У 2025 році вступити до українських вишів на бюджет можуть абітурієнти, які успішно складуть національний мультипредметний тест (НМТ) та пройдуть конкурсний відбір. Однак для окремих категорій громадян передбачені пільги, які дозволяють навчатися коштом держави за спрощеною процедурою.

Детальніше про те, хто в Україні може вступити до університету на бюджет за пільгами — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може вступити на бюджет

Щоб скористатися спеціальними умовами вступу, абітурієнт має мати у ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти) особисту картку з позначенням пільгової категорії. У ній також мають бути внесені дані, що підтверджують наявність пільг — або реквізити відповідних документів, або їхні скан-копії (якщо інформація відсутня в державних реєстрах).

Важливо: подати підтвердження пільги необхідно до подання першої заяви через електронний кабінет. Після цього змінити або додати інформацію вже неможливо. Для внесення даних про пільгу вступнику потрібно звернутися до приймальної комісії будь-якого закладу вищої освіти з відповідними документами.

Зазначимо, що пільгові умови вступу застосовуються лише до заяв на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції.

Хто може претендувати на бюджет за співбесідою або творчим конкурсом

Пільги для вступу залежать від конкретної категорії. Право на вступ без НМТ, за результатами співбесіди або творчого конкурсу мають:

• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• особи з інвалідністю, які не можуть фізично відвідувати навчальний заклад (за медичними показаннями);
• постраждалі від Чорнобильської катастрофи;
• учасники Революції Гідності та учасники бойових дій (крім строкової служби) — можуть вступати за співбесідою або бути переведеними на бюджет після вступу на контракт;
• вступники, яким відмовлено в участі в НМТ через неможливість створення умов (офіційна або технічна причина);
• особи з інвалідністю, які не змогли скласти НМТ через хворобу;
• переселенці з тимчасово окупованих територій або районів бойових дій, які переїхали після 1 січня 2025 року — можуть скористатися квотою-2 або претендувати на переведення на бюджет згодом.

Хто може бути переведений з контракту на бюджет

Можливість пільгового переведення на бюджет із контракту мають:

• особи з інвалідністю I–II груп, діти з інвалідністю віком до 18 років;
• постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС (категорії 1 і 2), хворі на променеву хворобу;
• діти та особи, батьки яких є учасниками бойових дій, зниклими безвісти, загиблими, перебувають у полоні або отримали інвалідність внаслідок війни;
• шахтарі зі стажем роботи під землею понад три роки та їхні діти;
• жителі населених пунктів, які на 1 липня 2025 року вважаються територією можливих бойових дій;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• діти з багатодітних сімей (від п’яти дітей і більше).

Хто має право на обов’язкове переведення на бюджет і вступ з мінімальним балом 130

До категорій, які мають переважне право на бюджетне місце та можуть вступати з конкурсним балом від 130, належать:

• діти загиблих осіб відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни»;
• діти, батьки яких загинули в полоні;
• особи, чий батько або мати загинули під час Революції Гідності;
• особи, чий батько або мати брали участь у бойових діях за кордоном і загинули або померли;
• особи, чий батько або мати були військовослужбовцями, які загинули або зникли безвісти;
• особи, чий батько або мати працювали в поліції та загинули або зникли безвісти.

Читайте також:

• НМТ і ЗНО: в чому різниця між фінальними іспитами для школярів
• НМТ у 2025 році: коли варто розпочинати підготовку до екзаменів
• Вступ у 2025 році: що потрібно знати абітурієнтам? Головне про терміни та умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський гіпсовий промисел — це унікальна сторінка економічної історії міста, яка почалася з відкриття покладів природного каменю на околицях Бахмутської фортеці ще у вісімнадцятому столітті. Наявність великих покладів мінералу дала потужний поштовх виникненню народного ремесла, яке місцеві поселяни традиційно називали “ломкою алебастру”.

Детальніше про те, як функціонував гіпсовий промисел у Бахмуті, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія гіпсового промислу в Бахмуті

Після того, як у 1782 році остаточно закрилися Бахмутські казенні солеварні, видобуток гіпсового каменю почав стрімко розвиватися як альтернативне джерело заробітку. Свого абсолютного піку ця діяльність досягла у першій половині дев’ятнадцятого століття. Процес видобутку мав чітку сезонність. Навесні, відразу по закінченні основних польових робіт, місцеві жителі об’єднувалися у спеціальні робітничі артілі. Групи складалися з 15-20 осіб. За допомогою пороху робітники “рвали” гіпсовий камінь у кар’єрах. Лише за два місяці, у травні та червні, майстри заготовляли декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Готову невідшліфовану сировину масово скуповували чумаки. Для транспортування каменю в інші регіони вони приганяли до Бахмута по кілька тисяч волових фур.

У другій половині дев’ятнадцятого століття кустарний видобуток поступово перейшов у масштабний промисловий формат. У місті почали масово з’являтися спеціалізовані алебастрові заводи. На цих підприємствах сирий гіпсовий камінь переробляли на повністю готовий алебастр, через що важкий народний промисел “ломки алебастру” поступово зійшов нанівець, поступившись місцем механізованій праці.

Мистецтво створення бахмутської ліпнини

Алебастр використовували не лише як базовий будівельний матеріал для зведення споруд. Він став ідеальною сировиною для виготовлення витончених предметів мистецтва та складних елементів декору. Фасади будинків, кімнати та каміни прикрашалися вишуканою “ліпниною”. У Бахмуті цим художнім напрямком займалися народні майстри-кустарі. Вони працювали переважно “під заказ” у невеликих приватних майстернях, які облаштовували просто на власних подвір’ях.

Процес виготовлення алебастрового декору був кропітким і складався з таких етапів:

• створення детального ескізу з урахуванням усіх архітектурних побажань замовника;
• виготовлення базової форми з дерева або м’якої глини на основі намальованого ескізу;
• змащування внутрішніх стінок форми жиром або олією, щоб уникнути прилипання матеріалу до основи;
• заливання сухого алебастру, який майстер попередньо розводив водою до необхідної густої консистенції;
• природне висихання суміші, яке тривало від 15 до 20 хвилин;
• вилучення готового предмета з форми та його фінальна обробка: шліфування, гравіювання, покриття базовою фарбою або розпис кольоровими красками за вимогою клієнта.

Для створення великих і важких предметів конструкцію обов’язково укріплювали зсередини. У ще рідкий розчин майстри вкладали грубу тканину, металеві дроти, цвяхи, залізні прутки або дерев’яні штапики. Саме за такою складною технологією виготовляли розкішні карнизи, пілястри та стельові “розетки”.

Замовники декору та післявоєнне відновлення

До 1917 року прикрашати власні будинки індивідуальною ліпниною могли дозволити собі виключно заможні містяни. Через високу вартість ручної роботи цей промисел не мав масового поширення, тому займалися ним одиниці. Сучасні історики досі не виявили письмових джерел із детальними згадками про приватні ліпні майстерні міста. Головним доказом діяльності “алебастрових художників-ливарів” залишаються вцілілі фасади приватних будинків кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття, а також усні спогади місцевих старожилів.

Традиція лиття предметів декору несподівано продовжилася і в радянський період. Найбільшої популярності це ремесло набуло після Другої світової війни, коли йшло активне відновлення зруйнованого житлового фонду міста (тодішнього Артемівська). Як і до революції, місцеві кустарі виливали з гіпсу предмети декору. Здебільшого це була плитка для стін, прості стельові карнизи та круглі “розетки” для люстр. Ці вироби продавалися невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл. Проте, на відміну від шедеврів старих бахмутських майстрів, вироби повоєнних артемівських ливарів особливою художньою красою вже не відрізнялися.

Гіпсові іграшки як окремий вид ремесла

Паралельно з архітектурною ліпниною на початку двадцятого століття існував ще один цікавий народний промисел — виготовлення невеликих гіпсових фігурок та дитячих іграшок. Підтвердженням цього стали знахідки краєзнавця Г.С. Соколовського, який у 2001 році виявив гіпсові фігурки у вигляді качки та лева. Артефакти знайшли в землі під час риття траншеї для водогону на подвір’ї приватного будинку на вулиці Набережній, 1, що в районі Забахмутки. Власник ділянки тоді розповів, що раніше цей будинок належав ремісникам, які створювали фігурки з гіпсу та торгували ними на місцевому ринку.

Скоріш за все, виготовлення та торгівля гіпсовими фігурками місцевого виробництва не приносила гідного прибутку. Через це промисел у Бахмуті не набув такого розмаху, як, наприклад, у слободі Димково Вятської губернії, де алебастрові вироби ставали експонатами престижних всеросійських виставок. Попри це, зразки декоративних гіпсових виробів, збережені з бахмутських будинків, стали важливою частиною експозиції місцевого краєзнавчого музею, увіковічнивши працю талановитих майстрів минулого.

Читайте також:

Столове, баварське та пільзенське: якою була історія бахмутського пивоваріння в XIX та у XX століттях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається стабільно напруженою. Російські окупаційні війська продовжують інтенсивні штурмові дії, намагаючись прорвати лінію оборони українських захисників на кількох ключових напрямках одночасно.

Редакція видання Бахмут IN.UA підготувала детальний огляд поточної ситуації на передовій, спираючись на офіційні дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Покровський напрямок: відбито понад два десятки штурмів

Найбільша активність російських військ фіксується саме на Покровському відтинку фронту. Протягом минулої доби українські захисники успішно зупинили 20 штурмових дій агресора.

Ворог намагався прорвати лінію оборони та здійснити просування у районах низки населених пунктів:

• Новий Донбас;
• Родинське;
• Новоолександрівка;
• Котлине;
• Удачне;
• Новомиколаївка;
• Новопідгородне;
• Никанорівка;
• Шевченко;
• Гришине;
• місто Покровськ.

Сили оборони продовжують надійно тримати рубежі, виснажуючи наступальний потенціал противника та завдаючи йому втрат.

Костянтинівський напрямок: масовані атаки окупантів

На Костянтинівському напрямку оперативна обстановка також залишається надзвичайно складною. Російські окупаційні війська здійснили 15 атак, намагаючись продавити українську оборону та покращити своє тактичне положення.

Основні ударні дії ворога були зосереджені:

• поблизу міста Костянтинівка;
• у районах населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Іллінівка, Русин Яр, Софіївка та Новопавлівка.

Слов’янський та Лиманський напрямки: спроби прориву зупинено

На Слов’янському напрямку українські воїни продовжують ефективно стримувати навалу противника. Протягом вчорашньої доби Сили оборони рішуче зупинили 12 спроб окупантів просунутися вперед. Бойові зіткнення різної інтенсивності відбувалися в районах населених пунктів Платонівка, Рай-Олександрівка, Каленики, Дронівка, Закітне, Різниківка та Пазено.

На Лиманському відтинку фронту активність ворога була дещо меншою, проте загроза залишається високою. Противник атакував шість разів. Головною метою агресора було вклинитися в оборону українських військ у районах населених пунктів Середнє, Новий Мир та Дробишеве. Усі ворожі спроби були оперативно відбиті.

Краматорський напрямок: локальні бої

На Краматорському напрямку загальна інтенсивність ворожих штурмів була порівняно нижчою. Окупанти зосередили свої зусилля на одному відтинку, здійснивши атаку позицій українських захисників у бік населеного пункту Міньківка. Ситуація перебуває під повним контролем Збройних Сил України.

Читайте також:

Росіяни застосовують нову тактику на Слов’янському напрямку: атакують дронами, схожими на українські

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!