Російські війська окупували селище Керамік / фото Deep State
Окупаційна армія рф захопила селище Керамік, що належить до Очеретинської селищної громади, Покровського району. Про успіхи ворога повідомляли ще вчора, але сьогодні стало відомо, що росіяни закріпились у Кераміку.
Аналітики зазначають, що Сили Оборони відновили позиції східніше Ямполівки. Вчора, 30 квітня, було зафіксоване просування росіян у Кераміку та на східних околицях Красногорівки. 1 травня сталося відомо, що ворог захопив Керамік та Новокалинове, а також просунувся біля Новоолександрівки та в Урожайному.
За даними Генштабу, на Бахмутському напрямку за минулу добу наші війська відбили 33 атаки в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Роздолівка, Спірне, Новий, Кліщіївка, Андріївка, та Часів Яр Донецької області.
Військовий бригади “Айдар” пише, що концентрація росіян на Бахмутському напрямку величезна, ворог накопичується.
Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.
Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.
Що відбувається в окупованих містах на Донеччині
Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.
Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.
Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.
Київський національний університет імені Тараса Шевченко / фото з Вікіпедії
У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.
Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:
адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
серія та номер шкільного атестата чи диплома;
номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.
В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.
Правила для пільгових категорій
Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.
Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.
Подача документів у паперовій формі
Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:
іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.
В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.
Проросійський телеграм-канал поширює фейк про те, що українські військові нібито здійснюють обстріли критичної інфраструктури своєї країни. Чому ця заява є брехливою — читайте в матеріалі […]
В ефірі Новини.LIVE адвокат Ростислав Кравець повідомив про кількість випадків самовільного залишення частини в Збройних силах України. За його словами, нібито понад 100 тисяч осіб […]
