Минулої доби, 29 вересня, Сили оборони України продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулись поблизу Кліщіївки. Запеклі бої тривають у районах Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Американські аналітики оцінюють, що 29 вересня українські війська просунулись на Бахмутському напрямку.

Відомий російський блогер заявив, що ЗСУ взяли під контроль ще одну висоту біля Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута). Пропагандисти повідомляли, що продовжуються запеклі бої біля Кліщіївки, Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута) і Курдюмівки (13 км на південний захід).

Окупанти стверджують, що напередодні українські сили атакували поблизу Курдюмівки та безрезультатно намагалися перетнути залізничну колію, яка розсікає населений пункт. Пов’язаний із кремлем блогер заявив, що ЗСУ ненадовго перетнули залізницю біля Кліщіївки 28 вересня, перш ніж війська рф відтіснили їх на захід від залізничної колії.

Ротації армії рф під Бахмутом

29 вересня російські війська продовжували обмежені штурми в районі Бахмута. Окупанти не досягли жодних підтверджених успіхів. У Генштабі України повідомили, що ЗСУ відбили атаку росіян біля Кліщіївки.

Відомий блогер стверджував, що російська армія перегрупувалася поблизу Кліщіївки та планує відбити населений пункт. Західні експерти вважають, що російські війська, ймовірно, наразі не мають необхідних для цього бойових можливостей.

Пропагандисти заявили, що російська 88-а бригада (2-й армійський корпус «лнр») змінила 85-у мотострілецьку бригаду (2-й армійський корпус «лнр») під час ротації в районі Бахмута. Глава чечні рамзан кадиров та інші російські джерела стверджували, що загін «Шустрой» спецназу «Ахмат» діє разом з 4-ю бригадою (2-й корпус армії «лнр») і 346-ю бригадою спецназу (ГРУ) на околицях Кліщіївки.

• «Не даємо ворожим резервам розгортатися», — Мірошников про ситуацію під Бахмутом
• Експерт пояснив, які переваги мають ЗСУ над росіянами під Бахмутом
• Бойовики «вагнера» повернулись воювати в район Бахмута
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Люди продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгий шлях через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такі маршрути неможливо зафіксувати офіційно. Відомо лише, що європейські кордони з боку третіх країн за час повномасштабних дій перетнули близько 300 тисяч українців, серед яких значна частина — це саме мешканці ТОТ.

Що кажуть люди про поверення в Україну з ТОТ

Мешканці продовжують виїжджати з непідконтрольних територій, долаючи довгі та складні маршрути через інші держави. Точної статистики щодо кількості переселенців немає, оскільки такий шлях неможливо зафіксувати офіційно. Проте, навіть повернувшись в Україну далеко не у кожного вдається адаптуватися до життя.

Редакція поспілкувалася з людьми, які виїхали з непідконтрольних територій. Про їхній досвід перетину кордонів, причини переїзду та труднощі адаптації на новому місці — дивіться детальніше у відео.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад та територій завершило відбір учасників для міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка пройде 25–26 червня 2026 року у місті Гданськ. З усієї країни для участі відібрали 102 громади. До списку учасників потрапила і Бахмутська громада.

Детальніше про Конференцію з питань відновлення України URC-2026 та роль Бахмута в ній — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Конференція з питань відновлення України URC-2026

25–26 червня 2026 року у місті Гданськ, що у Польщі, пройде Конференція з питань відновлення України URC-2026. Вона орієнтована на практичні результати, а саме на укладення міжнародних угод, залучення фінансування та запуск спільних ініціатив. Робота заходу поділена на кілька складових частин, розділенних за певними напрямками.

Примітка. URC або Ukraine Recovery Conference — це головна міжнародна конференція, присвячена відбудові та економічному розвитку України. Захід об’єднує уряди країн-партнерів, міжнародні фінансові інституції, інвесторів, бізнес та громадськість для мобілізації фінансової підтримки та втілення конкретних інвестиційних проєктів

Форум відновлення працюватиме як офлайн-платформа для українських, польських та міжнародних сторін. Тут відбуватиметься обмін практиками та пошук рішень для залучення приватного сектору до відбудови. Бізнес-ярмарок передбачає виставки компаній для сприяння співпраці між місцевим самоврядуванням та інвесторами.

Інфраструктурна платформа функціонуватиме за чотирма напрямами:

• відновлення транспортного сполучення;
• розвиток розподіленої генерації та енергетична стійкість;
• цифрова трансформація для управління інфраструктурою;
• узгодження транспортного, енергетичного та митного регулювання зі стандартами ЄС.

Енергетична платформа об’єднає уряди, фінансові організації та інвесторів для обговорення трансформації енергетичного сектору України. Увага приділятиметься новій енергетичній стратегії, безпеці та розбудові децентралізованої енергосистеми.

На полях конференції також відбудеться зустріч Керівного комітету Української платформи донорів за участі представників уряду України, країн “Групи семи”, Європейського Союзу та фінансових інституцій. Учасники обговорять бюджетні потреби, просування реформ та розширення приватних інвестицій.

Додатково працюватиме форум аналітичних центрів. Дослідницькі установи надаватимуть експертизу для формування політик у ключових сферах довгострокового розвитку.

Учасники URC-2026

Загалом на участь у заході подали 356 заявок. Відбір відбувався за системою рейтингування. Оцінювання базувалося на п’яти ключових напрямах:

• досвід міжнародної співпраці;
• якість стратегічного планування;
• застосування територіально-орієнтованого підходу;
• рівень інвестиційної готовності та антикорупційна діяльність;
• участь в ініціативі “Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади” або інших формах співробітництва між муніципалітетами.

Участь у конференції дозволить громадам встановити прямі контакти з міжнародними донорами та налагодити партнерства для відновлення територій.

Варто зазначити, що Бахмутська громада подала власну заявку на участь в конференції та пройшла відбір. крім неї з Донецької області у список учасників потрапили Маріупольська та Покровська громади.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!