Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про продовження реалізації експериментального проєкту, який передбачає надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з постановою №966, програма стаціонарного догляду та підтриманого проживання для людей старшого віку і громадян з інвалідністю діятиме до 8 серпня 2028 року.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Програма підтримки для ВПО похилого віку та людей з інвалідністю

За словами Павла Фролова, програма функціонує за базовим принципом “гроші ходять за людиною”. Фінансування не спрямовується на установи безпосередньо, а перераховується отримувачу соціальної послуги для подальшого розрахунку. Людина отримує право самостійно обирати надавача послуг серед доступних варіантів, до яких належать державні заклади, приватні компанії та фізичні особи-підприємці.

Водночас держава встановила граничні ліміти фінансування, які залежать від типу необхідної соціальної допомоги. Для покриття витрат на стаціонарний догляд виділяється сума до 16,2 тисячі гривень на місяць для однієї особи. Виплати на підтримане проживання становлять до 9,9 тисячі гривень на місяць. У випадках, коли фактична вартість послуг в обраному закладі перевищує обсяг державного фінансування, отримувач має право самостійно доплатити різницю.

Мета соціальної програми полягає у забезпеченні безпечних умов проживання та наданні побутової підтримки громадянам. У державному бюджеті на 2026 рік для реалізації цього проєкту передбачено 366,8 мільйона гривень. Вказаний обсяг фінансування розрахований на надання соціальних послуг для понад 2,3 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Алгоритм оформлення допомоги

Для отримання послуги громадянам потрібно звернутися до органу соціального захисту населення або Центру надання адміністративних послуг за місцем свого перебування. Після звернення проводиться обов’язкова оцінка індивідуальних потреб людини. На основі результатів цього оцінювання формується рішення про надання послуги, після чого отримувач переходить до етапу вибору конкретного надавача.

Читайте також:

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суд ухвалив рішення щодо позбавлення волі терміном на 15 років із конфіскацією майна для 59-річної жительки міста Лиман за те, що вона передавала противнику інформації про розташування українських операторів безпілотних літальних апаратів.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Вирок за державну зраду в Лимані

На початку лютого 2026 року російський військовий із позивним “Шаман” проник на територію житлової забудови Лиману. Диверсант переховувався у приватному будинку. У цей час до оселі свого сина прийшла 59-річна місцева жителька для годування собак і виявила там представника російської армії.

Жінка не повідомила Збройні Сили України про виявлення військового армії рф. Натомість вона вступила з ним у розмову на побутові теми. Під час спілкування місцева жителька добровільно надала інформацію про тимчасову дислокацію українських операторів БпЛА на своїй вулиці. Вона вказала напрямок рукою та назвала приблизну відстань до розташування військових. Російський диверсант одразу передав ці дані по рації своєму керівництву для визначення цілі та подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські підрозділи зачистили вказаний район Лиману, внаслідок чого російського розвідника ліквідували. Під час огляду його телефона військовослужбовці знайшли запис розмови з місцевою жителькою. Затримання жінки відбулося у травні 2026 року в іншому місті. До цього населеного пункту вона евакуювалася за допомогою українських військовослужбовців.

Досудове розслідування у цій справі здійснювало Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Жінку визнали винною за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Суд призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі та ухвалив рішення про конфіскацію її майна.

Читайте також:

Полювання дронами та розстріл цивільних росіянами на Донеччині: скільки фактів зафіксувала прокуратура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!