Занадто коротка спідниця, червоні губи, вузькі джинси, високі підбори — це й ще багато що може стати виправданням для кривдника, який заподіює сексуальне насильство. Таким чином соціум намагається раціоналізувати насильство, шукаючи виправдання злочинцю та звинувачуючи людину, яка пережила травму.

Чому так відбувається, чи справді одяг може бути причиною сексуального злочину та чому ВПО стали новою групою ризику? Редакція дізнавалась у Катерини Бороздіної, віцепрезидентки ГО “Ла Страда-Україна”, котра працює з людьми, які пережили сексуальне насилля.

Примітка. “Ла Страда-Україна” — це громадська правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, миробудування, запобігання гендернозумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню стандартів прав людини в усіх сферах життя суспільства та держави.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство в Україні підпадає під статтю 153 Кримінального кодексу України, за якою кривднику передбачається позбавлення волі. Крайній прояв сексуального насильства — зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України). Втім, далеко не всі люди, які пережили насильство, звертаються до суду, поліції чи навіть за психологічною допомогою. Цьому є декілька причин, одна з них — це не довіра до правоохоронної системи та звинувачення у злочині самої жертви, мовляв: “Сама спровокувала”.

Одне зі спрямувань, з якими працюють у правозахисній організації “Ла Страда-Україна” — це допомога людям, які пережили сексуальне насильство. Зараз, каже пані Катерина, майже 90% дзвінків на гарячу лінію стосуються домашнього насильства, зокрема й сексуального. Але кількість звернень по останньому дуже мала, адже не всі люди розуміють, що таке сексуальне насильство, бо переважно уявляють лише зґвалтування, хоча це не так.

“Сексуальне насильство — це не тільки зґвалтування. Насильство може відображатися у різних проявах, зокрема — це примусові доторки до геніталій, пестощі, примус до перегляду порнографічних фільмів тощо”, — пояснює Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна”.

У 2023 році Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, діяльність якої забезпечує “Ла Страда-Україна” отримала майже 40 тисяч звернень, з них лише кілька відсотків — це були звернення щодо сексуального насильства.

“Насправді, це не означає, що його немає. Наше суспільство ще не готове заявити про це повною мірою та пройти весь шлях для того, щоб кривдник був покараний”, — говорить співрозмовниця.

Гендерна нерівність “допомагає” замовчувати сексуальне насильство

Звинувачення постраждалої людини у вчиненні над нею сексуального насильства — це не рідкість. Здебільшого починають звертати увагу на одяг чи макіяж — мовляв, саме це може стати тригером для кривдника. А ще чоловікові “інстинкти” нібито можна виправдати.

“Чоловік нібито не може стриматися, йому важко боротися зі своїми сексуальними відчуттями, а жінка через те, що вона може бути “сексуально одягнена”, викликає цей сексуальний потяг й через це є випадки зґвалтування. Це стереотип, хоча він поступово вже й починає відходити. На жаль, для того, щоб побороти стереотипи, необхідно на рік, не два, та навіть не п’ять”, — пояснює у коментарі пані Катерина.

Вона додає, що у сприйнятті суспільства жінка “наділяється” сексуальністю, й нібито вона повинна сама стежити за тим, щоб її не зґвалтували.

“І досі у мережі гуляють так звані рекомендації дівчинці, жінці як не бути зґвалтованою. Не носи коротку спідницю, не одягай глибоке декольте, не фарбуй губи червоною помадою і ти не будеш зґвалтована, не йди вночі через темний парк чи щось таке. Але чому ніхто не говорить хлопчикам, чоловікам про те, що ти не маєш права ґвалтувати? І навіть якщо ти йдеш через темний парк, а поруч з тобою йде дівчина в короткій спідниці, ти не маєш її гвалтувати”, — каже у коментарі Катерина Бороздіна та наголошує, що відповідальність за будь-який акт сексуального насильства, зґвалтування несе та особа, яка вчиняє це сексуальне насильство або ж зґвалтування.

Жодним чином постраждала особа не може бути винна у скоєному проти неї злочині, хоча соціум все ще намагається раціоналізувати злочини, шукаючи провину в самій постраждалій від насильства – у її одязі, поведінці тощо У 2018 році у Брюсселі відкрили виставку, на якій показали одяг тих, хто постраждали від сексуального насильства — там ви побачите одяг дітей, підлітків, жінок, людей старшого віку. У “Ла Страді-Україна” кажуть, що наймолодшою особою, яка пережила сексуальне насильство, з якою вони працювали, є 5-річна дитина, а найстаршою — особа понад 60 років.

“Ґвалтівники, обираючи об’єкт, не звертають увагу на одяг. Вони цілеспрямовано готують злочин”, — пояснює пані Катерина.

Сексуальне насильство в умовах війни

На жаль, сексуальне насильство набуло нової загрози через російську окупацію.
Наразі, за весь період повномасштабного вторгнення, “Ла Страда-Україна” через гарячу лінію отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти.

В цю цифру входять орієнтовно 15% чоловіків і 15% дітей, неповнолітніх хлопчиків і дівчаток. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

“Маємо звертати увагу на те, що змінюються групи ризику тих, хто може постраждати від будь-якого виду гендернозумовленого насильства, в тому числі й сексуального насильства. Йдеться також і про втягнення в сексуальну експлуатацію. В умовах війни, коли багато людей залишились без засобів до існування та втратили все, що вони мали до цього, люди, не розуміючи, можуть погоджуватися на певні пропозиції злочинців і бути втягнутими в сексуальну експлуатацію”, — розповідає експертка.

Вона додає, що такі випадки не одразу стають відомими, тому що людина проходить тяжкий шлях. На думку фахівчині, після завершення війни ми можемо отримати певний сплеск заяв, звернень та інформації про сексуальне насильство, пов’язане із війною.

Як діяти, якщо ви підозрюєте, що близька людина пережила сексуальне насильство?

Катерина Бороздіна дала кілька порад, які допоможуть під час розмови:

• варто дуже обережно говорити з ймовірно постраждалою чи постраждалим, якщо ви маєте підозри про сексуальне насильство:
• можна проінформувати людину про те, де отримати допомогу та залишити номер телефону гарячої лінії “Ла Страда-Україна” 116-123, яка працює цілодобово, анонімно і безкоштовно для всієї території України;
• ні в якому випадку не звинувачуйте людину у тому, що з нею відбулося.

Якщо сексуальне насильство стосується дитини, то тут важливо мати довірливі стосунки з дитиною, а батькам пояснювати та говорити дітям про те, що будь-які прояви насильства, не тільки сексуального, а фізичного, психологічного — це не нормально й про це потрібно говорити. Навчіть дитину, що ніхто не має торкатися її тіла чи змушувати замовчувати будь-які доторки.

Щодо підлітків, батькам варто відверто говорити з ними й завжди пояснювати, що вони підтримують їх у будь-якій ситуації, а зовнішній вигляд хлопчиків чи дівчат не може стати причиною зґвалтування чи сексуального насильства.

“Коли я фарбую губи червоною помадою, я не хочу бути зґвалтованою. Я хочу, щоб мої губи були пофарбовані червоною помадою. І все, це головний такий меседж, який має бути. Хлопці також мають розуміти, що сексуальне насильство і зґвалтування — це злочин. Важливо, щоб була спільна згода між дорослими повнолітніми особами, які вступають в сексуальний зв’язок, і ця згода може бути сьогодні згодою, а завтра вже ні. І треба до цього дослухатися. Оцю культуру нам треба вибудовувати в нашому суспільстві”, — резюмує віцепрезидентка ГО “Ла Страда-Україна.

Довідка. “Ла Страда – Україна” гаряча лінія:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Лінія працює цілодобово
За номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді.Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Примітка. Матеріал створений у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• “Пора худнути”: як суспільство засуджує жінок через вагу та чому цей тренд підтримують самі жінки
• Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування
• Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військовослужбовці після звільнення зі служби мають право на фінансове забезпечення від держави. У 2026 році процедура передбачає отримання грошей за невикористану відпустку, неотримане майно та кілька видів одноразової грошової допомоги.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році

Звільняючись зі служби, військові мають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, одноразову грошову допомогу для контрактників та мобілізованих, грошову компенсацію за невикористану відпустку, допомогу для оздоровлення, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується всім військовим, які звільняються зі служби, за винятком строковиків і курсантів. Для її отримання необхідно взяти довідку про вартість майна у речовій службі військової частини та написати відповідний рапорт, після чого командир видає наказ про виплату коштів.

Умови нарахування одноразової грошової допомоги

Порядок виплати одноразової грошової допомоги залежить від причини звільнення. Військові контрактної служби, які звільняються за станом здоров’я, отримують 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування винагород.

Такий самий розмір виплати передбачений у разі звільнення за віком, через скорочення штатів, закінчення строку контракту, пряме підпорядкування близькій особі, систематичне невиконання умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати службу жінками-військовослужбовцями з дітьми до 18 років, але за наявності вислуги від десяти календарних років і більше.

Мобілізовані військовослужбовці при звільненні отримують допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення без урахування додаткових винагород. Основою для перерахування коштів є наказ командира про виключення зі списків особового складу із зазначенням вислуги років.

Компенсація за невикористану відпустку та оздоровлення

Кожному військовослужбовцю при звільненні виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки, включно з минулими роками, незалежно від підстав припинення служби. Це стосується і додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Розрахунок компенсації здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою. Для її отримання необхідно подати рапорт із зазначенням відповідної норми закону. Тим військовослужбовцям, які мали право на допомогу для оздоровлення, але не отримали її протягом року, виплата нараховується на підставі наказу командира про виключення зі списків особового складу. Сума розраховується з урахуванням посадового окладу, військового звання, вислуги років та щомісячних додаткових виплат.

Читайте також:

Як проходить ВЛК у 2026 році: гайд для цивільних і військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. Від цього залежатиме режим роботи бізнесу, рух громадського транспорту та функціонування метрополітену. Уряд вже затвердив відповідні правила, а в Києві нову систему частково запустили з 6:00 ранку 6 вересня.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нова система повітряних тривог в Україні

Уряд змінив порядок інформування населення про повітряні загрози. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1092 від 4 вересня 2026 року, сигнал “Повітряна тривога” відтепер диференціюється за двома рівнями небезпеки — жовтим та червоним.

Жовтий рівень оповіщення запроваджується у разі фіксації дронової загрози. Червоний рівень оголошується під час ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової небезпеки.

Дані про поточні загрози з повітря до обласних управлінь Державної служби з надзвичайних ситуацій передають Повітряні сили України, використовуючи для цього загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення.

Правила роботи бізнесу та транспорту

Під час жовтого рівня небезпеки підприємства мають право продовжувати роботу за умови забезпечення доступу до укриттів для працівників та відвідувачів. За відсутності тимчасового чи постійного укриття діяльність дозволяється продовжувати за погодженням із трудовим колективом на період до трьох місяців, поки укриття не буде облаштоване.

Під час червоного рівня роботу необхідно повністю зупинити, а всім людям перейти у безпечне місце. Уряд рекомендує забезпечити безперебійну роботу метрополітену в Києві, Дніпрі та Харкові під час жовтої тривоги. Також пропонується збільшити кількість наземного громадського транспорту для доступу людей до лікарень, роботи та станцій метро.

Зазначається, що на роботі шкіл колір тривог не позначився: при будь-якій загрозі діти мають бути в укриттях.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!