Цивільних осіб, які проживають у Києві та хочуть опанувати тактичну медицину, навчитися стріляти або знати алгоритм дій в умовах радіаційного та хімічного забруднення, запрошують на навчання.
У столиці проведуть навчання для цивільного населення. Протягом одного чи п’яти днів у всіх охочих буде можливість пройти такі програми:
психологічна підготовка;
тактична підготовка;
дії в умовах радіаційного, хімічного забруднення;
вогнева підготовка, практичні стрільби в інтерактивному тирі;
інженерна підготовка, основи мінно-вибухової безпеки.
Навчання для цивільних осіб проводять інструктори Департаменту муніципальної безпеки, а також ті волонтери, які мають достатній рівень знань. Навчання планують робити у будні та вихідні дні.
Щоб записатися на уроки зареєструйтеся за посиланням. Зареєструвати можна як себе особисто, так і організовану групу, після формування групи з вами зв’яжуться та повідомлять про час і місце заняття.
Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.
Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Ключові новації майбутнього Реєстру
Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:
інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.
Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:
запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.
Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.
З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.
Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.
Звідки виїжджають люди та як шукають житло
За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.
“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.
З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.
“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.
Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями: “Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.
Хто евакуюється найчастіше
Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:
сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.
Головні проблеми: безпека, паливо та житло
Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.
“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.
Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.
Україна лише розвиває систему навчання професійних військових. Не останню роль у цьому процесі відіграють спеціальні навчальні центри. У них навчають цивільних можуть різним навичкам, які […]
Стати частиною українською армії — не обов’язково означає бути безпосередньо в окопі. Насправді в армії часто бракує кваліфікованих кадрів, як бухгалтерів, інструкторів, різного медичного персоналу, […]
