Цієї осені в Києві відкрили простір допомоги переселенцям з Нікольської громади Маріупольського району Донеччини. Тут люди можуть отримати різну допомогу і консультації фахівців. Хоч хаб вже і відкрився, селищна рада планує покращити цей простір для комфорту відвідувачів. Щоб реалізувати задумане, громада розробила проєкт і подала його на конкурс “Громада на всі 100”.

Про мету проєкту і важливість його реалізації редакції “Бахмут IN.UA” розповіла директорка Нікольської опорної школи №1 Юлія Тимчак.

Хаб для ВПО з Нікольської громади в Києві

Цієї осені в Києві відкрився хаб, де переселенці з Нікольської громади можуть отримати допомогу. Його облаштували у приміщенні, яке орендувала Нікольська селищна рада. Облаштування простору зайняло чимало часу, адже його створювали буквально з нуля — приміщення потребувало серйозного ремонту. До робіт залучали волонтерів і благодійників.

Тепер у планах громади — створення комфортних умов для відвідувачів. Для цього селищна рада розробила проєкт і подала його на всеукраїнський конкурс “Громада на всі 100”.

“Нікольська громада наразі є повністю окупованою. Ті, хто змогли евакуюватися, можуть отримати допомогу і підтримку в цьому хабі. Над проєктом покращення умов у просторі працювала команда Нікольської селищної ради, а громадські активісти допомагали в тому, щоб зробити його максимально якісним”, — розповіла Юлія Тимчак.

“Громада на всі 100”: проєкт Нікольської громади

Наразі в хабі працють ЦНАП, соціальний відділ, бібліотека, медична кімната з медиками релокованої лікарні Нікольського, дитяча кімната, кабінети психологічної та юридичної консультацій. Також тут функціонує кімната історії сучасної російсько-української війни.

Регулярно в хабі надають допомогу людям, однак з настанням холодів тут виникла проблема — відсутність опалення. Це є чи не найбільшим викликом для роботи осередку допомоги.

“Потреби, що представлені у проєкті, формувалися за запитами. Однією з основних є оновлення системи опалення, адже орендоване приміщення, в якому працює хаб, не опалюється. Звісно, працювати в таких умовах важко. Раніше ми закупили обігрівачі, але й це не вирішило проблему. Якщо їх вмикати в кожній кімнаті, то не витримує електромережа. Є певні питання, які треба невідкладно вирішувати, тому ми маємо надію на перемогу в конкурсі “Громада на всі 100”, — зазначає Юлія Тимчак.

Проєкт Нікольської громади передбачає фінансування в 4,1 мільйонів гривень. За ці кошти громада планує:

• оновити систему опалення та санітарний вузол у приміщенні хабу;
• встановити пандуси і підйомник для маломобільних людей;
• купити генератор, джерело безперебійного живлення до нього та портативні джерела живлення (EcoFlow);
• придбати офісну техніку для повноцінного функціонування ЦНАПу;
• укомплектувати Пункт Незламності й бомбосховище;
• придбати спеціалізований автомобіль з інклюзивним обладнанням для соціальної служби;
• придбати допоміжне медобладнання та обладнання для реабілітації воїнів.

Хаб Нікольської громади: як підтримати

З усіх поданих проєктів на конкурс “Громада на всі 100” буде відібрано 40 переможців. 20 із них — за певними критеріями відбору, і ще 20 — за голосуванням людей.

“За критеріями, швидше за все, наш проєкт не проходить, бо громада є окупованою. Тому в нас є надія лише на голосування. Просимо всіх небайдужих підтримати наш проєкт, аби громада могла якомога якісніше надавати підтримку переселенцям”, — звертається Юлія Тимчак.

Віддати свій голос за Нікольську громаду можна за посиланням.

Читайте також:

• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні
• ВПО, які мешкають на Дніпропетровщині, можуть отримати грошову допомогу
• У Запорізькій області відкрили безоплатний прихисток для жінок-ВПО з дітьми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!