Минулої доби, 29 вересня, Сили оборони України продовжили наступальні операції на Бахмутському напрямку. ЗСУ просунулись поблизу Кліщіївки. Запеклі бої тривають у районах Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Ситуація під Бахмутом

Американські аналітики оцінюють, що 29 вересня українські війська просунулись на Бахмутському напрямку.

Відомий російський блогер заявив, що ЗСУ взяли під контроль ще одну висоту біля Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута). Пропагандисти повідомляли, що продовжуються запеклі бої біля Кліщіївки, Андріївки (10 км на південний захід від Бахмута) і Курдюмівки (13 км на південний захід).

Окупанти стверджують, що напередодні українські сили атакували поблизу Курдюмівки та безрезультатно намагалися перетнути залізничну колію, яка розсікає населений пункт. Пов’язаний із кремлем блогер заявив, що ЗСУ ненадовго перетнули залізницю біля Кліщіївки 28 вересня, перш ніж війська рф відтіснили їх на захід від залізничної колії.

Ротації армії рф під Бахмутом

29 вересня російські війська продовжували обмежені штурми в районі Бахмута. Окупанти не досягли жодних підтверджених успіхів. У Генштабі України повідомили, що ЗСУ відбили атаку росіян біля Кліщіївки.

Відомий блогер стверджував, що російська армія перегрупувалася поблизу Кліщіївки та планує відбити населений пункт. Західні експерти вважають, що російські війська, ймовірно, наразі не мають необхідних для цього бойових можливостей.

Пропагандисти заявили, що російська 88-а бригада (2-й армійський корпус «лнр») змінила 85-у мотострілецьку бригаду (2-й армійський корпус «лнр») під час ротації в районі Бахмута. Глава чечні рамзан кадиров та інші російські джерела стверджували, що загін «Шустрой» спецназу «Ахмат» діє разом з 4-ю бригадою (2-й корпус армії «лнр») і 346-ю бригадою спецназу (ГРУ) на околицях Кліщіївки.

• «Не даємо ворожим резервам розгортатися», — Мірошников про ситуацію під Бахмутом
• Експерт пояснив, які переваги мають ЗСУ над росіянами під Бахмутом
• Бойовики «вагнера» повернулись воювати в район Бахмута
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!