Днями стало відомо, що в місті Чернігів планують виділити приміщення для роботи Бахмутського Управління культури.Про це повідомив в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако.
Редакція Бахмут.IN.UA дізнавалася у пресслужби Бахмутської міськради, як працюватиме відділ, а також чим це відкриття буде корисне для бахмутян.
Управління культури з Бахмута матиме філію у Чернігові
Бахмутська міська рада повідомила, що ініціювала звернення до Чернігівської міськради з проханням надати в оренду приміщення для роботи міського Управління культури.
Воно працюватиме за адресою: вулиця Дмитра Самоквасова, будинок 8, за умови позитивного прийняття рішення Чернігівською ОВА.
Попередньо, приміщення, хочуть орендувати на рік на пільгових умовах, оплата складе 1 гривню. У міськраді кажуть, що філію відкриють аби влаштовувати культурні заходи для бахмутян, які проживають у Чернігові. Втім, дати відкриття, як й графіку роботи Управління культури ще немає. Очікують схвалення від Чернігівської ОВА.
Бахмутянам, які проживають у Чернігові пропонують заповнити форму, щоб люди могли отримати гуманітарну допомогу.
Нагадаємо, що у Львові запрацює простір підтримки бахмутян. У цьому центрі підтримки люди зможуть отримати гуманітарну, психологічну, правову допомогу, пройти навчальні курси та поспілкуватися зі своїми земляками.
Навчальні літаки У-2 Артемівського аероклубу на льотному полі. Світлина з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.
Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.
Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни
Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.
У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.
Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.
Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни
З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.
Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.
Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.
Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.
Літак-пам’ятник на околиці Бахмута
Літак. Фото / Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA
Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.
У березні 2023 року росіяни зруйнували символ Бахмута / скриншот з відео
Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.
Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.
Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Як працюватиме базова соціальна допомога
Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.
Особливості нової системи:
грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.
Умови переходу та поточний експеримент
Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.
За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.
У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.
Ольга Люліна народилась у Бахмуті. Там її родина розпочала бізнес, відкривши піцерію-бар «Маяк», яку залюбки відвідували місцеві жителі. Водночас підприємиця відкрила в місті невелику ятку […]
Український фонд Район#1 спільно з міжнародним фондом Help – Hilfe zur Selbsthilfe збудували 13 будинків в Чернігівській області. Цей проєкт розроблений для забезпечення сімей, які […]
Чи можна пробачити росіянам за все те, що вони вчинили й продовжують робити далі під час війни в Україні? Поки пересічні громадяни ухвалюють власне рішення […]