Бахмутянка Руслана Чаленко, учениця ЗОШ №18, отримала стипендію Президента України. Дівчина навчається у 9 класі.

Про те, як Руслана Чаленко готувалась до конкурсу, розповіла пані Ірина Галюченко, наукова керівниця учениці.

Бахмутянка здобула Президентську стипендію

Двоє дівчат з Донеччини цьогоріч отримали Президентську стипендію, серед них й бахмутянка Руслана Чаленко. Ще одна донеччанка — це Марія Дігтяренко, дівчина навчалась у Великоновосілківській школі. Обоє дівчат захоплюються наукою.

Примітка. Стипендії юним науковицям призначали відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.2024 №1536 “Про призначення стипендії Президента України 2024 року переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та переможцям Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України”.

Бахмутянка Руслана Чаленко навчається у 9 класі Бахмутської школи №18 імені Дмитра Чернявського. Дівчина посіла ІІ місце в секції “Зоологія” відділення “Хімія та біологія”. Її наукова керівниця — Ірина Галюченко, учителька біології. За словами пані Ірини, її учениця ще в Бахмуті відмінно навчалась.

“Коли почалось дистанційне навчання, учениця переїхала в Польщу, але ми підтримували зв’язок. З собою Руслана вивезла своїх домашніх улюбленців — ящірок, з якими вона працювала. Темою нашої наукової роботи було “Розведення ящірок у домашніх умовах”. Ми два роки з нею писали роботу, у 8 та 9 класі. Вже закордоном ми продовжували роботу, на відстані скеровувались. Руслана розповідала про свої успіхи, а практичну частину вона створювала сама: тераріум, температурний режим, вологість. Згодом у цих умовах вилупились ящірки, Руслана фіксувала це на фото, відео”, — розповідає пані Ірина.

Вчителька додає, що допомагала учениці з висновками її науково-дослідницької роботи, а ще наголошує, що Руслана старанно навчається. Вона поєднує дві школи — за місцем знаходження і також продовжує навчатися у школі імені Дмитра Чернявського. Новина про отримання ученицею Президентської стипендії стало приємною несподіванкою, каже пані Ірина.

За словами вчительки, сьогодні багато дітей поєднують навчання онлайн та офлайн. Працювати у такому режимі нелегко, але діти мають успіхи, а викладачі школи роблять все можливе, аби забезпечити максимально комфортні умови для дітей. Крім того, школярі продовжують навчатися у бахмутських школах онлайн, адже так вони підтримують зв’язок з друзями та вчителями.

Читайте також:

• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!