Бахмутянка Руслана Чаленко, учениця ЗОШ №18, отримала стипендію Президента України. Дівчина навчається у 9 класі.

Про те, як Руслана Чаленко готувалась до конкурсу, розповіла пані Ірина Галюченко, наукова керівниця учениці.

Бахмутянка здобула Президентську стипендію

Двоє дівчат з Донеччини цьогоріч отримали Президентську стипендію, серед них й бахмутянка Руслана Чаленко. Ще одна донеччанка — це Марія Дігтяренко, дівчина навчалась у Великоновосілківській школі. Обоє дівчат захоплюються наукою.

Примітка. Стипендії юним науковицям призначали відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.2024 №1536 “Про призначення стипендії Президента України 2024 року переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та переможцям Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України”.

Бахмутянка Руслана Чаленко навчається у 9 класі Бахмутської школи №18 імені Дмитра Чернявського. Дівчина посіла ІІ місце в секції “Зоологія” відділення “Хімія та біологія”. Її наукова керівниця — Ірина Галюченко, учителька біології. За словами пані Ірини, її учениця ще в Бахмуті відмінно навчалась.

“Коли почалось дистанційне навчання, учениця переїхала в Польщу, але ми підтримували зв’язок. З собою Руслана вивезла своїх домашніх улюбленців — ящірок, з якими вона працювала. Темою нашої наукової роботи було “Розведення ящірок у домашніх умовах”. Ми два роки з нею писали роботу, у 8 та 9 класі. Вже закордоном ми продовжували роботу, на відстані скеровувались. Руслана розповідала про свої успіхи, а практичну частину вона створювала сама: тераріум, температурний режим, вологість. Згодом у цих умовах вилупились ящірки, Руслана фіксувала це на фото, відео”, — розповідає пані Ірина.

Вчителька додає, що допомагала учениці з висновками її науково-дослідницької роботи, а ще наголошує, що Руслана старанно навчається. Вона поєднує дві школи — за місцем знаходження і також продовжує навчатися у школі імені Дмитра Чернявського. Новина про отримання ученицею Президентської стипендії стало приємною несподіванкою, каже пані Ірина.

За словами вчительки, сьогодні багато дітей поєднують навчання онлайн та офлайн. Працювати у такому режимі нелегко, але діти мають успіхи, а викладачі школи роблять все можливе, аби забезпечити максимально комфортні умови для дітей. Крім того, школярі продовжують навчатися у бахмутських школах онлайн, адже так вони підтримують зв’язок з друзями та вчителями.

Читайте також:

• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські правоохоронці повідомили про підозру військовослужбовцю російської армії, який у 2025 році стратив українського військовополоненого. Інцидент стався на Покровському напрямку під час боїв за село Шахове.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Росіянин стратив полоненого командира ЗСУ: деталі справи

З травня 2025 року підрозділи російської армії вели активні бойові дії на Покровському напрямку для захоплення села Шахове. 10 жовтня мала піхотна група противника проникла на околиці населеного пункту.

Росіяни взяли в полон двох військовослужбовців Сил оборони України, серед яких був 34-річний командир одного з підрозділів. Після допиту російський штурмовик за наказом свого керівника вивів командира до лісосмуги та здійснив постріл з автомата йому в потилицю. Іншого українського військового росіяни також розстріляли.

Сили оборони України під час бойових дій взяли цього російського військового в полон. Правоохоронці встановили його особу за такими даними:

• вік та походження — це 34-річний уродженець Красноярського краю російської федерації;
• військовий підрозділ — стрілець “336-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти (військова частина 06017)”;
• позивний — російський військовослужбовець використовував псевдонім “Тай”.

Розслідування справи

Затриманому повідомили про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, що спричинило загибель людини. Досудове розслідування здійснюють слідчі поліції Донецької області за процесуального керівництва обласної прокуратури. Наразі тривають заходи для встановлення особи іншого виконавця цього злочину.

Читайте також:

Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!