Занадто коротка спідниця, червоні губи, вузькі джинси, високі підбори — це й ще багато що може стати виправданням для кривдника, який заподіює сексуальне насильство. Таким чином соціум намагається раціоналізувати насильство, шукаючи виправдання злочинцю та звинувачуючи людину, яка пережила травму.

Чому так відбувається, чи справді одяг може бути причиною сексуального злочину та чому ВПО стали новою групою ризику? Редакція дізнавалась у Катерини Бороздіної, віцепрезидентки ГО “Ла Страда-Україна”, котра працює з людьми, які пережили сексуальне насилля.

Примітка. “Ла Страда-Україна” — це громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, миробудування, запобігання гендернозумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство в Україні підпадає під статтю 153 Кримінального кодексу України, за якою кривднику передбачається позбавлення волі. Крайній прояв сексуального насильства — зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України). Втім, далеко не всі люди, які пережили насильство, звертаються до суду, поліції чи навіть за психологічною допомогою. Цьому є декілька причин, одна з них — це не довіра до правоохоронної системи та звинувачення у злочині самої жертви, мовляв: “Сама спровокувала”.

Одне зі спрямувань, з якими працюють у правозахисній організації “Ла Страда-Україна” — це допомога людям, які пережили сексуальне насильство. Зараз, каже пані Катерина, майже 90% дзвінків на гарячу лінію стосуються домашнього насильства, зокрема й сексуального. Але кількість звернень по останньому дуже мала, адже не всі люди розуміють, що таке сексуальне насильство, бо переважно уявляють лише зґвалтування, хоча це не так.

“Сексуальне насильство — це не тільки зґвалтування. Насильство може відображатися у різних проявах, зокрема — це примусові доторки до геніталій, пестощі, примус до перегляду порнографічних фільмів тощо”, — пояснює Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”.

У 2023 році Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, діяльність якої забезпечує “Ла Страда-Україна” отримала майже 40 тисяч звернень, з них лише кілька відсотків — це були звернення щодо сексуального насильства.

“Насправді, це не означає, що його немає. Наше суспільство ще не готове заявити про це повною мірою та пройти весь шлях для того, щоб кривдник був покараний”, — говорить співрозмовниця.

Гендерна нерівність “допомагає” замовчувати сексуальне насильство

Звинувачення постраждалої людини у вчиненні над нею сексуального насильства — це не рідкість. Здебільшого починають звертати увагу на одяг чи макіяж — мовляв, саме це може стати тригером для кривдника. А ще чоловікові “інстинкти” нібито можна виправдати.

“Чоловік нібито не може стриматися, йому важко боротися зі своїми сексуальними відчуттями, а жінка через те, що вона може бути “сексуально одягнена”, викликає цей сексуальний потяг й через це є випадки зґвалтування. Це стереотип, хоча він поступово вже й починає відходити. На жаль, для того, щоб побороти стереотипи, необхідно на рік, не два, та навіть не п’ять”, — пояснює у коментарі пані Катерина.

Вона додає, що у сприйнятті суспільства жінка “наділяється” сексуальністю, й нібито вона повинна сама стежити за тим, щоб її не зґвалтували.

“І досі у мережі гуляють так звані рекомендації дівчинці, жінці як не бути зґвалтованою. Не носи коротку спідницю, не одягай глибоке декольте, не фарбуй губи червоною помадою і ти не будеш зґвалтована, не йди вночі через темний парк чи щось таке. Але чому ніхто не говорить хлопчикам, чоловікам про те, що ти не маєш права ґвалтувати? І навіть якщо ти йдеш через темний парк, а поруч з тобою йде дівчина в короткій спідниці, ти не маєш її гвалтувати”, — каже у коментарі Катерина Бороздіна та наголошує, що відповідальність за будь-який акт сексуального насильства, зґвалтування несе та особа, яка вчиняє це сексуальне насильство або ж зґвалтування.

Жодним чином постраждала особа не може бути винна у скоєному проти неї злочині, хоча соціум все ще намагається раціоналізувати злочини, шукаючи провину в самій постраждалій від насильства – у її одязі, поведінці тощо У 2018 році у Брюсселі відкрили виставку, на якій показали одяг тих, хто постраждали від сексуального насильства — там ви побачите одяг дітей, підлітків, жінок, людей старшого віку. У “Ла Страді-Україна” кажуть, що наймолодшою особою, яка пережила сексуальне насильство, з якою вони працювали, є 5-річна дитина, а найстаршою — особа понад 60 років.

“Ґвалтівники, обираючи об’єкт, не звертають увагу на одяг. Вони цілеспрямовано готують злочин”, — пояснює пані Катерина.

Сексуальне насильство в умовах війни

На жаль, сексуальне насильство набуло нової загрози через російську окупацію.
Наразі, за весь період повномасштабного вторгнення, “Ла Страда-Україна” через гарячу лінію отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти.

В цю цифру входять орієнтовно 15% чоловіків і 15% дітей, неповнолітніх хлопчиків і дівчаток. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

“Маємо звертати увагу на те, що змінюються групи ризику тих, хто може постраждати від будь-якого виду гендернозумовленого насильства, в тому числі й сексуального насильства. Йдеться також і про втягнення в сексуальну експлуатацію. В умовах війни, коли багато людей залишились без засобів до існування та втратили все, що вони мали до цього, люди, не розуміючи, можуть погоджуватися на певні пропозиції злочинців і бути втягнутими в сексуальну експлуатацію”, — розповідає експертка.

Вона додає, що такі випадки не одразу стають відомими, тому що людина проходить тяжкий шлях. На думку фахівчині, після завершення війни ми можемо отримати певний сплеск заяв, звернень та інформації про сексуальне насильство, пов’язане із війною.

Як діяти, якщо ви підозрюєте, що близька людина пережила сексуальне насильство?

Катерина Бороздіна дала кілька порад, які допоможуть під час розмови:

• варто дуже обережно говорити з ймовірно постраждалою чи постраждалим, якщо ви маєте підозри про сексуальне насильство:
• можна проінформувати людину про те, де отримати допомогу та залишити номер телефону гарячої лінії “Ла Страда-Україна” 116-123, яка працює цілодобово, анонімно і безкоштовно для всієї території України;
• ні в якому випадку не звинувачуйте людину у тому, що з нею відбулося.

Якщо сексуальне насильство стосується дитини, то тут важливо мати довірливі стосунки з дитиною, а батькам пояснювати та говорити дітям про те, що будь-які прояви насильства, не тільки сексуального, а фізичного, психологічного — це не нормально й про це потрібно говорити. Навчіть дитину, що ніхто не має торкатися її тіла чи змушувати замовчувати будь-які доторки.

Щодо підлітків, батькам варто відверто говорити з ними й завжди пояснювати, що вони підтримують їх у будь-якій ситуації, а зовнішній вигляд хлопчиків чи дівчат не може стати причиною зґвалтування чи сексуального насильства.

“Коли я фарбую губи червоною помадою, я не хочу бути зґвалтованою. Я хочу, щоб мої губи були пофарбовані червоною помадою. І все, це головний такий меседж, який має бути. Хлопці також мають розуміти, що сексуальне насильство і зґвалтування — це злочин. Важливо, щоб була спільна згода між дорослими повнолітніми особами, які вступають в сексуальний зв’язок, і ця згода може бути сьогодні згодою, а завтра вже ні. І треба до цього дослухатися. Оцю культуру нам треба вибудовувати в нашому суспільстві”, — резюмує віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна.

Довідка. “Ла Страда – Україна” гаряча лінія:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді.Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Примітка. Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• “Пора худнути”: як суспільство засуджує жінок через вагу та чому цей тренд підтримують самі жінки
• Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування
• Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Неврахований стаж — одна з найпоширеніших причин заниженої пенсії або повної відмови у її призначенні. Громадяни можуть мати десятки років роботи за спиною, проте Пенсійний фонд не зараховує окремі періоди через помилки в трудовій книжці, відсутність архівної довідки, ліквідацію підприємства чи банальні розбіжності в персональних даних.

Детальніше про те, що робити в такому випадку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійний фонд не врахував стаж: що робити

Проблеми часто виникають через документи, які оформлювалися багато років тому. У трудових книжках можуть зустрічатися виправлення, нечіткі печатки, скорочені назви підприємств, різні варіанти написання прізвища або ж відсутність запису про переведення. Для людини це виглядає як формальність, але для Пенсійного фонду подібна неточність може стати законною підставою не врахувати період роботи.

Найчастіше стаж не зараховують через такі причини:

• наявність виправлень або нечітких записів у трудовій книжці;
• невідповідність назви підприємства архівним даним;
• ліквідація підприємства без передачі документів до архіву;
• розбіжності в написанні прізвища, імені або по батькові;
• відсутність довідки про пільговий або спеціальний стаж;
• відсутність періоду роботи в персоніфікованому обліку;
• ігнорування Пенсійним фондом довідки про заробітну плату.

У кожній конкретній ситуації потрібно встановити, який саме документ викликав сумнів. Без цього складно зрозуміти, що саме необхідно виправляти: трудову книжку, архівну довідку, дані персоніфікованого обліку або ж сам розрахунок пенсії.

Перевірка документів

Перший крок — отримання від Пенсійного фонду письмового пояснення. У ньому обов’язково зазначається, які періоди не зараховані і з якої причини. Якщо людина бачить лише підсумковий розмір пенсії, але не має розрахунку, потрібно витребувати документи з пенсійної справи.

Для перевірки стажу зазвичай необхідні

• трудова книжка;
• довідки з архіву;
• довідки про заробітну плату;
• накази про прийняття, переведення або звільнення;
• виписки з особових рахунків;
• документи про навчання, військову службу або догляд, якщо ці періоди мають значення;
• письмова відмова або лист Пенсійного фонду.

Якщо в документах наявні розбіжності, їх треба пояснювати письмово. Наприклад, якщо прізвище змінювалося після укладення шлюбу, потрібно додати відповідне свідоцтво. Якщо підприємство змінило назву, варто знайти архівний документ або довідку правонаступника.

Дії у разі ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства не означає, що стаж неможливо підтвердити. Часто документи передають до архіву, правонаступника або місцевої установи, яка зберігає кадрові матеріали. Проблема полягає в тому, що людина не завжди знає, куди саме їй звертатися.

У такій ситуації потрібно шукати не одну довідку, а весь можливий ланцюг доказів. Це можуть бути архівні записи, накази, особові рахунки, розрахункові відомості, профспілкові документи або інші матеріали, які підтверджують факт роботи в конкретний період.

Якщо ж документи не збереглися, юрист оцінює можливість підтвердження стажу іншим способом. У частині спорів допомагає судове встановлення факту роботи або належності документа людині, якщо проблема виникла через помилки в написанні даних.

Підстави для перерахунку пенсії

Перерахунок потрібен не лише тоді, коли Пенсійний фонд прямо відмовив. Іноді пенсію призначили, але розмір виявився нижчим, бо частину стажу або заробітку не врахували. У такій ситуації людина може роками отримувати менше грошей, ніж мала б за законом.

Перерахунок варто ініціювати, якщо:

• після призначення пенсії знайшлися додаткові документи про стаж;
• Пенсійний фонд не врахував пільговий стаж;
• у розрахунку відсутні окремі періоди роботи;
• не врахована довідка про заробітну плату;
• пенсія призначена без урахування уточнених даних;
• є підозри щодо неправильного застосування коефіцієнтів.

Перед поданням заяви про перерахунок необхідно зробити власний аналіз документів. Якщо подати заяву без відповідних доказів, Пенсійний фонд може знову відмовити або надати формальну відповідь.

Звернення до суду

Звернення до Пенсійного фонду має бути конкретним. Загальна фраза “прошу перерахувати пенсію” не спрацює. Необхідно зазначити, які саме періоди потрібно зарахувати, які документи це підтверджують і чому попередній розрахунок є неповним. У заяві також вказується рішення або розрахунок, які потрібно переглянути, та дія, яку має виконати фонд. До заяви обов’язково додаються копії документів, тоді як оригінали краще залишати у себе. Також важливо мати доказ подання заяви: відмітку про прийняття, поштову квитанцію або електронне підтвердження.

Звернення до суду є доцільним, якщо Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні стажу, не врахував документи або не дав належної відповіді. У судовому порядку можна вимагати визнати відмову протиправною, зобов’язати повторно розглянути заяву, зарахувати стаж або провести перерахунок.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.

Про це повідомили в Освіта Юа.

Вступна кампанія до професійних коледжів

Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.

Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.

Перелік необхідних документів

Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять

• заява;
• документ про освіту з додатком;
• медична довідка;
• фотокартки;
• копія документа, що посвідчує особу;
• документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.

Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Тривалість навчання та забезпечення студентів

Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.

Читайте також:

Як працює конкурс та формується рейтинг для вступу у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!