Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

Валентина Твердохліб 17:25, 8 Липня 2026
Евакуація дітей на Донеччині / фото відділ комунікації поліції Донецької області

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 270 дітей, троє з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у трьох громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, та чи були випадки примусового вилучення дітей з родин, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на липень 2026 року

Станом на 8 липня в Донецькій області залишаються проживати 7 147 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в місті Миколаївка. Загалом у п’яти населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 270 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Миколаївська громада, місто Миколаївка — 3 дітей (2 сім’ї);
  • Краматорська громада — 91 дитина (86 сімей);
  • Слов’янська громада, окремі райони міста Слов’янськ — 176 дітей (142 сім’ї).

Протягом останнього тижня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 67 дітей. Найбільше з них — 42 дітей — зі Слов’янська.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чоловік з Покровська отримав 4 роки ув’язнення за підпал автомобіля поліції

Валентина Твердохліб 16:15, 8 Липня 2026
підпал
Затриманий за підпал поліцейського авто / фото Донецька обласна прокуратура

Суд виніс вирок жителю Покровського району, який спалив поліцейський автомобіль. Сталося це у Краматорську, куди евакуювався чоловік. Підпал він зробив на замовлення, але обіцяні кошти так і не отримав. За скоєне палію присудили 4 роки позбавлення волі.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Вирок за підпал поліцейського авто

Суд виніс вирок 23-річному жителю Покровського району, який на замовлення спалив поліцейську автівку в Краматорську. Пропозицію заробити на підпалі авто чоловік отримав від адміністратора одного з Telegram-каналів. За це йому обіцяли 50 000 гривень.

Уночі чоловік підпалив автомобіль Renault Duster із символікою Нацполіції, який був припаркований біля багатоповерхівки. Процес займання він відзняв на камеру та виклав у Telegram-канал. Внаслідок пожежі автомобіль вигорів вщент.

підпал
Спалене службове авто / фото Донецька обласна прокуратура

Обіцяну винагороду палій так і не отримав. Того ж дня він виїхав до Одеси та намагався сховатися за місцем тимчасового проживання свого батька. Там його і затримали правоохоронці.

За умисне знищення чужого майна шляхом підпалу чоловік отримав 4 роки позбавлення волі. Також він має відшкодувати 525 017 гривень збитків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

дітей

У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, […]

підпал

Чоловік з Покровська отримав 4 роки ув’язнення за підпал автомобіля поліції

Суд виніс вирок жителю Покровського району, який спалив поліцейський автомобіль. Сталося це у Краматорську, куди евакуювався чоловік. Підпал він зробив на замовлення, але обіцяні кошти […]

ольга макєєва
Важливо

Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву

У Москві працює так зване “представництво донецької народної республіки”. Його очолює Ольга Макєєва, яка з травня 2022 року є посолкою “днр” у росії. До окупації […]

Важливо

Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

У 2021 році (до повномасштабки) Бахмут майже самостійно заробляв гроші: 611 млн грн або майже 59% доходів бюджету забезпечували місцеві податки. Через чотири роки ситуація […]

Реклама

Як зрозуміти, що крокси оригінальні: повний гайд для покупця

Сьогодні на ринку взуття бренд Crocs займає лідируючу позицію у сегменті комфортного повсякденного взуття. Популярність сабо з полімерного матеріалу призвела до появи величезної кількості реплік […]

13:00, 08.07.2026 Pulse Promo