Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

Валентина Твердохліб 15:50, 26 Червня 2026
донеччини
Представники Донеччини на URC 2026 / фото Донецька ОВА

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на цей час проєктів, які представляють громади, присвячені будівництву соціального житла.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Конференція з відновлення України у Гданську: хто представляє Донеччину

25-26 червня у Гданську триває Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Тут зібралася міжнародні партнери України, представники українських регіонів та експерти з відновлення.

За даними ОВА, Донеччину на заході представили п’ять громад:

  • Бахмутська;
  • Краматорська;
  • Селидівська;
  • Покровська;
  • Маріупольська.

Цьогоріч URC 2026 охоплює п’ять тематичних вимірів — відновлення економіки, людського капіталу, покращення регіональної політики, євроінтеграція та безпека.

Які проєкти представив Бахмут на URC 2026

Офіційного переліку ініціатив, які представляє Бахмутська громада на URC 2026, немає. З фото, опублікованих в мережі, видно, що представники громади презентують проєкт будівництва житла “Бахмут-Гоща”.

На фото разом із заступником голови Бахмутської МВА фігурує Микола Панчук — очільник Гощанської громади. На своїй офіційній сторінці в Facebook він зазначив:

“Разом із командою представляємо в Гданську важливі проєкти для нашої громади. Один із ключових проєктів, який презентується на стенді Рівненщини, — “Квартал Відродження” (ред. назва проєкту будівництва житла для бахмутян).

Бахмутська і Гощанська громади представляють спільний проєкт соціального житла / фото Микола Панчук

Які проєкти представив Покровськ на URC 2026

Покровська громада презентувала проєкти соціального житла. Всього їх два:

  • “Покровський квартал” у місті Кам’янське;
  • “Агро-містечко” на Одещині.

У Покровській МВА кажуть, що ці проєкти передбачають житло, робочі місця та необхідну соціальну інфраструктуру для родин переселенців із громади.

В участі у URC 2026 бачать можливість пошуку міжнародних партнерів та інвесторів для реалізації проєктів.

Покровську громаду представила Маргарита Ідрісова — заступниця начальника Покровської МВА / фото Покровська МВА

Що представив Маріуполь на URC 2026

Мер Маріуполя Вадим Бойченко презентував програму “Мій дім. Україна”. Це проєкт створення житла для маріупольців. Він має стати першим житловим обʼєктом в Україні, який відповідає концепції та принципам європейського соціального житла.

На конференції представили майстер-план першого житлового кварталу в Білій Церкві. Пілотний проєкт передбачає будівництво 44 будинків на 1 187 квартир.

“Сьогодні в межах програми вже підготовлено шість інвестиційних проєктів у різних громадах України. Вони дозволять створити 3 612 квартир для понад 10,5 тисячі маріупольців. Для реалізації проєктів уже визначені земельні ділянки та підготовлена необхідна проєктна документація”, — зазначив Вадим Бойченко.

Презентація житлового кварталу в Білій Церкві / фото Вадим Бойченко

Також мер Маріуполя мав зустріч з директором з питань кредитування та соціального розвитку Банку розвитку Ради Європи. Вони обговорили залучення фінансування для розширення будівництва соціального житла для маріупольців у різних регіонах України.

“Вже маємо спільне бачення, однак продовжимо консультації для узгодження низки інших питань”, — зауважив Вадим Бойченко.

Зустріч з представником Банку розвитку Ради Європи / фото Вадим Бойченко

Деталей щодо проєктів, які представили Краматорська і Селидівська громади, поки немає.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула 160 військових з російського полону

Семаковська Тетяна 15:35, 26 Червня 2026

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Обмін 26 червня 2026 року

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією, в результаті чого 160 військових, з яких 115 — це оборонці Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, додому вдалося повернути 58 офіцерів.

Серед звільнених з російського полону є представники:

  • Сухопутних військ;
  • Сил підтримки;
  • ДШВ;
  • ТрО;
  • Повітряних Сил;
  • Медичних сил, ВМС;
  • Національної гвардії України;
  • Державної спеціальної служби транспорту;
  • Державної прикордонної служби.

Як вказують в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, наймолодшому звільненому військовому виповнилося 26 років, а найстаршому — 66.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

донеччини
Важливо

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на […]

Важливо

Україна повернула 160 військових з російського полону

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів […]

шпигунстві

Фотографував позиції і наводив удари: безробітного мешканця Лиманщини викрили у шпигунстві

Російські окупанти завербували безробітного мешканця Лиманської громади. Чоловік шпигував на користь рф і коригував вогонь противника. За допомогою даних від місцевого жителя російські військові намагалися […]

Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення […]

13:30, 26.06.2026 Скопіч Дмитро
прифронтових
Історії

“Не хочуть виїжджати, бо не розуміють, куди їм їхати”: як донеччанка рятує людей з прифронтових територій

Анна Баранова родом з Донецька. Вона на особистому досвіді знає, що таке евакуація, бо з 2014 року була вимушена покинути рідне місто. Довгий час Анна […]