Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мільйонна зарплата і нерухомість у Краматорську: що задекларував заступник голови Бахмутської РДА Роман Большаков за 2025 рік

Валентина Твердохліб 12:05, 31 Березня 2026
роман большаков
Роман Большаков / фото Бахмутська РДА

Нерухомість у Краматорську, майже 2 мільйони гривень річної зарплати та валютні заощадження в готівці — такий вигляд має декларація Романа Большакова, першого заступника голови Бахмутської РДА.

Редакція аналізувала, що декларував Роман Большаков за 2025 рік.

Роман Большаков, декларація за 2025 рік

Роман Большаков — перший заступник голови Бахмутської РДА. Згідно з декларацією, він володіє чотирма об’єктами нерухомості у Краматорську. Серед них:

  • будинок площею 436,1 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 329 028 гривень;
  • земельна ділянка площею 658 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 26 254 гривень;
  • земельна ділянка площею 1000 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 39 900 гривень;
  • нежитлове приміщення магазину площею 686 м² (дата набуття — 27.12.2010). Вартість на дату набуття — 22 300 гривень.

Транспортних засобів та цінного майна посадовець не декларує.

Доходи Романа Большакова

Заробітна плата Романа Большакова за 2025 рік склала 1 959 195 гривень, що на місяць у середньому 163,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

  • 123 699 гривень — дивіденди від ТОВ “НАК”;
  • 1000 гривень — виплати в межах програми “Національний кешбек”.

Також Роман Большаков декларує доходи своєї дружини Ірини. За 2025 рік вона отримала 15 584 гривень зарплати в ТОВ “А ДЕЛІС” та 210 189 гривень зарплати в Службі у справах дітей Бахмутської РДА. Окрім цього, дружина Романа Большакова у 2025 році отримала 3000 гривень за програмою “Національний кешбек”.

Також перший заступник голови Бахмутської РДА задекларував грошові активи. Це 44 700 доларів, 27 000 євро і 200 000 гривень готівкою. Дружина посадовця має 7 500 євро та 20 000 гривень готівкою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський міськрайонний суд після обстрілів: який вигляд має будівля у 2026 році

Валентина Твердохліб 10:40, 31 Березня 2026
суд
Бахмутський міськрайонний суд у 2026 році / фото росджерела

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них потрапила будівля Бахмутського міськрайонного суду. Кадри зроблені у 2026 році.

Редакція публікує відео.

Який вигляд має Бахмутський міськрайонний суд у 2026 році

Російські окупанти показали, який вигляд має будівля Бахмутського міськрайонного суду, що на вулиці Миру. Кадри актуальні, зроблені у 2026 році. Зйомку окупанти вели, ймовірно, зі свого транспорту, кадри зняті в русі.

На відео видно, що будівля значно пошкоджена. Фасад посічений уламками, а приміщення на верхніх поверхах зруйновані прямими потрапляннями снарядів. Подекуди видно обвали конструкцій. Руйнування також мають будівлі, розташовані поруч.

Який вигляд мав Бахмутський міськрайонний суд до війни

Станом на початок повномасштабної війни в Бахмутському міськрайонному суді працювали 96 людей. За час свого існування суд змінював свої назви: до 2004 року існували Артемівський міський суд та Артемівський районний суд. Указом Президента України від 15 березня 2004 року Артемівський міський суд та Артемівський районний суд були ліквідовані та утворений один Артемівський міськрайонний суд.

26 лютого 2025 року Верховна Рада України схвалила закон № 4273-IX, який передбачив перейменування низки судів, в тому числі й Артемівського. Відтоді міськрайонний суд став Бахмутським.

Бахмутський міськрайонний суд до війни / фото сайт суду

У жовтні 2022 року Бахмутський міськрайонний суд припинив свою роботу. З 21 жовтня 2022 року територіальну підсудність судових справ Бахмутського суду змінили на Дружківський міський суд Донецької області, до якого були відряджені бахмутські судді. Зараз підсудність змінено на Покровський районний суд Кривого Рогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

роман большаков
Важливо

Мільйонна зарплата і нерухомість у Краматорську: що задекларував заступник голови Бахмутської РДА Роман Большаков за 2025 рік

Нерухомість у Краматорську, майже 2 мільйони гривень річної зарплати та валютні заощадження в готівці — такий вигляд має декларація Романа Большакова, першого заступника голови Бахмутської […]

суд

Бахмутський міськрайонний суд після обстрілів: який вигляд має будівля у 2026 році

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них потрапила будівля Бахмутського міськрайонного суду. Кадри зроблені у 2026 році. Редакція публікує відео. Який […]

бахмутському районі

Росіяни окупували два села в Бахмутському районі: оновлені дані з фронту

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 30 березня, вони окупували два села в Бахмутському районі. Також росіяни мають просування на Слов’янському і Краматорському напрямках […]

Росіяни втратили кілька позицій в Гришиному: 7 ДШВ

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та […]

Скільки ФОПів з Донеччини потрапили під санкції РНБО

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є […]