Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках. Водночас на Краматорському та Лиманському напрямках інтенсивність атак противника пішла на спад. Ситуація на Слов’янському напрямку залишається стабільною без змін кількості штурмів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії продовжує зростати. Українські військові зупинили 42 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни атакували в районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснювали штурми в напрямках Торецького, Кучерового Яру, Софіївки, Вільного, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Степів, Нового Донбасу, Чернігівки, Святогорівки, Добропілля, Новогришиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку також відбулося зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 18 атак, що на 3 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Розкішного, Довгої Балки, Новогригорівки, Миколайпілля, Новопавлівки та Петрівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 5 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися в районах Надії, Колодязів, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку тиск противника залишився на рівні попередньої доби. Російські війська здійснили 2 атаки в районах Закітного та Кривої Луки.

Водночас на Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (що на 3 атаки менше порівняно з попереднім днем).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 5 бойових броньованих машин;
• 25 артилерійських систем;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період);
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 614 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 272 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили атаки на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 1 746 дітей. Примусова евакуація триває у чотирьох громадах Донеччини.

Скільки дітей залишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на жовтень 2026 року

Станом на 28 жовтня в Донецькій області залишаються проживати 2 389 дітей. Із них у зоні активних бойових дій перебувають 1 745 дітей.

Примусова евакуація дітей триває у чотирьох громадах області. Загалом у 15 населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 1 746 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Краматорська громада — 484 дітей (360 сімей);
• Слов’янська громада — 1 234 дітей (1 203 сім’ї);
• Святогірська громада — 27 дітей (16 сімей);
• Новодонецька громада — 1 дитина.

Протягом жовтня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 761 дитину. Найбільше з них — 406 дітей — зі Слов’янської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Вагітні жінки та матері з немовлятами, які евакуюються з Донеччини, можуть отримати допомогу з житлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!