Троїцькі галушки: як готувати страву з Покровської громади, яку хочуть визнати культурною спадщиною

Валентина Твердохліб 11:50, 17 Жовтня 2024
Галушки / фото з відкритих джерел

Сьогодні, 17 жовтня, відзначається Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини. З нагоди свята розповідаємо про Троїцькі галушки — страву з Покровської громади, яку хочуть визнати нематеріальною культурною спадщиною Донеччини.

Рецептом страви поділилися в Telegram-каналі “Покровськ культурний”.

Троїцькі галушки: звідки пішла страва

Покровська громада має свої прояви нематеріальної культурної спадщини, які необхідно досліджувати, відтворювати та популяризувати. Одним із таких елементів є традиція приготування Троїцьких галушок з села Гришине.

Ці галушки готували на свята, переважно на Трійцю. Вірогідно, що звідси і походить назва страви. Від звичайних галушок вони відрізняються тим, що готуються з начинкою, а в якості основного інгредієнта використовуються тельбухи курки чи півня.

Наразі ведеться робота з підготовки цього елемента для подачі до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Троїцькі галушки: як готувати

Перед святами господарі рубали птицю, яку повністю використовували для приготування їжі. Не викидали нічого: порізане м’ясо відварювали, а тельбухи подрібнювали та замішували в тісто.

З приготованого тіста формували товсті ковбаски, які необхідно було відварити в бульйоні. Остуджене тісто нарізали на порційні шматочки та укладали шарами разом із відвареним м’ясом у глиняний горщик, змащуючи кожен шар сметаною чи вершками. Далі страву тушкували у печі протягом години – півтори.

Зазвичай такі галушки з’їдали швидше ніж м’ясо. А на бульйоні, який залишився після приготування, готували борщ, який виходив насиченим та смачним.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 8 Листопада 2026
Документи / фото Міноборони

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

  • журнал бойових дій;
  • бойові накази та розпорядження;
  • координати місця зникнення;
  • відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
  • документи про евакуацію;
  • відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 8 Листопада 2026
Пенсія / фото ілюстративне

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

  • члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
  • непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

  • щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
  • періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

  • офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
  • онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

  • свідоцтво про смерть пенсіонера;
  • паспорт та ідентифікаційний код заявника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
  • довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
  • актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]

12:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]

10:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

Чи можуть спадкоємці отримати компенсацію за зруйноване житло: пояснення юристів

Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]

Наша історія

Як відбудовували залізничний вокзал Бахмут II у 1950-х роках

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]

50 тисяч гривень та ноутбук: допомога випускникам-переселенцям з Маріуполя

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]