Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Валентина Твердохліб 14:00, 23 Липня 2026
дрони
Росіяни втратили установку “Бук” / скриншот

Бійці підрозділу “Фенікс” атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 23 липня під ударом українських захисників була дороговартісна установка “Бук-М3”.

Про це повідомили бійці підрозділу “Фенікс”.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці підрозділу “Фенікс” завдали удару по російських окупантах на Донеччині. У ніч на 23 липня захисники атакували зенітно-ракетну установку “Бук-М3”.

Для росіян цей удар став несподіванкою. Окупанти, не ховаючись, перекидали техніку ближче до фронту. Завдяки вчасному виявленню і ураженню цей “Бук” тепер не несе загрози.

Одним дроном українські захисники завдали противнику втрат у близько 50 мільйонів доларів. Чи мав ворог втрати живої сили, не уточнюється.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині

Семаковська Тетяна 13:00, 23 Липня 2026
Богдан Зуяков / фото з Facebook

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його околицях збільшились темпи евакуації, а в Дружківка перетворилася на “Костянтинівку, періоду листопада минулого року”.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація з Краматорська, Слов’янська та ситуація у Миколаївці

За словами Богдана Зуякова, жителі околиць Краматорська, розташованих у бік фронту, почали активно залишати власні домівки. Йдеться про населені пункти Біленьке, Красногірка, Красноторка та Малотаранівка. Відстань до лінії бойового зіткнення там становить близько 10 кілометрів.

Постійно кожного дня обстріли, постійно машини палять. Це все загострилось прям кратно, стало всього більше летіти сюди“, — констатує Богдан Зуяков.

Проти цивільного населення застосовують FPV-дрони та авіабомби. Наразі волонтерські екіпажі мають змогу заїжджати у ці райони та забирати людей.

У Слов’янську обстановка відносно спокійніша, проте жителі околиць у напрямку Миколаївки також зазнають ударів з безпілотників та обстрілів. Сама Миколаївка перебуває під постійним вогнем ворога. Будь-яка евакуація транспортом звідти неможлива через зруйновану логістику. Цивільні змушені виходити з населеного пункту виключно пішки.

Дружківка як друга Костянтинівка

За словами Богдана Зуякова, основний пік евакуації з Дружківки завершився близько трьох тижнів тому. Зараз виїзд відбувається планомірно, але в значно гірших умовах.

Дружківка вже перетворилась на Костянтинівку листопада місяця минулого року. Це вже прям фронтове місто, яке повністю зруйновано внаслідок бойових дій. І з кожного кутка може вилетіти дрон“, — зазначає волонтер.

Екіпажі продовжують заїжджати до Дружківки, однак, як вказує Богдан Зуяков, цей період є останньою фазою можливої евакуації, після якої заїжджати в місто стане неможливо. Наразі пересування містом ускладнюється не лише загрозою ударів з безпілотників, а й засипаними уламками дорогами, що вимагає постійного пошуку нових маршрутів.

Напрямки виїзду та категорії евакуйованих

Люди переважно обирають короткі дистанції для переїзду, прагнучи залишатися ближче до рідного краю. Частина евакуйованих з Краматорська переміщується до сусідніх сіл, наприклад, Олександрівки, або вирушає до Дніпропетровської області. Основною категорією осіб, які зараз погоджуються на виїзд, є літні та маломобільні громадяни.

Знищені заправки та дефіцит пального

Головними викликами для волонтерських місій стали FPV-дрони та знищення інфраструктури. Російська армія цілеспрямовано завдає ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках через ризик ураження.

Дефіцит та руйнування інфраструктури суттєво вплинули на вартість пального. Ціна за літр дизеля у Донецькій області сягає 90 гривень, тоді як у місті Дніпро вона становить 75 гривень. Волонтерські екіпажі витрачають близько тонни пального на місяць, що призводить до значних перевитрат. Робота таких невеликих груп фінансується виключно завдяки фінансовій підтримці глядачів та благодійників.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

дрони

Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бійці підрозділу “Фенікс” атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 23 липня під ударом українських захисників була дороговартісна установка “Бук-М3”. Про це повідомили бійці підрозділу […]

Важливо

“Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його […]

Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста

Дружківка сьогодні перебуває в зоні бойових дій. Місто регулярно обстрілює противник. Через наближення лінії фронту Дружківка опинилася в зоні ураження ворожих дронів, окупанти також б’ють […]

ваучери

Новоприбулі ВПО в Харкові можуть отримати продуктові набори

Релігійна місія “Карітас-Спес-Харків” оголосила реєстрацію на отримання продуктових наборів. Допомогу можуть отримати новоприбулі ВПО та місцеві жителі, які постраждали внаслідок обстрілів. Про це повідомляє “Карітас-Спес-Харків”. […]

штурми

На Донеччині зросла інтенсивність російських штурмів: найбільше — на Покровському напрямку

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]