У 2025 році вступити до українських вишів на бюджет можуть абітурієнти, які успішно складуть національний мультипредметний тест (НМТ) та пройдуть конкурсний відбір. Однак для окремих категорій громадян передбачені пільги, які дозволяють навчатися коштом держави за спрощеною процедурою.

Детальніше про те, хто в Україні може вступити до університету на бюджет за пільгами — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може вступити на бюджет

Щоб скористатися спеціальними умовами вступу, абітурієнт має мати у ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти) особисту картку з позначенням пільгової категорії. У ній також мають бути внесені дані, що підтверджують наявність пільг — або реквізити відповідних документів, або їхні скан-копії (якщо інформація відсутня в державних реєстрах).

Важливо: подати підтвердження пільги необхідно до подання першої заяви через електронний кабінет. Після цього змінити або додати інформацію вже неможливо. Для внесення даних про пільгу вступнику потрібно звернутися до приймальної комісії будь-якого закладу вищої освіти з відповідними документами.

Зазначимо, що пільгові умови вступу застосовуються лише до заяв на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції.

Хто може претендувати на бюджет за співбесідою або творчим конкурсом

Пільги для вступу залежать від конкретної категорії. Право на вступ без НМТ, за результатами співбесіди або творчого конкурсу мають:

• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• особи з інвалідністю, які не можуть фізично відвідувати навчальний заклад (за медичними показаннями);
• постраждалі від Чорнобильської катастрофи;
• учасники Революції Гідності та учасники бойових дій (крім строкової служби) — можуть вступати за співбесідою або бути переведеними на бюджет після вступу на контракт;
• вступники, яким відмовлено в участі в НМТ через неможливість створення умов (офіційна або технічна причина);
• особи з інвалідністю, які не змогли скласти НМТ через хворобу;
• переселенці з тимчасово окупованих територій або районів бойових дій, які переїхали після 1 січня 2025 року — можуть скористатися квотою-2 або претендувати на переведення на бюджет згодом.

Хто може бути переведений з контракту на бюджет

Можливість пільгового переведення на бюджет із контракту мають:

• особи з інвалідністю I–II груп, діти з інвалідністю віком до 18 років;
• постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС (категорії 1 і 2), хворі на променеву хворобу;
• діти та особи, батьки яких є учасниками бойових дій, зниклими безвісти, загиблими, перебувають у полоні або отримали інвалідність внаслідок війни;
• шахтарі зі стажем роботи під землею понад три роки та їхні діти;
• жителі населених пунктів, які на 1 липня 2025 року вважаються територією можливих бойових дій;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• діти з багатодітних сімей (від п’яти дітей і більше).

Хто має право на обов’язкове переведення на бюджет і вступ з мінімальним балом 130

До категорій, які мають переважне право на бюджетне місце та можуть вступати з конкурсним балом від 130, належать:

• діти загиблих осіб відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни»;
• діти, батьки яких загинули в полоні;
• особи, чий батько або мати загинули під час Революції Гідності;
• особи, чий батько або мати брали участь у бойових діях за кордоном і загинули або померли;
• особи, чий батько або мати були військовослужбовцями, які загинули або зникли безвісти;
• особи, чий батько або мати працювали в поліції та загинули або зникли безвісти.

Читайте також:

• НМТ і ЗНО: в чому різниця між фінальними іспитами для школярів
• НМТ у 2025 році: коли варто розпочинати підготовку до екзаменів
• Вступ у 2025 році: що потрібно знати абітурієнтам? Головне про терміни та умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!