З 1-го жовтня 2023 року сума багатоцільової грошової допомоги від УВКБ ООН збільшилася з 2 200 грн до 3 600 грн на місяць. Таке рішення прийняли після того, як переглянули ціни на споживчий кошик. Допомога від УВКБ ООН розрахована на тримісячний період. Бахмутяни, які ще не подавалися на програму також можуть отримати 3 600 грн допомоги.

Про зміни повідомляє БФ “Право на Захист”.

ВПО отримають на 1400 грн більше

1 жовтня почало діяти нововведення, згідно із якими переселенці отримуватимуть від УВКБ ООН збільшену грошову допомогу. Замість 2200 грн люди зможуть отримати 3 600 грн. Загальна сума виплат на одного члена родини становить 10 800 грн.

Хто може подати заявку на грошову допомогу?

• особи, які ще не отримували грошову допомогу у розмірі 2200 грн / особа / місяць від міжнародних організацій (у 2022–2023 роках);
• особи, які мають місячний дохід, менший за 5400 грн на члена родини;
• особи, які належать до таких категорій населення, як переселенці після 24 лютого 2022 року;
• особи, які не переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій у таких областях: Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Донецька;
• люди, які повернулися до своїх місць постійного проживання після вимушеного переміщення до іншої області / країни через воєнні дії після 24 лютого 2022 р.

Мешканцям Бахмуту надаватимуть субсидію на опалювальний сезон 2023/2024 року. Вона надається на оплату житлово-комунальних послуг та витрати на управління багатоквартирним будинком, та призначається з моменту звернення громадян.https://t.co/UQm4ePYp8r

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 21, 2023

Крім того, на збільшену грошову допомогу можуть претендувати наступні громадяни з перелічених критеріїв вразливості:

• родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна самотня / кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання тощо);
• прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (документально підтверджені).

Перелік необхідних документів та адреси пунктів збору даних для надання грошової допомоги знайдіть за посиланням. Гаряча лінія для консультування від УВКБ ООН: 0 800 307 711 (Пн-Пт 09:00–18:00).

Читайте також: Де в Польщі українці можуть отримати допомогу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!