Через повномасштабну війну в 2022/2023 навчальному році близько 1,5 млн українських дітей вчилися онлайн. У багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), наразі 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. Батьки тих учнів, які потребують девайсів для навчання, можуть подати заяву до закладу освіти на отримання гаджета в тимчасове користування.

---

На початку вересня у МОН повідомили, що кожна громада або область може напрямку комунікувати з партнерами-донорами (бізнесом, урядовими організаціями, фундаціями та міжнародними організаціями), які підтримують потреби освіти. Для цього треба надіслати лист на пошту: [email protected].

Начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець у коментарі редакції «Бахмут. IN. UA» розповіла, що наразі існує проблема повного забезпечення учнів технічним обладнанням для занять.

За даними спеціального дашборду Міносвіти, школи з Бахмута отримали загалом 98 девайсів для навчання. 62-ма гаджетами користуються учні, а 36-ма — вчителі.

Алгоритм розподілення гаджетів

Міносвіти пояснило, як навчальні заклади забезпечуватимуть такою технікою та як батькам учнів, що потребують девайсів для навчання, подати заяву на отримання гаджета в тимчасове користування.

Як визначають потребу в девайсах?

МОН збирає інформацію через департаменти освіти і науки ОВА. Області проводять опитування громад, а громади — закладів освіти.

Як обирають, хто саме отримає гаджет? 

У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги першочергово.

Пріоритетними категоріями населення є:

• малозабезпечені сім’ї;
• багатодітні сім’ї, у яких батьки мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків;
• внутрішньо переміщені діти;
• діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю;
• діти позбавлені батьківського піклування.

Чи є пріоритетні області?

МОН розглядає девайси передусім як доступ до дистанційної освіти, тому в пріоритеті області, у яких переважає дистанційне навчання. Мова йде про Чернігівську, Сумську, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Здебільшого девайси розподіляють пропорційно між цими регіонами України.

Як моніторити передавання девайсів?

Для цього МОН запустив спеціальний дашборд, у якому кожний може моніторити кількість девайсів, переданих до конкретної області, населеного пункту чи конкретного закладу освіти, спостерігати, скільки девайсів отримують учні, а скільки — вчителі.

Як батькам або закладам освіти подати запит на отримання гаджет?

Батькам необхідно зафіксувати потребу в девайсі через подання заяви до закладу освіти, у якому навчається дитина. Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме він вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потрапляють до школи.

Як техніка потрапляє до дитини?

Юридичними власниками девайсів є заклади освіти. Департаменти освіти і науки ОВА отримують обладнання через підписання актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади — серед закладів освіти. Заклад передає девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, у користування.

Якщо дитина є ВПО, але досі зареєстрована і навчається у своєму закладі освіти, школа має передати їй девайс будь-яким зручним способом. Заклади освіти не можуть передавати отримані девайси дітям, які перебувають за кордоном, оскільки одержане обладнання є зареєстрованим майном таких закладів.

Що робити у разі несправності або втрати девайсу?

Іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують/втрачають унаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військові дії. У такому разі батькам необхідно звернутися до свого закладу освіти. Оскільки саме заклади освіти є власниками одержаної техніки, вони мають намагатися забезпечувати відновлення девайсу самостійно. 

У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає — необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).

Читайте також: Як зацікавити першокласника та підживлювати у дитини мотивацію до навчання

Фото: Pexels

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!