Днями стало відомо, що в місті Чернігів планують виділити приміщення для роботи Бахмутського Управління культури.Про це повідомив в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако.
Редакція Бахмут.IN.UA дізнавалася у пресслужби Бахмутської міськради, як працюватиме відділ, а також чим це відкриття буде корисне для бахмутян.
Управління культури з Бахмута матиме філію у Чернігові
Бахмутська міська рада повідомила, що ініціювала звернення до Чернігівської міськради з проханням надати в оренду приміщення для роботи міського Управління культури.
Воно працюватиме за адресою: вулиця Дмитра Самоквасова, будинок 8, за умови позитивного прийняття рішення Чернігівською ОВА.
Попередньо, приміщення, хочуть орендувати на рік на пільгових умовах, оплата складе 1 гривню. У міськраді кажуть, що філію відкриють аби влаштовувати культурні заходи для бахмутян, які проживають у Чернігові. Втім, дати відкриття, як й графіку роботи Управління культури ще немає. Очікують схвалення від Чернігівської ОВА.
Бахмутянам, які проживають у Чернігові пропонують заповнити форму, щоб люди могли отримати гуманітарну допомогу.
Нагадаємо, що у Львові запрацює простір підтримки бахмутян. У цьому центрі підтримки люди зможуть отримати гуманітарну, психологічну, правову допомогу, пройти навчальні курси та поспілкуватися зі своїми земляками.
Владислав Закаблук, заступника директора Департаменту, начальника відділу прав ВПО, офісу Омбудсмана України / фото Facebook
Діти внутрішньо переміщених осіб, які навчаються онлайн у школах своїх громад, не можуть отримувати допомогу на проживання. Офіс омбудсмана вважає таку вимогу необґрунтованою та звернувся до Міністерства соціальної політики із пропозицією змінити відповідні правила.
Про це повідомляє журналістка Бахмут IN.UA з посиланням на Владислава Закаблука, заступника директора Департаменту, начальника відділу прав ВПО, офісу Омбудсмана України.
Чому ВПО не отримують виплати, якщо діти навчаються онлайн
Проблема стосується виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб, порядок призначення яких регулюється постановою Кабінету Міністрів України №332. Наразі чинні правила передбачають обмеження, через яке внутрішньо переміщені особи не отримують допомогу на проживання, якщо їхні діти навчаються онлайн у школах відповідної громади. Тобто, діти бахмутян, соледарів, та інших тимчасово окупованих громад, виплати отримати не можуть, якщо навчаються у онлайн-школі.
Про це розповів Владислав Закаблук, заступник директора Департаменту — начальник відділу прав ВПО Офісу Омбудсмана України. За його словами, в Офісі омбудсмана вважають, що формат навчання дитини не має бути підставою для обмеження права родини на допомогу.
“Ми вважаємо, що не можна прив’язувати право на отримання допомоги до того, в якому форматі дитина навчається. По-друге, формування політики у сфері освіти — це компетенція Міністерства освіти і науки України. Тому ми сподіваємося, що найближчим часом в Україні буде переглянуто відповідну постанову, і ми повернемо право дітям, які навчаються онлайн”, — зазначив Владислав Закаблук.
Він пояснив, що питання організації освітнього процесу належить до компетенції Міністерства освіти і науки України. Водночас, на думку представника Офісу омбудсмана, формат навчання не повинен визначати, чи має родина ВПО право на державну допомогу.
Офіс омбудсмана просить змінити постанову
Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ініціював звернення до Міністерства соціальної політики щодо перегляду відповідної норми. Відтак, пропонують прибрати вимогу, яка фактично пов’язує право ВПО на допомогу з форматом навчання їхніх дітей.
Йдеться саме про ініціативу щодо зміни чинних правил. Наразі відповідні зміни ще не ухвалені, тому вимога залишається чинною. Зазначимо, що родин, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, дистанційне навчання часто залишається єдиним доступним форматом освіти. Зокрема, це стосується дітей із громад, які перебувають в окупації або розташовані поблизу зони бойових дій. У такій ситуації дитина може продовжувати навчання у своїй школі онлайн, навіть перебуваючи разом із родиною в іншому населеному пункті. Водночас, за чинними правилами, такий формат навчання може впливати на право родини на допомогу на проживання.
Саме тому Офіс омбудсмана вважає необхідним переглянути цю норму та не пов’язувати соціальні виплати для ВПО з формою здобуття освіти дитиною.
Михайло Драпатий — український військовий діяч, генерал-майор. Саме він став новим Головнокомандувач ЗСУ.
Редакція Бахмут IN.UA зібрала детальне досьє на посадовця, спираючись на інформацію про його службу, участь у бойових діях та кадрові призначення.
Михайло Драпатий: військова кар’єра
Михайло Драпатий народився 1982 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Військову освіту здобув у Харківському інституті танкових військ, який закінчив у 2004 році. Також він є випускником Національного університету оборони України.
Після завершення навчання у 2004 році лейтенант Михайло Драпатий розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді (в/ч А2167, місто Біла Церква).
До 2014 року військовослужбовець отримав звання майора.
Бойовий шлях на сході України у 2014–2019 роках
На початку російської збройної агресії у 2014 році майор Михайло Драпатий обіймав посаду командира 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У квітні підрозділ у повному складі прибув на схід України.
9 травня 2014 року військові отримали наказ зайти до Маріуполя на бронетехніці для посилення сил, які відбивали штурм міського управління міліції, та для звільнення заручників. Операцією керував Михайло Драпатий. Ускладнювали рух барикади, встановлені проросійськи налаштованими місцевими мешканцями. Відео, на якому головна БМП під керуванням командира долає барикаду під час виїзду з міста, транслювали світові медіа.
У червні 2014 року 1-й та 2-й батальйони бригади взяли під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримуючи Савур-Могилу та пункт контролю “Червонопартизанськ”. Метою було відрізати противника від логістичного забезпечення з території росії. Підрозділи опинилися у вогневому кільці під інтенсивними обстрілами з реактивних систем залпового вогню з боку рф.
Командир очолив ударну групу для виведення військових з району Ізвариного та Червонопартизанська. Прорив тривав кілька днів через мінні поля та під артилерійським вогнем. 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, а вночі проти 7 серпня бійці вийшли з оточення до головних сил. Вдалося зберегти понад 30 одиниць техніки та вивести 260 військовослужбовців, втративши під час операції одного бійця.
Після цих подій Драпатому присвоїли звання підполковника та відправили на навчання до Національного університету оборони України. Згодом він перевівся на заочну форму та повернувся до зони бойових дій на посаду начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади.
У серпні 2016 року військового призначили командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади, яка виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі. Восени того ж року Слідчий комітет Росії відкрив проти нього справу. З липня 2017 року він командував бригадою в районі Бахмутської траси.
У квітні 2019 року Михайло Драпатий отримав звання полковника, а в серпні передав командування бригадою для дворічного навчання у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
Кар’єра під час повномасштабної війни
У 2021 році Михайло Драпатий став начальником управління підготовки військ оперативного командування “Північ”.
Початок повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року зустрів у званні бригадного генерала на посаді заступника командувача Об’єднаних сил Апарату головнокомандувача ЗСУ.
Протягом наступних років його призначали на такі ділянки фронту:
навесні 2022 року він очолив оперативне угруповання військ “Південь”, яке пізніше змінило назву на “Каховка”, а згодом — “Кривий Ріг”;
зупинив просування російських військ на цьому напрямку, ліквідувавши загрозу для Кривого Рогу;
брав участь у звільненні Херсона та керував Херсонським напрямком до січня 2024 року;
у травні 2024 року був призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання військ “Харків”, де організував оборону і відбив російський наступ;
у листопаді 2024 року обійняв посаду командувача Сухопутних військ, замінивши Олександра Павлюка;
у січні 2025 року за особистим дорученням президента очолив оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця”, яке діяло на Покровському напрямку, зберігши повноваження командувача Сухопутних військ.
Відставка та нові призначення
1 червня 2025 року Михайло Драпатий подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Причиною став російський удар по навчальному центру Збройних сил України, внаслідок якого 12 осіб загинули, а 60 зазнали поранень. Своє рішення він пояснив наявністю “особистого почуття відповідальності за трагедію”.
У жовтні 2025 року він очолив новостворене Угруповання обʼєднаних сил, зона відповідальності якого охоплює Харківську область та прилеглі території. На цій посаді генерал запропонував реформувати систему рекрутингу й підготовки, а також посилити технологічну інтеграцію в армії.
Конфлікт із військовим керівництвом
У засобах масової інформації повідомлялося про наявність суперечностей між Михайлом Драпатим та Олександром Сирським. Журналісти та народна депутатка Мар’яна Безугла наголошували, що призначення на посаду командувача об’єднаних сил послабило позиції генерала. Згідно із заявою депутатки, Генеральний штаб системно обмежував повноваження Михайла Драпатого, не надавши ресурсів на новому місці.
Пост Мар’яни Безуглої / скриншот
Військовий став одним із командирів, які публічно підтримали колишнього міністра оборони Михайла Федорова після його звільнення. Михайло Драпатий зазначив, що за попереднього керівництва війська мали партнера у Міністерстві оборони, який забезпечував потреби та вимагав змін у підходах і швидшого ухвалення рішень.
Підтримка Федорова / скриншот
Сам Михайло Федоров під час пресконференції повідомив, що за свої здобутки Михайло Драпатий отримав три догани від Олександра Сирського.
Ольга Люліна народилась у Бахмуті. Там її родина розпочала бізнес, відкривши піцерію-бар «Маяк», яку залюбки відвідували місцеві жителі. Водночас підприємиця відкрила в місті невелику ятку […]
Український фонд Район#1 спільно з міжнародним фондом Help – Hilfe zur Selbsthilfe збудували 13 будинків в Чернігівській області. Цей проєкт розроблений для забезпечення сімей, які […]
Чи можна пробачити росіянам за все те, що вони вчинили й продовжують робити далі під час війни в Україні? Поки пересічні громадяни ухвалюють власне рішення […]