Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня під ударом українських захисників були радіолокаційна станція і склади боєприпасів. Ураження були в Мангуші і Качкарському.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У Мангуші уразили радіолокаційну станцію 39Н6 “Каста”. Вона призначена для контролю повітряного простору, визначення координат та розпізнавання повітряних цілей. Її окупанти використовують для потреб ППО.

А в селі Качкарське Новоазовської громади вдарили по складах боєприпасів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.

Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.

Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.

Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.

Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.

Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.

12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.

Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані

Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.

Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.

“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.

ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.

“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.

У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту

Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.

“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.

За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.

Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.

Читайте також:

Трагедія Бахмутського “Бабиного Яру”: як вшановують пам’ять жертв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!