Сьогодні, 14 листопада, у Польщі розпочалась друга Міжнародна виставка та конференція REBUILD UKRAINE POWERED BY ENERGY, присвячена відбудові України. На заході у Варшаві делегація представників Бахмутської міської військової адміністрації та міської ради представлять план відновлення Бахмутської громади та назвуть вартість відбудови.

Про це в коментарі редакції “Бахмут IN.UA” повідомив заступник міського голови Олександр Марченко.

За його словами, на відновлення території Бахмутської громади потрібні будуть великі суми. Наразі фахівці продовжують вести розрахунки. Приблизну вартість відбудови повідомлять на виставці у Варшаві. 

Нагадаємо, нещодавно мер Бахмута Олексій Рева звернувся до донорів, які зацікавлені відбудувати місто. Він запросив донорів та інвесторів до співпраці у конференції REBUILD UKRAINE POWERED BY ENERGY.

REBUILD UKRAINE POWERED BY ENERGY — це офлайн платформа для проєктів відновлення, матеріалів, технологій, обладнання та інвестицій, необхідних для відбудови зруйнованої війною економіки України, з акцентом на інфраструктуру, промисловість, енергетику та житло. Конференція триватиме два дні, 14-15 листопада.

Читайте також:

• Відродження Бахмута. Погляд із Варшави
• Відбудова Бахмута: як не допустити розкрадання грошей
• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги
• Яку зарплату отримує мер Бахмута: відповідь міськради

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут і Маріуполь — обидва міста, які постраждали від російської агресії та опинилися під окупацією, зруйновані й залишили тисячі мешканців без житла. У 2022 році Маріуполь опинився в повній руїні, і місто мусило шукати шляхи вирішення житлової кризи для своїх переселенців. Після переговорів та перевірок громаді вдалося отримати земельні ділянки для нового будівництва на Київщині — у Білій Церкві та Василькові. Сьогодні досвід Маріуполя може стати корисним для Бахмута, який теж шукає земельні ділянки під житло для своїх мешканців. Ми розповімо, як тривали пошуки, на яких умовах передавали землю та які рішення стоять за реалізацією проєкту, щоб показати приклад того, як громада може організувати відновлення житла навіть у складних умовах.

Більше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для маріупольців: з чого все почалося?

За інформацією Маріупольської міської ради, проєкт доступного соціального житла у Білій Церкві створили за дорученням віцепрем’єра з відновлення України Олексія Кулеби. Його розробили спільно Маріупольська міська рада, Київська обласна військова адміністрація та Білоцерківська міська рада.

Примітка. 7 липня 2025 року Кабінет міністрів України затвердив постанову №814 “Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб з Маріупольської міської територіальної громади”. Документ створює механізм будівництва якісного соціального житла для переселенців, а також передбачає запуск доступного іпотечного кредитування.

За даними соцдослідження, проведеного за підтримки уряду Великої Британії, житло залишається однією з найбільших проблем для ВПО: 97% переселенців не мають власної домівки, а 67% змушені віддавати на оренду понад половину сімейного доходу. Через це люди не відчувають стабільності й часто виїжджають з країни.

Щоб змінити ситуацію, держава шукає нові рішення. Команда Маріупольської міськради разом з Big City Lab вивчила моделі соціального житла у кількох європейських країнах і сформулювала 10 принципів доступного та якісного житла. Їх наводимо нижче:

1) людиноцентричність — соцжитло будується для людей, довкола їхніх потреб та права жити гідно;

2) доступна вартість — оренда та потенційний викуп соцжитла мають бути фінансово доступними для різних категорій населення;

3) функціональність та довговічність — соцжитло має бути зручним для тривалого проживання;

4) масштабування — соцжитло, яке має вписатися у будь-яку ділянку та відповідати базовим потребам людей;

5) прозорість розподілу — розподіл соцжитла — і оренда, і продає має бути за чіткими та прозорими правилами;

6) інтеграція в місто — соцжитло має бути інтегроване у сформовану громаду та існуючу інфраструктуру;

7) спільна відповідальність — експлуатація соцжитла, це спільна відповідальність управляючої компанії та людей, які в ньому мешкають;

8) безпека — соцжитло має забезпечувати захист та безпеку;

9) різноманітність — соцжитло має відповідати потребам різних сімей;

10) безбар’єрність — соцжитло адаптоване під потреби всіх груп населення.

На основі цих напрацювань і за дорученням віцепрем’єра Олексія Кулеби створили концепцію соціального житла, яка стала основою пілотного проєкту в Білій Церкві, пояснюють в прес-службі муніципалітету Маріуполя.

Як шукали землю? Які були варіанти чи зверталися з пропозиціями до міськради самі громади? Як знайшли землю у Білій Церкві та Василькові?

“Шлях, який проходить муніципалітет Маріуполя, є дійсно пілотним та безпрецедентним для України. Не просто шукаємо землю — формуємо нову концепцію соціального житла для ВПО, визначаючи джерела фінансування та стратегічне бачення з його розширення. Аналогів цьому комплексному підходу в країні поки що немає”, — кажуть у пресслужбі міськради.

Пошук землі для будівництва житла маріупольцям відбувався у відкритому діалозі між мером Вадимом Бойченком та різними громадами. Дивилися передусім на три речі: де нині живе найбільше маріупольців, чи є поряд інфраструктура та транспорт, і чи можуть люди знайти роботу. За цими критеріями сформували чотири пріоритетні регіони:

• Київський;
• Львівський;
• Дніпропетровський;
• Одеський.

У підсумку першим напрямком стала Київщина — тут найбільша кількість переселенців з Маріуполя. Київська обласна військова адміністрація запропонувала Білу Церкву: місто з активною економікою, великим попитом на фахівців і вже підготовленою ділянкою під багатоповерхівки. Саме тут реалізують перший проєкт.

У Василькові місцева рада швидко надала землю: місто вигідне через близькість до столиці. У Львові триває оформлення ділянки, після чого питання винесуть на сесію. Дніпро зараз розглядає дві можливі локації. Паралельно свої пропозиції подали й інші громади — зокрема Дрогобич, Березань і Черкаси. Усі варіанти аналізують.

“Всі ці домовленості були досягнути протягом 2025 року. Всі рішення були прийняті на засіданнях місцевих сесій. Укладанні відповідні договори”, — повідомляють у пресслужбі Маріупольської міської ради.

Біла Церква передала Маріупольській громаді 11 га на 5 років в оренду на 1 гривню. Після будівництва та введення будинків в експлуатацію – земельна ділянка буде передана у користування Маріупольській громаді. Васильків – передав 1,2 га на постійне користування. Укладені договори оренди та користування. Земля, яку отримала під будівництво Маріупольська громада, є у комунальній власності. Вона відведена маріупольському комунальному підприємству “Азовжилкомплекс”.

Жодних юридичних колізій при передачі земель не було, кажуть у муніципалітеті Маріуполя. Документацію із землевідведення розробляли органи місцевого самоврядування приймаючих громад.

Бюджет

У скільки обійдеться будівництво соцжитла для маріупольців?

На реалізацію проєкту спрямовується 5,5 мільярдів гривень міського бюджету Маріуполя (сума складається коштом власних надходжень до бюджету, зекономлених коштів коштом залучення донорської допомоги від міжнародних партнерів, а також додаткової державної дотації, які отримують бюджети територіальних громад під час воєнного стану).

“Також підтримку готові надавати міжнародні партнери та великий український бізнес. Є бажання та готовність інвестувати у будівництво від Уряду Франції та низки європейських міст Франції, Швейцарії, австрійські партнери та інші. Вони можуть допомогти в будівництві окремих будинків у Маріупольському кварталі”, — пояснюють у пресслужбі міськради.

Яка приблизна вартість підготовчого етапу (проєктування, комунікації, геодезія тощо)?

Як нам повідомили, вся технічна документація буде коштувати від 50 до 54 мільйони гривень.

“У 2025 році заплановано розробити ескізний проєкт будівництва кварталу соціального житла, оголосити тендер на визначення підрядника, який розробить проєкт та буде виконувати будівельні роботи. Після цього плануємо розпочати проєктування, залучити експертизу та розробити робочу документацію”, — повідомляють у пресслужбі.

Початок будівництва почнеться після затвердження проєкту експертизою — орієнтовно навесні 2026 року, а введення в експлуатацію першого побудованого кварталу планують вже у 4 кварталі 2026 року.

Як громади поставилися до будівництва житла для маріупольців?

Як зазначають у Маріупольській міській раді, й Васильків й Біла Церква позитивно сприйняли ідею розміщення переселенців із Маріуполя. Сесія міської ради Білої Церкви підтримала проєкт, на виділеній ділянці планують побудувати до 1 000 квартир (дві черги) — тобто житло отримують приблизно 3 500 мешканців. Орендна плата буде нижчою за ринкову, не перевищуватиме 30% середнього доходу сім’ї (4–6 тисяч гривень на місяць).

Договір укладатиметься на рік з можливістю продовження, загальний термін проживання необмежений.

Соціальна інфраструктура також врахована, поруч є: садочки, школи, лікарні, коледжі, магазини. У проєкті передбачено садочки та магазини на перших поверхах будинків, дитячі майданчики, спортивно-реабілітаційні простори, меморіальний парк Героїв “Гарнізону Маріуполя”. Також Біла Церква реформує транспортну систему, будуть також враховані зручні маршрути до Маріупольського кварталу та великих підприємств.

Житло надаватимуть економічно активним переселенцям і вразливим категоріям за бальною системою. Невелика орендна плата дозволить людям витрачати гроші на освіту, здоров’я та відпочинок, а це позитивно вплине на економіку міста та регіону.

Примітка. Бальна система за законом 495 — це механізм, який дає змогу справедливо розподіляти соціальне житло серед переселенців, надаючи пріоритет тим, хто має найбільшу потребу (ветеранам, людям з інвалідністю, багатодітним та ін.).

Яка ситуація із пошуком земельних ділянок для мешканців Бахмута?

Бахмут, як й Маріуполь шукає ділянки для будівництва житла. Одну, після довгих перемовин, вже вдалося отримати, у селищі Гоща Рівненської області. Загальна площа ділянки складає близько 6 гектарів. Тут будуватимуть багатоквартирні будинки для бахмутян. Наразі триває пошук донора, проте перші закупівлі для робіт по цій ділянці вже є. У липні цього року КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” провело першу закупівлю у системі Прозорро, яка пов’язана з житловим проєктом для бахмутян в Гощі.

За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. Восени відбулася вже друга закупівля, за якою розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

У Гостомелі (Київщина) також триває пошук ділянки, тут Бахмутська громада планує збудувати житловий квартал для переселенців. Спочатку розглядали приватну ділянку, яку власник запропонував на умовах суперфіцію. Однак укласти договір не вдалося через невигідні умови від приватного власника. Тому зараз шукають комунальну земельну ділянку. На розгляд уже запропоновано три варіанти: дві у самому Гостомелі та одну в межах громади.

Нагадаємо, що саме у Гостомелі громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі, але оскільки конкретної ділянки немає, команда рухається в іншому напрямку та готує аналітичний документ.

Його мета — зрозуміти, як бахмутяни інтегруватимуться в нове середовище, зберігаючи свою ідентичність, які в них потреби, цінності та проблеми адаптації.

Аналітичний документ матиме три блоки:

1. Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.
2. Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.
3. Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• “Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі
• З 1 грудня у Дії: ВПО з ТОТ зможуть подати заявку на житловий ваучер до 2 млн
• Компенсація за зруйноване майно: для чого працює Бахмутська комісія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!