На Донеччині триває евакуація, нею займаються не тільки обласні адміністрації, але й волонтери. Зокрема, це гуманітарна місія “Пролісок”, яка регулярно рятує людей із зони бойових дій. Євген Ткачев, один з тих волонтерів, який продовжує вивозити людей з найважчих ділянок, Часів Яр не виняток. Вчора звідси також евакуювали людину.

Про те, як відбувається евакуація, як на неї вплинула комендантська година, та чи можна виїхати з малими та великими тваринами — читайте в матеріалі.

Евакуація з Донеччини, як вивозять людей

Щоб евакуюватися з Донецької області люди звертаються за номерами до місцевих адміністрацій, відбувається це, як точково, коли приїздять за однією людиною, так й масово. Наприклад, “Пролісок” на прохання адміністрацій замовляє великі авто, збирає охочих виїхати й автобусами евакуюють мешканців з прифронтових територій вглиб України.

“Наприклад, військова адміністрація домовилась з санаторієм чи гуртожитком, зібрала заявки людей й ці люди вже цілеспрямовано туди їдуть. Так евакуювали людей на Полтавщину”, — пояснює Євген Ткачев.

“Пролісок” також організовує для евакуйованих психологічну допомогу, пояснює, як отримати та оформити виплати, допомагає тим, хто втратив документи тощо.

Нова комендантська година, яка діє на Донеччині не заважає людям евакуюватися пояснює волонтер. У Костянтинівській та Іллінівській громадах від 7 жовтня діють нові правила пересування, з 15:00 до 11:00. Водночас деякі волонтери мають перепустки й можуть пересуватися, коли це потрібно, аби вивозити людей у безпечніші регіони.

“У нас не було таких випадків, коли поліція чи військові не дозволили у комендантську годину добратися до пункту евакуації рейсу. Навпаки, вони підвозять й допомагають людям”, — пояснює волонтер.

Для тих, хто не може пересуватися самостійно організовують евакуацію під наглядом медиків чи супроводжуючої особи. “Пролісок” для цього винаймає машини швидкої допомоги, тож людина з комфортом доїздить до будь-якої точки в Україні.

“Така евакуація я вважаю дуже необхідна й вона є дефіцитною. Ці послуги коштують найбільше, й люди просто не можуть собі дозволити, але завдяки цій евакуації щоденно люди виїжджають. Фінансування на це виділяє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, а також Гуманітарний фонд для України. Різні проєкти фінансують різний напрямок”, — каже Євген Ткачев.

Як евакуюватися з тваринами?

Евакуюватися з тваринами з Донеччини можна, пояснює волонтер. Євген Ткачев додає, що він за час роботи у “Проліску” вивозив різних тварин, як малих, так й великих. Але все залежить від тварини, якщо собака агресивна та кидається на людей в автобусі, її не зможуть везти евакуаційним автобусом з іншими людьми, які мають домашніх улюбленців. Тому власникам важливо подбати про те, щоб їх тварина була безпечною для інших, наприклад везти її в переносці.

“Таких тварин все одно вивозять, меншими бусиками стараються виїхати з ними. Люди звертаються й до волонтерів, які допомагають евакуювати не соціалізованих собак. На жаль тварин у прифронтовій зоні залишається багато. У Часів Ярі безпритульних собак також вистачає. Але ми евакуйовували різних тварин не лише собак та котів, але й кіз й напіввовків”, — додає волонтер.

Він наголошує, що важливо аби й власники тварин заздалегідь думали про житло, якщо вони переміщаються з великими тваринами, адже волонтери цим не можуть опікуватися. Вони готові допомагати з усім: вивозом, виплатами, соцдопомогою тощо, але перейняти відповідальність за тварину не можуть, власник має подбати про це.

Бували випадки, коли люди виїздили залишаючи тварин у прифронтовій зоні. Зокрема, пригадує Євген Ткачев, так залишили кіз у Часів Ярі. Їхати за ними було дуже небезпечно, але волонтери з UA Animals врятували тварин, поїхавши туди.

Евакуація з Донеччини

Для того, щоб евакуюватися потрібно:

• залишити заявку за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121 у Viber, Whatsapp, Telegram чи Signal;
• дістатися до місця збору  безпосередньо у вашому населеному пункті, звідки здійснюватиметься підвіз до евакуаційного потягу.

Для евакуації осіб з тяжкими хворобами чи інвалідністю потрібно звертатися за наступними номерами: 

• 0 800 332 614;
• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення
• Як евакуюватися зі Званівської та Сіверської громади: контакти
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!