На окупованих територіях Донеччини все ще відвертіше: тут релігією благословляють війну проти України та роками формують парафіянам вигідну Кремлю картинку світу. 

Редакція Бахмут IN.UA обрала три ключові фігури, які постійно фігурують у релігійному й не тільки житті окупованої Донеччини. Це митрополит Донецький і Маріупольський Володимир, архієпископ Волноваський Амвросій та архієпископ Варнава. 

Хто веде богослужіння на окупованій Донеччині: митрополит Володимир

Митрополит Донецький і Маріупольський Володимир (мирське  ім’я Михайло Самохін) народився 18 листопада 1979 року у місті Скопин Рязанської області.Після школи обрав духовну освіту: спочатку навчався у Рязанському духовному училищі, а згодом — у Калузькій семінарії та Санкт-Петербурзькій духовній академії. У 2005 році захистив дипломну роботу, присвячену діяльності ордену єзуїтів.

Священницьке служіння розпочав у 2004 році, коли був висвячений у диякони, а через рік став ієреєм. Він обіймав посади проректора та настоятеля, працював над “розвитком духовної освіти” у Рязанській єпархії. У липні 2011 року прийняв чернечий постриг з ім’ям Володимир. Восени того ж року був обраний єпископом Скопинським і Шацьким, а 2 грудня 2011 року відбулася його архієрейська хіротонія у Храмі Христа Спасителя в Москві. Далі його служіння було пов’язане з різними регіонами рф: Забайкаллям, Хабаровськом, Владивостоком. 

У 2015, вже під час окупації окремих територій Донеччини, році патріарх Кирил підніс його до сану митрополита. А під час повномасштабного вторгнення, у жовтні 2024 року, Володимира призначилимитрополитом Донецьким та Маріупольським, хоча у місцевих клірків, це викликало невдоволення. Володимир тісно тримає контакт з російською владою, так у листопаді 2024 року він зустрічався з замом голови держдуми РФ, а потім вже з замом керівника адміністрації президента рф. 

Володимир благословляв Пушиліна, ватажка “днр” на відновлення зруйнованих храмів на Донбасі, а також на підтримку “традиційних цінностей”. Без проповіді митрополита не проходить жодна важлива подія на окупованій Донеччині: День міста, 1 вересня, спортивні змагання на усіх цих заходах Володимир або займається освячуванням або веде службу.

Архієпископ Волноваський Амвросій

Архієпископ Волноваський Амвросій — другий за важливістю на окупованій Донеччині архієпископ Волноваський Амвросій (реальне ім’я Андрій Скобіола). Він починав з послушника в монастирі, а сьогодні є вікарним архієреєм Донецької єпархії та має сан архієпископа.

За даними Донецької єпархії при РПЦ, архієпископ народився 22 лютого 1980 року в місті Корсаков Сахалінської області. У 1983 році прийняв таїнство Хрещення, а невдовзі разом із батьками переїхав до України, у тепер окуповане місто Ясинувата Донецької області.

З 1987 по 1997 рік навчався у загальноосвітній школі. Після її закінчення здобув фах водія й працював автослюсарем на Ясинуватському машинобудівному заводі. Паралельно протягом п’яти років ніс послух пономаря та чтеця у Свято-Миколаївському храмі в Ясинуватій.

У 1999 році Андрій Скобіола вступив до Свято-Успенської Николо-Василівської обителі у селі Нікольське Волноваського району. Тут він ніс послух церковника та келійника намісника монастиря схиархімандрита Зосими (Сокура).

22 серпня 2001 року відбулося його постриження в мантію з нареченням імені Амвросій. 7 жовтня 2001 року ексмитрополит Іларіон (Донецький і Маріупольський) посвятив його в ієродиякона, а 10 грудня 2003 року — в ієромонаха. Згодом Амвросій почав просуватися у церковних званнях: у 2003 році подвійний орар, у 2006 році був возведений у сан ігумена, а 2012-го, у сан архімандрита.

У 2013 році його призначили виконуючим обов’язки намісника Свято-Василівського чоловічого монастиря в Микільському, а вже з 2014 року він став його повноправним намісником.

3 квітня 2019 року Священний Синод УПЦ МП призначив архімандрита Амвросія єпископом Волноваським, вікарієм Донецької єпархії. Його архієрейська хіротонія відбулася 6 квітня 2019 року у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. Таїнство  проводив митрополит Онуфрій.

З початку повномасштабного вторгнення й по сьогодні Архієпископ Волноваський Амвросій продовжує працювати на окупованій Донеччині. Зокрема відомо, що він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини та долучається до акцій, які підтримують пропагандистський образ “звірств українських бойовиків”. Серед останніх прикладів хода поблизу Вугледара, де нібито українці суттєво пошкодили Микільський монастир. Сам Амвросій став його намістником.

Амвросій також перейшов до складу Російської православної церкви у 2023 році. У тому ж році Володимир Зеленський позбавив його громадянства України.

Архієпископ Варнава

Архієпископ Варнава замикає трійку головних церковних фігур окупованої Донеччини  (мирське ім’я В’ячеслав Філатов). За інформацією, вказаною на офіційному сайті Донецької єпархії при РПЦ, він народився 21 квітня 1953 року в Ашхабаді (Туркменістан), у сім’ї медичних працівників. У 1974 році разом із родиною переїхав до Сухумі (Абхазія). Там він займався іконописом, співав у церковному хорі та ніс послух у вівтарі.

У 1976 році В’ячеслав Філатов отримав перший сан — диякона. На початку 1990-х років Філатов переїхав до Макіївки Донецької області. 2 травня 1991 року cтав священником у Луганському кафедральному соборі та настоятелем Свято-Іоанно-Кронштадтського храму у місті Кіровське.

Згодом служив у Свято-Казанському соборі Макіївки, а в 1993 році був призначений настоятелем Свято-Георгіївського собору цього ж міста. У 1995 році він прийняв чернечий постриг із іменем Варнава, був благочинним Макіївського округу, а згодом — Торезького.

Церковна кар’єра Варнави поступово розвивалася: у 1996 році він став ігуменом, у 1997-му — архімандритом. Також входив до складу єпархіальної ради Донецької єпархії.

24 січня 2007 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення призначити архімандрита Варнаву єпископом Макіївським, вікарієм Донецької єпархії. Хіротонія відбулася 11 лютого того ж року у Свято-Георгіївському соборі Макіївки.

Втім, вже за кілька місяців, у березні 2007 року, він був призначений керуючим Бердянською єпархією з титулом “Бердянський і Приморський”. Проте восени того ж року рішенням Синоду його повернули до Донецької єпархії на посаду вікарія.

28 серпня 2014 року Варнава був присутній на святкуванні Успіння Божої Матері в Успенському соборі Лаври в Києві, де його возвели у сан архієпископа УПЦ МП. З того часу і по сьогодні він продовжує своє служіння як архієпископ Макіївський на ТОТ.

З початком АТО священнослужитель залишився на території, які були підконтрольними “днр”. При цьому він долучався до різних пропагандистських заходів, організованими “владою”. Зокрема, Варнава брав участь у святкуванні дня народження тогочасного голови донецького республіканського центру охорони материнства та дитинства Володимира Чайки та 55-ліття тієї ж установи в Донецькому державному академічному театрі опери та балету. Крім нього, там же “засвітилися” керівники “днр”, зокрема, олександр захарченко. 

Варнава після початку повномасштабного вторгнення до України продовжує власну духовну діяльність, інколи згадуючи про необхідність “молитви за російських військових, які на полі бою поклали власне життя”. Він проводить богослужіння в різних регіонах тимчасово окупованої Донеччини, а не тільки в Макіївці. Зокрема, відомо про його неодноразові візити в Донецьк та Маріуполь. В останньому він та інші священнослужителі Донбасу навіть приймали лідера російської партії лдпр леоніда слуцього.

У липні 2023 року фактична влада в Донецьку повідомила про “рішення духовенства Донецької та Маріупольської, а також Горлівської та Слов’янської єпархій про входження до складу російської православної церкви”. В цей же момент архієпіскоп Варнава фактично перейшов у підпорядкування РПЦ, як й інші вищевказані священнослужителі.

Читайте також:

• Чи накопичуються борги за комунальні послуги на ТОТ: роз’яснення від експертів
• Українців на ТОТ позбавлятимуть громадянства рф за ухилення від обліку та служби в армії: деталі
• Нашестя гризунів та комах на ТОТ Донеччини: в “Жовтій стрічці” назвали причину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. Водночас на пропагандистських каналах, окупанти поширюють новини про нібито покращення харчування у шкільних столовах.

Що про це відомо, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Харчування в школах окупованого Донецька

За інформацією активістів “Жовтої Стрічки”, у навчальних закладах Донецька різко зменшили порції, а з меню майже повністю прибрали м’ясо, фрукти та молочні продукти. Основу дитячого раціону нині становлять каші на воді, макарони та хліб. Офіційно адміністрації закладів заявляють, що харчування нібито відповідає нормам.

У січні 2026 року “Міністерство освіти у днр” заявило, що покращує матеріально-технічну базу шкіл у днр, в тому числі і столових. Водночас проблеми з харчуванням шкіл в окупованому Донецьку не нові. Раніше повідомляли, що у частині шкіл немає гарячого харчування. Про це заявляв денис пушилін, ватажок “днр”. Тоді причину обґрунтували браком кухарів.

Разом з тим, ціни на харчування в школах “днр” зросли з минулого року. Так, сніданок для учнів 1–4 класів коштує близько 114,5 рублів (63 гривні), обід — 171,8 рублів (95 гривень). Для учнів 5–11 класів сніданок коштує 134,6 рублів (74 гривні), а обід — 201,8 рублів 111 гривень). Безкоштовне гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–4 класів, але гарячого харчування у багатьох школах немає.

Скорочення меню, за словами активістів, неофіційно працівники пояснюють дефіцитом фінансування з регіональних бюджетів.

За даними російських джерел, бюджет так званої “Донецької Народної Республіки” на 2024–2026 роки коливався в межах 230–266 мільярдів рублів. Важливо розуміти, що це загальний бюджет “республіки”, який включає місто Донецьк і інші адміністративні території і не деталізує витрати на конкретні статті, такі як харчування школярів. Але все ж на прикладі цього бюджету помітно, як змінювалися видатки та доходи.

Рік	Доходи (млрд руб.)	Видатки (млрд руб.)	Коментар
2024	>250	>266	Вищий обсяг витрат у порівнянні з доходами, бюджет збалансований із дефіцитом.
2025	~230–230,5	~230–230,5	Поступове зниження загального бюджету.
2026	~243,9	~248,8	Поступове зростання доходів, але все ж нижче, ніж у 2024 році. Дефіцит близько 4,9 млрд рублів

Офіційних даних про те, яку частину виділяють на харчування дітей у школах, російська окупаційна влада не публікує. На це звертали увагу правозахисники Human Rights Watch у звіті 2024 року “Освіта під окупацією”.

До теми:

Школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з 2025 роком. Пріоритетами залишаються виплати на проживання, розширення житлових програм та підтримка вразливих категорій громадян.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО.

Виплати на проживання: допомога для мільйона українців

Левова частка бюджету спрямована на збереження щомісячної допомоги на проживання у розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину або особу з інвалідністю.

За словами Павла Фролова, держава зберегла ці виплати для найбільш вразливих категорій. Очікується, що допомогу отримуватимуть від 1,1 до 1,3 мільйона громадян. Автоматичне продовження виплат стосується:

• пенсіонерів із доходом до 10 380 грн;
• осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для працездатних осіб діє вимога щодо економічної активності: якщо переселенець не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості понад 6 місяців, він втрачає право на виплати.

Житлові програми: 14 мільярдів для переселенців з ТОТ

У бюджеті закладено фінансування для вирішення найгострішої проблеми ВПО — втрати житла.

Зараз реалізується програма компенсації за житло на ТОТ. За словами Павла Фролова, вперше передбачено 14 мільярдів гривень на житлові ваучери для людей, чиї домівки залишилися в окупації (наприклад, у Бахмуті, Соледарі, Маріуполі). Наразі програма поширюється на дві категорії: учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також в Україні продовжує діяти программа “єВідновлення”, на фінансування якої закладено 6,7 мільярда гривень.

ВПО можуть скористатися программою пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, на яку виділено 4,4 мільярда гривень. Як вказує Павло Фролов, наразі триває робота над зниженням відсоткової ставки для ВПО з 7% до 3%, а також над зменшенням вимог до віку нерухомості, щоб люди могли купувати дешевше житло, збудоване понад 20 років тому.

Тимчасове житло та підтримка громад

Павло Фролов в інтерв’ю також розповів й про те, що Україна продовжує фінансувати створення фондів тимчасового житла. Субвенція місцевим бюджетам становить 1,5 мільярда гривень. Ці кошти підуть на:

• облаштування місць тимчасового проживання (МТП);
• переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
• забезпечення житлом ВПО у сільській місцевості.

Також 1,1 мільярда гривень передбачено на програму “Прихисток” — компенсацію комунальних послуг власникам житла, які безкоштовно прихистили переселенців.

Соціальні послуги та догляд

Окремим рядком у бюджеті виділено 2 мільярди гривень на соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування:

• підтриманого проживання;
• стаціонарного догляду та медсестринського обслуговування;
• створення спеціалізованих притулків для маломобільних людей.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!