Сьогодні, 17 жовтня, відзначається Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини. З нагоди свята розповідаємо про Троїцькі галушки — страву з Покровської громади, яку хочуть визнати нематеріальною культурною спадщиною Донеччини.

Рецептом страви поділилися в Telegram-каналі “Покровськ культурний”.

Троїцькі галушки: звідки пішла страва

Покровська громада має свої прояви нематеріальної культурної спадщини, які необхідно досліджувати, відтворювати та популяризувати. Одним із таких елементів є традиція приготування Троїцьких галушок з села Гришине.

Ці галушки готували на свята, переважно на Трійцю. Вірогідно, що звідси і походить назва страви. Від звичайних галушок вони відрізняються тим, що готуються з начинкою, а в якості основного інгредієнта використовуються тельбухи курки чи півня.

Наразі ведеться робота з підготовки цього елемента для подачі до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Троїцькі галушки: як готувати

Перед святами господарі рубали птицю, яку повністю використовували для приготування їжі. Не викидали нічого: порізане м’ясо відварювали, а тельбухи подрібнювали та замішували в тісто.

З приготованого тіста формували товсті ковбаски, які необхідно було відварити в бульйоні. Остуджене тісто нарізали на порційні шматочки та укладали шарами разом із відвареним м’ясом у глиняний горщик, змащуючи кожен шар сметаною чи вершками. Далі страву тушкували у печі протягом години – півтори.

Зазвичай такі галушки з’їдали швидше ніж м’ясо. А на бульйоні, який залишився після приготування, готували борщ, який виходив насиченим та смачним.

Читайте також:

• Гоніння гадюк та каша з Авдіївки: Національний перелік культурної спадщини доповнили чотири елементи з Донеччини
• Використовується усюди: бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста
• Найсмачніші чебуреки у Бахмуті готують по секретному рецепту (Відео)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!