Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ атакували військові об’єкти та логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під ударом українських захисників були локації в Селидовому, Кураховому та західних околицях Донецька.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці 147-ї окремої артилерійської бригади 7 корпусу ДШВ завдають ударів по військових об’єктах російських окупаційних військ на Донеччині. Захисники атакували дронами типу Middle strike локації росіян у Селидовому, Кураховому і Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька. Під ударом були військові об’єкти, логістика та елементи управління противника поза лінією бойового зіткнення.

Примітка. Middle strike — це клас ударних БПЛА середньої дальності, що закриває проміжок між ударами FPV-дронами та стратегічними ударами вглиб території противника. Дистанція ударів — 150-300 кілометрів.

147 ОАБр 7 корпусу ДШВ стала першою серед новостворених артбригад ЗСУ, яка застосувала по противнику ударні дрони-камікадзе середньої дальності.

На оприлюдненому відео зафіксовано ураження об’єктів у тилу окупантів. У Старомихайлівці, що на західних околицях Донецька, уражено склад боєкомплекту в ангарі ферми. У Селидовому знищено командний пункт управління одного з батальйонів 51-ї загальновійськової армії рф, що базувався у приватному секторі. У Кураховому уразили пункт накопичення особового складу противника у приміщенні біля Курахівської ТЕЦ.

Ураження цілей стало результатом аналізу даних, отриманих із різних джерел розвідки (повітряної, кіберрозвідки), та захоплених документів.

Читайте також:

• Бійці “Азову” атакували логістичні шляхи окупантів у Донецьку та околицях
• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну
• ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих людей вкрай обмежені, адже стандартні процедури фіксації руйнувань там застосувати неможливо. У Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти, які пропонують шляхи вирішення проблеми. Проте жоден із них досі не доведений до кінця.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила законопроекти, які стосуються питання компенсування житла на ТОТ та їх поточний стан.

Законопроєкт №11161

Парламент ухвалив законопроект №11161 у другому читанні та в цілому 19 грудня 2024 року.

Текст законопроєкту передбачає спрощення процедури отримання відшкодування за програмою “єВідновлення” для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з документом, пропонуються такі нововведення:

• автоматичне прирівнювання житла на непідконтрольних територіях або в зоні активних бойових дій до зруйнованого;
• скасування вимоги щодо надання фотографій чи відеозаписів як доказів руйнувань;
• відмова від обов’язкового фізичного огляду майна спеціальними комісіями;
• видача житлового сертифіката за умови офіційної відмови власника від права власності на майно на користь держави.

За словами голови профільного комітету Олени Шуляк, головною перепоною для реалізації закону є відсутність фінансування.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання“, — зазначила посадовиця у травні 2025 року.

Статус: закон передали на підпис президенту 30 грудня 2024 року. Станом на червень 2026 року документ не підписаний, не ветований і перебуває в очікуванні понад півтора року.

Законопроєкт №13136

Група народних депутатів внесла проєкт №13136 закону на розгляд парламенту 26 березня 2025 року.

Документ має на меті змінити чинну процедуру обліку та відшкодування за втрачену нерухомість. Основні пропозиції включають:

• поширення дії закону на майно, пошкоджене або знищене починаючи з 19 лютого 2014 року, із наданням пріоритету сім’ям, для яких це було єдине житло;
• врахування руйнувань від дій чи бездіяльності місцевих адміністрацій на непідконтрольних територіях, зокрема через знесення житла або відсутність ремонтних робіт;
• запровадження комплексного відновлення багатоквартирних будинків разом із нежитловими приміщеннями;
• надання житлового сертифіката власнику знищеної квартири в разі добровільної відмови від неї, після чого відновлена площа переходить у комунальну власність як соціальне житло;
• заборону відмовляти у прийнятті заяв на компенсацію через брак фінансових ресурсів або неможливість проведення обстеження.

Статус: наприкінці серпня 2025 року профільний комітет надав свій висновок щодо документа. Після цього процес ухвалення зупинився, і станом на зараз законопроєкт не рухається.

Законопроєкт №14352

Законопроєкт №14352 розробила група парламентарів і передала на розгляд керівництва Верховної Ради 30 грудня 2025 року.

Ініціатива пропонує врегулювати питання виплат за нерухомість у зонах активних бойових дій та на тимчасово непідконтрольних територіях, де не функціонують державні електронні реєстри. Законопроєкт передбачає . визнання знищеними тих об’єктів, які неможливо обстежити через бойові дії або втрату контролю над територією; . додавання до заяви на компенсацію нотаріального зобов’язання передати об’єкт у власність держави чи громади; . скасування вимоги щодо обов’язкового обстеження нерухомості у випадках, коли це неможливо зробити фізично.

Статус: 1 січня 2026 року текст надали депутатам для ознайомлення. Станом на червень 2026 року розгляд законодавчої ініціативи в комітеті заморожений.

Читайте також:

“Грошей на компенсацію всім зараз немає”: нардеп Фролов про ваучери, будиночки в селі і 40 мільярдів доларів, які потрібні на житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!