Минулої доби, 6 вересня, українські війська продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. Сили оборони просунулися вперед на південних околицях Бахмута, під Кліщіївкою.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Американські аналітики, з посиланням на Генштаб України, оцінюють, що ЗСУ досягли часткового успіху на Бахмутському напрямку та відтіснили російські війська з позицій на південь від Бахмута.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що українські війська поступово повертають позиції в цьому районі.

Відомий російський блогер стверджував, що за останні три дні українські сили просунулися в Кліщіївці (6 км на південний захід від Бахмута). За його словами, наразі ЗСУ контролюють половину населеного пункту. Інші російські пропагандисти 6 вересня стверджували, що під Кліщіївкою тривають зустрічні та позиційні бої.

Російські джерела та Міноборони рф заявили, що українські війська вели наступальні операції поблизу Оріхово-Василівки, Яковлівки, Соледара, Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. За повідомленнями пропагандистів, ЗСУ порушили російську логістику на північний захід від Кліщіївки.

Де атакували окупанти?

Напередодні російські війська наступали поблизу Бахмута. Західні аналітики зауважили, що армія рф безрезультатно атакувала поблизу Залізнянського, Оріхово-Василівки, Кліщіївки та Білої Гори.

Російський блогер стверджував, що окупанти відновили контроль над деякими висотами на захід від Кліщіївки протягом останніх двох тижнів і досі контролюють східну Кліщіївку.

Пропагандист заявив, що російські підрозділи частково відтіснили українські сили з позицій біля Берхівки (6 км на північний захід від Бахмута). За його повідомленнями, там тривають позиційні бої.

Читайте також: Дотискаємо Кліщіївку, важкі бої на максимумі, — Бахмутський Демон

Нагадаємо, окупанти марно наступають на Авдіївському, Мар’їнському, Лиманському та Бахмутському напрямках.

Раніше ми писали, що росіяни змушені перекидати резерви під Бахмут, аби утримати позиції в місті.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бійці підрозділу “Фенікс” атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 23 липня під ударом українських захисників була дороговартісна установка “Бук-М3”.

Про це повідомили бійці підрозділу “Фенікс”.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці підрозділу “Фенікс” завдали удару по російських окупантах на Донеччині. У ніч на 23 липня захисники атакували зенітно-ракетну установку “Бук-М3”.

Для росіян цей удар став несподіванкою. Окупанти, не ховаючись, перекидали техніку ближче до фронту. Завдяки вчасному виявленню і ураженню цей “Бук” тепер не несе загрози.

Одним дроном українські захисники завдали противнику втрат у близько 50 мільйонів доларів. Чи мав ворог втрати живої сили, не уточнюється.

Читайте також:

• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт
• Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста
• На Донеччині зросла інтенсивність російських штурмів: найбільше — на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його околицях збільшились темпи евакуації, а в Дружківка перетворилася на “Костянтинівку, періоду листопада минулого року”.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація з Краматорська, Слов’янська та ситуація у Миколаївці

За словами Богдана Зуякова, жителі околиць Краматорська, розташованих у бік фронту, почали активно залишати власні домівки. Йдеться про населені пункти Біленьке, Красногірка, Красноторка та Малотаранівка. Відстань до лінії бойового зіткнення там становить близько 10 кілометрів.

“Постійно кожного дня обстріли, постійно машини палять. Це все загострилось прям кратно, стало всього більше летіти сюди“, — констатує Богдан Зуяков.

Проти цивільного населення застосовують FPV-дрони та авіабомби. Наразі волонтерські екіпажі мають змогу заїжджати у ці райони та забирати людей.

У Слов’янську обстановка відносно спокійніша, проте жителі околиць у напрямку Миколаївки також зазнають ударів з безпілотників та обстрілів. Сама Миколаївка перебуває під постійним вогнем ворога. Будь-яка евакуація транспортом звідти неможлива через зруйновану логістику. Цивільні змушені виходити з населеного пункту виключно пішки.

Дружківка як друга Костянтинівка

За словами Богдана Зуякова, основний пік евакуації з Дружківки завершився близько трьох тижнів тому. Зараз виїзд відбувається планомірно, але в значно гірших умовах.

“Дружківка вже перетворилась на Костянтинівку листопада місяця минулого року. Це вже прям фронтове місто, яке повністю зруйновано внаслідок бойових дій. І з кожного кутка може вилетіти дрон“, — зазначає волонтер.

Екіпажі продовжують заїжджати до Дружківки, однак, як вказує Богдан Зуяков, цей період є останньою фазою можливої евакуації, після якої заїжджати в місто стане неможливо. Наразі пересування містом ускладнюється не лише загрозою ударів з безпілотників, а й засипаними уламками дорогами, що вимагає постійного пошуку нових маршрутів.

Напрямки виїзду та категорії евакуйованих

Люди переважно обирають короткі дистанції для переїзду, прагнучи залишатися ближче до рідного краю. Частина евакуйованих з Краматорська переміщується до сусідніх сіл, наприклад, Олександрівки, або вирушає до Дніпропетровської області. Основною категорією осіб, які зараз погоджуються на виїзд, є літні та маломобільні громадяни.

Знищені заправки та дефіцит пального

Головними викликами для волонтерських місій стали FPV-дрони та знищення інфраструктури. Російська армія цілеспрямовано завдає ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках через ризик ураження.

Дефіцит та руйнування інфраструктури суттєво вплинули на вартість пального. Ціна за літр дизеля у Донецькій області сягає 90 гривень, тоді як у місті Дніпро вона становить 75 гривень. Волонтерські екіпажі витрачають близько тонни пального на місяць, що призводить до значних перевитрат. Робота таких невеликих груп фінансується виключно завдяки фінансовій підтримці глядачів та благодійників.

Читайте також:

На Донеччині залишилося понад 6 тисяч дітей — Донецька ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!