У суботу, 14 вересня, Бахмут відзначатиме 453 річницю заснування. Другий рік бахмутяни не можуть зустріти свято в рідному місті, адже воно знаходиться в російській окупації. Тому святкові заходи до Дня Бахмута влаштовують у різних містах України.

Що заплановано на День Бахмута цьогоріч — редакції розповіла начальниця Управління культури Бахмутської міськради Інна Булгакова.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Києві

14 вересня День Бахмута відзначать у столичному парку Наталка. Свято організовують Управління культури та Управління спорту Бахмутської міськради спільно з київським Центром підтримки бахмутян. Початок свята об 11:30.

Що заплановано:

• висадка алеї троянд;
• фотозона “Прогулянка вуличками Бахмута”;
• концертна програма від зразково-показового оркестру Збройних сил України;
• спортивно-оздоровчий захід “Вільний Бахмут”;
• інтерактивний ігровий майданчик “До нас приєднайся — разом з нами розважайся”;
• майстер-клас із виготовлення паперової троянди в техніці паперова пластика “Бахмут місто троянд”;
• майстер-клас із виготовлення метелика з синельного дроту “Кольоровий метелик моєї мрії”;
• персональна виставка робіт декоративно-прикладної творчості майстрині Світлани Крошки “Квіти на моєму підвіконні”;
• виставка-продаж робіт декоративно-прикладної творчості “На згадку про свято”
• майстер-клас з виготовлення об’ємного паперового колоска в техніці орігамі “Колосок”;
• персональна виставка картин Тетяни Салієвої “Мій дім — моя країна”;
• майстер-клас із оформлення дерев’яних магнітів в формі серця “Кольори рідного міста”;
• розпис дерев’яних магнітів акриловими фарбами;
• куліш;
• показові виступи борців з вільної боротьби та сумо, легкоатлетичні естафети, змагання з шахів, змагання з футболу та баскетболу.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Дніпрі

14 вересня День Бахмута відзначать і у Дніпрі. Точна локація проведення свята ще уточнюється. Його організовують Управління культури Бахмутської міськради спільно з дніпропетровським Центром підтримки бахмутян.

Що заплановано:

• “Кольори Бахмута” — холлі, бульбашкове шоу, кольорові фарби та крейда, різнокольорові літачки із побажаннями, майстер-клас “Веселка бажань”;
• “Бахмут — чемпіон” — спортивні конкурси та змагання;
• “Інтелектуальний Бахмут” — вікторини, інтелектуальні ігри;
• “Співочий Бахмут” — відгадування пісень та караоке;
• “Творчий Бахмут” — костюмована мінівистава казка по ролям;
• “Мрійливий Бахмут — Тропою бажань у наше майбутнє” — на фасаді будівлі заготовлені великі аркуші для малюнків та надписів;
• “Незламний Бахмут” — флешмоб разом із фотосесією з фарбами холлі у кольорах міста;
• фотозони.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Жовтих Водах

У Жовтих Водах День Бахмута відзначатимуть два дні в осередку підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці”.

У п’ятницю, 13 вересня, о 10:00 біля осередку висадять троянди, як символ Бахмута.

У суботу, 14 вересня, в осередку розпочнеться велике свято. Воно розпочнеться о 10:00. Під час святкування заплановано:

• флешмоб з ключами від домівок бахмутян “Бахмут — мої мирні спогади”;
• концертна програма гуртків Жовтоводського Палацу культури;
• розважальна програма для дорослих: майстер-клас “Троянди Бахмуту” із виготовлення троянд з фоамірану, фото на фоні улюблених місць Бахмута;
• розважальна прогарама для дітей: майстер-клас із виготовлення ляльок-мотанок;
• ігровий майданчик для дітей;
• робота аніматорів;
• частування кашею та смаколиками, які приготували бахмутяни;
• танцювальний флешмоб.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть в Одесі

14 вересня День Бахмута відзначать в одеському парку ім. Шевченка. Свято організовує осередок підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Одеса”.

Що заплановано:

• виставка малюнків і поробок;
• виступи талановитих бахмутян;
• розважальна частина з аніматорами для дітей;
• програма для дорослих з інтелектуальними і розважальними конкурсами;
• спільна фотосесія.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Львові

14 вересня День Бахмута відзначать у львівському палаці Гната Хоткевича. Свято організовує осередок підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Львів”. Початок о 13:00.

Що заплановано:

• презентація картини “З Бахмутом у серці”;
• майстер-класи;
• похід у театр.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Кривому Розі

14 вересня День Бахмута відзначать в осередку “З Бахмутом у серці. Кривий Ріг” та в Палаці культури “Мистецький”. Початок об 11:00.

Що заплановано:

• соціальна шафа;
• програма для дорослих з переглядом фільму;
• розважальна програма для дітей;
• солодкий стіл для дітей.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Полтаві

14 вересня День Бахмута відзначать у Полтаві. Точна локація ще уточнюється. Організовує свято осередок підтримки бахмутян у Полтаві.

Що заплановано:

• концертна програма “Серце з Бахмутом”;
• творча зустріч з переселенцями “Місто Бахмут у серці назавжди”;
• спогади, знайомство з творчими роботами художникам Миколи Єрьомки;
• творчий майданчик для дітей з виготовлення троянди з фоамірану “до Дня міста “Троянда Бахмута”;
• майстер-клас із розпису дерев’яних заготовок магнітів у формі серця “З Бахмутом у серці”;
• творча виставка робіт “Природа рідного краю” учасників зразкової студії образотворчого мистецтва “Колір”.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Кам’янці-Подільському

14 вересня День Бахмута відзначать у кам’янець-подільському ЦКМ “Розмай”. Свято організовують активні бахмутяни.

Що заплановано:

• флешмоб “На каву”;
• висадка троянд біля ЦКМ “Розмай”;
• конкурс малюнка “З Бахмутом у серці”;
• майстер-клас “Лялька-мотанка”
• майстер-клас “Плетіння маскувальних сіток”
• польова кухня: куліш, пиріжки, узвар;
• концертна програма.

День Бахмута-2024: як відзначатимуть у Гощі

13 вересня День Бахмута відзначать у Гощі на площі біля Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Початок свята о 12:00.

Що заплановано:

• виготовлення сталевого серця з трояндами “З Бахмутом у серці”;
• випічка паляниці із символікою;
• приготування та пригощання гостей найдовшим у Гощі бутербродом зі смальцем;
• приготування бахмутського кулешу;
• створення алеї троянд, як вдома біля Бахмутського ЦПТО;
• проведення вікторини для присутніх.

Читайте також:

• “Мій бахмутський спогад”: редакція оголошує інтерактивний конкурс до Дня міста
• Росіяни поділилися новими кадрами з Бахмута: як виглядає місто на початку осені
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Березень 2021 року для Бахмута був звичайним місяцем початку весни. Місто прокидалося після зимових холодів, комунальні служби прибирали вулиці, а місцеві жителі планували вихідні у міських парках. Це був період активного розвитку, оновлення інфраструктури та спокійного мирного життя.

Редакція видання Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було наше місто лише за рік до початку повномасштабного вторгнення.

Добірка ностальгічних фото Бахмута до війни

У 2021 році місто Бахмут залишалося спокійним промисловим центром сходу України з багатою історією та розміреним ритмом життя. Місцева економіка трималася на видобутку солі, виноробстві та машинобудуванні, а культурне життя підтримувалося фестивалями, виставками та концертами.

У цій добірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2021 року в Бахмуті. Їх опублікував бахмутянин Олександр Сотников на власній сторінці в Facebook.

Читайте також:

Бульвар Металургів у Бахмуті: як виглядало затишне місце у 2018 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський гіпсовий промисел — це унікальна сторінка економічної історії міста, яка почалася з відкриття покладів природного каменю на околицях Бахмутської фортеці ще у вісімнадцятому столітті. Наявність великих покладів мінералу дала потужний поштовх виникненню народного ремесла, яке місцеві поселяни традиційно називали “ломкою алебастру”.

Детальніше про те, як функціонував гіпсовий промисел у Бахмуті, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія гіпсового промислу в Бахмуті

Після того, як у 1782 році остаточно закрилися Бахмутські казенні солеварні, видобуток гіпсового каменю почав стрімко розвиватися як альтернативне джерело заробітку. Свого абсолютного піку ця діяльність досягла у першій половині дев’ятнадцятого століття. Процес видобутку мав чітку сезонність. Навесні, відразу по закінченні основних польових робіт, місцеві жителі об’єднувалися у спеціальні робітничі артілі. Групи складалися з 15-20 осіб. За допомогою пороху робітники “рвали” гіпсовий камінь у кар’єрах. Лише за два місяці, у травні та червні, майстри заготовляли декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Готову невідшліфовану сировину масово скуповували чумаки. Для транспортування каменю в інші регіони вони приганяли до Бахмута по кілька тисяч волових фур.

У другій половині дев’ятнадцятого століття кустарний видобуток поступово перейшов у масштабний промисловий формат. У місті почали масово з’являтися спеціалізовані алебастрові заводи. На цих підприємствах сирий гіпсовий камінь переробляли на повністю готовий алебастр, через що важкий народний промисел “ломки алебастру” поступово зійшов нанівець, поступившись місцем механізованій праці.

Мистецтво створення бахмутської ліпнини

Алебастр використовували не лише як базовий будівельний матеріал для зведення споруд. Він став ідеальною сировиною для виготовлення витончених предметів мистецтва та складних елементів декору. Фасади будинків, кімнати та каміни прикрашалися вишуканою “ліпниною”. У Бахмуті цим художнім напрямком займалися народні майстри-кустарі. Вони працювали переважно “під заказ” у невеликих приватних майстернях, які облаштовували просто на власних подвір’ях.

Процес виготовлення алебастрового декору був кропітким і складався з таких етапів:

• створення детального ескізу з урахуванням усіх архітектурних побажань замовника;
• виготовлення базової форми з дерева або м’якої глини на основі намальованого ескізу;
• змащування внутрішніх стінок форми жиром або олією, щоб уникнути прилипання матеріалу до основи;
• заливання сухого алебастру, який майстер попередньо розводив водою до необхідної густої консистенції;
• природне висихання суміші, яке тривало від 15 до 20 хвилин;
• вилучення готового предмета з форми та його фінальна обробка: шліфування, гравіювання, покриття базовою фарбою або розпис кольоровими красками за вимогою клієнта.

Для створення великих і важких предметів конструкцію обов’язково укріплювали зсередини. У ще рідкий розчин майстри вкладали грубу тканину, металеві дроти, цвяхи, залізні прутки або дерев’яні штапики. Саме за такою складною технологією виготовляли розкішні карнизи, пілястри та стельові “розетки”.

Замовники декору та післявоєнне відновлення

До 1917 року прикрашати власні будинки індивідуальною ліпниною могли дозволити собі виключно заможні містяни. Через високу вартість ручної роботи цей промисел не мав масового поширення, тому займалися ним одиниці. Сучасні історики досі не виявили письмових джерел із детальними згадками про приватні ліпні майстерні міста. Головним доказом діяльності “алебастрових художників-ливарів” залишаються вцілілі фасади приватних будинків кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття, а також усні спогади місцевих старожилів.

Традиція лиття предметів декору несподівано продовжилася і в радянський період. Найбільшої популярності це ремесло набуло після Другої світової війни, коли йшло активне відновлення зруйнованого житлового фонду міста (тодішнього Артемівська). Як і до революції, місцеві кустарі виливали з гіпсу предмети декору. Здебільшого це була плитка для стін, прості стельові карнизи та круглі “розетки” для люстр. Ці вироби продавалися невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл. Проте, на відміну від шедеврів старих бахмутських майстрів, вироби повоєнних артемівських ливарів особливою художньою красою вже не відрізнялися.

Гіпсові іграшки як окремий вид ремесла

Паралельно з архітектурною ліпниною на початку двадцятого століття існував ще один цікавий народний промисел — виготовлення невеликих гіпсових фігурок та дитячих іграшок. Підтвердженням цього стали знахідки краєзнавця Г.С. Соколовського, який у 2001 році виявив гіпсові фігурки у вигляді качки та лева. Артефакти знайшли в землі під час риття траншеї для водогону на подвір’ї приватного будинку на вулиці Набережній, 1, що в районі Забахмутки. Власник ділянки тоді розповів, що раніше цей будинок належав ремісникам, які створювали фігурки з гіпсу та торгували ними на місцевому ринку.

Скоріш за все, виготовлення та торгівля гіпсовими фігурками місцевого виробництва не приносила гідного прибутку. Через це промисел у Бахмуті не набув такого розмаху, як, наприклад, у слободі Димково Вятської губернії, де алебастрові вироби ставали експонатами престижних всеросійських виставок. Попри це, зразки декоративних гіпсових виробів, збережені з бахмутських будинків, стали важливою частиною експозиції місцевого краєзнавчого музею, увіковічнивши працю талановитих майстрів минулого.

Читайте також:

Столове, баварське та пільзенське: якою була історія бахмутського пивоваріння в XIX та у XX століттях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!