Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Українці, які стали батьками за межами країни, можуть зареєструвати народження дитини через дипломатичні представництва або консульські установи України. Для цього потрібно подати заяву та кілька основних документів.

Про те, як оформити дитину, котра народилася за кордоном — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як українцям зареєструвати народження дитини за кордоном

За межами України державну реєстрацію народження дитини проводять дипломатичні представництва та консульські установи України. Офіційне звернення та подальше проходження процедури дозволяє засвідчити народження дитини та отримати українське свідоцтво.

Реєстрація відбувається у два етапи

• батьки чи родичі (якщо батьки не можуть звернутися особисто) подають заяву — письмову або усну — до консульства України за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків;
• після подання заяви консул проводить реєстрацію народження з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Які документи потрібні

Для проходження реєстрації в дипломатичному представництві України за кордоном потрібно надати:

• документ медичного закладу про народження дитини або довідку від лікаря, який приймав пологи;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу батьків (одного з батьків);
• документ, що підтверджує відомості про батька — свідоцтво про шлюб, заяву матері або батька про визнання батьківства.

Подати вказані документи із заявою потрібно не пізніше ніж через один місяць з дня народження.

У разі, якщо легалізацію не було проведено компетентним органом іншої держави, дипломатичним представництвом або консульством України, після повернення додому необхідно до відділу держреєстрації актів цивільного стану для реєстрації дитини.

Читайте також:

В Україні підвищили виплати при народженні дитини до 50 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні суттєво збільшили соціальні виплати для молодих батьків. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає 50 тисяч гривень при народженні дитини. Крім того, він вводить нові програми підтримки в період вагітності, догляду за малюком та навіть компенсації за дитсадок.

Детальніше про це — в матеріалі Бахмут IN.UA

В Україні виплати при народженні дитини збільшили до 50 тисяч гривень

5 листопада Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №13532, який посилює державну підтримку сімей у допологовий і післяпологовий періоди. Документ передбачає низку нових соціальних виплат для жінок і батьків дітей до трьох років.

Згідно із законом, держава виплачуватиме такі суми:

• 50 000 гривень — одноразова допомога при народженні першої та кожної наступної дитини;
• 7 000 гривень — допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для жінок, які не мають офіційної роботи; Виплачується за 70 днів до пологів;
• 7 000 гривень на місяць — допомога для догляду за дитиною до 1 року. Для дитини з інвалідністю — 10 500 гривень на місяць;
• “єЯсла” — цільова грошова підтримка у розмірі 8 000 грн/міс для догляду за дитиною від 1 до 3 років. Для дітей з інвалідністю сума збільшується до 12 000 гривень на місяць. Кошти можна використати на дитячий садок, гуртки чи інші послуги догляду;
• “Пакунок малюка” — надаватиметься у натуральній формі або як грошова компенсація його вартості. Отримати допомогу можна вже з 36 тижня вагітності;
• “Пакунок школяра” — одноразова виплата 5 000 гривень для учнів, які йдуть до 1 класу.

Важливо, що якщо станом на 1 січня 2026 року дитині ще не виповнився рік, батьки продовжать отримувати нинішні 860 гривень та додатково нову допомогу — 7 000 гривень щомісяця до досягнення дитиною одного року.

Читайте також:

єМалятко: як зареєструвати дитину через “Дія” та які функції доступні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!