Занадто коротка спідниця, червоні губи, вузькі джинси, високі підбори — це й ще багато що може стати виправданням для кривдника, який заподіює сексуальне насильство. Таким чином соціум намагається раціоналізувати насильство, шукаючи виправдання злочинцю та звинувачуючи людину, яка пережила травму.

Чому так відбувається, чи справді одяг може бути причиною сексуального злочину та чому ВПО стали новою групою ризику? Редакція дізнавалась у Катерини Бороздіної, віцепрезидентки ГО “Ла Страда-Україна”, котра працює з людьми, які пережили сексуальне насилля.

Примітка. “Ла Страда-Україна” — це громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, миробудування, запобігання гендернозумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство в Україні підпадає під статтю 153 Кримінального кодексу України, за якою кривднику передбачається позбавлення волі. Крайній прояв сексуального насильства — зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України). Втім, далеко не всі люди, які пережили насильство, звертаються до суду, поліції чи навіть за психологічною допомогою. Цьому є декілька причин, одна з них — це не довіра до правоохоронної системи та звинувачення у злочині самої жертви, мовляв: “Сама спровокувала”.

Одне зі спрямувань, з якими працюють у правозахисній організації “Ла Страда-Україна” — це допомога людям, які пережили сексуальне насильство. Зараз, каже пані Катерина, майже 90% дзвінків на гарячу лінію стосуються домашнього насильства, зокрема й сексуального. Але кількість звернень по останньому дуже мала, адже не всі люди розуміють, що таке сексуальне насильство, бо переважно уявляють лише зґвалтування, хоча це не так.

“Сексуальне насильство — це не тільки зґвалтування. Насильство може відображатися у різних проявах, зокрема — це примусові доторки до геніталій, пестощі, примус до перегляду порнографічних фільмів тощо”, — пояснює Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”.

У 2023 році Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, діяльність якої забезпечує “Ла Страда-Україна” отримала майже 40 тисяч звернень, з них лише кілька відсотків — це були звернення щодо сексуального насильства.

“Насправді, це не означає, що його немає. Наше суспільство ще не готове заявити про це повною мірою та пройти весь шлях для того, щоб кривдник був покараний”, — говорить співрозмовниця.

Гендерна нерівність “допомагає” замовчувати сексуальне насильство

Звинувачення постраждалої людини у вчиненні над нею сексуального насильства — це не рідкість. Здебільшого починають звертати увагу на одяг чи макіяж — мовляв, саме це може стати тригером для кривдника. А ще чоловікові “інстинкти” нібито можна виправдати.

“Чоловік нібито не може стриматися, йому важко боротися зі своїми сексуальними відчуттями, а жінка через те, що вона може бути “сексуально одягнена”, викликає цей сексуальний потяг й через це є випадки зґвалтування. Це стереотип, хоча він поступово вже й починає відходити. На жаль, для того, щоб побороти стереотипи, необхідно на рік, не два, та навіть не п’ять”, — пояснює у коментарі пані Катерина.

Вона додає, що у сприйнятті суспільства жінка “наділяється” сексуальністю, й нібито вона повинна сама стежити за тим, щоб її не зґвалтували.

“І досі у мережі гуляють так звані рекомендації дівчинці, жінці як не бути зґвалтованою. Не носи коротку спідницю, не одягай глибоке декольте, не фарбуй губи червоною помадою і ти не будеш зґвалтована, не йди вночі через темний парк чи щось таке. Але чому ніхто не говорить хлопчикам, чоловікам про те, що ти не маєш права ґвалтувати? І навіть якщо ти йдеш через темний парк, а поруч з тобою йде дівчина в короткій спідниці, ти не маєш її гвалтувати”, — каже у коментарі Катерина Бороздіна та наголошує, що відповідальність за будь-який акт сексуального насильства, зґвалтування несе та особа, яка вчиняє це сексуальне насильство або ж зґвалтування.

Жодним чином постраждала особа не може бути винна у скоєному проти неї злочині, хоча соціум все ще намагається раціоналізувати злочини, шукаючи провину в самій постраждалій від насильства – у її одязі, поведінці тощо У 2018 році у Брюсселі відкрили виставку, на якій показали одяг тих, хто постраждали від сексуального насильства — там ви побачите одяг дітей, підлітків, жінок, людей старшого віку. У “Ла Страді-Україна” кажуть, що наймолодшою особою, яка пережила сексуальне насильство, з якою вони працювали, є 5-річна дитина, а найстаршою — особа понад 60 років.

“Ґвалтівники, обираючи об’єкт, не звертають увагу на одяг. Вони цілеспрямовано готують злочин”, — пояснює пані Катерина.

Сексуальне насильство в умовах війни

На жаль, сексуальне насильство набуло нової загрози через російську окупацію.
Наразі, за весь період повномасштабного вторгнення, “Ла Страда-Україна” через гарячу лінію отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти.

В цю цифру входять орієнтовно 15% чоловіків і 15% дітей, неповнолітніх хлопчиків і дівчаток. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

“Маємо звертати увагу на те, що змінюються групи ризику тих, хто може постраждати від будь-якого виду гендернозумовленого насильства, в тому числі й сексуального насильства. Йдеться також і про втягнення в сексуальну експлуатацію. В умовах війни, коли багато людей залишились без засобів до існування та втратили все, що вони мали до цього, люди, не розуміючи, можуть погоджуватися на певні пропозиції злочинців і бути втягнутими в сексуальну експлуатацію”, — розповідає експертка.

Вона додає, що такі випадки не одразу стають відомими, тому що людина проходить тяжкий шлях. На думку фахівчині, після завершення війни ми можемо отримати певний сплеск заяв, звернень та інформації про сексуальне насильство, пов’язане із війною.

Як діяти, якщо ви підозрюєте, що близька людина пережила сексуальне насильство?

Катерина Бороздіна дала кілька порад, які допоможуть під час розмови:

• варто дуже обережно говорити з ймовірно постраждалою чи постраждалим, якщо ви маєте підозри про сексуальне насильство:
• можна проінформувати людину про те, де отримати допомогу та залишити номер телефону гарячої лінії “Ла Страда-Україна” 116-123, яка працює цілодобово, анонімно і безкоштовно для всієї території України;
• ні в якому випадку не звинувачуйте людину у тому, що з нею відбулося.

Якщо сексуальне насильство стосується дитини, то тут важливо мати довірливі стосунки з дитиною, а батькам пояснювати та говорити дітям про те, що будь-які прояви насильства, не тільки сексуального, а фізичного, психологічного — це не нормально й про це потрібно говорити. Навчіть дитину, що ніхто не має торкатися її тіла чи змушувати замовчувати будь-які доторки.

Щодо підлітків, батькам варто відверто говорити з ними й завжди пояснювати, що вони підтримують їх у будь-якій ситуації, а зовнішній вигляд хлопчиків чи дівчат не може стати причиною зґвалтування чи сексуального насильства.

“Коли я фарбую губи червоною помадою, я не хочу бути зґвалтованою. Я хочу, щоб мої губи були пофарбовані червоною помадою. І все, це головний такий меседж, який має бути. Хлопці також мають розуміти, що сексуальне насильство і зґвалтування — це злочин. Важливо, щоб була спільна згода між дорослими повнолітніми особами, які вступають в сексуальний зв’язок, і ця згода може бути сьогодні згодою, а завтра вже ні. І треба до цього дослухатися. Оцю культуру нам треба вибудовувати в нашому суспільстві”, — резюмує віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна.

Довідка. “Ла Страда – Україна” гаряча лінія:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді.Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Примітка. Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• “Пора худнути”: як суспільство засуджує жінок через вагу та чому цей тренд підтримують самі жінки
• Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування
• Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство фінансів України підготувало законопроєкт, який передбачає обов’язкову реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість (ПДВ) у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень. Ініціатива вже викликала суспільний резонанс і критику з боку підприємців.

Детальніше про те, що це за ініціатива, як вона має працювати та які негативні наслідки можуть бути — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ПДВ для ФОПів з 2027 року: що передбачає законопроєкт

Згідно з представленим Мінфіном законопроєктом, з 1 січня 2027 року фізичні особи — підприємці 1–3 груп, які протягом останніх 12 календарних місяців отримали понад 1 мільйон гривень доходу від постачання товарів або послуг (без урахування ПДВ), мають обов’язково зареєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%.

Вимога не поширюється на платників єдиного податку 3 групи — електронних резидентів. Для ФОПів 3 групи, які перевищили ліміт і стали платниками ПДВ, передбачено зниження ставки єдиного податку з 5% до 3%. Реєстрація та звітність мають здійснюватися онлайн через “Електронний кабінет”.

За словами нардепа Ярослава Железняка, уряд планує подати законопроєкт до 15 січня 2026 року та ухвалити його до кінця березня 2026. За розрахунками Мінфіну, нові правила можуть принести держбюджету близько 40 мільярдів гривень на рік, які спрямують на фінансування безпеки та оборони.

Резонанс та петиція

Ініціатива вже викликала суспільний спротив. На сайті електронних петицій Кабміну зареєстровано звернення Владислава Орлова з вимогою відкликати пропозицію Мінфіну та переглянути домовленості з МВФ. Станом на початок збору петицію підписали близько 7 890 осіб, серед них — мешканці Бахмута.

У петиції стверджується, що така ініціатива може посилити соціальну напругу в умовах повномасштабної війни, підірвати довіру до державної політики підтримки малого бізнесу, створити ризики для інформаційної та психологічної стійкості суспільства, а також дискредитувати задекларовані раніше гарантії збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції вимагає від Кабінету Міністрів України відкликати ініціативу Міністерства фінансів щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 млн гривень та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ з метою збереження умов спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Що думають бахмутяни

Петицію щодо збереження спрощеної системи оподаткування підтримала також Наталя Вишневецька, підприємиця з Бахмута.

За її словами, які вона озвучила в коментарі редакції Бахмут IN.UA, встановлений поріг у мільйон гривень доходу на рік — це приблизно 83 тисячі гривень на місяць, що для багатьох видів діяльності, зокрема оптової торгівлі, є мінімальним оборотом.

“Це не прибуток, а дохід від продажу товару. Це для оптової торгівлі — нічого. ФОП з таким обігом не може утримувати бухгалтера, оплачувати всі програми для ведення обліку ПДВ“, — пояснює вона.

Бахмутянка додає, що такі зміни — це фактичне повернення загальної системи оподаткування, яку зараз малий бізнес просто не може потягнути. Відповідно, її прийняття буде кінцем для багатьох дрібних ФОП, котрі почнуть працювати в мінус.

Наталя Вишневецька також застерігає, що ПДВ неминуче призведе до зростання цін, адже податок у 20% буде закладений у вартість товарів і послуг.

“Хіба буде конкурентоспроможним підприємець, який одразу підніме ціну на 20%? Якщо в оптовій торгівлі націнка 5%, то з 20% людям просто нічого не залишається, окрім як закриватися“, — зазначає вона.

Зміни в оподаткуванні також можуть суттєво вплинути на якість життя. Зокрема, як каже підприємиця, що для багатьох людей, особливо старшого віку, малий бізнес — це єдиний спосіб утримувати себе та свої родини.

“Роботи немає, вік 55+, ніхто тебе на роботу не візьме. Люди хоч самі себе забезпечують. А зараз це питання виживання — бути чи не бути. Або іти в тінь, або закриватися“, — підсумовує вона.

Читайте також:

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадяни, які оплачували навчання в українських закладах освіти, мають право повернути частину витрачених коштів через податкову знижку. Для цього необхідно мати офіційні доходи та подати декларацію про майновий стан і доходи у встановлений термін.

Про це повідомили представники Державної податкової служби в Україні.

Хто може отримати податкову знижку за навчання

Податкова знижка надається громадянам, які отримували офіційні доходи, з яких сплачувався податок на доходи фізичних осіб, і протягом року здійснювали витрати на навчання.

До податкової знижки включаються витрати на навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти. Знижка поширюється як на оплату навчання самого платника податку, так і його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати податкову знижку

Для отримання податкової знижки необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним. Наприклад, для отримання знижки за 2024 рік декларацію потрібно було подати до 31 грудня 2025 року, а за 2025 — до 31 грудня 2026.

До декларації додаються:

• копії паспортів учня або студента та члена сім’ї, який подає декларацію;
• копія договору з навчальним закладом;
• копії квитанцій про оплату навчання за звітний рік;
• документи, що підтверджують ступінь споріднення;
• копії реєстраційних номерів облікових карток платників податків;
• оригінал довідки з місця роботи про доходи та сплачені податки;
• реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.

У разі використання електронних розрахункових документів у декларації зазначаються лише їх реквізити. Оригінали документів до податкових органів не подаються, але зберігаються платником у встановлений законом строк.

Зазначимо, що контролюючі органи не мають права вимагати документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати декларацію

Подати декларацію можна:

• особисто або через уповноважену особу в орган ДПС за місцем обліку;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• через Електронний кабінет платника податків.

Читайте також:

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!