Днями Уряд розширив коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Тепер грошову допомогу можуть отримати жінки або чоловіки, які проживали з загиблим/загиблою без реєстрації шлюбу.

Про це повідомляє діючий омбудсмен, Дмитро Лубінець.

Виплата за загиблого військового/військову

Кабмін розширив коло осіб, які матимуть право на одержання одноразової грошової допомоги, зокрема:

• жінки (чоловіки) які проживали з військовослужбовцем/вицею без реєстрації шлюбу;
• онука загиблого/лої (померлого) військовослужбовця/виці, за умови, що їх батьки померли;
• діти народжені після загибелі (смерті) військовослужбовця/виці.

Як оформити виплати за загиблого на війні?

Ви повинні звернутися із заявою до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації. З собою потрібно мати:

• копію паспорта;
• ідентифікаційний код;
• документи які посвідчують родинні зв’язки (для подружжя це свідоцтво про шлюб, для дітей — це свідоцтво про народження, для батьків — це свідоцтво про народження загиблого).

Хто має право на виплати при загибелі військового?

У випадку загибелі військовослужбовця/виці держава гарантує виплату одноразової грошової допомоги таким категоріям:

• непрацездатним повнолітнім дітям;
• один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;
• утриманцям загиблої чи померлої особи;
• повнолітнім дітям до 23 років, які отримували аліменти у зв’язку із навчанням;
• братам, сестрам та онукам, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років та перебували на повному забезпеченні загиблого.

Згідно з невведенням, тепер заборонено відмовлятися від грошової допомоги для від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Читайте також:

• Які виплати матимуть військові у 2024 році
• Що треба знати військовому про виплати за поранення
• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Які документи потрібні військовому для призначення пенсії: список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, відновлюватиме окупаційна влада. Керує цією установою росіянка Діна Саттарова.

Що відомо про Діну Саттарову і її роль на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Діна Саттарова, біографія

Дати народження Діни Саттарової немає у відкритих джерелах і її офіційній біографії. Ймовірно, вона народилася 9 лютого 1972 року. На сторінці ЄІПП у забороненій соцмережі “Вконтакте” є пост, датований 9 лютого з привітанням Саттарової з днем народження. А на сайті “Декларації росії” вказано, що вона народилася 1972 року.

Біографію Діни Саттарової публікує російське агентство будівельних новин. У ній зазначено, що Саттарова закінчила Казанський державний архітектурно-будівельний університет за спеціальністю “Архітектура”, отримала кваліфікацію архітектора. Також вона закінчила очну магістратуру за спеціальністю “Міське управління та розвиток” в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Має ступінь магістра наук з міського управління та розвитку.

Професійну кар’єру почала з 1998 року. До 2000 року працювала архітекторкою в державних та комерційних організаціях. З липня 2000 року призначена генеральною директоркою некомерційної організації культури “Фонд розвитку архітектури”.

У травні 2008 року стала архітекторкою Московського науково-дослідного та проєктного інституту об’єктів культури, відпочинку, спорту та охорони здоров’я. З жовтня 2010 року по серпень 2014 року працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви.

У вересні 2014 року Діна Саттарова очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”. У лютому 2022 року його передали з власності Москви у федеральну власність. Він став Єдиним інститутом просторового планування і тепер підпорядковується міністерству будівництва та житлово-комунального господарства рф. Посаду директорки Саттарова обіймає і досі.

Діяльність Діни Саттарової на окупованих територіях України

Діна Саттарова є частою гостею на тимчасово окупованій Донеччині. Вона проводить зустрічі з так званим “урядом днр”. Фокус її роботи — відбудова територій.

Саттарова налагодила роботу з Росреєстром щодо захоплених територій України. Вони систематизують дані про території та планують їхню забудову. У своїй риториці директорка ЄІПП називає ТОТ України “воз’єднаними регіонами рф”.

“В результаті нашої взаємодії з Росреєстром, регіональними органами влади воз’єднаних суб’єктів, а також ППК “Роскадастр” стають доступні дані про території, в межах яких планується розробка документації щодо планування території”, — заявила Діна Саттарова під час економічного форуму в Петербурзі у червні 2026 року.

Хоч Єдиний інститут просторового планування позиціонує себе як структура для розвитку росії, майже вся його діяльність пов’язана саме з окупованими територіями України. Так у лютому 2026 року ЄІПП відзвітував про результати роботи за 4 роки. Серед так званих досягнень вказані лише проєкти для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фахівці ЄІПП, нібито, розробили понад 200 проєктів — схеми територіального планування, генеральні плани, проєкти планування території, архітектурно-містобудівні концепції, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму. Який відсоток цих проєктів втілився в життя, а не залишився на папері, не уточнюють.

Примітно, що на офіційному сайті ЄІПП в розділі проєкти за 2026 рік вказані лише об’єкти на ТОТ України. В усіх проєктах Діна Саттарова вказана як кураторка. При цьому жодного проєкту для російських регіонів не передбачено.

Так само було і в 2025 році — всі проєкти, зазначені в переліку, стосувалися окупованих регіонів України. Жодних ініціатив для рф не було.

Як Діна Саттарова використовує у своїй риториці Бахмут

Саме у 2026 році окупаційна влада Донеччини почала активно просувати тему відбудови у своїй риториці. Ключовою фігурою є Діна Саттарова. ЄІПП, яким вона керує, розробляє генплани відбудови окупованих міст.

У лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. На сьогодні генплан досі не представили.

На одній з нарад у Донецьку Саттарова висловила свої плани на відновлення Бахмута. За словами росіянки, в міста є економічний потенціал. Про відновлення цивільної інфраструктури не згадується.

“У населених пунктах, які сильно постраждали в ході сво, таких як Артемівськ, на сьогодні мешканців немає взагалі, але територія має значний економічний потенціал, у тому числі завдяки покладам каолінової глини та солі, і робочі місця, що створять у майбутньому, залучать сюди жителів”, — зазначала Саттарова.

Фахівці ЄІПП розглядають Бахмут скоріше як промисловий осередок. Жителів сюди, нібито, приваблюватимуть робочі місця. Окупанти наводять і цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”. На сьогодні реальних кроків щодо відбудови Бахмута російська сторона не зробила.

Таким чином, Діна Саттарова стала однією з ключових російських чиновниць, залучених до планування окупованих територій України. Втім, за заявами про “відбудову” зараз переважно стоять лише плани та документи. Реальних масштабних робіт із відновлення зруйнованих українських міст російська сторона не демонструє. Натомість у риториці Саттарової та окупаційної влади є фокус саме на промислове використання захоплених територій, а не на відновлення цивільного життя.

Читайте також:

• Росіяни показали, який вигляд має зруйнований Бахмут у вересні: відео
• Що стоїть за російськими заявами про “відновлення” окупованих територій
• Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” за підтримки УВКБ ООН приймає заяви на багатоцільову грошову допомогу для вимушено переміщених осіб. Сума виплати становить до 12 300 гривень на одну особу за три місяці або 10 800 гривень для громадян, які повернулися з-за кордону чи до постійного місця проживання.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Виплати до 12 300 гривень для ВПО у Рівному

Благодійний фонд “Право на захист” за підтримки УВКБ ООН приймає заяви на багатоцільову грошову допомогу для вимушено переміщених осіб. Сума виплати становить до 12 300 гривень на одну особу за три місяці або 10 800 гривень для громадян, які повернулися з-за кордону чи до постійного місця проживання.

Програма розрахована на вимушено переміщених осіб, які змінили місце проживання протягом останніх 45 днів через загрозу життю, обстріли або обов’язкову евакуацію. Допомогу також можуть отримати переселенці, які перебувають у статусі ВПО від 46 днів до шести місяців і залишили домівки через війну. Окремою категорією є люди, які повернулися з-за кордону після вимушеного переміщення через воєнні дії. Їхнє повернення має відбутися протягом останніх 12 місяців, але не раніше ніж три місяці тому.

Де і коли відбувається реєстрація

Прийом документів та реєстрація заявників проходить у місті Рівне за адресою: вулиця Словацького, 3а, приміщення “Простору Інтеграції”. Команда благодійного фонду “Право на захист” приймає заяви щочетверга з 10:00 до 16:00. У графіку роботи передбачена обідня перерва з 13:00 до 14:00.

Прийом громадян здійснюється виключно за попереднім записом. Щоб потрапити в чергу на подачу документів, необхідно заповнити електронну форму за посиланням. Перед зверненням заявникам рекомендують ознайомитися з детальними умовами програми на сайті фонду. Консультації щодо реєстрації можна отримати за телефоном гарячої лінії 0 800 307 711 у будні дні з 09:00 до 18:00.

Факт реєстрації не означає автоматичного призначення виплати, оскільки домогосподарство повинно відповідати встановленим критеріям. Основною вимогою є середньомісячний дохід, який не має перевищувати 8 300 гривень на одну людину на місяць. Під час розгляду заяв організатори також враховують близькість до лінії фронту, умови проживання, склад родини та її вразливості.

Читайте також:

В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!