Виплати для переселенців / фото з відкритих джерел
В Україні припиняє роботу проєкт “Прихисток”, який діяв із березня 2022 року. У межах програми держава надавала виплати людям, які безоплатно прихистили в себе переселенців і переселенок.
Метою проєкту “Прихисток” було надання фінансової допомоги власникам домогосподарств, які прихистили внутрішньо переміщених осіб. Її фінансували міжнародні донори. Зокрема, у 2023 році кошти надало Товариство Червоного Хреста України, а у 2024 році — Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Обсяг фінансування програми у 2024 році сягав 15 мільйонів доларів.
Виплати у межах проєкту “Прихисток” припиняться з 1 вересня. На це є дві причини:
завершення строку договорів між Мінреінтеграції і міжнародними партнерами;
закінчення коштів, наданих донорами.
У майбутньому виплати можуть поновити
Наразі в державному бюджеті немає коштів на виплати людям, які прихистили переселенців. Та Уряд розглядає можливість продовження проєкту “Прихисток” у 2025 році.
Для поновлення виплат у майбутньому Мінреінтеграції буде вести перемовини з міжнародними партнерами щодо фінансування програми.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.
Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.
“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.
Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.
Ускладнена евакуація з Дружківки
Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.
“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер
Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.
Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих
Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.
“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.
Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.
Логістичні труднощі
Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.
“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.
Додаткову кризу створюють удари по логістиці:
“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.
Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.
Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і […]
На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по […]
Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно […]
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]