Бахмутянка Руслана Чаленко, учениця ЗОШ №18, отримала стипендію Президента України. Дівчина навчається у 9 класі.

Про те, як Руслана Чаленко готувалась до конкурсу, розповіла пані Ірина Галюченко, наукова керівниця учениці.

Бахмутянка здобула Президентську стипендію

Двоє дівчат з Донеччини цьогоріч отримали Президентську стипендію, серед них й бахмутянка Руслана Чаленко. Ще одна донеччанка — це Марія Дігтяренко, дівчина навчалась у Великоновосілківській школі. Обоє дівчат захоплюються наукою.

Примітка. Стипендії юним науковицям призначали відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.2024 №1536 “Про призначення стипендії Президента України 2024 року переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та переможцям Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України”.

Бахмутянка Руслана Чаленко навчається у 9 класі Бахмутської школи №18 імені Дмитра Чернявського. Дівчина посіла ІІ місце в секції “Зоологія” відділення “Хімія та біологія”. Її наукова керівниця — Ірина Галюченко, учителька біології. За словами пані Ірини, її учениця ще в Бахмуті відмінно навчалась.

“Коли почалось дистанційне навчання, учениця переїхала в Польщу, але ми підтримували зв’язок. З собою Руслана вивезла своїх домашніх улюбленців — ящірок, з якими вона працювала. Темою нашої наукової роботи було “Розведення ящірок у домашніх умовах”. Ми два роки з нею писали роботу, у 8 та 9 класі. Вже закордоном ми продовжували роботу, на відстані скеровувались. Руслана розповідала про свої успіхи, а практичну частину вона створювала сама: тераріум, температурний режим, вологість. Згодом у цих умовах вилупились ящірки, Руслана фіксувала це на фото, відео”, — розповідає пані Ірина.

Вчителька додає, що допомагала учениці з висновками її науково-дослідницької роботи, а ще наголошує, що Руслана старанно навчається. Вона поєднує дві школи — за місцем знаходження і також продовжує навчатися у школі імені Дмитра Чернявського. Новина про отримання ученицею Президентської стипендії стало приємною несподіванкою, каже пані Ірина.

За словами вчительки, сьогодні багато дітей поєднують навчання онлайн та офлайн. Працювати у такому режимі нелегко, але діти мають успіхи, а викладачі школи роблять все можливе, аби забезпечити максимально комфортні умови для дітей. Крім того, школярі продовжують навчатися у бахмутських школах онлайн, адже так вони підтримують зв’язок з друзями та вчителями.

Читайте також:

• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!