 1 квітня
• У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці механізм так і не запрацював. Окупаційні адміністрації так і не розробили точний порядок виплат і не налагодили спрощену процедуру обстеження житла, як того обіцяли раніше.

Що відомо про механізм компенсацій від рф і як на це реагують люди, пише Бахмут IN.UA.

Рф не видає обіцяні компенсації мешканцям ТОТ

Влітку 2025 року окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло мешканцям так званої “днр”. “Уряд днр” затвердив суми компенсацій і оголосив про можливе створення комісій.

Однак до сьогодні процес виплати компенсацій у “днр” так і не запрацював. Попри обіцянки окупантів, порядок отримання виплат не розроблений, а обстеження майна не ведеться. Спрощена процедура обстеження пошкодженого і зруйнованого житла, яку також раніше обіцяли окупанти, також не працює. Через це люди не можуть отримати обіцяні кошти.

“Щодо порядку отримання компенсацій по містах та округах інформації на даний момент немає. Дуже багато залежить від обстеження міст. Є ймовірність, що ухвалять закон, який спрощує процедуру обстеження, але на даний момент точної інформації немає”, — цитують у росджерелах керівника партії “единая россия” в “днр” олексія муратова.

Не дають прогнозів і щодо розмірів виплат. Їх раніше затвердив так званий “уряд днр”. За пошкоджене житло людям мають виплачувати 10 тисяч рублів за 1 м², а за зруйноване житло — 45 тисяч рублів за 1 м².

Однак і ці суми люди отримати не можуть, оскільки виплати будуть нараховані за нормами, які визначили в рф. На одну людину, нібито, передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². Загальна площа знищеної нерухомості не береться до уваги.

Попри обурення людей, збільшення розмірів виплат не прогнозують.

“Розмір виплат можливо буде змінити лише після внесення змін до Постанови Уряду №2255”, — зазначив олексій муратов.

Реакція людей

У коментарях до новини люди обурюються. Кажуть, що від окупаційної влади не бачать реальної підтримки, а лише вдавання активної роботи. Через те, що люди не можуть отримати компенсацій, вони вимушені жити в пунктах тимчасового розміщення. Деякі з них — ще з початку війни на сході України.

Разом з цим є й ті, хто радить не чекати допомоги від “влади”. Людей, які втратили житло та мешкають у ПВРах, закликають не сподіватися на “халяву” і кажуть, що тимчасові прихистки не вічні. Серед порад є і “створення маленького фонду взаємодопомоги”.

Читайте також:

• Як переживають зиму на окупованій Донеччині
• Понад 3 тисячі людей у Кураховому нібито отримали паспорти рф: заява пушиліна
• Невизначене майбутнє Соледара: що залишилось від міста після трьох років окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!