Український телеграм-канал маніпулює темою боїв в Бахмуті посилаючись на слова із The Wall Street Journal

Семаковська Тетяна 15:45, 29 Травня 2023

photo 2023 05 26 18 18 22 e9d30Бої за Бахмут тривають вже дев’ятий місяць, місто зруйноване на понад 90%, росіяни фактично захопили руїни, а ЗСУ все ще продовжують контролювати район Літака в місті. У битві за Бахмут за російськими даними загинуло близько 20 тисяч найманців ПВК Вагнер, про це повідомив сам фінансист угрупування — пригожин. Членами ПВК ставали завербовані в’язні, які не проходили підготовку та вважалися гарматним м’ясом. Однак, росія та її прихильники прагнуть показати, мовляв, в Україні на війну також відправляють непідготовлених. 

Доказ цьому пропагандисти знайшли у статті The Wall Street Journal «36 годин у Бахмуті: відчайдушна боротьба одного підрозділу, щоб стримати росіян» авторства Метью Люксмора.

Редакція  «Бахмут. IN.UA» проаналізувала матеріал журналіста, а також ту вижимку, яку оприлюднили пропагандисти. 

Сумнівний телеграм-канал поширює наративи, які грають на руку росіянам

Screenshot 719 8ac99

Скріншот з телеграм-каналу, який поширив уривок зі статті The Wall Street Journal. 

«У матеріалі наводиться історія групи мобілізованих із 93-ї мехбригади — їх набирали з безробітних у Харківській області. Бійців екіпірували радянською зброєю і відправили спочатку в Костянтинівку, потім у Бахмут. Також видання пише про групу з 16 призовників, які захищали Бахмут, “багато з яких були призвані кількома днями раніше і не проходили жодної підготовки”. Наприклад, один із бійців уперше вистрілив із гранатомета під час бою в Бахмуті. Він промахнувся, вогнем у відповідь його контузило», — пише телеграм-канал «Всевидящее ОКО»

Screenshot 733 7d32c

Заголовки з росЗМІ. Фото: скріншот

Телеграм-канал “Всевидящее ОКО” налічує 1,25 млн фоловерів, однак — це сумнівне джерело достовірної інформації,  канал є повністю анонімним, власник невідомий. Як повідомляє, Інститут масової інформації, ще кілька років тому контент і медіасітка тг-каналу “Всевидящее ОКО” складалися з відео, де люди отримують травми чи вчиняють насильство, а у кожному відеоролику демонстрували зображення крові.

Згодом, експерти Інституту зафіксували чотири матеріали з ознаками замовлення, два стосувалися грального бізнесу, коріння якого закінчувалося в рф. Втім реклами в каналі не багато, а це говорить про те, що у власників каналу є додаткове джерело фінансування, яке саме й звідки воно — невідомо. Відсутність реклами, може свідчити про відсутність замовлень.

Стаття Метью Люксмора

Спершу потрібно зазначити, хто такий Метью Люксмор — це репортер, який висвітлює події в росії, Україні та країнах колишнього Радянського Союзу, приділяючи особливу увагу обороні, національній безпеці Росії та ролі її збройних сил на світовій арені. Раніше він був московським кореспондентом Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода.

Стаття Метью розповідає історію боїв за Бахмут зі слів мобілізованих. Зокрема героєм сюжету стає безробітний батько трьох дітей Олексій Мальковський. Чоловік розповідає, як російські війська штурмували один з багатоквартирних будинків, який його група з 16 призовників, багато з яких були призвані за кілька днів до цього і не пройшли жодної підготовки, мала захищати.

Нижче надаємо переклад оригінальної статті:

Малковський не влучив. Росіяни вистрілили з власного РПГ і влучили в стіну поруч з ним, контузивши його. Він вибіг з будівлі і сховався на овочевій грядці, у нього дзвеніло у вухах. Коли він повернувся після заходу сонця, в кімнаті лежали тіла двох його товаришів.

За 36 годин, які він провів у жорстоких боях від будинку до будинку в східноукраїнському місті, 11 з 16 чоловіків з групи призовників Мальковського були або вбиті, або захоплені в полон, за словами солдатів, що вижили, і родичів зниклих безвісти.

На вихідних Росія остаточно закріпила контроль над Бахмутом після 10-місячної битви, яку Київ використовував для того, щоб розгромити російські війська. Хоча жодна зі сторін не розголошує своїх втрат, за західними оцінками, на Бахмутському фронті загинуло багато тисяч солдатів з обох сторін. Ще більше було поранено.

Намагаючись зберегти бригади, підготовлені і оснащені Заходом для широко очікуваного наступу, і з багатьма загиблими професійними солдатами, Київ відправив туди мобілізованих солдатів і підрозділи територіальної оборони, іноді з незадовільною підготовкою і спорядженням (ось цитата, яка маніпулятивно використовують пропагандистські ЗМІ). Остаточний успіх чи провал української стратегії в Бахмуті залежатиме від результатів більш масштабного наступу.

16 чоловіків, серед яких був і Мальковський, зараховані до 5-ї роти 93-ї механізованої бригади, виїхали з Харкова 16 лютого автобусом на базу бригади за 2 з половиною години їзди на південь.

Пасажирами автобуса були переважно бідні чоловіки з сіл на північному сході Харківської області, багато з яких були безробітними, підробляли різноробочими або працювали позмінно на заводах в обласному центрі. Багато з них отримали мобілізаційні повістки того місяця, згідно з їхніми військово-обліковими документами. Хоча деякі з них пройшли строкову службу роками чи десятиліттями раніше, майже ніхто з них не брав участі в активних бойових діях.

Вони провели дві ночі на базі, де їм видали гвинтівки і форму радянських часів, згідно з військовими документами і фотографіями. 18 лютого їх відвезли до Костянтинівки, що за 16 миль від Бахмута, і розмістили в будинку на околиці гарнізонного містечка.

Вони позували для фотографій зі своїми гвинтівками перед релігійними іконами, розміщеними на каміні в будинку, пили енергетичні напої на ліжках в одній зі спалень, а також курили і їли на кухні.

Вранці 21 лютого прибув старшина роти і повідомив, що має наказ відправити хлопців до Бахмута групами по шість чоловік. Російські війська підходили все ближче до річки, яка розсікає місто, тиснучи на українські підрозділи, що захищалися від постійних мінометних та артилерійських обстрілів. Деякі з них погрожували написати офіційну відмову від виконання наказу, посилаючись на недостатню підготовку. Владислав Юдін, колишній ув’язнений зі східного Луганська, розповів, що сказав старшині, що ніколи не тримав у руках зброю, не кажучи вже про те, щоб стріляти, і йому було страшно. 

“Бахмут тебе навчить”, – відповів йому чоловік.

Коли перша група чоловіків прибула до Бахмута того вечора, їм сказали йти за командиром на позицію. Вони йшли провулками повз руїни розбомблених будинків, переступаючи через повалені телефонні стовпи та нерозірвані російські снаряди.

Вони дійшли до багатоповерхівки, відокремленої сараєм, огорожею з ланцюга і невеликим садом від російських військ у сусідньому будинку. Вони зайняли позиції біля вікон на першому поверсі. Потім їх обстріляли з гранатометів і мінометів, і Юдін розповів, що бачив, як на його очах вбили Сергія Дідіка, 36-річного селянина, і командира. 

“Це було пекло на землі”, – сказав він.

Менш ніж за 300 метрів фермер Сергій Пугасій перебував у будинку під шквальним вогнем російських військ, які витіснили його групу. Він потрапив під кулеметний вогонь з третього поверху іншого будинку і побачив, як впали командир його загону і ще один солдат. Він опинився беззахисним перед кулями, що свистіли навколо нього. Він впав на землю і незабаром опинився в оточенні російських солдатів.

“Ти один?” – запитав один з росіян, зв’язуючи йому руки, а інший забрав у нього гвинтівку і зняв бронежилет. Той відповів, що так.

Після цього бою 21 і 22 лютого і наступної місії 2 березня, для якої вцілілих членів підрозділу відправили назад до Бахмута, дружини зниклих безвісти шукали інформацію. Вони писали до Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй, телефонували на гарячу лінію українського уряду, а також писали на десятки сторінок у соціальних мережах, присвячених зниклим безвісти.

photo 2023 05 29 11 31 38 5f3ab

Бахмут після “звільнення росіян”. Фото: з відкритих джерел

Дружина Пугасія, Анжела, отримала повідомлення про зникнення чоловіка 24 лютого, через три дні після того, як вона востаннє розмовляла з ним. 

“Це як стояти на краю прірви. Я не дружина і не вдова”, – сказала вона в інтерв’ю на початку квітня. “Найгірше – не знати”.

На початку березня двоє військових прийшли додому до Василя Зелінського, 51-річного змінного робітника металургійного заводу з діагностованим захворюванням хребта, щоб повідомити про його зникнення. Його дружина, Олена, почала ридати, запитуючи їх: 

“Як це могло статися, що ви забрали людину без підготовки, а через тиждень вона зникла?” Один чоловік опустив очі, сказала вона, а інший відповів: “Це війна. Ніхто їх зараз не буде навчати”.

2 квітня канал, пов’язаний з воєнізованим угрупованням “Вагнера”, яке очолювало російський наступ на Бахмут, опублікував фотографію військового квитка Дідіка і повідомив, що його загибель була підтверджена. Але дружина Дідіка, Валентина, переконана, що він перебуває в російському полоні.

“Я знаю, що мій чоловік живий, – сказала вона в інтерв’ю The Wall Street Journal. “Моє серце це відчуває”.

Дружини зниклих безвісти обурені тим, що їх відправили в Бахмут без підготовки. Переважна більшість мобілізованих солдатів в Україні проходять хоча б мінімальну підготовку, і випадки, коли непідготовленим чоловікам наказують воювати, не є поширеними. Але українське законодавство не визначає, скільки часу має тривати підготовка, і юристи кажуть, що призовники не можуть нічого зробити, окрім як подати скаргу командирам або на гарячу лінію Міністерства оборони.

У лютому українські депутати внесли на розгляд парламенту законопроект, який передбачає щонайменше тримісячну підготовку мобілізованих, але він так і не пройшов через Верховну Раду. 

photo 2023 05 29 11 31 35 ac173

Бахмут в російській окупації. Фото: з відкритих джерел

Міністерство оборони України заперечує відправку солдатів без підготовки до Бахмута, а офіцер 93-ї сказав, що не чув про такі випадки у своїй частині. 

“Якщо це сталося, то це неправильно”, – сказав він.

Речник Збройних сил України відмовився від коментарів. У середині квітня Пугасій був звільнений в результаті обміну полоненими після майже двох місяців перебування в російському полоні. Його утримували у в’язниці на окупованій Росією частині Луганської області України, а потім перевели до камери на покинутому заводі. Йому та десятку інших людей зав’язали очі, відвезли до Бахмута і наказали йти через лінію фронту, поки російські війська спілкувалися по радіо з українцями, забезпечуючи, щоб обидві сторони не відкривали вогонь.

Зрештою, Пугасій вважає, що саме його дуже коротка служба в армії врятувала його від страти від рук викрадачів. Коли росіяни подивилися на його військовий квиток і побачили дату його мобілізації, менш ніж тиждень тому, вони запитали, як довго він воював. “Двадцять чотири години”, – відповів він. За його словами, вони попередили, що якщо він знову потрапить у полон, то не виживе.

Примітка: Варто зауважити, що журналіст, який написав статтю регулярно відвідував росію. Його матеріал про Бахмут певною мірою висвітлює росіян, як хороших людей, адже вони, мовляв, відпустили полоненого.  

Що винесли у публічний простір?

5e09ef3f479e3fcf1b08e78752fcbf08 1 8bdda

Трупи вагнерівців, продменстровані пригожиним. Фото: з відкритих джерел

Пропагандистські канали та сумнівні джерела в телеграмі перекрутили оригінальну цитату з тексту, й в результаті отримали висновок, мовляв, Україна відправляє в Бахмут непідготовлених солдатів (гарматне м’ясо), щоб зберегти життя сильнішим воїнам. Втім, насправді у тексті навіть немає такого судження. Немає слів про (гарматне м’ясо), натомість є наступні уривки:

Уривок 1: “Переважна більшість мобілізованих солдатів в Україні проходять хоча б мінімальну підготовку, і випадки, коли непідготовленим чоловікам наказують воювати, не є поширеними”, — пише журналіст The Wall Street Journal.

Уривок 2: “Намагаючись зберегти бригади, підготовлені і оснащені Заходом для широко очікуваного наступу, і з багатьма загиблими професійними солдатами, Київ відправив туди мобілізованих солдатів і підрозділи територіальної оборони, іноді з незадовільною підготовкою і спорядженням (ось цитата, яка маніпулятивно використовують пропагандистські ЗМІ)

Ймовірно, що саме з цього уривку тексту й з’явилося повідомлення провокативного характеру, яке почали поширювати.

В Бахмут відправляють ненавчених солдатів

В Бахмуті воюють воїни різних підрозділів: ЗСУ, Нацгвардійці, прикордонні загони, добровольці, учасники ТРО, а також мобілізовані. Немає розподілу на елітні війська та неелітні, як це є в росії. Наприклад, вищим класом війська там вважають повітряно-десантні війська, а регулярна російська армія займає нижчу позицію в цій ієрархії.

Крім того, Україна не володіє таким великим людським ресурсом, як держава-сусід, яка дозволяє собі використовувати громадян — в якості гарматного м’яса через необмежений ресурс. В хід йдуть найманці приватних компаній, та інші приватні підрозділи, які відверто конкурують між собою.

Редакція «Бахмут. IN.UA» спілкувалася із бахмутянами, в кожного з яких різний бойовий досвід, різне цивільне життя в минулому. Серед захисників Бахмута є вчителі, волонтери, зоозахисники, активісти та багато інших людей різних професій. 

«Пасажирами автобуса були переважно бідні чоловіки з сіл на північному сході Харківської області, багато з яких були безробітними, підробляли різноробочими або працювали позмінно на заводах в обласному центрі», – уривок зі статті видання.

Теза зі статті The Wall Street Journal про те, що до Бахмута відправляють чоловіків із сіл некоректна в плані узагальнення, адже в армії збираються разом люди різного віку, та різної спеціальності.

Навчання військових без досвіду в Україні

Через повномасштабне вторгнення в лави ЗСУ й ТРО прийшли люди з цивільного життя, які раніше не тримали зброю в руках. Наразі, коли велика війна триває вже другий рік мобілізованих навчають на спеціальних полігонах. Випадки, коли люди потрапляють до формування без жодного досвіду поодинокі.  

Наприклад, нещодавно редакція «Бахмут IN.UA» розмовляла з бахмутянином Дмитром, який служить аеророзвідником на Бахмутському напрямку. Раніше чоловік також не мав військового досвіду, але при мобілізації його навчили азам військової справи. За даними Military Media Center строк підготовки мобілізованих військових-десантників складає 1-2 місяці.

Нагадаємо, ми писали, як можна підготуватися до армії в цивільному житті в матеріалі: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

«До війни я не мав військового досвіду. У військкомат прийшов, як ВПО-шник з Бахмута. Ходив, відмічався. В січні мене мобілізували й відправили в навчальний центр, там я пробув півтора місяця. Відучився й потрапив в артилерійський взвод, морська піхота», — розповідає Дмитро.

Чоловіка навчали українські інструктори, які мали військовий досвід з гарячих точок, зокрема й оборонці Бахмута, але оскільки їх інколи бракувало частину військових відправляли на навчання за кордон до іноземних наставників.

Деяких мобілізованих навчав вже сам Дмитро, наприклад, якщо людина не вміла користуватися новими установками. Військовий зазначив, у нього не було випадків, коли до бригади потрапляла особа без досвіду, бувало таке, що доводилося навчати специфічній роботі, як от керуванням БПЛА чи тому подібне.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Рятувати не можна залишити: що робити зі стосунками на відстані

Ольга Гембік Гембік Ольга 11:30, 19 Березня 2024
Катерина Бандус
Ілюстрація Катерина Бандус

Хтось пожартував, що стосунки на відстані — це наче кожному взятися за кінець гумової стрічки, роз’їхатися і чекати: хто ж перший відпустить, щоб іншому прилетіло в лоба? Для сотень і сотень тисяч тимчасово розлучених пар — переважно жінок за кордоном і чоловіків в Україні — це надзвичайно актуальне нині питання. І багатьом зовсім не до жартів.

Бути в полі зору один одного

“Що більше ми були не в полі зору одне одного, то менше мали тем для розмов”, — каже моя знайома, яка розлучилася з чоловіком, не витримавши випробування часом і відстанню.

Анастасія у 2023-му на пів року поїхала до Великої Британії, отримавши грант на навчання. Уже за два місяці відчула, що стосунки руйнуються. У висновку подружжя розлучилося, щойно жінка повернулася до Києва.

“Спочатку це виглядало навіть романтично — обоє сумуємо, шлемо сердечка і фото в месенджер. Навіть фільми переглядали синхронно, засинали і прокидалися із ввімкненими камерами. Згодом втома і новий устрій життя далися взнаки. Якось зловила себе на думці, що мені дуже складно пояснювати, що і як відбувається з моїм життям і стажуванням, думала — навряд чи така рутина зацікавить чоловіка. А згодом він і питати перестав. Теми для розмов вичерпалися, а українські новини я й без нього дізнавалася із телеграм-каналів. Почуття дуже швидко минули теж”, — розповідає Анастасія.

Про те, що стосунки на відстані – складна і копітка праця, яка може стати важким випробуванням, наголошує психолог, гештальт-терапевт Геннадій Мустафаєв, який також консультує і надає психологічну допомогу парам. Нещодавно він був онлайн-гостем “Клубу українських жінок” при фундації “Український Дім” у Варшаві. Зустріч відвідали українки, які через війну тимчасово опинилися у Польщі.

Геннадій Мустафаєв
Геннадій Мустафаєв / Facebook

“Війна підсвітила те, що було приховано в сім’ях. Якщо пара складно переживає стосунки на відстані й навіть близька до їхнього закінчення, варто подивитися на ретроспективу, а якими були стосунки до війни? Наші переживання зараз мають екзистенційний характер, вони про сенс життя. З ким я живу і з ким кожного ранку прокидаюся? Чи хочу бути в стосунках саме з цією людиною? Скільки мені залишилося? Відповіді у мирному житті були б такими: звик, комфортно, не так уже й погано, навіщо щось міняти? У складні часи людина хоче жити своє життя у задоволенні й сміливіше йде зі стосунків, які її не влаштовують”, — каже Геннадій Мустафаєв.

За словами Мустфаєва, в основі будь-яких стосунків лежить діалог. За його спостереженнями, дуже мало пар вміють його добре вибудувати. Вміння спілкуватися, вміння конструктивно конфліктувати — це навички, які допомагають не лише побудувати здорові міцні взаємини, а й пережити випробування стосунками на відстані.

Потрібна підтримка

Жінкам, які поїхали, необхідна підтримка, каже психотерапевт.

“Але підтримка також потрібна чоловікам, які залишилися вдома або перебувають на війні. Певна річ, стосунки на відстані потребують ресурсу. Якщо ж я сам його не маю, то не матиму, чим поділитися з партнером. Моя порада тут — навчитися піклуватися про себе, наповнюватися ресурсом і ділитися”, — пояснює експерт.

Психологи також кажуть, що збереження стосунків на відстані може бути викликом для пари, незалежно від того, як довго чоловік і жінка разом. Утім, цілком можливо їх зберегти, якщо приділити увагу певним речам.

Говоріть. Сплануйте вашу розлуку так детально, наскільки це буде можливо. Говоріть з вашим партнером про ваші спільні очікування і способи зберігання стосунків. Звірте годинники — обміркуйте відверто, як зараз ставитеся одне до одного. Якщо почуттів немає — то немає чого зберігати.

Перебувайте на зв’язку. Постійний зв’язок через телефонні дзвінки, повідомлення або відеодзвінки допомагає зберігати взаємини. Нехай вечірній чи обідній дзвінок стане такою ж рутиною, як і сімейні обіди у мирні часи. Поснідати разом, увімкнувши камеру — чому б ні?

Плануйте зустрічі. Сплануйте зустрічі в реальному житті, разом обирайте дати. Це допоможе підтримувати стосунки в тонусі. Можна зустрічатися у відносно безпечних місцях України, прикордонних зонах. Відмічайте дати наступної зустрічі у календарі.

Підтримуйте. Розвивайте стосунки на основі взаємної довіри та розуміння. Підтримуйте інтереси й цілі вашого партнера, навіть якщо вони відрізняються від ваших. Не забувайте про свої власні потреби й артикулюйте про це партнерові. Щоб зберегти довіру відносин, важливо дотримуватися обіцяного.

Плануйте спільні зняття. Читайте книги, дивіться фільми, вибирайте речі, вчіть мови — у світі є чимало речей, які можуть об’єднати пару на відстані.

Гештальт-терапевт Геннадій Мустафаєв наголошує, що дуже важливо, аби діти теж не втрачали контакту з батьком на відстані. Найгірший із можливих діалогів: “Як у тебе справи у школі?” — “Нормально”. Партнер має бути в курсі всіх справ дитини, повністю занурений в її життя — так, як це було і до розлуки.

Це теж допоможе зберегти і навіть зміцнити стосунки на відстані. Виклик, який поставила перед багатьма парами війна, може бути важким. Утім, з відповідними зусиллями і уважністю до партнера, можна досягти того, що зв’язок із найріднішими людьми не втратиться.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розширять перелік категорій ВПО, які зможуть отримувати виплати

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:45, 18 Березня 2024
Виплати ВПО / фото ілюстративне

Уряд планує внести зміни до постанови, якою затверджено порядок надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Це дозволить розширити перелік категорій ВПО, які зможуть отримувати виплати від держави.

Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в Telegram.

Виплати переселенцям 2024

Згідно з напрацюваннями керівників міністерства, до переліку категорій ВПО, які мають право на виплати, планують додати ще шість, а саме:

  • дітей, які влаштовані в сім’ї патронатного вихователя; патронатних вихователів; дітей, тимчасово влаштованих у сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
  • тяжкохворих осіб, яким не встановлено інвалідність;
  • осіб передпенсійного віку;
  • осіб з інвалідністю III групи;
  • людей, які доглядають за дитиною до 3 років або дитиною, яка потребує догляду до 6-річного віку;
  • осіб, у складі сім’ї яких є діти до 18 років та/або до 23 років, які є студентами денної або дуальної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Зазначається, що виплати ВПО надаватимуть тим сім’ям, чий сукупний дохід на одного отримувача не перевищує 9 444 гривень

Зміни виплат ВПО з 1 березня

З 1 березня уряд перестав нараховувати допомогу переселенцям деяких категорій. Однак, їм дозволили звернутися до органів соціального захисту, щоб продовжити отримувати виплати. Цим правом можуть скористуватися:

  • пенсіонери із місячною пенсією менше ніж 9 444 гривні;
  • особи з інвалідністю 1 і 2 групи;
  • діти з інвалідністю;
  • діти-сироти й ті, хто позбавлений батьківського піклування;
  • сироти віком до 23 років;
  • прийомні батьки;
  • сім’ї з дітьми до 14 років, які не мають змоги віддати дитину до дитячого садка або офлайн-школи та змушені не працювати;
  • ВПО з дітьми до 14 років, які живуть у зоні бойових дій;
  • багатодітні сім’ї;
  • особи, які втратили працездатність і не мають пенсії.

Зараз для продовження виплат можуть вимагати влаштуватися на роботу або стати на облік у центр зайнятості для працездатних членів сім’ї.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Стосунки на відстані

Рятувати не можна залишити: що робити зі стосунками на відстані

Хтось пожартував, що стосунки на відстані — це наче кожному взятися за кінець гумової стрічки, роз’їхатися і чекати: хто ж перший відпустить, щоб іншому прилетіло […]

11:30, 19.03.2024 Гембік Ольга

В Україні розширять перелік категорій ВПО, які зможуть отримувати виплати

Уряд планує внести зміни до постанови, якою затверджено порядок надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Це дозволить розширити перелік категорій ВПО, які зможуть отримувати […]

16:45, 18.03.2024 Скопіч Дмитро

Без помилок, але з планами на майбутнє: як правильно написати мотиваційний лист

Написання мотиваційного листа при подачі своєї кандидатури на роботу або на навчання є дуже важливим процесом. Він демонструє представникам компаній або навчальних закладів вашу мотивацію, […]

Продукти для цивільних

Гуманітарна допомога мешканцям Торецької громади: як отримати

У Торецькій громаді продовжується видача допомоги у вигляді продуктів харчування. Завтра, 18 березня, гуманітарну допомогу зможуть отримати мешканці Торецька, а також селищ Нью-Йорк, Щербинівка та […]

15:00, 17.03.2024 Микола Ситник
Послуги в ЦНАП

ЦНАП для бахмутян у Дніпрі: як записатися

У середу, 20 березня, представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме бахмутян у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі […]

13:40, 17.03.2024 Микола Ситник