13 червня 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок щодо справи Артема Мирошниченка, якого жорстоко побили двоє неповнолітніх мешканців Бахмута. Артем помер у лікарні, так й не приходивши до тями. За даними судового реєстру обом чоловікам, які до смерті побили активіста, суд виніс вирок — це 8 та 9 років позбавлення волі, однак цей термін вже зменшився.

Справа Артема Мирошниченка

Постраждалий від побиття волонтер ГО “Бахмут Український” Артем Мирошниченко помер в лікарні, 5 грудня, 2019 року від зупинки серця у лікарні Лимана. Він так і не приходив до тями.

Артем впав в кому після того, як на нього напали і побили неповнолітні особи. Суд обрав підозрюваному в смерті Артема запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Громадськість намагалася домогтись більш справедливого покарання для кривдників. У лютому, 2024 року брат Артема повідомив, що зрушень у справі немає, а вбивці так й залишаються непокараними.

13 червня, 2024 року на судовому реєстрі опублікували вирок для двох осіб, які здійснили напад на активіста. За даними реєстру обоє кривдників отримали 8 та 9 років арешту. Однак, фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4 з половиною років від кожного терміну внаслідок їх перебування у виправній колонії з 2019.

Вирок суду

Судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області визнала уродженця міста Краматорська та студента першого курсу фізкультурного відділення КЗ “Бахмутський педагогічний коледж”, винним за ч.2 ст.121 КК України, та за ч.4 ст.187 КК України. Остаточне покарання, це позбавлення волі строком на 8 років.

Другого злочинця, а саме уродженця села Відродження Бахмутського району визнали винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України та призначили йому покарання, а саме позбавлення волі строком на 9 років.

До набрання вироком законної сили обох фігурантів справи залишатимуть під вартою у ДУ “Житомирська УВП № 8”.

Суд також скасував арешт майна на частину речових доказів, які належали двом фігурантам справи, частину доказів наказали знищити, телефон Артема суд наказав повернути близьким.

Читайте також:

• Справа про вбивство Артема Мирошниченка: підозрюваним продовжили тримання під вартою
• Як “утискали” російську мову у Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

• № 1/2 Харків – Ворохта;
• № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
• № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
• № 15/16 Харків – Ясіня;
• № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
• № 21/22 Львів – Харків;
• № 25/26 Одеса – Ясіня;
• № 29/30 Київ – Ужгород;
• № 37/38 Київ – Запоріжжя;
• № 41/42 Дніпро — Трускавець;
• № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
• № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
• № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
• № 95/96 Київ – Рахів;
• № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі
• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.

Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.

Коли народилася княгиня Ольга

Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).

За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою. 

Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка.  Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. 

Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян. 

Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

Чим прославилася княгиня Ольга

Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. 

Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. 

У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.

Читайте також:

• 
  Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ
• Як Божа Матір врятувала Бахмут від чуми: легенди Свято-Троїцького собору
• Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!