З Покровського району Донеччини, де тривають бойові дії, врятували двох ведмедів. Ці тварини мешкали у приватному зоопарку, який двічі постраждав від російських ракетних ударів. Зараз врятовані ведмеді перебувають у притулку “Домажир” на Львівщині.

Про порятунок ведмедів і їхню подальшу долю редакції “Бахмут IN.UA” розповіла менеджерка з маркетингу ведмежого притулку “Домажир” Ольга Федорів.

Порятунок ведмедів з Донеччини

Днями зоозахисники провели екстрений порятунок ведмедів із приватного зоопарку “Білицьке” на Донеччині. Цей зоопарк двічі постраждав від ракетних ударів — наприкінці вересня і у жовтні. Внаслідок обстрілів зоопарк зруйновано, тому постало питання порятунку тварин.

“Це був екстрений порятунок двох ведмедів, чий дім був зруйнований ракетними обстрілами. Наталія Попова, яка є засновницею Центру порятунку диких тварин, успішно їх врятувала. На щастя, транспортування ведмедів пройшло успішно попри триваючі бойові дії. Один ведмідь був одразу доставлений до нашого притулку прямо з приватного зоопарку, а ведмедиця тимчасово мешкала у притулку “Біла скеля” на Київщині і пізніше вже потрапила до нас. Буквально там був один день різниці”, — розповідає Ольга Федорів.

Наразі ведмеді з Білицького перебувають у “Домажирі”. Тут вони пройдуть адаптацію, адже пережили сильний стрес. Після цього тварин транспортують у закордонний ведмежий притулок.

“Ми зі своєї сторони підготували для ведмедів вольєр і облаштували всі необхідні умови. Перший час вони жили у ведмежому боксі, тобто адаптовувалися до нових умов. Це було необхідно, бо, як-не-як, ведмеді перенесли стрес. Їх було врятовано з-під обстрілів, потім їх погрузили і кудись далі везли. Звісно, вони стресують, ведмеді все так само відчувають. Наші доглядачі ретельно за ними стежили, і зараз ведмеді добре себе почувають та відпочивають. Вони адаптовуються і будуть жити в нас протягом кількох наступних місяців. Пізніше, коли будуть готові документи, вони переїдуть до одного з наших партнерських притулків за кордоном. Там для них будуть такі ж самі умови, як і тут”, — розповідає Ольга Федорів.

Ведмедів транспортують за кордон, щоб звільнити місце для інших тварин, які можливо потребуватимуть допомоги.

Загалом з початку повномасштабної війни у притулку “Домажир” врятували трьох ведмедів з Донеччини. Окрім двох звірів, врятованих з Білицького, це ще й ведмідь із Бахмута. Як він почуває себе зараз, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Вивозили навіть напіввовків та кіз”: волонтер Євген Ткачов розповів про евакуацію на Донеччині
• Бахмутський волонтер розповів, як допомогти тваринам пережити холод
• За 800 метрів від росіян: волонтери евакуювали корову з села під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!