Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини

Семаковська Тетяна 18:00, 2 Квітня 2026
Підозрювані в справі / фото Офісу Генпрокурора України

До суду скеровано справу проти трьох працівників окупаційної “Виправної колонії №4” на Донеччині. Їх звинувачують у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними заручниками протягом 2022–2024 років.

Про це повідомили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора України.

Деталі справи

За інформацією Офісу Генерального прокурора України, перед судом постануть інспектор та двоє молодших інспекторів відділу нагляду та безпеки “Калінінської виправної колонії” (зареєстрованої окупантами як “Федеральна казенна установа Виправна колонія №4 ГУФСВП по ДНР”).

Слідство встановило, що після початку повномасштабного вторгнення фігуранти систематично піддавали ув’язнених тортурам. Полонених регулярно били гумовими кийками типу “ПР-73”, ногами, руками та різними підручними предметами. У прокуратурі наголошують, що фізичне насильство мало системний характер і використовувалося цілеспрямовано для залякування та приниження українців.

Дії всіх трьох наглядачів кваліфіковано за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). За скоєні злочини їм загрожує позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

Розглядом цієї справи займатиметься Печерський районний суд міста Києва.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“МиДонеччина”: для ВПО з Донецької області створили інформаційний чат-бот

Семаковська Тетяна 17:00, 2 Квітня 2026
Чат-бот “МиДонеччина” / скриншот

Донецька обласна військова адміністрація запустила новий онлайн-сервісу для внутрішньо переміщених осіб під назвою “МиДонеччина”. Це чат-бот, який містить інформацію для ВПО щодо гуманітарних хабів nf допомоги.

Про це повідомили представники Донецької ОВА.

Чат-бот “МиДонеччина”

Новостворений сервіс об’єднує в собі весь масив найнеобхіднішої для переселенців інформації, забезпечуючи цілодобовий доступ до актуальних даних, зокрема, він містить:

  • перелік та геолокацію гуманітарних хабів/центрів підтримки ВПО;
  • перелік місць тимчасового проживання та центрів життєстійкості;
  • перелік побутових центрів;
  • перелік телефонів “гарячих ліній” для ВПО;
  • інформацію про отримання/відновлення довідки ВПО;
  • інформацію про інші юридичні питання для ВПО, контакти волонтерських і гуманітарних організацій, інші корисні інформаційні ресурси.

Зазначається, що чат-бот працює повністю в автоматичному режимі та постійно оновлюється актуальною інформацією.

Чат-бот є зручним інформаційним сервісом, який дозволяє оперативно отримати базову консультацію, зокрема в умовах обмеженого доступу до зв’язку або в позаробочий час, та слугує додатковим каналом інформування громадян“, — вказують представники Донецької ОВА.

Скористатися чат-ботом “МиДонеччина” можна у Telegram за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини

До суду скеровано справу проти трьох працівників окупаційної “Виправної колонії №4” на Донеччині. Їх звинувачують у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними заручниками протягом […]

“МиДонеччина”: для ВПО з Донецької області створили інформаційний чат-бот

Донецька обласна військова адміністрація запустила новий онлайн-сервісу для внутрішньо переміщених осіб під назвою “МиДонеччина”. Це чат-бот, який містить інформацію для ВПО щодо гуманітарних хабів nf […]

Важливо

“Пояснювала іноземцям, що моє місто повністю знищене”: досвід бахмутянки на навчанні в Естонії за програмою Еразмус+

Програма міжнародного обміну студентами Erasmus+ — це не лише можливість здобути європейську освіту, а й шанс стати справжнім амбасадором своєї країни за кордоном. Студентка з […]

офіси, виплати

На Дніпропетровщині розпочали прийом заявок на виплати від БФ “Право на захист”: як податися

На Дніпропетровщині стартувала реєстрація на отримання грошової допомоги від благодійного фонду “Право на захист”. Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на людину, виплати тривають […]

заступники
Важливо

Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА

Заступники голови Донецької ОДА — Ігор Бойко, Олександр Шевченко і Юрій Ключка — оприлюднили свої декларації. Ми проаналізували доходи, нерухомість та інші активи трьох посадовців […]