Російська окупаційна влада продовжує “відновлювати” знищені її ж армією міста. Окупанти встановили у тимчасово окупованому Маріуполі монументи.

Фото російського доброустрою на ТОТ публікують пропагандистські джерела.

Що трапилося?

Один з російських пропагандистських ресурсів опублікував пости, в яких росіяни похизувалися новим кроком у “відновленні” окупованого Маріуполя — відкриттям одразу декількох пам’ятників.

У Приморського парку Маріуполя встановили кілька інсталяцій. Вони зображають героїв пушкінських казок: “Руслан и Людмила”, “У лукоморья дуб зеленый…”, “Сказка о Царе Салтане” тощо. 

Самі окупанти ж висловлюють гордість. Вони заявлять, що відкриття скульптур дозволить місцевим жителям Маріуполя “потрапити до казки”.

“Історичне відновлення”

Окупаційна влада відзначилась також відновленням радянської спадщини, а саме відкриттям монумента, який присвячений загиблим у Другій світовій війні робітникам “Азовсталі”. Росіяни зазначають, що всі фігури були зроблені наново.

Слід зазначити, що на опублікованих фотографіях можна побачити й сучасний вигляд комбінату — результат повномасштабного вторгнення до України.

Читайте також:

• Росіяни змушують українців міняти прізвища, аби позбавитися “нацизму”
• Допомога людям із ТОТ: як на Сумщині зустрічають українців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія збільшила загальну кількість штурмових дій на лінії фронту, наростивши наступальний потенціал на кількох ділянках. Найвищу активність противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, а також суттєво посилив тиск на Костянтинівському.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

Покровський напрямок

Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність противника зросла з 32 до 34 атак. Збройні сили України зупинили наступальні дії російської армії у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Новомиколаївка та Молодецьке. Також противник здійснював штурми у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Новий Донбас та Сергіївка.

Костянтинівський напрямок

На Костянтинівському напрямку зафіксовано суттєве збільшення наступальної активності противника — кількість атак зросла з 18 до 27. Російська армія вела штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та Софіївка. Окрім цього, атаки відбувалися у бік Довгої Балки, Степанівки, Торецького, Вільного та Нового Шахового.

Слов’янський напрямок

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій незначно знизилася. Противник здійснив 19 штурмів замість 20, зафіксованих напередодні. Атаки російської армії відбувалися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Різниківка, а також у бік Рай-Олександрівки та Пискунівки.

Лиманський напрямок

Спроби російської армії вклинитися в українську оборону на Лиманському напрямку зменшилися з 20 до 16 штурмових дій. Противник атакував позиції українських військових у бік Дробишевого, Озерного, Ставок і Лиману, а також у районі Новоселівки та Новомихайлівки.

Краматорський напрямок

На Краматорському напрямку кількість атак противника знизилася з п’яти до чотирьох. Підрозділи російської армії здійснювали наступальні дії у напрямку Малинівки та в районі населеного пункту Привілля.

Втрати російської армії за добу

Протягом минулої доби українські підрозділи ліквідували 1 560 російських військовослужбовців. Загальні втрати особового складу противника сягнули близько 1 442 140 осіб.

Також українські сили знищили такий обсяг військової техніки російської армії:

• 1 755 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 548 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 бойових броньованих машин;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 танк.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Калеників на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щоб сприяти інтеграції на новому місці та водночас збереженню зв’язків ВПО з рідною громадою, держава, ОМС, міжнародні фонди та громадський сектор мають посилити соціальну й комунікаційну складові своїх програм та ініціатив. Такого висновку дійшли учасники й учасниці події “Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні”, що відбулася 22 липня в Києві в межах проєкту “Імпульс”.

Про це повідомляє “Вікно Відновлення”, співорганізатор події.

Чому ці питання нагальні

Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, у своєму вітальному слові наголосив: саме люди, відновлення соціального капіталу мають бути для держави сьогодні на першому місці. Він навів промовистий приклад: на одному з заходів фонду на Черкащині учасник розшифрував абревіатуру ВПО як “внутрішньо покинуті особи”.

“Це був щемливий і дуже важливий натяк на те, що потрібні зміни в державній політиці щодо внутрішньо переміщених осіб”, ― наголосив Олексій Орловський.

Дослідження, яке зрезонувало з аудиторією

Під час заходу представили результати дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення”. Його провели ГО “Східний Варіант” та ГО “Вікно Відновлення” в межах проєкту “Відбудова Сходу: діалог заради майбутнього”.

Одна з рекомендацій авторів: абревіатуру ВПО визначати не як “внутрішньо”, а “вимушено переміщені особи”. На цьому акцентували учасники фокус-групових обговорень, які провели в січні 2026-го року за участі понад 60-ти вимушених переселенців, представників і представниць влади, медіа, громадських організацій. Про це зазначили й учасники заходу в Києві 22 липня.

За словами авторки аналітичного звіту Алли Петренко-Лисак, кандидатки соціологічних наук, саме слово “відновлення” для багатьох учасників фокус-груп звучить абстрактно, як досить поширене слово у медіа і в документах. Але людям важливе передусім відновлення себе, власної самозарадності та повернення розірваних соціальних зв’язків. Дослідження показало запит на діалогові майданчики, адже фокус-групи поряд з дослідницькою функцією відіграли роль своєрідних терапевтичних зустрічей взаємопідтримки.

“ВПО хочуть, щоб їх сприймали не лише як переселенців”, ― розповіла про ще один висновок дослідження Каріна Попова, журналістка “Вікна Відновлення”.

Вимушені переселенці потребують визнання їхньої суб’єктності. Тут допоможе індивідуальний підхід з урахуванням віку, професійного досвіду та інших чинників. 

Тому автори звіту рекомендують: 

• трансформувати універсальні програми для ВПО у сегментовані за категоріями;
• розробляти протоколи інтенсивного онбордингу ВПО, особливо для молоді.

Ці та інші поради для органів державної та місцевої влади, донорів, ГО та медіа також стали предметом обговорення та уточнення на заході в Києві.

Виклики і кейси

У межах заходу також відбулася панельна дискусія “Інтеграція вимушених переселенців та вплив на відновлення: виклики і кейси”.

Владислав Закаблук, заступник директора департаменту – начальник відділу прав ВПО Департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України Офісу Омбудсмана України, наголосив:

“Рекомендації, які надає Офіс Омбудсмана, і рекомендації у вашому дослідженні фактично дуже схожі. Ми так само порушуємо питання необхідності залучення ВПО до розробки, прийняття й реалізації місцевих програм підтримки внутрішньо переміщених осіб”.

За словами Владислава Закаблука, виконання нещодавно ухваленої стратегії щодо ВПО на період до 2030 року — як на національному, так і на місцевому рівні — перебуває на постійному контролі Уповноваженого з прав людини.

Наталя Петренко, начальниця Шульгинської сільської військової адміністрації Луганської області, звернула увагу на те, що потенціал громад, які вимушені були релокуватися, не задіяний належною мірою. За її словами, громадський сектор часом більш впливовий, ніж такі ОМС.

Тетяна Горбатюк, заступниця директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради, навела приклади дієвих рішень. У місті працює цільова програма інтеграції ВПО.

“Один з найпотужніших заходів підтримки працевлаштування наших ВПО — це повернення частини сплаченого податку”, — розповіла Тетяна Горбатюк.

Крім того, у Рівному працюють робочі групи екстреного реагування, які самі приходять на допомогу евакуйованим громадянам, а не чекають на їхні звернення.

Валерія Круподеря, координаторка гарячої лінії та проєктна менеджерка медіа Донеччини та Луганщини “Східний Варіант”, розповіла про складність і комплексність питань, з якими звертаються до їхнього медіа мешканці ТОТ та територій на лінії вогню. 

Каріна Попова, журналістка “Вікна Відновлення”, зазначила, що у своїх матеріалах намагається показати ВПО не отримувачами допомоги, а тими, хто створює робочі місця, сплачує податки. Та не менш важливо інформувати про виклики й труднощі, з якими стикаються ВПО після евакуації. 

Ярослав Таранець, тім-лід адвокаційного напряму у БФ “Схід SOS”, розповів, що евакуація залишається одним з чільних і найскладніших напрямів діяльності фонду, особливо коли йдеться про вразливі категорії людей.

Програвання важливих маршрутів

Крім обговорення, які, за відгуками аудиторії, надали відчуття причетності до спільноти, у межах події також відбулася фасилітована сесія.

В ігровій формі учасники за модерування соціологині Алли Петренко-Лисак прокладали маршрути персонажів — вимушених переселенців у нових громадах. Визначали найбільш конфліктогенні та болючі точки і “місця сили” та відновлення. Крім того, проєктували, яких нових інституцій чи локацій потребуватиме громада, щоб потенціал нового мешканця чи мешканки міг розкритися повністю. Прикметно, що всі групи учасників зобразили історії успіху своїх ВПО. А це означає, що й у реальних ситуаціях вимушеного переміщення саме спільні зусилля і продуманий підхід стануть запорукою успішної інтеграції.

Інформаційними партнерами події стали медіа Бaхмут IN.UA, Вільне радіо, Громадське радіо, Соцпортал, Новини Донбасу, LB.ua, Рубрика, Краматорськ пост, ГО “Має сенс”, коаліція “На лінії зіткнення”, Антикризовий медіа-центр.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізовується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

• Навіщо в окупованих громадах призначають уповноважених з безбар’єрності: пояснює експертка
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• Частині ВПО можуть призупинити виплати: кого це стосується

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!