ВПО збільшили грошову допомогу від УВКБ ООН: хто отримає надбавку

Семаковська Тетяна 17:28, 2 Жовтня 2023
УВКБ ООН збільшить грошову допомогу/ з відкритих джерел

З 1-го жовтня 2023 року сума багатоцільової грошової допомоги від УВКБ ООН збільшилася з 2 200 грн до 3 600 грн на місяць. Таке рішення прийняли після того, як переглянули ціни на споживчий кошик. Допомога від УВКБ ООН розрахована на тримісячний період. Бахмутяни, які ще не подавалися на програму також можуть отримати 3 600 грн допомоги.

Про зміни повідомляє БФ “Право на Захист”.

ВПО отримають на 1400 грн більше

1 жовтня почало діяти нововведення, згідно із якими переселенці отримуватимуть від УВКБ ООН збільшену грошову допомогу. Замість 2200 грн люди зможуть отримати 3 600 грн. Загальна сума виплат на одного члена родини становить 10 800 грн.

Хто може подати заявку на грошову допомогу?

  • особи, які ще не отримували грошову допомогу у розмірі 2200 грн / особа / місяць від міжнародних організацій (у 2022–2023 роках);
  • особи, які мають місячний дохід, менший за 5400 грн на члена родини;
  • особи, які належать до таких категорій населення, як переселенці після 24 лютого 2022 року;
  • особи, які не переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій у таких областях: Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Донецька;
  • люди, які повернулися до своїх місць постійного проживання після вимушеного переміщення до іншої області / країни через воєнні дії після 24 лютого 2022 р.

Крім того, на збільшену грошову допомогу можуть претендувати наступні громадяни з перелічених критеріїв вразливості:

  • родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);
  • родина, яку очолює одна самотня / кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
  • родина з однією або кількома особами з особливими потребами (інвалідність, хронічні захворювання тощо);
  • прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (документально підтверджені).

Перелік необхідних документів та адреси пунктів збору даних для надання грошової допомоги знайдіть за посиланням. Гаряча лінія для консультування від УВКБ ООН: 0 800 307 711 (Пн-Пт 09:00–18:00).

Читайте також: Де в Польщі українці можуть отримати допомогу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові уразили російську РЛС “Каста” на Донеччині

Валентина Твердохліб 13:30, 29 Вересня 2026
каста
Російська РЛС “Каста” / фото Вікіпедія

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня під ударом українських захисників були радіолокаційна станція і склади боєприпасів. Ураження були в Мангуші і Качкарському.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 28 вересня і в ніч на 29 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У Мангуші уразили радіолокаційну станцію 39Н6 “Каста”. Вона призначена для контролю повітряного простору, визначення координат та розпізнавання повітряних цілей. Її окупанти використовують для потреб ППО.

А в селі Качкарське Новоазовської громади вдарили по складах боєприпасів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пам’ять попри окупацію: як вшановувати жертв Голокосту, коли меморіали недоступні

Валентина Твердохліб 12:30, 29 Вересня 2026
бабин яр

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.

Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.

Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.

Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.

Меморіал у Бахмуті
Меморіал на території заводу шампанських вин / фото Вікіпедія

Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.

Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.

12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.

Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані

Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.

Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.

“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.

ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.

“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.

Екскурсія в Бабиному Яру / фото центр “Бабин Яр”

У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту

Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.

“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.

За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.

Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

виплати для дітей

10 тисяч на дитину: батьки постраждалої малечі можуть податися на допомогу

Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]

волонтер Харків

Їжа та продукти гігієни: для переселенців у Харкові видадуть гумдопомогу

Волонтерська організація “Незламний Харків” надає одноразову гуманітарну допомогу мешканцям Харкова, зокрема й ВПО, які проживають не в гуртожитках. Людям видадуть харчі, гігієнічні набори, дитяче харчування, […]

Безоплатна допомога юриста

Безоплатні послуги юриста чи адвоката для ВПО: як скористатися

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають право отримати безоплатно послуги юриста або адвоката. Для цього необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).  Фахівці Координаційного центру […]

17:54, 13.09.2023 Микола Ситник