Міжнародні партнери надали місцевим та обласним організаціям мільйони гривень (у вигляді майна) на облаштування Офісів відновлення та розвитку у різних частинах України. Ці гроші пішли на техніку для Офісів, і практично усюди вона однакова: столи, проєктори, крісла, кавомашини, кулери, ноутбуки — тобто банальна техніка, яка потрібна для нормального укомплектування місця роботи. От тільки кожна громада по-своєму вирішує, як цим користуватися. Хтось відкриває Офіс для всіх мешканців міста та запрошує туди на дискусії, а деякі громади навіть не кажуть адрес, де вони працюють й над чим. Така собі загадка.

Станом на жовтень 2024 року UNDP за фінансової підтримки ЄС, Уряду Швеції та Данії відкрили в Україні 10 таких Офісів. У самій назві Офісів фігурує слово “відновлення”, тож логічним було б думати, що робота Офісів має бути спрямована, зокрема, й на це. Однак, як виявилося, у багатьох громад немає розуміння програми відновлення. Власне, такого чіткого розуміння немає не тільки в громадах, але й на державному рівні, бо на питання про відновлення прифронтових регіонів, не під запис, ми почули, що це не на часі. Втім, якщо це не на часі, то для чого виділяють кошти? Чи не потрібно їх переспрямувати в інше русло або вчити громади, як можна використовувати надане майно з користю?

Ми провели дослідження роботи Офісів відновлення в різних регіонах. Надсилали запити, зв’язувались телефоном, моніторили офіційні сторінки Офісів. Сама ідея дослідження виникла, коли ми познайомились зі сторінкою Офісу відновлення Донеччини — там заходів, які б якось були пов’язані з відновленням, майже не відбувалось, тому вирішили порівняти як такі майданчики використовуються в інших громадах

У деяких регіонах, як-от Сумщина чи Миколаївщина, Офіси справді працюють — тут проводять зустрічі, коворкінги тощо, а от до багатьох інших є питання – чи не стоять ці Офіси “для галочки”, чи розуміє місцева влада та люди, що з цими Офісами та переданим майном робити?

Ми дослідили питання роботи Офісів відновлення та розвитку в Україні й ділимось результатами у матеріалі. Публікуємо відповіді тих Офісів, від яких їх отримали.

Офіси відновлення та розвитку 

Сьогодні в Україні відкриті 10 Офісів відновлення та розвитку, одні діють на регіональному рівні:

• Харкові;
• Миколаєві;
• два у Дніпрі, один для Донеччини, інший для Луганщини.

А інші на рівні громад, це у:

• Сумах; 
• Ніжині;
• Миколаєві;
• Первомайському;
• Кам’янському;
• Вознесенську.

Офіси працюють з кінця грудня 2023 року та початку січня 2024 року. Тобто як мінімум 8-9 місяців. За цей час майданчики вже мали б запустити активну роботу.

Редакція розіслала запити та звернення до Офісів відновлення та розвитку з однаковими питаннями, відтак у запиті нас цікавило таке, які кошти виділяються на підтримку роботи Офісів та,  які там працюють колективи.

У зверненні ми просили пояснити: 

• мету і функцію Офісу відновлення;
• графік роботи; 
• пояснити, чи мають можливість громадяни/ки, ГО та БФ звертатися до Офісу відновлення з пропозиціями та проєктами, які будуть спрямовані
• на відновлення та відбудову громади;
• основні обов’язки виконують працівники та працівниці у Офісі відновлення та розвитку;
• історіями успіху.

Також ми звернулися до команди Програми розвитку ООН, яка реалізовує цей проєкт по підтримці громад. Там нам повідомили, що Офіси оснащені найсучаснішим обладнанням, а ще вони мають важливу місію — підтримувати громади та території у зусиллях щодо відновлення та розвитку. Й спойлер, у деяких громадах вони справді так роблять. До інших же є питання, бо не зрозуміло, чим же вони займаються й чи не стоїть цей Офіс зачинений у більшості?

Команда Програми розвитку ООН пише, що Офіс відновлення — це комунікаційна платформа, яка об’єднує місцеву владу, міжнародні організації, ЗМІ, організації громадянського суспільства та бізнес. 

У відповіді згадали про те, що Офіс допомагає місцевій владі у визначенні пріоритетності проєктів для донорів, сприяючи сталому повоєнному розвитку через інтегрований механізм відновлення. Рекомендації зі створення цього механізму опублікували.

Громадам передали майно для Офісів, а деякі партнерські громади забезпечували співфінансування Офісів тим, що виділяли приміщення, робили там ремонт, а також винаймали/переспрямовували персонал. Забігаючи наперед, скажемо, що коли ми починали дослідження, то уявляли, що для такого великого напрямку працює окремо виділена команда, яка відповідає за результат, має плани, стратегію і відповідно відповідає за результати.

Виявилось, що жодний Офіс немає команди, яка би займалась виключно напрямком відновлення. Сюди не наймали нових працівників — фактично, обов’язки скинули на вже існуючий персонал. Це може посприяти тому, що на одну людину у міській раді звалиться ще більше роботи, тож зацікавленості працювати та мотивації вона мати не буде, адже додаткових премій не виділяють.

Луганська ОВА – Офіс відновлення 

Першою на наш запит відповіла Луганська ОВА. Офіс відновлення та розвитку Луганщини створили 19 жовтня 2023 року. Практично рік тому.

Офіційно офіс відкрили у Дніпрі, але його адреса та графік невідомі, у публічному доступі їх теж немає. У запиті відповіли, що в Офісу штатного розкладу немає. Тож пересічній людині звернутися до Офісу буде складно.

Окремої сторінки у соцмережах для офісу ми теж не знайшли. Ще у травні 2023 року на сторінці Луганської ОВА опублікували повідомлення де йшлося про Офіси відновлення.

“Ми розглядаємо чотири регіони для їх створення, у тому числі й Луганську область. Коли проєкт запрацює, вони будуть дуже відрізнятись від інших регіонів України”, – розповів Нільс Крістенсен, тогочасний керівник Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Якщо зараз перейти на це повідомлення воно не існує, збереглося в архівах. По пошуку новин щодо роботи офісу — згадок на офіційному каналі Луганської ОВА у Telegram практично немає, хоча канал активно ведеться.

У цьому ж повідомлення в травні 2023 року йшлося про те, що до реалізації проєктів відбудови деокупованих територій передбачається залучати інфраструктурні компанії, які наразі релокувались до інших  регіонів, але готові повернутися. 

“Згідно з положенням Офіс є консультативно-дорадчим органом. Відповідно, не є юридичною особою, не має штатного розпису та окремого приміщення та фінансування”, — повідомили у Луганській ОВА.

Додали, що до складу Офісу входять 57 людей, вони не є працівниками Офісу та не отримують зарплату. Це люди, які вже працюють у структурних підрозділах Луганської ОДА, Агенції регіонального розвитку тощо. До слова сама Агенція регіонального розвитку Луганської області має сторінку у Facebook. Останній пост там був у грудні 2021 року.

Офіс працює у форматі засідань, а вони відбуваються за місцезнаходженням облдержадміністрації за потреби. Коли виникає така потреба невідомо. Також передбачено проведення засідань онлайн або участь окремих членів Офісу онлайн.

Витрати пов’язані з роботою органу — відсутні. Додамо, що більша частина Луганської області окупована росіянами, тому як нам повідомили на даний час засідання Офісу практично не проводяться.

Кажуть, що займаються опрацюванням законодавства з питань відновлення, проводять збір інформації щодо збитків внаслідок російської агресії. Результати цієї роботи планують використовувати в роботі Офісу після деокупації території області.

Нам повідомили про те, що у листопаді 2023 року делегація з Луганщини взяла участь у Другій Міжнародній виставці-конференції ReBuild Ukraine powered by Energy у місті Варшава, а щоб залучити міжнародну допомогу у відновлення території області, на сайті ОДА додали сторінку з актуальними проєктами для майбутньої відбудови.

Нам повідомили про співпрацю з Представництвом The HALO Trust в Україні, там провели набір учасників для працевлаштування за фахом “демінер з гуманітарного розмінування”. 

21 ВПО успішно пройшли курс навчання, з яких 10 вже працевлаштовані до The HALO Trust.

Передане майно

Луганській обласній державній адміністрації від Програми Розвитку ООН у якості міжнародної технічної допомоги надали інтерактивну панель за 145 350 грн та мобільний стенд за 10 583 грн, загальна сума 155, 934 грн.

Для офісу надали приладдя:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 30 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 74 700 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частина для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частина зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Всього витрачено 421 280 грн. Ця сума включає доставку, монтаж та все встановлення меблів.

Також Луганській ОДА передали кондиціонер, фліпчарт та дошку, на загальну вартість 39 479 грн. Додатково надали кулер за 8 близько тисяч грн, термопот за 4 тисячі грн, кавомашину за 42 тисячі гривень та 4 настільні лампи за 2 220 грн. Сума склала 57 757 грн. Ще на 516 тисяч передали техніки, серед якої компютери, клавіатури, мишки тощо.

Таким чином майна для Луганської ОВА надали на понад 1 мільйон грн, а саме 1 190, 518 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Вознесенську

У Миколаївській області функціонують два Офіси, один з них у Вознесенську. У відповідь на запит нам повідомили, що Офіс відновлення та розвитку окремих працівників немає, а всі завдання виконують працівники виконкому Вознесенської міськради. Додаткової заробітної плати також не отримують. Щодо витрат — оплачують комунальні послуги за утримання офісу.

Додатково нам відповіли на звернення, повідомили, що з січня 2024 по серпень 2024 тут провели 121 подію, тобто офіс не простоює. Ним можуть скористуватися й неурядові організації. Зазвичай тут відбуваються громадські обговорення/слухання проєктів документів, виставки, тренінги, презентації, дослідження, зустрічі з партнерами тощо.

Зустрічі ініціювали й виконком Вознесенської міської ради й самі мешканці громади.

Також виступали спікери програми розвитку ООН в Україні, Міжнародної організації з міграції, Данської ради у справах біженців, Європейського Союзу, Аналітичного центру CEDOS, представники громадських організацій та благодійних фондів. 

Як зазначили в Офісі, головними питаннями стали: 

• відновлення процесу стратегування в громаді;
• розробка проєкту Стратегії сталого розвитку Територіальної громади міста Вознесенська на наступні періоди до 2027 року;
• презентація і обговорення Концепції інтегрованого відновлення громади;
• презентація розробленої цифрової моделі управління громадою;
• напрацювання спільних проєктів з партнерським муніципалітетом Ікаст Бранде (Данія); презентація інвестиційних проєктів для міжнародних донорів і для партнерських муніципалітетів за кордоном.

Наразі успішними кейсами з нами не поділились, аргументуючи це тим, що систему моніторингу зараз не ведуть. Водночас у порівнянні з іншими Офісами Вознесенський вже має перевагу, адже приміщення використовують за призначенням, тут проводять події.

Дослідивши соцмережі ми побачили, що у грудні 2023 року ремонтували приміщення Вознесенському виконкому, його фінансувало ПРООН, тут же йшлося про те, що завдяки допомозі ООН буде створено офіс. Окремої сторінки у Facebook Офіс немає, але на сторінці міськради публікують анонси заходів, які проводять на базі приміщення.

Передане майно

В якості міжнародної технічної допомоги для Вознесенської територіальної громади Миколаївської області передали:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 46 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 114 540 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Витрачено 461 120 грн. Доставка, монтаж та все встановлення меблів обійшлося ще у 4 212 грн.

Також у додатку надали наступний перелік, який передали громаді:

• моноблок, 5 штук, ціна одного 45 473, загальна вартість 227 368 грн;
• ноутбук, 1 штука, 36 383;
• програмна продукція, 5 штук, ціна однієї 8 890, загальна вартість 53 342;
• модуль, 1 штука, загальна вартість 37 305;
• система відеоконференцзв’язку, 1 штука, загальна вартість 61 610;
• бездротова система презентацій, 1 штука, 37 440;
• кнопка для бездротової трансляції зображення, 4 штуки, ціна однієї 10, 826 загальна вартість 43 306;
• маршрутизатор, 1 штука, загальна вартість 1 958 грн;
• точка доступу 1 штука, загальна вартість 3 382 грн;
• багатофункціональний пристрій, 1 штука, загальна вартість 9 611 грн;
• фільтр мережевий, 5 штук, вартість одного 187 грн, загальна вартість 939 грн;
• бездротовий комплект клавіатура та мишка, 5 штук, 683 гривні, загальна вартість 3 418.

Загальна вартість цього списку переданого майна складає 516 068 гривень. Також громаді надали інтерактивну панель за 145, 350 гривень та мобільний стенд за 10 583, загальною вартістю у 155,934 гривень. У якості благодійної допомоги до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради надали 4 портативні джерела живлення, вартість одного 29, 021 гривень. Їх загальна вартість 116,086 гривень. Останнє, що передали громаді кондиціонер за 33, 596 грн, фліпчарт маркер за 3 700 гривень та дошку за 2,183 гривень. Сума склала 39 479 гривень.

Таким чином сума всього переданого майна Вознесенській громаді та виконкому склала понад 1 мільйон гривень, а саме 1 292 899 грн.

Офіс відновлення та розвитку Миколаївського регіону

На запит нам відповіли, що Офіс відновлення та розвитку Миколаївського регіону — це “інтерактивний сучасний простір, платформа, яка полегшує співпрацю й покликана об’єднати місцеву владу, міжнародні організації, медіа, громадські організації та бізнес для координації міжнародної допомоги і визначення пріоритетності проектів задля відбудови Миколаївської області”.

Повідомили, що тут проводять заходи влади з бізнесом та громадськістю, зустрічі з іноземними делегаціями, інвесторами, донорами тощо.

Громадські організації та благодійні фонди можуть звернутись сюди з пропозиціями та проектами, які будуть спрямовані на розвиток та відновлення громад та територій Миколаївської області. Втім куди звертатися незрозуміло, бо ні адреси, ні графіку роботи нам не надали. Історій успіху нам теж не розповіли, але ми знайшли їх самі.

Дослідивши соцмережі, ми побачили, що Офіс активно працює. Окремої сторінки у них немає, але новини постять на сторінці міськради. Наприклад, 9 вересня 2024 року Офіс запустив ініціативу “Вікно підтримки підприємців Миколаєва”, куди можна вступити, заповнивши анкету.

Також Офіс відновлення допоміг облаштувати дитячий простір у Миколаївському ДНАПі.

І є новина про те, що цей самий Офіс відновлення та розвитку посприяв тому, щоб місто отримало фінансування на встановлення сонячних електростанцій у міській лікарні.

Передане майно

 Перелік техніки, яку виконком міськради отримав у якості благодійної допомоги:

Перша частина майна вартує 421 280,00 гривень. Також виконкому надали інтерактивну панель та мобільний стенд за 155, 934 гривень. І ще аналогічний з іншими громадами перелік майна на 516 068 гривень.

У списку є кондиціонер, фліпчарт та дошка загальною вартістю у 39 479 гривень. Й останнє, це такий собі “кавовий набір” з кулером, кавомашиною, термопотом та лампою за 57 757 гривень.

Таким чином загальна вартість переданого майна для Офісу відновлення та розвитку Миколаївського регіону склала 1 034 739, 934 гривень.

Офіс відновлення та розвитку в Кам’янському

У Кам’янській громаді на Дніпропетровщині пишуть, що Офіс став майданчиком для налагодження співпраці місцевої влади, громадськості, бізнесу, міжнародних організацій та медіа задля відновлення та розвитку громади.

У цьому Офісі також пишуть, що на базі приміщення проводять:

• тренінги;
• вебінари;
• семінари;
• навчання для органів місцевого самоврядування.

Як і в попередніх відповідях нам повідомили, що додатково людей для роботи в Офісі не наймали, а відтак й зарплат не виділяли.

У Кам’янській міській раді вперше серед інших рад описали, як виглядає Офіс. Так ми дізналися, що тут він розрахований на 4 робочих місця, працюють там представники міськради, робочі місця обладнані технікою.

Також це перша міськрада, яка дала чіткий графік роботи Офісу відновлення. У Кам’янському він працює у робочі дні з 8:00 до 17:00 у приміщенні міськради. Сюди можуть звертатися з пропозиціями щодо відновлення та розвитку громади мешканці міста, ГО та БФ. Нам назвали дві події, які проводились в Офісі:

• тренінг-воркшоп для молоді, аби залучити її до відновлення;
• воркшоп “Молоді амбасадори відновлення”.

Окремої сторінки для Офісу в Facebook не ведуть, але періодично публікують новини про зустрічі на базі Офісу на сторінці міськради, але це відбувається нечасто.

Перелік майна та техніки, яке надали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН у Кам’янській міській раді наразі нам не надали.

Офіс відновлення у Харкові

У Харкові Офіс відновлення та розвитку оцінюють, як відкритий комунікаційний майданчик для представників органів державної влади, місцевого самоврядування та інститутів громадянських суспільств. У відповіді додали, що Офіс оснащений меблями та телекомунікаційним обладнанням. Ми отримали перелік цієї техніки, вона однакова майже у кожному місті, так само однакова її вартість та про це пізніше.

Знову нам повідомили, що штатні працівники для Офісу не передбачені. Щодо витрат, то утримання приміщення та обладнання вони здійснюються згідно з кошторисом Харківської обласної військової адміністрації. Його нам не надали.

На момент публікації матеріалу на звернення нам не відповіли. Графік роботи, історії успіху чи інші деталі — невідомі. Також для кожного розпорядника інформації ми залишали контакти, проте дзвінка не отримали.

Про діяльність Офісу відновлення в Харкові практично більше нічого не відомо. Сторінки у Facebook ми не знайшли, натомість на сторінці ОВА була публікація про відкриття Офісу. Загалом на сторінці за запитом “Офіс відновлення” ми знайшли близько 160 згадок, але не всі вони стосуються безпосередньо цього Офісу.

Передане майно

Перелік майна та техніки, яке надали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН у Харківській ОВА нам переслали. Зокрема, це:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 30 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 74 700 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Вартість переліченого склала 421 280 гривень. Також Харківській ОВА надали:

• моноблок, 5 штук, ціна одного 45 473, загальна вартість 227 368 грн;
• ноутбук, 1 штука, 36 383;
• програмна продукція, 5 штук, ціна однієї 8 890, загальна вартість 53 342;
• модуль, 1 штука, загальна вартість 37 305;
• система відеоконференцзв’язку, 1 штука, загальна вартість 61 610;
• бездротова система презентацій, 1 штука, 37 440;
• кнопка для бездротової трансляції зображення, 4 штуки, ціна однієї 10 826 загальна вартість 43 306;
• маршрутизатор, 1 штука, загальна вартість 1 958 грн;
• точка доступу 1 штука, загальна вартість 3 382 грн;
• багатофункціональний пристрій, 1 штука, загальна вартість 9 611 грн;
• фільтр мережевий, 5 штук, вартість одного 187 грн, загальна вартість 939 грн;
• бездротовий комплект клавіатура та мишка, 5 штук, 683 гривні, загальна вартість 3 418.

Вартість цієї техніки склала 516 068 гривень. ОВА отримала інтерактивну панель та мобільний стенд за 155 934 гривень. Також адміністрація отримала кондиціонер, фліпчарт маркер та дошку, загальна сума яких склала 39 479 гривень.

Останнє передано майно від Програми Розвитку ООН — це кулер, термопот, кавомашина та настільна лампа, загальна вартість — 57 757 гривень.

Тож, сукупна ціна переданого майна для Офісу відновлення та розвитку Харківської області склала— 1 038, 796 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Ніжині

У місті Ніжин Чернігівської області також відкрили Офіс відновлення та розвитку. Новина про це опублікована 20 грудня 2023 року на сайті міськради.

Так само як і в інших осередках тут не створювали додаткових посад, роботу виконують працівники відділу міжнародних зв’язків та інвестиційної діяльності виконкому, йдеться про 4 людей. Наразі у відділ працює 3 людей, це начальник відділу та два головних спеціалісти, ще 1 посада є вільною.

Ці працівники слідкують за станом обладнання, ведуть журнал запису заходів, а також організовують в Офісі прийоми делегацій, зустрічі з партнерами, тренінги, робочі групи тощо. Зарплати за цю роботу вони не отримують.

Додаткових витрат на ремонт чи облаштування не було. Усе обладнання, яке передали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН перебуває у робочому стані. На звернення нам не відповіли, адресу та графік роботи не надали. У відкритому доступі ми знайшли локацію приміщення, це площа імені Івана Франка, 1 поверх міськвиконкому. Графік роботи невідомий. Також у Facebook є активна сторінка, тут постять про події на базі осередку.

Передане майно

• стіл трансформер, 16 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 206 360 грн;
• крісло офісне на каркасі 45 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 112 050 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Загалом вартість цієї техніки склала 517 590 гривень. Доставка, монтаж та встановлення меблів/техніки обійшлися у 4 212 гривень.

Більше переліку майна нам не надали.

У Ніжинській громаді згідно з наданими нам документами найменша кількість, а відтак й вартість наданої благодійної допомоги. Тоді, як і інших громадах ціна наданої техніки перевищила 1 мільйон гривень, тут вона склала 521 802 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Сумах

З усіх Офісів, які ми аналізували лише Сумський був найбільше відкритий до комунікації, ми отримали не лише письмові відповіді, але й усні коментарі. Відповіді міськради Сум виявилися найбільш змістовними. Офіс у Сумах відкрили так само як і в інших громадах, у 2023 році.

Офіс відновлення та розвитку створили на базі управління стратегічного розвитку міста Сумської міської ради. Нам повідомили, що Офіс — це платформа для співпраці, яка покликана об’єднати місцеву владу, міжнародні організації, медіа, громадські організації та бізнес задля відновлення і розвитку громади. 

У відповіді також повідомили, що Офіс, оснащений сучасним обладнанням: 

• конференц столи-трансформери;
• офісні стільці;
• офісні дивани;
• інтерактивний дисплей діагоналлю 86 дюймів;
• сучасний ноутбук з інстальованим ПЗ необхідним для роботи;
• комплект обладнання для проведення онлайн конференцій;
• багатофункціональний пристрій з автоподачею документів;
• кондиціонер;
• термопот;
• настінний фліпчарт;
• магнітно-маркерна дошка тощо. 

Додамо, що перелік майна Суми також надали. Приміщення Офісу вміщає 40 людей. Ініціювати зустрічі може сама громада чи окремі її члени. Наприклад, якщо ви хочете провести захід, то можна заповнити гугл-форму.

Його погоджують з управлінням стратегічного розвитку СМР. У Сумах ви навіть можете знайти графік роботи у гугл-календарі, й так дізнатися, яка дата вільна. Це перший Офіс, який має подібну функцію.

Як пояснили нам у коментарі, зустрічі ініціюють самі громадяни, активісти чи учасники ГО. Під час зустрічей за використанням та станом майна слідкують самі працівники. Попри те, що Суми прифронтове місто осередок продовжує працювати, хоча як буде далі передбачити неможливо через безпековий фактор, кажуть нам у коментарі.

Офіс працює за адресою площа Покровська, будинок 2 (приміщення управління Державної податкової служби в Сумській області, службовий вхід, 5 поверх). З усіх Офісів Сумський схоже найбільше використовує приміщення за призначенням.

Передане майно

Перелік майна тут практично аналогічний, як і в інших громадах, яким надали технічну допомогу від Програми Розвтку ООН. Сюди входять портативні джерела малої потужності, зарядні пристрої, ноутбуки, комп’ютери, моноблоки тощо. Окремої сторінки в Офісу немає, але новини про заходи чи їх анонси можна знайти на сторінці Управління стратегічного розвитку.

Виконкому Сумської міської ради передали майна на суму 1 349 436 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Первомайську

Офіс відновлення та розвитку у Первомайську відкрили у 2024 році. Його метою вказують консолідацію зусиль структур та партнерів, які можуть впроваджувати заходи із відновлення та розвитку. Завданням Офісу визначили підвищення потенціалу в структурних підрозділах у сферах.

Офіс не є окремим структурним підрозділом, його описують, як фронт-офіс відділів, які відповідають за соціально-економічний розвиток, фінансову спроможність, інвестиційну та комунікаційну діяльність. Окремої сторінки у Офісу немає, але знайти інформацію про роботу Офісу можна подивитися на сторінці виконкому. Хоча багато публікацій про це ми не знайшли. Але варто зазначити, що цей Офіс розпочав роботу 20 вересня 2024 року.

Перелік майна наданого Програмою Розвитку ООН наразі ми не отримали, водночас ми додамо його до матеріалу, коли отримаємо акти прийому-передачі від Первомайської міської ради.

Офіс відновлення та розвитку Донеччини

Управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування повідомило редакції, що організацією роботи офісу Відновлення виконують згідно з загальним планом роботи Донецької облдержадміністрації.

В офіційній відповіді роботу офісу нам охарактеризували так:

“Офіс є комунікаційним простором, майданчиком, який створений з метою об’єднання обласної влади, районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів області, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій для пошуку ефективних рішень щодо відновлення і розвитку Донецької області”, — уривок з відповіді на запит від Бахмут IN.UA.

Офіс відновлення та розвитку Донецької області має свою сторінку на Facebook — тут багато перерепостів з інших пабліків, які не дотичні до роботи Офісу. 15 жовтня на базі Офісу в Дніпрі провели захід від ЮНІСЕФ. Загалом з осені постів на сторінці Офісу, які пов’язані з його роботою стало дещо більше. Тобто, тут почали проводити якісь заходи, але зручного календаря, як от в Сумах для громадськості тут немає, невідомо коли буде щось наступне, як взяти у цьому участь громадькості.

Що у висновку?

Насамперед треба сказати, що не всі громади надали нам перелік отриманого майна. Не всі відповіли на звернення, а деякі відповіді були беззмістовними. Як бачимо, зазвичай на одну громаду Програма Розвитку ООН виділяла близько 1 мільйон гривень, ці кошти передавалися вже у вигляді майна. Як часто техніка використовується у деяких громадах, як-от Донеччина чи Луганщина — відслідкувати практично неможливо, хіба що орієнтуючись на публікації у соцмережі цих осередків, що стається доволі рідко.

Є Офіси відновлення, які вже мають успішні історії, як-от Миколаївщина, чий Офіс допоміг дітям отримати зону для розваг у ДНАПі, виграв фінансування для сонячних панелей. Сумський Офіс старається вести відкриту комунікацію, запрошує людей ініціювати зустрічі, хоча Суми — це вже прифронтове місто, яке обстрілюють КАБами. Луганщина попри те, що закрита у діяльності, надала результати, влаштувавши людей на роботу демінерами. Навіть мала громада, як Камянське, старається робити воркшопи на базі Офісу і бодай якось його використовувати.

Попри те, складається враження, що деякі Офіси не використовуються за призначенням, або не звітують про це, невідомі навіть їх графіки роботи, немає анонсу подій і невідомо чи взагалі громадськість залучається до обговорення питань про відновлення на базі цих Офісів. Також стоїть питання про мотивацію людей там працювати, адже зараз тут працюють люди без зарплати. Крім своєї основної роботи, вони виконують ще цю.

Бракує розуміння, для чого відкривати Офіси відновлення, адреси яких навіть невідомі людям? Можливо, це питання не достатньо прокомуніковане, і є сенс громадам, які вже мають розуміння, як це має працювати — пояснити це іншим, поділитися досвідом. Адже створювати Офіс, наповнювати його сучасною технікою, а потім закривати на ключ та відкривати, аби раз на рік прийняти делегацію — як мінімум не раціональне використання ресурсу.

Важливо, аби влада публічно прокомунікувала, як має виглядати це відновлення, особливо для тих регіонів, які окуповані, але Офіси у них “відкриті” на папері. На різних заходах, присвячених відновленню України, питання про окуповані регіони залишається розмитим. Публічно говорити про це не хочуть, а не під запис пояснюють, що це не на часі.

Читайте також:

• Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян

• Міста привиди та відновлення для нас без нас: як працює Офіс Відновлення Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.

ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам

12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.

Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.

Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.

“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.

За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.

“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.

Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.

Читайте також:

• Від житла для переселенців до цифрових архівів: які проєкти громади Донеччини подали до DREAM та скільки вони коштують
• Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громади Донецької області внесли до державної системи DREAM 91 інвестиційний проєкт загальною орієнтовною вартістю 12,9 мільярда гривень. Ініціативи передбачають будівництво житла для переселенців, модернізацію медичних та освітніх закладів, створення соціальних центрів і цифровізацію документів. Частину проєктів планують реалізувати в інших областях України, де нині проживають переселенці з Донеччини.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала проєкти 20 громад області, їхню вартість, зміст та рівень підготовленості. Зазначені 12,9 мільярда гривень — це сукупна орієнтовна вартість проєктів, а не обсяг уже виділеного фінансування.

DREAM — це державна цифрова система, у якій зібрана інформація про проєкти відновлення та розвитку України. На платформі громади можуть публікувати свої проєкти, зокрема будівництво житла, ремонт лікарень, шкіл та інших об’єктів інфраструктури. У DREAM можна дізнатися, що саме планують реалізувати, скільки коштів для цього потрібно, на якому етапі перебуває проєкт та чи має він фінансування. Важливо: поява проєкту в DREAM не означає, що на нього вже виділили гроші або розпочали роботи. Це може бути лише запланована ініціатива, для реалізації якої ще шукають фінансування.

Бахмут

Бахмутська громада внесла проєкт житла для ВПО у Гощі. Він передбачає будівництво багатоквартирних будинків із заходами енергоефективності та безбар’єрності. Орієнтовна вартість одного технічного рішення — 1 757 676 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Детально про будівництво в Гощі ми писали тут.

Білозерське

Білозерська громада внесла до DREAM проєкт створення інтерактивного освітнього простору “Освітня платформа: покоління NEXT” у місті Червоноград. Він передбачає створення мобільної робототехнічної лабораторії та Relax-зони. Мобільна лабораторія дозволить використовувати обладнання для навчання дітей у різних населених пунктах. Вартість проєкту, 2 100 000 гривень, тривалість — 32 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Волноваська

Волноваська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрової картографічної основи та системи геоінформаційного (ГІС) моніторингу території громади. Він передбачає створення актуальної цифрової карти та впровадження системи моніторингу території. Серед запропонованих рішень, придбання готових картографічних матеріалів або використання комерційних геоінформаційних сервісів. Вартість проєкту складає 2 500 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Добропілля

Добропільська громада внесла до DREAM проєкт оцифрування архівного фонду та створення електронної системи зберігання й надання архівних документів. Він передбачає переведення архівних документів громади в електронний формат і створення єдиної інформаційної бази для швидкого, безпечного та зручного доступу до них. Серед запропонованих рішень, оцифрування документів із залученням сторонньої організації. Вартість проєкту — 2 600 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Званівка

Званівська громада внесла до DREAM проєкт забезпечення резервного електроживлення для дистанційного навчання у двох закладах загальної середньої освіти. Він передбачає придбання, доставку та встановлення акумуляторних зарядних станцій, які дозволять педагогам продовжувати роботу під час відключень електроенергії. Також заплановані введення обладнання в експлуатацію та технічні інструктажі для працівників закладів. Вартість проєкту, 1 000 000 гривень, тривалість — 7 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Іллінівка

Іллінівська громада внесла до DREAM два проєкти загальною вартістю 13 100 000 гривень. Перший проєкт передбачає створення дистанційного освітнього осередку для викладання навчального предмета “Захист України” в закладах освіти громади. Його вартість, 2 300 000 гривень, а тривалість — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, проєктна документація тут відсутня.

Другий проєкт стосується придбання будівлі для тимчасового проживання переселенців з Іллінівської громади. Як альтернативний варіант у DREAM зазначене будівництво житла для тимчасового проживання ВПО. Вартість проєкту — 10 800 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт також перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Костянтинівка

Костянтинівська громада внесла до DREAM п’ять проєктів загальною вартістю 464 500 000 гривень. Вони стосуються медичних послуг, дистанційної освіти, створення житла для ВПО та облаштування притулку для переселенців і маломобільних людей.

Перший проєкт, це створення багатопрофільного амбулаторного медичного хабу “SVOI. Здоров’я поруч” на базі реструктуризованих комунальних медичних закладів. Він передбачає організацію медичного центру для надання амбулаторно-поліклінічних, діагностичних та реабілітаційних послуг. Вартість проєкту — 21 000 000 гривень, тривалість — 24 місяці.

Другий проєкт передбачає створення та оснащення дистанційного осередку для викладання предмета “Захист України” в Костянтинівському ліцеї №1. Планується забезпечити трьох педагогів технікою, засобами відеозв’язку та цифровими навчальними ресурсами. Також передбачене придбання переносного обладнання, яке учні зможуть тимчасово отримувати для навчання вдома. Вартість складе 12 500 000 гривень, тривалість — 39 місяців.

Третій проєкт стосується створення цифрового освітнього простору для дистанційного навчання учнів Костянтинівського ліцею №1. Він передбачає закупівлю ноутбуків, програмного забезпечення, електронних освітніх ресурсів та обладнання для онлайн-занять. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. До кінця 2029 року планується охопити дистанційним навчанням 500 учнів. Вартість — 9 500 000 гривень, а тривалість — 39 місяців.

Четвертий проєкт передбачає створення фонду тимчасового соціального житла для ВПО та інших категорій громадян. Громада планує протягом 2027–2028 років придбати три будівлі, а до 2029 року провести їхній ремонт і реконструкцію. У результаті планують облаштувати 360 місць для проживання з урахуванням вимог енергоефективності та безбар’єрності. Вартість проєкту — 258 500 000 гривень, тривалість — 48 місяців.

П’ятий проєкт стосується капітального ремонту орендованої будівлі на вулиці Шевченка Іллі, 7 у місті Олександрія Кіровоградської області. У приміщенні планують облаштувати місця тимчасового проживання та організувати надання соціальної послуги “Притулок” для ВПО й маломобільних людей. Проєкт передбачає оновлення водопостачання, вентиляції, освітлення та впровадження інклюзивних рішень. Вартість — 163 000 000 гривень, тривалість — 39 місяців.

Усі п’ять проєктів перебувають на етапі підготовки інвестиційного обґрунтування: чотири мають статус інвестиційного ТЕО, а проєкт соціального житла — попереднього інвестиційного ТЕО.

Краматорськ

Краматорська громада внесла до системи DREAM 36 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 2 мільярда гривень. Вони охоплюють будівництво житла для переселенців, облаштування укриттів, релокацію закладів освіти та медицини, модернізацію комунальної інфраструктури.

Найбільші проєкти:

• 880 мільйонів гривень — будівництво 11 житлових будинків у Хусті та селі Сімер на Закарпатті. Загалом передбачено 198 квартир для 528 людей.
• 409,5 мільйонів гривень — будівництво трьох укриттів для закладів освіти.
• 198,2 мільйонів гривень — будівництво двох укриттів для переселенців на Закарпатті.
• 150,05 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для релокації Першого Краматорського ліцею.
• 110 мільйонів гривень — придбання будівель у Кременчуці для релокації міської лікарні №2.
• 71 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для проживання 60 переселенців.

Інші проєкти передбачають ремонт укриттів у Краматорську, оновлення тепломереж, відновлення каналізації та закупівлю обладнання для медичних і освітніх закладів.

Курахове

Курахівська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрового освітнього середовища для дистанційного навчання. Він передбачає впровадження віртуальних STEM-лабораторій, 3D-моделей та інтерактивних симуляцій, які дозволять школярам виконувати практичні завдання онлайн. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. Запланована вартість 1 340 814 гривень, а тривалість — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Лиман

Лиманська громада ще у листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два проєкти загальною вартістю 30,1 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати у Кременчуці Полтавської області. Перший проєкт передбачає капітальний ремонт частини Кременчуцької міської лікарні планового лікування для облаштування паліативного відділення. Заплановано оновлення інженерних мереж, покрівлі, утеплення фасаду та створення безбар’єрного простору. Вартість — 24,5 мільйона гривень, тривалість — 16 місяців.

Другий проєкт стосується створення Центру підтримки мешканців Лиманської громади на вулиці Першотравневій, 23. У приміщенні планують облаштувати простори для консультацій, навчання та психологічної підтримки ВПО, ветеранів і родин військовослужбовців. Вартість — 5,6 мільйона гривень, тривалість — 14 місяців. Обидва проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Маріуполь

Маріупольська громада внесла до системи DREAM 14 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 6,2 мільярда гривень. Більшість із них стосуються будівництва соціального житла для переселенців у Білій Церкві, Василькові та Львові. Також передбачені створення реабілітаційного центру в Одесі, облаштування освітніх просторів, відкриття ЦНАПу та придбання житла для ВПО.

Найбільші проєкти, внесені у 2026 році:

• 1,395 мільярда гривень — друга черга житлового кварталу в Білій Церкві за технологією «Сталева мрія», що передбачає вісім будинків.
• 1,385 мільярда гривень — перша черга житлового кварталу в Білій Церкві з восьми будинків за технологією Prefabrication.
• 561 мільйона гривень — будівництво житлового кварталу в Білій Церкві з використанням екологічних технологій.
• 357,2 мільона гривень — будівництво 38 квартир у Білій Церкві за підтримки Франції, з укриттям та енергоефективними рішеннями.
• 336 мільйона гривень — будівництво двох п’ятиповерхових будинків на 80 квартир у Білій Церкві.

Окремо — три проєкти, внесені ще у грудні 2025 року, загальною вартістю 2,102 млрд грн:

• 701 мільйон гривень — перша черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
• 701 мільйон гривень — друга черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
• 700 мільйон гривень — будівництво житлового комплексу з п’яти будинків у Василькові Київської області.

Усі 14 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Микільське

Микільська громада ще у грудні 2025 року внесла до системи DREAM проєкт облаштування спортивно-реабілітаційного простору для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин у Києві, куди релокована громада. Проєкт передбачає ремонт приміщення, створення безбар’єрного середовища та закупівлю реабілітаційного і спортивного обладнання. Простір розрахований на одночасне відвідування 10 людей. Тут планують проводити заняття для фізичного відновлення та психологічної підтримки.

Вартість проєкту складажє 810 тисяч гривень, запланована тривалість реалізації — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Мирноград

Мирноградська громада також грудні 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 58,96 млн грн. Обидва передбачають реконструкцію приміщень у селі Оринин Хмельницької області для надання медичних і соціальних послуг.

• 22,54 мільйона гривень — реконструкція колишнього рентген-відділення площею 171,7 м² для потреб Мирноградської центральної міської лікарні. Тут планують облаштувати кабінети реабілітації та амбулаторної допомоги. Заклад розрахований на надання реабілітаційних послуг 50 людям на місяць.
• 36,42 мільйона гривень — реконструкція приміщень колишньої поліклініки для створення простору підтриманого проживання людей старшого віку та людей з інвалідністю. Передбачається надання допомоги в побуті, адаптації та підтримці самостійного життя.

Обидва проєкти датовані 2025 роком, мають бал зрілості 86 та перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації кожного — 38 місяців.

Новогродівка

Новогродівська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення цифрового архіву вартістю 1,65 млн грн. Проєкт передбачає поетапне оцифрування архівних документів громади. Частину робіт виконуватиме спеціалізована організація, решту, це працівники міської ради з використанням придбаного обладнання та програмного забезпечення.

Запланована тривалість реалізації — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Олександрівка

Олександрівська громада у серпні–вересні 2026 року внесла до системи DREAM 12 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 828 млн грн. Вони передбачають будівництво підземних закладів освіти, модернізацію комунальної інфраструктури, реконструкцію соціальних і культурних об’єктів.

Найбільші проєкти:

• 202 мільйони гривень — будівництво підземної школи в Олександрівці.
• 165 мільйона гривень — модернізація відділення стаціонарного догляду Центру надання соціальних послуг, зокрема системи опалення та укриття.
• 101,5 мільйона гривень — будівництво підземного дитячого садка “Журавка”.
• 100,5 мільйона гривень — реконструкція будинку культури для створення інформаційно-просвітницького центру.
• 100 мільйона гривень — реконструкція каналізаційної мережі та встановлення модульних очисних споруд.
• 52,5 мільйона гривень — реконструкція будівлі для створення сучасного ЦНАПу.
• 27,5 мільйона гривень — утеплення та капітальний ремонт мистецької школи.
• 25 мільйона гривень — встановлення станції знезалізнення питної води.
• По 20,5 мільйона гривень — реконструкція стадіону та будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.

Інші проєкти стосуються модернізації теплопостачання та автоматизації обліку води. Всі 12 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Покровськ

Покровська громада внесла до системи DREAM чотири інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 1,16 мільярда гривень. Вони передбачають будівництво житла для переселенців, ремонт комунальних квартир, створення будинку підтриманого проживання для літніх людей та модернізацію дистанційної освіти.

Три проєкти, внесені у 2026 році, загальною вартістю 1,13 мільярда гривень.

• 1,1 мільярда гривень — будівництво житлового комплексу “Покровський квартал” у Кам’янському Дніпропетровської області. Проєкт передбачає зведення багатоповерхових житлових будинків.
• 24,41 мільйона гривень — капітальний ремонт 37 комунальних квартир у Дніпрі для тимчасового проживання переселенців із Покровської громади, які втратили житло через війну.
• 2,11 мільйона гривень — закупівля комп’ютерного обладнання та ліцензійних електронних ресурсів для дистанційного навчання учнів релокованого ліцею №2 Покровської міської ради.

Окремо — проєкт, внесений ще у жовтні 2025 року 38,91 мільйона гривень — реконструкція комплексу нежитлових будівель у селі Липча для створення будинку підтриманого проживання літніх людей “Затишна оселя”.

Усі чотири проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначені суми є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.

Сартана

Сартанська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб у селищі Степанецьке Черкаської області. Проєкт передбачає реконструкцію колишнього дитячого садка “Теремок” площею 411,89 м² із переобладнанням приміщень під соціальне орендне житло для переселенців.

Планова вартість проєкту — 25,2 мільйона гривень, тривалість реалізації — 24 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.

Святогірськ

Святогірська громада у вересні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення мобільного ЦНАПу вартістю 100 тисяс гривень. Проєкт передбачає придбання мобільного комплекту обладнання для організації виїзного обслуговування мешканців громади. Це має зробити адміністративні послуги доступнішими для людей, які не можуть особисто відвідати стаціонарний ЦНАП.

Запланована тривалість реалізації — 5 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначена сума є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.

Селидове

Селидівська громада ще у вересні–листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 259 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати в селищі Миколаївка Одеської області.

• 219,26 мільйона гривень — розвиток закладів стаціонарного догляду для літніх людей та людей з інвалідністю. Передбачені реконструкція та ремонт будівель, оновлення їдальні, облаштування території, спортивних майданчиків і майстерень, закупівля меблів та обладнання.
• 39,78 мільйона гривень — реконструкція колишнього гуртожитку під багатоквартирний будинок для тимчасового проживання переселенців. Планують облаштувати окремі квартири для сімей, модернізувати інженерні мережі та забезпечити доступність приміщень.

Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 27 та 15 місяців відповідно.

Слов’янськ

Слов’янська громада внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 52,7 мільйона гривень. Обидва передбачають модернізацію інфраструктури безпосередньо у Слов’янську.

• 44,09 мільйона гривень — реконструкція аварійної ділянки каналізаційного колектора завдовжки 952,2 метра в центральній частині міста. Проєкт має запобігти витокам стічних вод і покращити роботу системи водовідведення.
• 8,61 мільйона гривень — капітальний ремонт укриття у школі №16 на вулиці Березневій. Захисна споруда розрахована на 100 людей, також передбачено забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 18 та 14 місяців відповідно.

До теми:

Що відбувається з житловими проєктами для бахмутян у Гощі, Кропивницькому та Гостомелі у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!