З Покровського району Донеччини, де тривають бойові дії, врятували двох ведмедів. Ці тварини мешкали у приватному зоопарку, який двічі постраждав від російських ракетних ударів. Зараз врятовані ведмеді перебувають у притулку “Домажир” на Львівщині.

Про порятунок ведмедів і їхню подальшу долю редакції “Бахмут IN.UA” розповіла менеджерка з маркетингу ведмежого притулку “Домажир” Ольга Федорів.

Порятунок ведмедів з Донеччини

Днями зоозахисники провели екстрений порятунок ведмедів із приватного зоопарку “Білицьке” на Донеччині. Цей зоопарк двічі постраждав від ракетних ударів — наприкінці вересня і у жовтні. Внаслідок обстрілів зоопарк зруйновано, тому постало питання порятунку тварин.

“Це був екстрений порятунок двох ведмедів, чий дім був зруйнований ракетними обстрілами. Наталія Попова, яка є засновницею Центру порятунку диких тварин, успішно їх врятувала. На щастя, транспортування ведмедів пройшло успішно попри триваючі бойові дії. Один ведмідь був одразу доставлений до нашого притулку прямо з приватного зоопарку, а ведмедиця тимчасово мешкала у притулку “Біла скеля” на Київщині і пізніше вже потрапила до нас. Буквально там був один день різниці”, — розповідає Ольга Федорів.

Наразі ведмеді з Білицького перебувають у “Домажирі”. Тут вони пройдуть адаптацію, адже пережили сильний стрес. Після цього тварин транспортують у закордонний ведмежий притулок.

“Ми зі своєї сторони підготували для ведмедів вольєр і облаштували всі необхідні умови. Перший час вони жили у ведмежому боксі, тобто адаптовувалися до нових умов. Це було необхідно, бо, як-не-як, ведмеді перенесли стрес. Їх було врятовано з-під обстрілів, потім їх погрузили і кудись далі везли. Звісно, вони стресують, ведмеді все так само відчувають. Наші доглядачі ретельно за ними стежили, і зараз ведмеді добре себе почувають та відпочивають. Вони адаптовуються і будуть жити в нас протягом кількох наступних місяців. Пізніше, коли будуть готові документи, вони переїдуть до одного з наших партнерських притулків за кордоном. Там для них будуть такі ж самі умови, як і тут”, — розповідає Ольга Федорів.

Ведмедів транспортують за кордон, щоб звільнити місце для інших тварин, які можливо потребуватимуть допомоги.

Загалом з початку повномасштабної війни у притулку “Домажир” врятували трьох ведмедів з Донеччини. Окрім двох звірів, врятованих з Білицького, це ще й ведмідь із Бахмута. Як він почуває себе зараз, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Вивозили навіть напіввовків та кіз”: волонтер Євген Ткачов розповів про евакуацію на Донеччині
• Бахмутський волонтер розповів, як допомогти тваринам пережити холод
• За 800 метрів від росіян: волонтери евакуювали корову з села під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!