З 1-го жовтня 2023 року сума багатоцільової грошової допомоги від УВКБ ООН збільшилася з 2 200 грн до 3 600 грн на місяць. Таке рішення прийняли після того, як переглянули ціни на споживчий кошик. Допомога від УВКБ ООН розрахована на тримісячний період. Бахмутяни, які ще не подавалися на програму також можуть отримати 3 600 грн допомоги.

Про зміни повідомляє БФ “Право на Захист”.

ВПО отримають на 1400 грн більше

1 жовтня почало діяти нововведення, згідно із якими переселенці отримуватимуть від УВКБ ООН збільшену грошову допомогу. Замість 2200 грн люди зможуть отримати 3 600 грн. Загальна сума виплат на одного члена родини становить 10 800 грн.

Хто може подати заявку на грошову допомогу?

• особи, які ще не отримували грошову допомогу у розмірі 2200 грн / особа / місяць від міжнародних організацій (у 2022–2023 роках);
• особи, які мають місячний дохід, менший за 5400 грн на члена родини;
• особи, які належать до таких категорій населення, як переселенці після 24 лютого 2022 року;
• особи, які не переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій у таких областях: Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Донецька;
• люди, які повернулися до своїх місць постійного проживання після вимушеного переміщення до іншої області / країни через воєнні дії після 24 лютого 2022 р.

Мешканцям Бахмуту надаватимуть субсидію на опалювальний сезон 2023/2024 року. Вона надається на оплату житлово-комунальних послуг та витрати на управління багатоквартирним будинком, та призначається з моменту звернення громадян.https://t.co/UQm4ePYp8r

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 21, 2023

Крім того, на збільшену грошову допомогу можуть претендувати наступні громадяни з перелічених критеріїв вразливості:

• родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна самотня / кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
• родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання тощо);
• прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (документально підтверджені).

Перелік необхідних документів та адреси пунктів збору даних для надання грошової допомоги знайдіть за посиланням. Гаряча лінія для консультування від УВКБ ООН: 0 800 307 711 (Пн-Пт 09:00–18:00).

Читайте також: Де в Польщі українці можуть отримати допомогу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!