Верховна Рада остаточно підтримала законопроєкт, який звільняє частину українців віком до 25 років від поняття мобілізація. Мова йде про тих, хто раніше мав статус обмежено придатних за станом здоров’я і після червня 2024 року були визнані придатними до служби.
За словами народного депутата, сьогодні, 9 жовтня, у Верховній Раді прийняли законопроєкт 11379-д, який розробили з метою надати відстрочку від мобілізації військовозобов’язаним до 25-річного віку певної категорії. Мова йде про тих, хто до 4 травня мав статус обмежено придатних за станом здоров’я у воєнний час і після червня 2024 року був визнаним придатним до несення служби.
“За” нову норму проголосували 311 депутатів.
Нова шкільна програма “Захист України”
Раніше редакція Бахмут IN.UA розповідала, що в Україіні оновили шкільний курс “Захист України”. Відтепер вони спрямовуватимуться не на теоретичні знання, а на практичні навички. Заняття відбуватимуться раз на місяць у форматі тренінгів. Такі тренінги мають проходити упродовж цілого дня в міжшкільних осередках, де збиратимуться учні з різних освітніх закладів громади.
Учні 10 класу вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.
Програма ж 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.
Читайте також:
Бахмутська міськрада закупила троянди для нагородження: скільки витратили
Допомога на проживання для ВПО встановлюється на 6-місячний термін. Після завершення цього строку виплати або подовжують, або можуть припинити.
В яких випадках виплати ВПО припиняють для людей, які старші 60 років, пояснює юридичний порадник для ВПО.
Виплати ВПО для людей, які старші 60 років
Однією з важливих змін у Порядку надання допомоги на проживання ВПО є пряме закріплення можливості продовження допомоги на проживання людям, які досягли 60-річного віку. Виплата допомоги призначається на 6-місячний період на підставі заяви на призначення допомоги.
Однак, продовжити виплати можуть не для всіх літніх людей. Їх можуть припинити у разі:
наявності в людини депозитів, дороговартісних покупок та житла на території, не внесеній до Переліку бойових дій/тимчасової окупації;
якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім’ї протягом 3-місячного періоду перевищує 9 444 гривні.
При цьому для продовження виплат не беруться до уваги період переміщення та зайнятість людини. Переселенцям, які досягли 60-річного віку, не потрібно додатково бути працевлаштованими чи стояти на обліку в Центрі зайнятості.
Юристи порадника для ВПО неодноразово стикалися з ситуаціями, коли переселенцям, які досягли пенсійного віку, але через недостатність страхового стажу не мали права на пенсію, відмовляли у продовженні виплат або ж відправляли в Центр зайнятості. В таких випадках юристи наполягали на тому, що досягнення пенсійного віку вже саме по собі повинно сприйматися як факт втрати працездатності по віку без прив’язки до призначення пенсії. Зараз же це прямо закріпили у Порядку надання допомоги на проживання ВПО.
Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.
Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює
Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
Сергій Родін — заступник міського голови;
Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.
Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.
Виконком міськради Бахмут: хто входить
До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:
Олексій Рева;
Максим Сутковий;
Олександр Марченко;
Олександр Пономаренко;
Павло Федоренко;
Всеволод Сабаєв.
А також 9 жінок:
Ганна Петрієнко-Полухіна;
Інеса Мельник;
Марина Іванушкіна;
Олена Данько;
Юлія Смолярчук;
Олена Костюченкова;
Алла Руднєва;
Інесса Заворотня;
Єлизавета Портнова.
Депутатський корпус міськради
До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:
Оксана Карпець;
Ганна Петриєнко-Полухіна;
Наталя Скляренко;
Світлана Шабаліна;
Ольга Шараєвська.
А також 14 чоловіків:
Олександр Бабенко;
Сергій Благовісний;
Роман Гапєєв;
Зосим Йорохов;
Вадим Капля;
Роман Кравченко;
Ігор Кузнецов;
Владислав Лук’янов;
Володимир Пакеж;
Олександр Пойда;
Артем Сабаєв;
Роман Світенко;
Валерій Слесарєв;
Олександр Сторьєв.
Бахмутські управління: хто очолює
Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.
Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.
Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює
Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.
У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.
Бахмутські старости
У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:
Олена Данько — Іванівський округ;
Олена Костюченко — Опитненський округ;
Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
Павло Федоренко — Покровський округ;
Юлія Смолярчук — Клинівський округ.
У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.
Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.
Оксана Ярош / фото Facebook
Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.
“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.
Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.
Нам потрібні зміни в суспільній свідомості
Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.
“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.
Яка ж ситуація загалом в Україні
За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.
Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності
За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла 63 місце з 145.
“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.
Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:
розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
розрив у рівні освіти;
розрив економічної участі й можливостей;
розрив у розширенні політичних прав і можливостей.
За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).
Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.
“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.
Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом
Переселенці та переселенки, які проживають у місті Обухів, Київської області, 26 та 27 листопада, можуть зареєструватися на грошову допомогу від УВКБ ООН. Сума виплати на […]
Бахмутський міський центр зайнятості більше не працює. Установу реорганізували і приєднали до новоутвореного Слов’янсько-Бахмутського управління Донецької обласної служби зайнятості. Про це в коментарі редакції “Бахмут […]
10 мільйонів на реконструкцію Слов’янської лікарні, 112 мільйонів на утримання доріг та понад 30 мільйонів на техніку. Аналізуємо на Прозорро найбільші закупівлі Донецької області у […]
Кожна сім’я в Україні, в якій народилась дитина, може отримати соціальні виплати від держави. Мова йде про 41 280 гривень. Детальніше про те, що це […]
Російські окупанти заговорили про “відновлення” Авдіївки. Втім, чіткого плану відбудови в них немає. Окупаційна влада, нібито, спочатку відновить один житловий квартал, а потім на його […]
