Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Роумінг – це можливість користуватися своїм номером за кордоном, наприклад: телефонувати, користуватися інтернетом або іншими послугами зв’язку. Він потрібен, коли ви подорожуєте за межі країни або регіону, де зазвичай користуєтеся зв’язком, і хочете зберегти можливість дзвонити, приймати SMS чи користуватися інтернетом.

Як правильно підключити роумінг і налаштувати роботу інтернету, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Роумінг закордоном: що перевірити перед поїздкою

Перед поїздкою за межі країни варто переконатися, що у вас не виникне проблем зі зв’язком та мобільним інтернетом.

Уточніть у свого оператора, чи підключена у вас послуга роумінгу, особливо якщо ви плануєте користуватися мобільним інтернетом. Це допоможе уникнути ситуацій, коли зв’язок або передача даних недоступні одразу після прибуття за кордон.

Також дізнайтеся, чи включає ваш тарифний план роумінг і які умови діють у країні, куди ви їдете. Вартість хвилин, SMS та мобільного інтернету може суттєво відрізнятися залежно від напрямку, тому краще перевірити тарифи заздалегідь.

Переконайтеся, що на вашому мобільному рахунку достатньо коштів. У роумінгу послуги можуть бути дорожчими, і недостатній баланс часто стає причиною того, що інтернет або дзвінки не працюють.

Зверніть увагу на налаштування смартфона – перевірте точку доступу (APN), мобільні дані та роумінг даних. Коректні параметри забезпечать стабільне підключення до інтернету.

Перед поїздкою також варто впевнитися, що телефон зможе автоматично підключитися до мережі місцевого оператора. Якщо автоматичне підключення з якоїсь причини недоступне, ви завжди зможете обрати мережу вручну в налаштуваннях.

Що потрібно перед виїздом за кордон

Для того, щоб користуватися роумінгом за кордоном, спершу потрібно:

• вимкнути/вмикнути блокування міжнародних дзвінків, (якщо така функція є в вашого оператора), щоб дзвінки були доступні;
• перевірити, чи на рахунку достатньо коштів – роумінг часто передбачає оплату за хвилини, SMS або інтернет;
• переконатися, що тариф вашого оператора підтримує міжнародний інтернет роумінг;
• перевірити, чи підтримує ваш телефон 4G/5G у країні призначення, якщо плануєте користуватися мобільним інтернетом;
• перевірити, чи підтримує ваш оператор, або оператор-партнер  зв’язок у країні, куди ви їдете.

Як працює роумінг

Роумінг працює за принципом передачі вашого мобільного сигналу в мережу іншого оператора, коли ви знаходитесь поза територією України або зоною покриття свого мобільного оператора.

Тобто, коли ви виїжджаєте за кордон  ваш телефон автоматично шукає доступні мережі інших операторів, а ви підключаєтеся до мережі оператора-партнера.

Після успішної реєстрації у мережі іноземного оператора ви отримуєте можливість:

• дзвонити;
• приймати дзвінки;
• надсилати/отримувати SMS;
• користуватись мобільним інтернетом.

Зазначимо, що усі операції тарифікує ваш український оператор. Тож якщо коротко:  роумінг, це тимчасовий договір між операторами різних країн.

Як увімкнути інтернет у роумінгу (APN, мобільні дані)

Для того, щоб увімкнути можливість використовувати інтернет в роумінгу, потрібно:

• увімкніть мобільні дані у налаштуваннях смартфона;
• активуйте “Роумінг даних” (Data Roaming);
• переконайтесь, що тип мережі встановлено на 4G/3G/5G (залежно від країни);
• якщо інтернет не з’являється, перевірте налаштування APN (має бути internet для Київстару за замовчуванням);
• за потреби перезавантажте смартфон або вручну оберіть оператора в меню вибору мережі.

Для того, щоб підключити функцію на iPhone потрібно:

• відкрийте Налаштування – Стільникові – Параметри стільникових даних.;
• увімкніть опцію “Роумінг даних” (Data Roaming);
• якщо потрібно – вручну оберіть оператора: параметри – вибір мережі – вручну – обрати Vodafone UA, UA-Kyivstar або lifecell (якщо автоматичне не працює).

Для того, щоб підключити функцію на Android потрібно:

• перейдіть до Налаштування – Мобільні мережі (Підключення) – SIM / Оператор;
• увімкніть Мобільні дані;
• для інтернету за кордоном – активуйте Роумінг даних;
• якщо автопідключення не спрацьовує – вручну оберіть оператора.

Як підключити роумінг у Київстар

Є два види підключення: автоматичне та ручне.

• Автоматичне підключення

Роумінг у Київстар активується автоматично, щойно номер під’єднується до мережі партнера за кордоном. Щоб інтернет працював, увімкніть мобільні дані та роумінг даних у смартфоні.

Після реєстрації ви можете дзвонити, приймати дзвінки, надсилати SMS та користуватися інтернетом. Вартість залежить від країни перебування.

• Підключення вручну

Це можна зробити як через дзвінок за номером 477, так і через додаток “Мій Київстар”. 

Як підключити роумінг у Vodafone

Для абонентів передплати роумінг у Vodafone Україна увімкнений за замовчуванням. Головна умова – це наявність достатньої суми на рахунку для користування послугами у країні перебування. Для контрактних абонентів роумінг автоматично активується при переході на тарифи Vodafone Red.

Також можна увімкнути роумінг вручну. Для цього потрібно ввести наступні USSD-коди:

• *600*16# – підключення;
• *600*16*0# – відключення;
• *600*16*1# –  перевірка статусу послуги.

Підключитися також можна й через застосунок оператора.

Як підключити роумінг у lifecell

У lifecell роумінг активується автоматично після входу в мережу іноземного оператора. Для роботи інтернету увімкніть мобільні дані та роумінг даних. Послуги дзвінків, SMS та інтернету будуть доступні відповідно до тарифів lifecell у країні вашого перебування.

Підключення також можна здійснити вручну через коди:

• *141# – меню послуг;
• *150# – деталі тарифу та роумінгу.

Здійснити підключення можна й через застосунок чи особистий кабінет.

Тарифи на роумінг: короткий огляд

• Для тарифів і умов роумінгу у Київстар – дивіться на офіційному сайті або в додатку “Мій Київстар”.
• Для Vodafone Україна – подивитися тарифи можна через додаток My Vodafone або на сайті Vodafone. 
• Для lifecell – інформація про пакети, тарифи та підтримку 4G/5G доступна на сайті lifecell у розділі роумінгу.

Читайте також:

Як зігрітися без світла та опалення: практичні поради на час блекаутів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

• лід;
• сніг;
• відсутність протиожеледних засобів;
• необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!