Сьогодні, 17 жовтня, відзначається Міжнародний день нематеріальної культурної спадщини. З нагоди свята розповідаємо про Троїцькі галушки — страву з Покровської громади, яку хочуть визнати нематеріальною культурною спадщиною Донеччини.

Рецептом страви поділилися в Telegram-каналі “Покровськ культурний”.

Троїцькі галушки: звідки пішла страва

Покровська громада має свої прояви нематеріальної культурної спадщини, які необхідно досліджувати, відтворювати та популяризувати. Одним із таких елементів є традиція приготування Троїцьких галушок з села Гришине.

Ці галушки готували на свята, переважно на Трійцю. Вірогідно, що звідси і походить назва страви. Від звичайних галушок вони відрізняються тим, що готуються з начинкою, а в якості основного інгредієнта використовуються тельбухи курки чи півня.

Наразі ведеться робота з підготовки цього елемента для подачі до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Троїцькі галушки: як готувати

Перед святами господарі рубали птицю, яку повністю використовували для приготування їжі. Не викидали нічого: порізане м’ясо відварювали, а тельбухи подрібнювали та замішували в тісто.

З приготованого тіста формували товсті ковбаски, які необхідно було відварити в бульйоні. Остуджене тісто нарізали на порційні шматочки та укладали шарами разом із відвареним м’ясом у глиняний горщик, змащуючи кожен шар сметаною чи вершками. Далі страву тушкували у печі протягом години – півтори.

Зазвичай такі галушки з’їдали швидше ніж м’ясо. А на бульйоні, який залишився після приготування, готували борщ, який виходив насиченим та смачним.

Читайте також:

• Гоніння гадюк та каша з Авдіївки: Національний перелік культурної спадщини доповнили чотири елементи з Донеччини
• Використовується усюди: бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста
• Найсмачніші чебуреки у Бахмуті готують по секретному рецепту (Відео)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!