Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:10, 17 Серпня 2026
Нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 осіб, яких оцінювали в 11 номінаціях. Відзнаки отримали учасники, залучені до розвитку громад, волонтерської діяльності, освітніх та культурних проєктів, а також до ліквідації наслідків бойових дій. Серед учасників та лауреатів конкурсу відзначено представників Бахмутської громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Анна Павленко

Анна Павленко / фото Управління освіти Бахмутської міської ради

Анна Павленко відзначена у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Вона є ученицею 10 класу загальноосвітньої школи №10 міста Бахмут. Займається легкою атлетикою та бере участь у предметних олімпіадах. Павленко очолює молодіжну раду Бахмутської громади на 2026–2028 роки та Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини. Вона працює з дітьми та реалізовує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Єлизавета Моренко

Єлизавета Моренко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Єлизавета Моренко брала участь у номінації “Провідники знань”. 23-річна спортсменка має звання майстра спорту України міжнародного класу з сумо та входить до складу штатної збірної команди. Працює тренером-викладачем Бахмутської ДЮСШ №1. Вона здобула титул чемпіонки світу із сумо у 2023 та 2024 роках, а у 2025 та 2026 роках отримала золоті медалі на чемпіонатах Європи. Також вона організовує тренування для дітей-переселенців із Донецької області.

Олександра Шакалова

Олександра Шакалова / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олександра Шакалова представлена у номінації “Провідники знань”. Працює вчителькою фізичної культури Бахмутського навчально-виховного комплексу №11. З 2023 року керує освітньою локацією “З Бахмутом у серці”, яка функціонує у місті Кривий Ріг. Там вона організовує спортивні заняття та освітні заходи для дітей-переселенців.

Сергій Єщенко

Сергій Єщенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Сергій Єщенко отримав відзнаку у номінації “Покликані рятувати”. Він працює в структурі ДСНС понад 14 років та обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях у Донецькій області. Займався ліквідацією наслідків російських обстрілів, гасінням пожеж та евакуацією цивільного населення у Бахмуті, Покровську та Новогродівці. Нагороджений відзнаками “За оборону України”, “За участь в антитерористичній операції” та відомчими нагрудними знаками.

Олена Бабенко

Олена Бабенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олена Бабенко стала учасницею у номінації “Енергія турботи та підтримки”. У межах роботи громадської організації “Ми з Україною” вона скоординувала понад 4000 адресних відправлень гуманітарної допомоги. Забезпечувала підтримку родинам з дітьми, людям з інвалідністю та сім’ям військовослужбовців. Також брала участь в інформаційній кампанії щодо присвоєння Бахмуту статусу міста-героя.

Ірина Денисенко

Ірина Денисенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Ірина Денисенко стала лауреаткою у номінації “Творці змін та можливостей”. Вона входить до складу молодіжної ради та Регіонального молодіжного конгресу Донецької області. Очолює колектив “Бахмутського міського народного Дому”. Денисенко організовує заходи для переселенців, ветеранів та військовослужбовців, а також проводить заняття у Клубі української культури.

Владислав Воробйов

Владислав Воробйов / фото Донецька обласна державна адміністрація

Владислав Воробйов відзначений у номінації “Творці змін та можливостей”. Він викладає клас ударних інструментів у Бахмутському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Створив ансамбль Drum-band “TakTon”. Його студенти здобули 28 призових місць на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.

Вікторія Кунєва

Вікторія Кунєва / фото Донецька обласна державна адміністрація

Вікторія Кунєва стала лауреаткою у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Працює викладачкою Болградської школи мистецтв імені Данила Крижанівського в Одеській області та є артисткою симфонічного оркестру. Вона організовує культурні вечори для адаптації внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та бере участь у благодійних концертах для збору коштів на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці “Азову” ліквідували мережу постачання пального для російської армії на Донеччині

Семаковська Тетяна 14:20, 17 Серпня 2026
Ліквідація мережі постачання пального на Донеччині / скриншот з відео “Азову”

Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” реалізували операцію “Пекло-2” на території тимчасово окупованої Донецької області. Українські військовослужбовці завдали ударів по об’єктах зберігання та постачання палива, ліквідувавши елементи логістичної інфраструктури, яка забезпечувала угруповання російських військ на фронті.

Про це повідомили у 1 корпусі НГУ “Азов” у Facebook 17 серпня.

Ліквідація логістичної інфраструктури противника на Донеччині

17 серпня на сторінці 1-го корпусу НГУ “Азов” у соціальній мережі “Facebook” оприлюднили результати ударів по російських об’єктах. У межах операції “Пекло-2” були уражені локації, безпосередньо залучені до забезпечення російської армії пальним.

Ці об’єкти раніше були важливими точками на логістичній карті російських військ. Після ударів місця зберігання пального перетворилися на випалені майданчики, які стали повністю непридатними для подальшого використання за призначенням.

“Місяць тому ми попередили окупанта: “Азов” бачить його переміщення і вдарить у потрібний момент. Але деякі підрозділи ЗС РФ продовжили зберігати паливо на окупованій Донеччині“, — йдеться у заяві військового підрозділу.

Військові зазначають, що під час виконання бойових завдань військовослужбовці не завдають ударів по цивільних автозаправних станціях та не атакують мирне населення. Знищенню підлягає виключно військова інфраструктура російської армії. Підрозділ акцентує увагу на тому, що логістика та інфраструктура російських військ ліквідовується без жалю, проте цивільні об’єкти залишаються поза зоною ураження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 […]

16:10, 17.08.2026 Скопіч Дмитро

Бійці “Азову” ліквідували мережу постачання пального для російської армії на Донеччині

Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” реалізували операцію “Пекло-2” на території тимчасово окупованої Донецької області. Українські військовослужбовці завдали ударів по об’єктах зберігання та постачання […]

Важливо

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю […]

Важливо

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила план розподілу фінансів на найближчі роки. Документ діятиме з 2027 по 2029 рік. Його головна мета — розв’язати житлове питання […]

Зруйноване та покинуте: росіяни показали, як виглядає Бахмут у серпні 2026 року

Російські пропагандистські канали оприлюднили нові відеозаписи з тимчасово окупованого Бахмута. Зйомка датована серпнем 2026 року. Редакція публікує вибрані знімки з цих відео. Який вигляд має […]