Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки заробляли посадовці Соледарської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року

Валентина Твердохліб 14:30, 30 Липня 2026
убд, зарплати
Соледар / фото з Вікіпедії

Станом на липень 2026 року в штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали п’ятеро людей. А в Соледарській міській раді — 51 працівник. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Соледарської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Соледарська МВА: зарплати в першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Соледарська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників складає 13 штатних одиниць. Фактично у складі МВА працюють п’ятеро людей.

У даних, наданих від Соледарської МВА, немає даних щодо зарплат щомісяця. Нам надали лише загальні суми, отримані кожним працівником, за шість місяців. Тому вказати найвищу і найнижчу оплати праці неможливо. Далі вказуємо середній рівень місячної зарплати кожного посадовця.

  • Сергій Гошко, начальник Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримав 958 783,38 гривень. На місць у середньому 159 792 гривні;
  • Світлана Лощакова, заступниця начальника Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 726 601,45 гривень. На місяць у середньому 121 100 гривень; 
  • Оксана Бабіч, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності – головна бухгалтерка Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 455 679,44 гривень. На місяць у середньому 75 946 гривень;
  • Олександра Ляднова, начальниця юридичного відділу Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 417 393,52 гривень. На місяць у середньому 69 565 гривень; 
  • Юлія Фоміченко, головна спеціалістка Соледарської МВА, за перше півріччя 2026 року отримала 245 879,13 гривень. На місяць у середньому 40 979 гривень.

Також в МВА прозвітували про зарплату Андрія Рябухи, який був звільнений з посади першого заступника начальника Соледарської МВА. Він отримав 261 494,12 гривень, але за скільки місяців роботи ці виплати, не уточнюється.

Соледарська міська рада: яку зарплату отримували працівники у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит Соледарська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Соледарської міськради складає 43 одиниці, а штатна чисельність виконавчих органів Соледарської міськради — 63 штатні одиниці. Фактично у міській раді працюють 51 людина.

Найвищу зарплату за півріччя — 566 374,27 гривень — отримала заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики Світлана Редченко. Найнижчу зарплату — 45 246,46 гривень — отримав Сергій Борщ, слюсар-сантехнік Управління освіти.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Соледарської міськради отримали такі зарплати:

  • Світлана Редченко, заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики — 566 374,27 гривень. На місяць у середньому 94 395 гривень;
  • Гелена Гребеник, секретарка Соледарської міськради — 100 971,04 гривень. На місяць у середньому 16 828 гривень;
  • Наталія Якушко, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради — 383 368,79 гривень. На місяць у середньому 63 894 гривні;
  • Ганна Галактіонова, керуюча справами виконкому — 99 833,65 гривень. На місяць у середньому 16 638 гривень;
  • Юрій Мороз, староста Васюківського старостинського округу — 417 619,80 гривень. На місяць у середньому 69 603 гривні;
  • Тетяна Черноусова, начальниця загального відділу — 335 794,16 гривень. На місяць у середньому 55 965 гривень;
  • Наталя Пулова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 207 972,68 гривень. На місяць у середньому 34 662 гривні;
  • Наталя Ряпосова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 219 035,37 гривень. На місяць у середньому 36 505 гривень; 
  • Марина Сташкевич, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу — 209 939,75 гривень. На місяць у середньому 34 989 гривень; 
  • Ганна Пилипенко, спеціалістка І категорії з кадрової роботи — 242 146,02 гривень. На місяць у середньому 40 357 гривень;
  • Ольга Єрмакова, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності — 327 231,38 гривень. На місяць у середньому 54 538 гривень; 
  • Світлана Стеценко, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності — 179 636,58 гривень. На місяць у середньому 29 939 гривень; 
  • Олена Гульбасова, начальниця відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій — 386 957,66 гривень. На місяць у середньому 64 492 гривні; 
  • Леся Хоружевська, провідна спеціалістка відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій — 243 573,96 гривень. На місяць у середньому 40 595 гривень; 
  • Марина Нікітіна, начальниця відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів — 349 917,45 гривень. На місяць у середньому 58 319 гривень; 
  • Людмила Толстих, спеціалістка І категорії відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів — 225 718,71 гривень. На місяць у середньому 37 619 гривень; 
  • Оксана Чуйко, начальниця відділу з управління комунальною власністю — 312 381,80 гривень. На місяць у середньому 52 063 гривні; 
  • Маргарита Кучерявенко, спеціалістка І категорії відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб — 189 276,66 гривень. На місяць у середньому 31 546 гривень; 
  • Любов Кучеренко, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг — 227 743,26 гривень. На місяць у середньому 37 957 гривень; 
  • Олена Рубан, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг — 188 140,48 гривень. На місяць у середньому 31 356 гривень; 
  • Олена Полякова, начальниця відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи — 284 256,07 гривень. На місяць у середньому 47 376 гривень; 
  • Олексій Іванов, начальник відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення — 288 707,08 гривень. На місяць у середньому 48 117 гривень; 
  • Людмила Борисенко, спеціалістка І категорії з питань внутрішньої політики відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення — 144 817,35 гривень. На місяць у середньому 24 136 гривень; 
  • Людмила Борщ, начальниця служби у справах дітей — 299 107,44 гривень. На місяць у середньому 49 851 гривня;
  • Андрій Замазій, головний спеціаліст архівної справи — 249 081,24 гривень. На місяць у середньому 41 513 гривень;
  • Тетяна Теплюк, начальниця відділу культури — 275 393,83 гривень. На місяць у середньому 45 898 гривень; 
  • Ірина Важинська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу культури — 187 514,39 гривень. На місяць у середньому 31 252 гривні; 
  • Сергій Гончаров, начальник Управління житлово-комунального господарства — 292 777,60 гривень. На місяць у середньому 48 796 гривень; 
  • Олександр Томачинський, головний спеціаліст Управління житлово-комунального господарства — 88 815,69 гривень. На місяць у середньому 14 802 гривні; 
  • Юлія Павленко, бухгалтерка I категорії Управління житлово-комунального господарства — 207 471,15 гривень. На місяць у середньому 34 578 гривень; 
  • Алла Вишедська, начальниця Фінансового управління — 401 839,56 гривень. На місяць у середньому 66 973 гривні;
  • Катерина Огуєва, начальниця відділу обліку і звітності – головна бухгалтерка Фінансового управління — 311 597,24 гривень. На місяць у середньому 51 932 гривні;
  • Світлана Савенко, спеціалістка І категорії відділу обліку і звітності Фінансового управління — 182 587,68 гривень. На місяць у середньому 30 431 гривня;
  • Антон Ляднов, начальник Управління освіти — 508 306,94 гривень. На місяць у середньому 84 717 гривень;
  • Наталя Гузенко, заступниця начальника Управління освіти — 311 992,25 гривень. На місяць у середньому 51 998 гривень;
  • Любов Поливода, головна спеціалістка Управління освіти — 188 283,77 гривень. На місяць у середньому 31 380 гривень;
  • Катерина Шокола, головна спеціалістка Управління освіти — 176 996,10 гривень. На місяць у середньому 29 499 гривень;
  • Марина Самойленко, спеціалістка І категорії Управління освіти — 269 740,50 гривень. На місяць у середньому 44 956 гривень; 
  • Любов Нех, головна бухгалтерка Управління освіти — 196 511,57 гривень. На місяць у середньому 32 751 гривня;
  • Ольга Костюк, бухгалтерка-рахівниця Управління освіти — 203 209,14 гривень. На місяць у середньому 33 868 гривень;
  • Ганна Кононенко, бухгалтерка-матеріалістка Управління освіти — 134 006,68 гривень. На місяць у середньому 22 334 гривні;
  • Наталя Пилипенко, бухгалтерка Управління освіти — 79 174,79 гривень. На місяць у середньому 13 195 гривень;
  • Василь Масюженко, інженер Управління освіти — 103 598,69 гривень. На місяць у середньому 17 266 гривень;
  • Дмитро Снігаренко, інженер-будівельник Управління освіти — 259 956,93 гривень. На місяць у середньому 43 326 гривень;
  • Сергій Борщ, слюсар-сантехнік Управління освіти — 45 246,46 гривень. На місяць у середньому 7 541 гривня;
  • Анастасія Катасонова, начальниця Управління соціального захисту — 376 987,28 гривень. На місяць у середньому 62 831 гривня;
  • Тетяна Мухіна, начальниця відділу з прийому та обробки документів Управління соціального захисту — 346 603,08 гривень. На місяць у середньому 57 767 гривень;
  • Наталя Курінна, спеціалістка Управління соціального захисту — 185 121,41 гривень. На місяць у середньому 30 853 гривні;
  • Ганна Буджина, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту — 241 446,77 гривень. На місяць у середньому 40 241 гривня;
  • Людміла Невідомська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту — 175 957,47 гривень. На місяць у середньому 29 326 гривень;
  • Наталія Профатілова, головна спеціалістка Управління соціального захисту — 211 588,66 гривень. На місяць у середньому 35 264 гривні.

Також МВА звітує про зарплати колишніх працівників, які працювали у міськраді. Це:

  • Олександр Первенко, який був головним спеціалістом Управління житлово-комунального господарства. Він отримав 57 931,55 гривень; 
  • Альона Гризоглазова, яка працювала адміністраторкою групи з ЦГО Управління освіти. Вона отримала 77 924,27 гривень.

За даними Соледарської МВА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями, надбавкою за вислугу років, доплатами, матеріальною допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, відпускних та виплат при звільненні.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Також ми публікували дані щодо зарплат працівників Сіверської МВА та міськради і посадовців Бахмутської РДА. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати інформацію про зарплати своїх працівників.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни звернулися до Реви із заявою про компенсації за майно: що пропонують

Семаковська Тетяна 13:30, 30 Липня 2026

Ініціативна група бахмутян передала міській владі заяву із закликом активніше відстоювати право переселенців на компенсацію за знищене майно. Документ містить пропозиції щодо звернень до державних органів, а також вимогу регулярно інформувати громаду про роботу над цим питанням.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомила Інеса Мішенина, бахмутянка та за сумісництвом авторка звернення.

Бахмутяни провели зустріч з міською радою щодо виплат за знищене майно

Інеса Мішеніна, яка входить в ініціативну групу, звернулася до Олексія Реви, начальника Бахмутської МВА, із офіційною заявою, підписаною 29 липня 2026 року. У заяві жителі Бахмута просять відкрито інформувати громаду про можливості захисту майнових прав, законодавчі зміни, державні програми та кроки адміністрації для підтримки мешканців.

Згідно з наданим редакції документом, бахмутяни просять місцеву владу звернутися до державних органів:

  • Міністерства розвитку громад та територій України;
  • Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
  • Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових і немайнових прав ВПО;
  • Державного космічного агентства України щодо використання аерокосмічних матеріалів для підтвердження факту руйнування житла, коли інші докази отримати неможливо.
Звернення / фото Інеси Мішеніної

За словами Інеси Мішеніної, зустріч відбулася 29 липня з Олександром Марченко, в.о. начальника Бахмутської
міської військової адміністрації. Загалом бахмутянка оцінила її, як результативну.

Зустріч була дуже плодовита. Ми прийшли з заявою, а нам відповіли на все: куди звернутися, що стосується виплат за знищене майно, сертифікати.” — розповіла Інеса Мішеніна.

Подальший розгляд пропозицій наразі призупинився через законодавчі обмеження на державному рівні та реорганізацію Кабінету Міністрів: профільне Міністерство розвитку громад та територій України наразі розділяють, тому поки невідомо, хто саме опікуватиметься цим напрямком. Ініціативна група планує відновити подання заяв та рекомендацій одразу після призначення нових міністрів і розподілу урядового функціоналу.

Зараз ми опираємося в закони, які не може вирішувати наша Бахмутська міська рада. Це закони на рівні президента та Кабміну. Тому чекаємо. І далі будемо подавати заявки на нові міністерства” — додає бахмутянка.

Учасниця зустрічі також наголосила на необхідності ретельної підготовки документів. Інеса Мішеніна зазначила, що помилки у заявах можуть стати причиною відхилення законопроєктів або звернень, як це відбувалося з ініціативами інших переселенців.

Редакція опублікує відповідь на звернення бахмутян, після її оприлюдненням Бахмутською МВА.

Що передувало

Нагадаємо, що 9 липня 2026 року Інеса Мішеніна опублікувала звернення до бахмутян із закликом об’єднатися для нагадування владі про проблеми з житлом.

Ініціативна група вирішила розпочати процес із консультацій з місцевою адміністрацією, щоб не нашкодити мешканцям та отримати фахові поради щодо складання звернень до президента. Основною метою ініціативи є отримання компенсацій та розблокування державних житлових програм. Для випадків, якщо місцева влада відмовилася б від зустрічі, ініціативна група розробила альтернативний план дій — шукати контакти та звертатися безпосередньо до приймалень депутатів Верховної Ради.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

убд

Скільки заробляли посадовці Соледарської МВА та міськради у першому півріччі 2026 року

Станом на липень 2026 року в штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали п’ятеро людей. А в Соледарській міській раді — 51 працівник. Редакція Бахмут IN.UA […]

Важливо

Бахмутяни звернулися до Реви із заявою про компенсації за майно: що пропонують

Ініціативна група бахмутян передала міській владі заяву із закликом активніше відстоювати право переселенців на компенсацію за знищене майно. Документ містить пропозиції щодо звернень до державних […]

Вступ до коледжів 2026: як відстежити графік зарахування та рейтингову систему

В Україні розпочався етап оприлюднення рейтингових списків для вступників до фахових коледжів. Детальніше про те, як відстежувати свій статус та підтвердити вибір місця навчання, щоб […]

12:05, 30.07.2026 Скопіч Дмитро
бахмута
Важливо

Туризм та відбудова заводів: окупаційна влада анонсувала плани відновлення Бахмута

Росіяни звітують про плани комплексного відновлення Бахмута. Їх обговорюють у межах розробки генерального плану міста. За словами окупантів, у Бахмуті планують відновлювати промисловість, будувати заводи, […]

наступ

Майже 100 атак за добу: на яких ділянках фронту Донеччини росіяни атакують найбільше

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на […]