Після зміни складу Уряду в червні 2024 року в Кабінеті Міністрів України більше не існує окремого відомства, яке б опікувалось питаннями ВПО і тимчасово окупованих територій. Наразі ці функції розподілили між різними міністерствами, однак жоден із них органів не має чіткої компетенції у сфері захисту прав ВПО.

Що про це кажуть правозахисники і активісти, розповідає видання “Остров”.

Оновлений Уряд, хто займатиметься питаннями ВПО

17 липня Верховна Рада оновила склад Кабінету Міністрів України і призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністеркою. При цьому в новому Уряді відсутнє окреме відомство, яке б займалося вирішенням проблем ВПО та окупованих територій. Раніше ними займалось Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке пізніше було переформатоване у Міністерство національної єдності. Однак на тлі корупційних скандалів з його очільником Олексієм Чернишовим міністерство фактично ліквідували.

Оптимальним рішенням, на думку правозахисників, стало б перезавантаження та посилення Міністерства національної єдності. Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначає, що держава обрала найпростіший шлях, не запропонувавши системного бачення, як має виглядати політика щодо внутрішньо переміщених осіб, мешканців окупованих територій та українців за кордоном.

“Держава обрала найпростіший шлях — замість переосмислення функцій, організаційного посилення і кадрового оновлення, було ухвалено рішення просто ліквідувати Міністерство національної єдності, яке, по суті, було наступником реінтеграційного відомства. Адже в ньому залишалися ті самі люди, ті самі програми, воно стало результатом формального перейменування без суттєвих змін. Ми — правозахисна спільнота — публічно закликали цього не робити. Була можливість зберегти це міністерство, чітко визначити його повноваження, наповнити їх змістом, зробити це відомство фокусним у питаннях роботи з постраждалими від війни. Ми виступали за єдиний орган, який опікувався би внутрішньо переміщеними особами, мешканцями тимчасово окупованих територій, колишніми полоненими, українцями за кордоном, — зазначила Альона Луньова.

На думку правозахисниці, ситуація, яка склалася після приєднання повноважень міністерства до Мінсоцполітики, загрожує повним розмиванням відповідальності.

Щодо ВПО — це тепер зона відповідальності Міністерства розвитку громад і територій. І тут найбільша проблема, за словами правозахисниці, у повній відсутності публічної комунікації.

“Вони отримали відповідні повноваження ще на початку року, минуло понад сім місяців, але досі міністерство не вийшло до суспільства із поясненням, що саме воно тепер опікується переселенцями. Так, на сайті з’явився розділ для ВПО, але про це ніхто не дізнається, якщо цілеспрямовано не шукатиме. Ані широкої інформаційної кампанії, ані системної роз’яснювальної роботи не було. У результаті люди досі не знають, куди звертатися”, — підкреслює правозахисниця.

Формально є відомства, які відповідають за певну сферу, але на практиці складно сказати, хто і чим саме займається. І це є дуже небезпечною тенденцією.

“На мою думку, передача настільки специфічної, емоційно та соціально навантаженої сфери, як робота з постраждалими від війни, до Міністерства розвитку громад і територій — це була помилка. Адже у результаті може скластися враження, що відповідальність за ВПО передали на місця, а урядовий рівень самоусунувся. Саме тому формується відчуття поступового розмивання теми: ВПО перестають бути окремою категорією, до якої формується цілеспрямована державна політика“, — зазначає Альона Луньова.

Що тепер робити ВПО?

На думку правозасниці, громадське суспільство, журналісти, правозахисники й організації ВПО мають уважно та постійно моніторити, чим займається Міністерство розвитку громад і територій у цій сфері. Це єдина можливість хоча б утримати питання в публічному полі. Також вона висловила сподівання, що в наступному Уряді ідея створення міністерства, яке би займалося людьми, що постраждали від війни, повернеться.

“Сама ідея Міністерства єдності правильна — вона говорила про єдність, соціальну згуртованість, відновлення довіри. Але реалізована вона була дуже слабко. Як мінімум, можна було б зберегти посаду віцепрем’єра з питань єдності, призначити заступників у відповідні міністерства, щоб ці питання залишались серед пріоритетів. Наразі ж бачимо, що питання постраждалих, замість того щоб стати осердям політики, поступово зникають з урядового порядку денного. І якщо ця інерція триватиме, вона коштуватиме Україні втрати зв’язку з мільйонами власних громадян”, — підкреслила Альона Луньова.

Читайте також:

• Виплати за зруйноване житло на ТОТ: Мінрозвитку готує пілотну програму компенсацій
• Чому не підписують законопроєкт №11161: Олена Шуляк озвучила головну причину
• Ощадбанк вилучить пенсії ВПО з ТОТ до 2022 року — що потрібно зробити, щоб повернути кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти завербували безробітного мешканця Лиманської громади. Чоловік шпигував на користь рф і коригував вогонь противника. За допомогою даних від місцевого жителя російські військові намагалися прорватися в напрямку Лимана.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Затримання російського шпигуна під Лиманом

СБУ спільно з Третім армійським корпусом ЗСУ затримали російського коригувальника під Лиманом. Чоловік коригував вогонь по захисниках, які тримають оборону міста. Шпигун наводив на позиції українських військ надважкі КАБи, ударні дрони, артилерію та вогнеметні системи “Солнцепек”. Після комбінованих обстрілів штурмові групи армії рф сподівалися прорватися в напрямку Лимана для подальшого захоплення.

СБУ викрила шпигуна і убезпечила локації Сил оборони. Чоловіка затримали поблизу передової у так званій “кіллзоні”, коли він фотографував позиції.

Затриманим виявився місцевий безробітний. У поле зору росіян він потрапив під час тимчасової окупації громади, як прихильник кремлівського режиму. Згодом російські спецслужбісти відновили з ним контакти і доручили відстежувати локації Сил оборони. Під час обшуку в чоловіка вилучили смартфон із доказами роботи на рф.

Затриманому повідомили підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права внесення застави. За скоєне шпигуну загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Заробив на обороні: посадовець із Костянтинівки завищив ціни на “єгозу” для фронту
• Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації
• Чоловік з Донеччини корегував російські удари поблизу Дружківки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення щороку на цьому державному святі в місті традиційно виступали творчі колективи Бахмутсього центру Мартинова.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Богдановою, керівницею міського центра культури та дозвілля імень Є.Мартинова, яка поділилася деталями підготовки до святкування Дня Конституції України, розповіла про підбір репертуару та використання сценічного реквізиту до війни.

Виступи до Дня Конституції у Бахмуті

За словами Ольги Богданової, колектив постійно долучався до проведення офіційних заходів у місті. На державні свята артисти завжди виконували українські пісні. 

“Завжди це з гордістю було, ми співали українські пісні на святах“, — згадує Ольга Богданова.

Участь у концертах відбувалася виключно за запрошенням. Ініціаторами виступали адміністрація школи та управління культури при міській раді, підпорядкована міській раді. Як зазначає організаторка, оскільки День Конституції припадає на літній період, учасники колективу у цей час переважно перебували у відпустках. Через це виступи відбувалися не кожного року, а формувалися від потреби.

Підготовка репертуару та сценічні образи

Процес підготовки до святкового заходу складався з кількох етапів:

• пошук відповідного репертуару;
• вивчення та репетиції обраних творів;
• створення записів музичного супроводу.

Сценічні костюми та необхідний реквізит для артистів надавала школа мистецтв, де зберігалися всі речі. На повноцінну підготовку репертуару витрачалося щонайменше два-три місяці. Для офіційних виступів на державних святах використовувалися фонограми із записаним голосом.

“Завжди на таких виступах були “плюсовки”, для яких необхідно було робити записи музикальних партій“, — описує технічну сторону процесу керівниця центру.

У мирний час організація концертів проходила без ускладнень та затримок.

“Труднощів не може бути. Є мета, і до неї йдеш. А раніше не було таких труднощів. Нам ставили мету, ми брали і робили“, — підкреслює Ольга Богданова.

День Конституції до війни

До повномасштабного вторгнення Бахмут щороку відзначав ухвалення Основного Закону України святкуванням.. На головних локаціях міста збиралися місцеві жителі, проходили тематичні акції, а на сцені традиційно виступали творчі колективи, зокрема артисти центру Мартинова.

Читайте також:

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!