24 лютого під посольство держави-агресора у Варшаві вийшли 20 тисяч мітингарів. «Подобається чи ні — імперія розвалиться», «Народ мій є! Народ мій завжди буде!», «To jest nasza wojna (Це є наша війна)» — ці та інші гасла у другу річницю повномасштабної війни, яку розв’язала Росія в Україні, лунали під посольством держави-агресора у Варшаві.

Мітинг на підтримку України у Варшаві

Загалом 24 лютого відрізок вулиці Бельведерської, де розташована будівля російської амбасади і який півтора роки тому перейменований на Алею жертв російської агресії, вмістив 20 тисяч людей.

Організатори розгорнули під посольством Росії синьо-жовті прапори і мистецьку інсталяцію пам’яті жертв війни — із імпровізованими хрестами і плямами крові, але справжніми іменами і прізвищами людей, чиї життя забрали військові злочинці і їхні ракети. Українці відтворили зруйновані багатоповерхівки й оселі Ірпеня, Херсона, Бучі, Маріуполя, згадали вбитих українських воїнів, знищених полонених, замордованих українців в окупованих містах і катівнях. 

Усі воєнні злочини росії знову прозвучали перед вікнами її посольства із тим, аби не забути про жоден з них. Лунали заклики створити спецтрибунал та покарати військових злочинців. Солідарність з українцями засвідчили польські громадські діячі й артисти, журналісти і волонтери.

— Нещодавно я була в Україні й під час тривоги, спустившись до укриття, подумала, що людям, чиї життя може у будь-яку мить обірвати ракетна атака, насправді мало допомагає словесна підтримка і співчуття, – наголосила Наталка Панченко, українська активістка у Польщі, одна із організаторок мітингу, лідерка “Евромайдан-Варшава”.

— Ми потребуємо зброї — не післязавтра, не «найближчим часом», а вже. Адже поки хтось в Європі зволікає, кожен день в Україні продовжують гинути люди. Кожну хвилину, коли кожен рахує свої бюджети, зайнятий виборами або політичними сварками, хтось в Україні гине просто у своєму ліжку. Щодня лунає по кільканадцять повітряних тривог. Кожного дня те, що летить, кудись долітає. Благаємо вас, пробудіться, надішліть Україні зброю: літаки F-16, котрі ми чекаємо ось уже два роки, ракети дальньої дії Taurus, протиповітряні системи для оборони наших міст. 

Із закликами допомоги Україні й виділення зброї та амуніції, а також передачі Україні 300 мільярдів євро заморожених російських активів мітинг перемістився до Сейму Республіки Польща. Тут із мітингарями зустрілися посол України у Польщі та представники польської влади.

— Минуло два роки, як Росія показала своє брутальне фашистське обличчя, —  звернувся до учасників акції Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі Василь Зварич. — Але насправді війна триває вже десять років. І десять років український народ протидіє російській агресії. Але додає оптимізму, що українці й поляки тут зараз стоять плече до плеча, об’єднані єдиною ціллю — перемогою. І ця перемога буде не лише перемогою України, а й Польщі, й усього цивілізованого світу. Бо підтримка України в цій боротьбі — то підтримка демократичних цінностей. Це війна усього цивілізованого світу, маємо у ній перемогти.

Своє бажання бути на боці Україні і разом протистояти путінській пропаганді, засвідчили представники Сейму Республіки Польща просто перед її будівлею. Мітингарі закликали польську владу зробити все, аби не дозволити російській пропаганді зіпсувати українсько-польські відносини. Разом із тим — і пришвидшити вирішення проблем на спільному кордоні. 

— Україна не сама, ми з вами кожного дня, і нема держави, котра б так добре не розуміла ваші проблеми, — звернулася до присутніх Маршалкиня (спікерка) сенату Малгожата Кідава-Блонська. — Це не лише війна оборони території вашої країни, а ще й війна цінностей. Ми захищаємо ці цінності, ви зараз гинете за них, тому ця підтримка вам необхідна. Ми разом боремося за безпечний світ, Європу та вільну Україну.

— Брати і сестри, два роки сміливий український народ всупереч всім мудрагелям на цілому світі кров’ю платить за нашу безпеку, — заявив Міхал Камінський, Віцемаршалок Сенату Польщі. — Я хочу схилити голову і подякувати українському народові за те, що він протягом двох років платить найвищу ціну за безпеку і волю Європи. Хочу сьогодні подякувати кожному українському батькові, українській матері, котра щоденно перевіряє відомості, чи їхня дитина жива. Я дякую кожному, хто ухвалив важке рішення – взяв до рук зброю і пішов воювати на фронт. Я гордий, що серед тих, хто воює, є також поляки. Їхня кров і кров українці, пролита у цій війні, не пройде марно. 

— Для кожного поляка не може бути важливішої мети, аніж перемога України у цій війні, — продовжив Камінський. — Уся наша історія показує, що спочатку російський деспотизм забирає волю наших братів і сестер на сході, а потім забирає у нас. Маємо спільного ворога, спільні цінності, і ніхто не зможе нас розділити. Після другого року війни, після моря пролитої української крові звідси, із Варшави, треба ясно і виразно сказати: «Руки геть від польсько-української дружби, руки геть від нашого братерства». 

Мітинг у Варшаві закінчився спільними запевненнями боротьби зі спільним ворогом і виконанням Гімнів Польщі й України. 

Матеріал підготовлено за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• 2 роки російського терору: як рф знищує Донеччину
• Лютий, який неможливо забути: 7 історій бахмутян до річниці вторгнення
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!