Цієї осені в Києві відкрили простір допомоги переселенцям з Нікольської громади Маріупольського району Донеччини. Тут люди можуть отримати різну допомогу і консультації фахівців. Хоч хаб вже і відкрився, селищна рада планує покращити цей простір для комфорту відвідувачів. Щоб реалізувати задумане, громада розробила проєкт і подала його на конкурс “Громада на всі 100”.

Про мету проєкту і важливість його реалізації редакції “Бахмут IN.UA” розповіла директорка Нікольської опорної школи №1 Юлія Тимчак.

Хаб для ВПО з Нікольської громади в Києві

Цієї осені в Києві відкрився хаб, де переселенці з Нікольської громади можуть отримати допомогу. Його облаштували у приміщенні, яке орендувала Нікольська селищна рада. Облаштування простору зайняло чимало часу, адже його створювали буквально з нуля — приміщення потребувало серйозного ремонту. До робіт залучали волонтерів і благодійників.

Тепер у планах громади — створення комфортних умов для відвідувачів. Для цього селищна рада розробила проєкт і подала його на всеукраїнський конкурс “Громада на всі 100”.

“Нікольська громада наразі є повністю окупованою. Ті, хто змогли евакуюватися, можуть отримати допомогу і підтримку в цьому хабі. Над проєктом покращення умов у просторі працювала команда Нікольської селищної ради, а громадські активісти допомагали в тому, щоб зробити його максимально якісним”, — розповіла Юлія Тимчак.

“Громада на всі 100”: проєкт Нікольської громади

Наразі в хабі працють ЦНАП, соціальний відділ, бібліотека, медична кімната з медиками релокованої лікарні Нікольського, дитяча кімната, кабінети психологічної та юридичної консультацій. Також тут функціонує кімната історії сучасної російсько-української війни.

Регулярно в хабі надають допомогу людям, однак з настанням холодів тут виникла проблема — відсутність опалення. Це є чи не найбільшим викликом для роботи осередку допомоги.

“Потреби, що представлені у проєкті, формувалися за запитами. Однією з основних є оновлення системи опалення, адже орендоване приміщення, в якому працює хаб, не опалюється. Звісно, працювати в таких умовах важко. Раніше ми закупили обігрівачі, але й це не вирішило проблему. Якщо їх вмикати в кожній кімнаті, то не витримує електромережа. Є певні питання, які треба невідкладно вирішувати, тому ми маємо надію на перемогу в конкурсі “Громада на всі 100”, — зазначає Юлія Тимчак.

Проєкт Нікольської громади передбачає фінансування в 4,1 мільйонів гривень. За ці кошти громада планує:

• оновити систему опалення та санітарний вузол у приміщенні хабу;
• встановити пандуси і підйомник для маломобільних людей;
• купити генератор, джерело безперебійного живлення до нього та портативні джерела живлення (EcoFlow);
• придбати офісну техніку для повноцінного функціонування ЦНАПу;
• укомплектувати Пункт Незламності й бомбосховище;
• придбати спеціалізований автомобіль з інклюзивним обладнанням для соціальної служби;
• придбати допоміжне медобладнання та обладнання для реабілітації воїнів.

Хаб Нікольської громади: як підтримати

З усіх поданих проєктів на конкурс “Громада на всі 100” буде відібрано 40 переможців. 20 із них — за певними критеріями відбору, і ще 20 — за голосуванням людей.

“За критеріями, швидше за все, наш проєкт не проходить, бо громада є окупованою. Тому в нас є надія лише на голосування. Просимо всіх небайдужих підтримати наш проєкт, аби громада могла якомога якісніше надавати підтримку переселенцям”, — звертається Юлія Тимчак.

Віддати свій голос за Нікольську громаду можна за посиланням.

Читайте також:

• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні
• ВПО, які мешкають на Дніпропетровщині, можуть отримати грошову допомогу
• У Запорізькій області відкрили безоплатний прихисток для жінок-ВПО з дітьми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.

Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.

Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську

Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.

Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:

• повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
• відкрийте рахунок “єВідновлення”;
• заповніть заяву в “Дії”.

Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.

Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.

Як отримати гроші за поранення у Краматорську

Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.

Розмір матеріальної допомоги становить:

• у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
• інші поранення — 5 тисяч гривень.

Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Читайте також:

• Скільки грошей виділили в Бахмутському районі на оздоровлення дітей
• Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила
• Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.

Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.

Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:

• близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
• близько 30% складають люди з інвалідністю;
• приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.

Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.

Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.

Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних

Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.

“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.

Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:

• системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
• сіткомети;
• аналізатори для виявлення дронів;
• броньовані автомобілі.

Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!