Цієї осені в Києві відкрили простір допомоги переселенцям з Нікольської громади Маріупольського району Донеччини. Тут люди можуть отримати різну допомогу і консультації фахівців. Хоч хаб вже і відкрився, селищна рада планує покращити цей простір для комфорту відвідувачів. Щоб реалізувати задумане, громада розробила проєкт і подала його на конкурс “Громада на всі 100”.

Про мету проєкту і важливість його реалізації редакції “Бахмут IN.UA” розповіла директорка Нікольської опорної школи №1 Юлія Тимчак.

Хаб для ВПО з Нікольської громади в Києві

Цієї осені в Києві відкрився хаб, де переселенці з Нікольської громади можуть отримати допомогу. Його облаштували у приміщенні, яке орендувала Нікольська селищна рада. Облаштування простору зайняло чимало часу, адже його створювали буквально з нуля — приміщення потребувало серйозного ремонту. До робіт залучали волонтерів і благодійників.

Тепер у планах громади — створення комфортних умов для відвідувачів. Для цього селищна рада розробила проєкт і подала його на всеукраїнський конкурс “Громада на всі 100”.

“Нікольська громада наразі є повністю окупованою. Ті, хто змогли евакуюватися, можуть отримати допомогу і підтримку в цьому хабі. Над проєктом покращення умов у просторі працювала команда Нікольської селищної ради, а громадські активісти допомагали в тому, щоб зробити його максимально якісним”, — розповіла Юлія Тимчак.

“Громада на всі 100”: проєкт Нікольської громади

Наразі в хабі працють ЦНАП, соціальний відділ, бібліотека, медична кімната з медиками релокованої лікарні Нікольського, дитяча кімната, кабінети психологічної та юридичної консультацій. Також тут функціонує кімната історії сучасної російсько-української війни.

Регулярно в хабі надають допомогу людям, однак з настанням холодів тут виникла проблема — відсутність опалення. Це є чи не найбільшим викликом для роботи осередку допомоги.

“Потреби, що представлені у проєкті, формувалися за запитами. Однією з основних є оновлення системи опалення, адже орендоване приміщення, в якому працює хаб, не опалюється. Звісно, працювати в таких умовах важко. Раніше ми закупили обігрівачі, але й це не вирішило проблему. Якщо їх вмикати в кожній кімнаті, то не витримує електромережа. Є певні питання, які треба невідкладно вирішувати, тому ми маємо надію на перемогу в конкурсі “Громада на всі 100”, — зазначає Юлія Тимчак.

Проєкт Нікольської громади передбачає фінансування в 4,1 мільйонів гривень. За ці кошти громада планує:

• оновити систему опалення та санітарний вузол у приміщенні хабу;
• встановити пандуси і підйомник для маломобільних людей;
• купити генератор, джерело безперебійного живлення до нього та портативні джерела живлення (EcoFlow);
• придбати офісну техніку для повноцінного функціонування ЦНАПу;
• укомплектувати Пункт Незламності й бомбосховище;
• придбати спеціалізований автомобіль з інклюзивним обладнанням для соціальної служби;
• придбати допоміжне медобладнання та обладнання для реабілітації воїнів.

Хаб Нікольської громади: як підтримати

З усіх поданих проєктів на конкурс “Громада на всі 100” буде відібрано 40 переможців. 20 із них — за певними критеріями відбору, і ще 20 — за голосуванням людей.

“За критеріями, швидше за все, наш проєкт не проходить, бо громада є окупованою. Тому в нас є надія лише на голосування. Просимо всіх небайдужих підтримати наш проєкт, аби громада могла якомога якісніше надавати підтримку переселенцям”, — звертається Юлія Тимчак.

Віддати свій голос за Нікольську громаду можна за посиланням.

Читайте також:

• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні
• ВПО, які мешкають на Дніпропетровщині, можуть отримати грошову допомогу
• У Запорізькій області відкрили безоплатний прихисток для жінок-ВПО з дітьми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!