Занадто коротка спідниця, червоні губи, вузькі джинси, високі підбори — це й ще багато що може стати виправданням для кривдника, який заподіює сексуальне насильство. Таким чином соціум намагається раціоналізувати насильство, шукаючи виправдання злочинцю та звинувачуючи людину, яка пережила травму.

Чому так відбувається, чи справді одяг може бути причиною сексуального злочину та чому ВПО стали новою групою ризику? Редакція дізнавалась у Катерини Бороздіної, віцепрезидентки ГО “Ла Страда-Україна”, котра працює з людьми, які пережили сексуальне насилля.

Примітка. “Ла Страда-Україна” — це громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, миробудування, запобігання гендернозумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство в Україні підпадає під статтю 153 Кримінального кодексу України, за якою кривднику передбачається позбавлення волі. Крайній прояв сексуального насильства — зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України). Втім, далеко не всі люди, які пережили насильство, звертаються до суду, поліції чи навіть за психологічною допомогою. Цьому є декілька причин, одна з них — це не довіра до правоохоронної системи та звинувачення у злочині самої жертви, мовляв: “Сама спровокувала”.

Одне зі спрямувань, з якими працюють у правозахисній організації “Ла Страда-Україна” — це допомога людям, які пережили сексуальне насильство. Зараз, каже пані Катерина, майже 90% дзвінків на гарячу лінію стосуються домашнього насильства, зокрема й сексуального. Але кількість звернень по останньому дуже мала, адже не всі люди розуміють, що таке сексуальне насильство, бо переважно уявляють лише зґвалтування, хоча це не так.

“Сексуальне насильство — це не тільки зґвалтування. Насильство може відображатися у різних проявах, зокрема — це примусові доторки до геніталій, пестощі, примус до перегляду порнографічних фільмів тощо”, — пояснює Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”.

У 2023 році Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, діяльність якої забезпечує “Ла Страда-Україна” отримала майже 40 тисяч звернень, з них лише кілька відсотків — це були звернення щодо сексуального насильства.

“Насправді, це не означає, що його немає. Наше суспільство ще не готове заявити про це повною мірою та пройти весь шлях для того, щоб кривдник був покараний”, — говорить співрозмовниця.

Гендерна нерівність “допомагає” замовчувати сексуальне насильство

Звинувачення постраждалої людини у вчиненні над нею сексуального насильства — це не рідкість. Здебільшого починають звертати увагу на одяг чи макіяж — мовляв, саме це може стати тригером для кривдника. А ще чоловікові “інстинкти” нібито можна виправдати.

“Чоловік нібито не може стриматися, йому важко боротися зі своїми сексуальними відчуттями, а жінка через те, що вона може бути “сексуально одягнена”, викликає цей сексуальний потяг й через це є випадки зґвалтування. Це стереотип, хоча він поступово вже й починає відходити. На жаль, для того, щоб побороти стереотипи, необхідно на рік, не два, та навіть не п’ять”, — пояснює у коментарі пані Катерина.

Вона додає, що у сприйнятті суспільства жінка “наділяється” сексуальністю, й нібито вона повинна сама стежити за тим, щоб її не зґвалтували.

“І досі у мережі гуляють так звані рекомендації дівчинці, жінці як не бути зґвалтованою. Не носи коротку спідницю, не одягай глибоке декольте, не фарбуй губи червоною помадою і ти не будеш зґвалтована, не йди вночі через темний парк чи щось таке. Але чому ніхто не говорить хлопчикам, чоловікам про те, що ти не маєш права ґвалтувати? І навіть якщо ти йдеш через темний парк, а поруч з тобою йде дівчина в короткій спідниці, ти не маєш її гвалтувати”, — каже у коментарі Катерина Бороздіна та наголошує, що відповідальність за будь-який акт сексуального насильства, зґвалтування несе та особа, яка вчиняє це сексуальне насильство або ж зґвалтування.

Жодним чином постраждала особа не може бути винна у скоєному проти неї злочині, хоча соціум все ще намагається раціоналізувати злочини, шукаючи провину в самій постраждалій від насильства – у її одязі, поведінці тощо У 2018 році у Брюсселі відкрили виставку, на якій показали одяг тих, хто постраждали від сексуального насильства — там ви побачите одяг дітей, підлітків, жінок, людей старшого віку. У “Ла Страді-Україна” кажуть, що наймолодшою особою, яка пережила сексуальне насильство, з якою вони працювали, є 5-річна дитина, а найстаршою — особа понад 60 років.

“Ґвалтівники, обираючи об’єкт, не звертають увагу на одяг. Вони цілеспрямовано готують злочин”, — пояснює пані Катерина.

Сексуальне насильство в умовах війни

На жаль, сексуальне насильство набуло нової загрози через російську окупацію.
Наразі, за весь період повномасштабного вторгнення, “Ла Страда-Україна” через гарячу лінію отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти.

В цю цифру входять орієнтовно 15% чоловіків і 15% дітей, неповнолітніх хлопчиків і дівчаток. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

“Маємо звертати увагу на те, що змінюються групи ризику тих, хто може постраждати від будь-якого виду гендернозумовленого насильства, в тому числі й сексуального насильства. Йдеться також і про втягнення в сексуальну експлуатацію. В умовах війни, коли багато людей залишились без засобів до існування та втратили все, що вони мали до цього, люди, не розуміючи, можуть погоджуватися на певні пропозиції злочинців і бути втягнутими в сексуальну експлуатацію”, — розповідає експертка.

Вона додає, що такі випадки не одразу стають відомими, тому що людина проходить тяжкий шлях. На думку фахівчині, після завершення війни ми можемо отримати певний сплеск заяв, звернень та інформації про сексуальне насильство, пов’язане із війною.

Як діяти, якщо ви підозрюєте, що близька людина пережила сексуальне насильство?

Катерина Бороздіна дала кілька порад, які допоможуть під час розмови:

• варто дуже обережно говорити з ймовірно постраждалою чи постраждалим, якщо ви маєте підозри про сексуальне насильство:
• можна проінформувати людину про те, де отримати допомогу та залишити номер телефону гарячої лінії “Ла Страда-Україна” 116-123, яка працює цілодобово, анонімно і безкоштовно для всієї території України;
• ні в якому випадку не звинувачуйте людину у тому, що з нею відбулося.

Якщо сексуальне насильство стосується дитини, то тут важливо мати довірливі стосунки з дитиною, а батькам пояснювати та говорити дітям про те, що будь-які прояви насильства, не тільки сексуального, а фізичного, психологічного — це не нормально й про це потрібно говорити. Навчіть дитину, що ніхто не має торкатися її тіла чи змушувати замовчувати будь-які доторки.

Щодо підлітків, батькам варто відверто говорити з ними й завжди пояснювати, що вони підтримують їх у будь-якій ситуації, а зовнішній вигляд хлопчиків чи дівчат не може стати причиною зґвалтування чи сексуального насильства.

“Коли я фарбую губи червоною помадою, я не хочу бути зґвалтованою. Я хочу, щоб мої губи були пофарбовані червоною помадою. І все, це головний такий меседж, який має бути. Хлопці також мають розуміти, що сексуальне насильство і зґвалтування — це злочин. Важливо, щоб була спільна згода між дорослими повнолітніми особами, які вступають в сексуальний зв’язок, і ця згода може бути сьогодні згодою, а завтра вже ні. І треба до цього дослухатися. Оцю культуру нам треба вибудовувати в нашому суспільстві”, — резюмує віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна.

Довідка. “Ла Страда – Україна” гаряча лінія:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді.Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Примітка. Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• “Пора худнути”: як суспільство засуджує жінок через вагу та чому цей тренд підтримують самі жінки
• Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування
• Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадяни України, які не мають достатнього стажу для отримання пенсії або належать до певних категорій осіб з інвалідністю, можуть оформити державну фінансову підтримку. Подати заяву на отримання виплат можна дистанційно через портал Пенсійного фонду України (ПФУ).

Про це повідомили в ПФУ.

Соціальна допомога замість пенсії

Державна виплата призначається людям, які не отримують пенсію або соціальну допомогу по інвалідності з дитинства. Головною умовою для більшості заявників є низький рівень доходів. Середньомісячний сукупний дохід людини за останні шість місяців не має перевищувати 2595 гривень. Це розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановлений на 1 січня 2026 року.

Вимога щодо фінансового ліміту не застосовується для . осіб з інвалідністю першої групи; . дітей померлого годувальника.

Процедура подачі заяви через портал

Для дистанційного оформлення необхідно авторизуватися на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису. В особистому кабінеті потрібно обрати розділ “Комунікації з ПФУ” та знайти послугу “Допомога особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю”.

В електронній анкеті необхідно вказати такі дані:

• особиста інформація заявника;
• місце проживання та реєстрації;
• сімейний стан;
• інформація про документ для посвідчення особи;
• бажаний вид допомоги;
• дані про членів родини та їхні доходи, якщо виплата залежить від фінансового стану сім’ї.

Способи виплати та вимоги до документів

Отримувати державні кошти можна двома шляхами:

• через банківський рахунок, заздалегідь вказавши реквізити та відділення банку;
• через поштове відділення з можливістю доставки додому або отриманням у відділенні.

До заяви необхідно додати скан-копії підтверджуючих документів. Вони мають бути кольоровими, зробленими з оригіналів та містити чітке зображення. Допустимі формати файлів — JPG або PDF, а розмір кожного не повинен перевищувати 1 мегабайт. Рекомендована роздільна здатність сканування становить 300 dpi.

Після внесення всіх даних заяву треба перевірити, підписати електронним підписом та надіслати на розгляд. Відстежувати статус обробки звернення можна в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”. Електронний формат дозволяє завершити всю процедуру без фізичного відвідування установ.

Читайте також:

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні паралельно функціонують дві різні житлові програми — “єВідновлення”, яка створена для компенсації за знищене житло, та програма надання житлових ваучерів для учасників бойових дій з числа внутрішньо переміщених осіб. Через різне призначення документів виникає плутанина щодо того, хто і на що має право.

Детальніше про те, чи можна отримати сертифікат та ваучер одночасно, розповіли юристи з Юридичного порадника ВПО.

Державні житлові програми

Житловий ваучер є електронним платіжним документом. Його сума фіксована і становить 2 мільйони гривень. Ваучер надається виключно переселенцям, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Право на його отримання мають наступні категорії:

• учасники бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та членів добровольчих формувань.

Право на отримання ваучера зберігається за переселенцями з окупованих територій навіть тоді, коли вони не мали власної нерухомості в окупації.

Обмеження для надання ваучера

Програма має низку обмежень для отримувача та членів його сім’ї. За правилами програми членами сім’ї вважаються чоловік або дружина та неповнолітні діти. Житловий ваучер не видається у таких випадках:

• родина має у власності житло, окрім нерухомості, придбаної в кредит, який ще не погашений;
• особи вже отримали грошову компенсацію за належне жиле приміщення;
• родина забезпечена житлом для постійного проживання від держави протягом періоду перебування на обліку переселенців;
• отримувач подав заяву на компенсацію за знищений об’єкт нерухомості або має затверджене рішення про її надання;
• отримувач або члени сім’ї підпадають під спеціальні економічні чи інші санкції;
• наявна судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Якщо людина тільки подала заяву на компенсацію “єВідновлення” або вже отримала сертифікат, житловий ваучер їй не нададуть.

Специфіка житлового сертифіката єВідновлення

Житловий сертифікат — це електронний документ, за яким держава фінансує купівлю нового житла. Він надається виключно громадянам України як компенсація власникам знищених через бойові дії квартир чи будинків, а також їхнім спадкоємцям.

Сума сертифіката не є фіксованою. Вона розраховується індивідуально за спеціальною формулою. До уваги беруться такі ключові показники:

• площа знищеного майна;
• середня вартість квадратного метра по Україні;
• регіональний коефіцієнт, що враховує різницю цін на нерухомість у різних містах та областях.

Цей документ не видається особам та їхнім спадкоємцям, до яких застосовано санкції, або тим, хто має судимість за злочини проти основ національної безпеки України.

Одночасне використання двох програм

Законодавство регулює питання взаємодії двох програм. Отримати ваучер після подачі заяви на компенсацію за знищене житло неможливо. Водночас закон не містить жодної заборони на отримання житлового сертифіката “єВідновлення” для осіб, які вже отримали або скористалися житловим ваучером.

Читайте також:

Компенсація за контрактне навчання: як студентам отримати кошти через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!