Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Міністерство фінансів України підготувало законопроєкт, який передбачає обов’язкову реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість (ПДВ) у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень. Ініціатива вже викликала суспільний резонанс і критику з боку підприємців.

Детальніше про те, що це за ініціатива, як вона має працювати та які негативні наслідки можуть бути — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ПДВ для ФОПів з 2027 року: що передбачає законопроєкт

Згідно з представленим Мінфіном законопроєктом, з 1 січня 2027 року фізичні особи — підприємці 1–3 груп, які протягом останніх 12 календарних місяців отримали понад 1 мільйон гривень доходу від постачання товарів або послуг (без урахування ПДВ), мають обов’язково зареєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%.

Вимога не поширюється на платників єдиного податку 3 групи — електронних резидентів. Для ФОПів 3 групи, які перевищили ліміт і стали платниками ПДВ, передбачено зниження ставки єдиного податку з 5% до 3%. Реєстрація та звітність мають здійснюватися онлайн через “Електронний кабінет”.

За словами нардепа Ярослава Железняка, уряд планує подати законопроєкт до 15 січня 2026 року та ухвалити його до кінця березня 2026. За розрахунками Мінфіну, нові правила можуть принести держбюджету близько 40 мільярдів гривень на рік, які спрямують на фінансування безпеки та оборони.

Резонанс та петиція

Ініціатива вже викликала суспільний спротив. На сайті електронних петицій Кабміну зареєстровано звернення Владислава Орлова з вимогою відкликати пропозицію Мінфіну та переглянути домовленості з МВФ. Станом на початок збору петицію підписали близько 7 890 осіб, серед них — мешканці Бахмута.

У петиції стверджується, що така ініціатива може посилити соціальну напругу в умовах повномасштабної війни, підірвати довіру до державної політики підтримки малого бізнесу, створити ризики для інформаційної та психологічної стійкості суспільства, а також дискредитувати задекларовані раніше гарантії збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції вимагає від Кабінету Міністрів України відкликати ініціативу Міністерства фінансів щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 млн гривень та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ з метою збереження умов спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Що думають бахмутяни

Петицію щодо збереження спрощеної системи оподаткування підтримала також Наталя Вишневецька, підприємиця з Бахмута.

За її словами, які вона озвучила в коментарі редакції Бахмут IN.UA, встановлений поріг у мільйон гривень доходу на рік — це приблизно 83 тисячі гривень на місяць, що для багатьох видів діяльності, зокрема оптової торгівлі, є мінімальним оборотом.

“Це не прибуток, а дохід від продажу товару. Це для оптової торгівлі — нічого. ФОП з таким обігом не може утримувати бухгалтера, оплачувати всі програми для ведення обліку ПДВ“, — пояснює вона.

Бахмутянка додає, що такі зміни — це фактичне повернення загальної системи оподаткування, яку зараз малий бізнес просто не може потягнути. Відповідно, її прийняття буде кінцем для багатьох дрібних ФОП, котрі почнуть працювати в мінус.

Наталя Вишневецька також застерігає, що ПДВ неминуче призведе до зростання цін, адже податок у 20% буде закладений у вартість товарів і послуг.

“Хіба буде конкурентоспроможним підприємець, який одразу підніме ціну на 20%? Якщо в оптовій торгівлі націнка 5%, то з 20% людям просто нічого не залишається, окрім як закриватися“, — зазначає вона.

Зміни в оподаткуванні також можуть суттєво вплинути на якість життя. Зокрема, як каже підприємиця, що для багатьох людей, особливо старшого віку, малий бізнес — це єдиний спосіб утримувати себе та свої родини.

“Роботи немає, вік 55+, ніхто тебе на роботу не візьме. Люди хоч самі себе забезпечують. А зараз це питання виживання — бути чи не бути. Або іти в тінь, або закриватися“, — підсумовує вона.

Читайте також:

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадяни, які оплачували навчання в українських закладах освіти, мають право повернути частину витрачених коштів через податкову знижку. Для цього необхідно мати офіційні доходи та подати декларацію про майновий стан і доходи у встановлений термін.

Про це повідомили представники Державної податкової служби в Україні.

Хто може отримати податкову знижку за навчання

Податкова знижка надається громадянам, які отримували офіційні доходи, з яких сплачувався податок на доходи фізичних осіб, і протягом року здійснювали витрати на навчання.

До податкової знижки включаються витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти. Знижка поширюється як на оплату навчання самого платника податку, так і його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати податкову знижку

Для отримання податкової знижки необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Наприклад, для отримання знижки за 2024 рік декларацію потрібно було подати до 31 грудня 2025 року, а за 2025 — до 31 грудня 2026.

До декларації додаються:

• копії паспортів учня або студента та члена сім’ї, який подає декларацію;
• копія договору з навчальним закладом;
• копії квитанцій про оплату навчання за звітний рік;
• документи, що підтверджують ступінь споріднення;
• копії реєстраційних номерів облікових карток платників податків;
• оригінал довідки з місця роботи про доходи та сплачені податки;
• реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.

У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкових органів не подаються, але зберігаються платником у встановлений законом строк.

Зазначимо, що контролюючі органи не мають права вимагати документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати декларацію

Подати декларацію можна:

• особисто або через уповноважену особу в орган ДПС за місцем обліку;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• через Електронний кабінет платника податків.

Читайте також:

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!