Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Медалі, паливо і ноутбук: що купували для Торецька в лютому

Валентина Твердохліб 18:00, 4 Березня 2026
торецьк
Будівля Торецької міської ради / фото Вікіпедія

У лютому 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 13 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на суму понад 414 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Торецька МВА: витрати у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Торецька МВА провела сім закупівель на загальну суму 310 038,20 гривень.

За 119 500 гривень придбали 500 медалей “За оборону Торецької громади” і стільки ж посвідчень до них. На сьогодні закупівля завершена, але договір очікує підписання.

За 100 741,20 гривень придбали 1 790 літрів дизельного палива. Договір на цю закупівлю теж очікує підписання.

48 000 гривень пішли на автоматизовану систему управління документами “ДОК ПРОФ 3”.

23 229 гривень витратили на послуги поштового зв’язку і перевезення великогабаритних відправлень.

За 10 000 гривень зробили поточний ремонт і обслуговування комп’ютерної та організаційної техніки: заправили 15 картриджів і провели поточний ремонт лазерних картриджів.

5 688 гривень пішли на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів i встановлення додаткового обладнання. Ще 2 880 гривень витратили на запчастини для обслуговування і ремонту транспорту: паливний фільтр і прокладку двигуна.

Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА: закупівлі у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА провело дві закупівлі на 27 365 гривень. Всі ці кошти витратили на обслуговування оргтехніки.

Управління освіти Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління освіти Торецької МВА провело одну закупівлю на 26 000 гривень. Їх витратили на послуги у сфері інформатизації.

Фінансове управління Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Фінансове управління Торецької МВА провело дві закупівлі на 16 375 гривень.

9 075 витратили на реєстрацію в системі програмного продукту АІС “Місцеві бюджети рівня міста, району “2006” та підтримку програми.

7 300 гривень витратили на цілодобовий доступу до мережі Інтернет протягом року.

Служба у справах дітей Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Служба у справах дітей Торецької МВА провела одну закупівлю на 35 000 гривень. За ці кошти придбали ноутбук Lenovo V15 G5 IRL Business Black.

Загалом закупівлі Торецької громади за лютий 2026 року склали 414 778,20 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

Валентина Твердохліб 17:00, 4 Березня 2026
чернівцях, впо
Житлова кімната для ВПО в Чернівецькій області / фото Чернівецька ОДА

В Україні реалізують експериментальний проєкт зі створення фонду муніципального (соціального) житла для подальшого надання його в оренду. Орендувати таке житло в подальшому зможуть ВПО, а його ціна буде нижча, ніж ринкова. У межах проєкту визначили вісім громад, які пройшли етап відбору.

В яких громадах може з’явитися муніципальне житло, повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Де може з’явитися муніципальне житло для оренди родинам ВПО

Вісім громад пройшли перший етап оцінки в межах експериментального проєкту зі створення муніципального (соціального) житла для оренди. Відібрано громади у п’яти областях України:

  • Львівська область (Львівська і Дрогобицька громади);
  • Житомирська область (Житомирська громада);
  • Полтавська область (Полтавська і Кременчуцька громади);
  • Миколаївська область (Миколаївська громада);
  • Київська область (Бучанська і Обухівська громади).

На першому етапі оцінювали наявність у громад земельної ділянки, відповідної соціальної інфраструктури, кількість ВПО, готовності до співфінансування та досвід реалізації інвестиційних проєктів.

Наступний крок — презентації концепцій забудови та фінансових моделей реалізації проєкту. Обрані громади мають показати конкретні плани: проєктні рішення, розташування, доступ до інфраструктури та спроможність реалізувати будівництво. Презентації відбудуться на початку березня, після чого комісія здійснить виїзди на місця і визначить кілька громад для пілотної реалізації.

Нагадаємо, що заявку на участь в експериментальному проєкті зі створення фонду муніципального житла подавала і Бахмутська громада. Соціальне житло пропонували побудувати в селищі Гоща Рівненської області.

Що передбачає проєкт створення муніципального житла

Проєкт передбачає будівництво житла, що залишатимуть у власності громад і здаватимуть в оренду за цінами, нижчими за ринкові. Таке житло зможуть орендувати ВПО, ветерани, родини загиблих захисників, вчителі, лікарі й працівники критичної інфраструктури.

Пілотну фазу проєкту фінансують за підтримки Європейського інвестиційного банку та Європейської комісії. На неї спрямовано 100 мільйонів євро — порівну кредитних і грантових коштів із загального пакета у 400 мільйонів євро.

Загалом очікується, що в межах проєкту житло зможуть отримати близько 2 тисяч родин.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

торецьк

Медалі, паливо і ноутбук: що купували для Торецька в лютому

У лютому 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 13 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг […]

чернівцях

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

В Україні реалізують експериментальний проєкт зі створення фонду муніципального (соціального) житла для подальшого надання його в оренду. Орендувати таке житло в подальшому зможуть ВПО, а […]

Від Бахмута до Массачусетсу: як 17-річний Богдан виграв навчання за $166 000 і здійснив свою “американську мрію” завдяки Ukraine Global Scholars

Для багатьох українських підлітків навчання у престижних школах та університетах Сполучених Штатів Америки здається чимось із розряду голлівудських фільмів. Вартість року навчання у таких закладах […]

16:05, 04.03.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

720 тисяч гривень за лютий: що купували для Часів Яра у лютому

У лютому 2026 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели чергову низку закупівель через систему Prozorro. Серед головних статей витрат — дизельне […]

Важливо

Мільйон і вище: скільки за 2025 рік заробляли працівники Соледарської МВА та міськради

У 2025 році у штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали шестеро людей. А в апараті Соледарської міської ради та її виконавчих органах — 53 працівників. Редакція […]