У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?
• Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України підтримала новий склад Кабінету Міністрів. Цьому рішенню передувало голосування за призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра. Кандидатуру підтримали 289 народних депутатів. Один парламентар проголосував проти, сім осіб утрималися, а 21 депутат не брав участі в голосуванні.

Детальніше про те, хто увійшов у склад нового Кабінету Міністрів — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада затвердила новий Кабмін

Верховна Рада затвердила такий перелік членів уряду:

• Денис Шмигаль — перший віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики;
• Тетяна Бережна — віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури;
• Всеволод Ченцов — віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
• Віталій Безгін — міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб;
• Матвій Бідний — міністр молоді та спорту;
• Андрій Бутенок — міністр освіти і науки;
• Іван Вигівський — міністр внутрішніх справ;
• Тарас Висоцький — міністр аграрної політики та продовольства;
• Микола Калашник — міністр відновлення, інфраструктури та транспорту;
• Віталій Кім — міністр у справах ветеранів;
• Олександр Кравченко — міністр економіки та екології;
• Віктор Ляшко — міністр охорони здоров’я;
• Сергій Марченко — міністр фінансів;
• Денис Маслов — міністр юстиції;
• Денис Улютін — міністр соціальної політики, сім’ї та єдності;
• Оксана Ферчук — міністерка цифрової трансформації.

Посади міністра оборони та міністра закордонних справ наразі залишаються вакантними. Згідно з Конституцією України, кандидатури керівників цих двох відомств Президент подає до Верховної Ради окремо.

Офіційно кандидатуру нового міністра оборони парламент не розглядав. Згідно з попереднім планом, оборонне відомство мав очолити колишній керівник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. За інформацією Ярослава Железняка із посиланням на власні джерела повідомив, що кандидат відмовився від пропозиції очолити Міністерство оборони. Через ці обставини у фракції “Слуга народу” призначили додаткові консультації. Офіційного підтвердження інформації про відмову від самого Ігоря Клименка немає.

Варто зазначити, що наступне засідання Верховної Ради відбудеться 18 серпня 2026 року.

Головні завдання уряду

Під час виступу в парламенті Сергій Корецький визначив новостворений орган як “уряд оборони та європейської інтеграції”. До ключових пріоритетів роботи віднесено:

• забезпечення української армії всім необхідним;
• розвиток власного виробництва озброєння;
• прискорення вступу України до ЄС;
• підтримку економіки та українського бізнесу;
• підготовку країни до зими;
• підвищення ефективності державного управління;
• залучення інвестицій для післявоєнного відновлення.

Читайте також:

Михайло Федоров залишає посаду міністра оборони: що він встиг зробити та чому його відставка стала однією з найобговорюваніших

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів ухвалив рішення про обов’язкове переміщення дітей у примусовий спосіб із визначених населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Загалом евакуації підлягають 74 дитини, життя яких перебуває під загрозою через постійні обстріли.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА.

Примусова евакуація на території Донецької області

Голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін затвердив наказ № 6/39-26 від 13 липня 2026 року, який регламентує процес примусової евакуації з населених пунктів Новодонецької громади на Донеччині. Документ передбачає переміщення 74 дітей, які виховуються у 51 родині. Згідно з правилами, неповнолітні повинні виїхати виключно разом із батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками.

Вадим Філашкін зазначає, що для сімей уже підготовлені місця тимчасового проживання у тилових регіонах України. Евакуйованих жителів Новодонецької громади прийматимуть у Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Кіровоградській областях. Додаткову логістичну та організаційну підтримку в процесі переселення надає благодійний фонд “Спасемо Україну”.

Процес евакуації є повністю безоплатним. Під час переїзду безпеку та супровід людей забезпечують співробітники поліції, рятувальні служби, парамедики та волонтерські групи. На маршрутах функціонують транзитні центри, де переселенцям надають необхідну медичну, психологічну та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

“Найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська”: волонтер Богдан Зуяков щодо виїзду людей з Донецької області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!