Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

Семаковська Тетяна 18:20, 27 Серпня 2026

До повномасштабного вторгнення Бердянськ, Кирилівка та інші приморські міста асоціювалися з морем і літнім відпочинком. Сьогодні ці території перетворилися на прифронтову зону з порожніми пляжами, військовими блокпостами та розбитою інфраструктурою.

У новому відео ми поговорили Наталею Криворучко з СЕО медіа “Локатор” та Павлом Лакійчуком військовим експертом про те, що насправді відбувається на окупованих курортах. Вони розповідають, як окупанти фальсифікують статистику туристів, перетворюють заводи на ремонтні бази для танків і використовують дитячі табори для мілітаризації молоді.

Дивіться повний відеосюжет про реалії життя на окупованому узбережжі на каналі “Донеччина в евакуації” за посиланням: https://youtu.be/7TXdc1-SuI0.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Валентина Твердохліб 17:20, 27 Серпня 2026
слов'янськ
Наслідки обстрілу у Слов’янську / фото Вадим Лях

21 серпня місто Слов’янськ оголосили зоною активних бойових дій. Попри це в місті продовжують залишатися близько 25 тисяч жителів. Росіяни регулярно обстрілюють Слов’янськ, через що в місті є перебої з електрикою та інтернетом. Зважаючи на наближення фронту, бізнеси вирішують виїжджати, тому більшість магазинів або зачинені, або працюють за зміненим графіком.

Як зараз живе Слов’янськ, редакції Бахмут IN.UA розповіли місцеві жителі.

Яка ситуація у Слов’янську, інформація від місцевих жителів

З 21 серпня місто Слов’янськ офіційно вважається зоною активних бойових дій. Місто потерпає від регулярних обстрілів, росіяни б’ють по місту КАБами та ствольною артилерією. За даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, на сьогодні у Слов’янську залишаються близько 25 тисяч мешканців, є серед них і родини з дітьми.

Один із місцевих жителів, який залишається у Слов’янську, але планує виїжджати найближчим часом, розповів Бахмут IN.UA, що ситуація в місті погіршується. У людей є перебої з електрикою та інтернетом, світла немає вже другу добу.

Магазини в місті поступово зачиняються, а ті, що працюють, скорочують графік роботи. Якщо раніше магазин однієї з великих продуктових мереж працював з 07:00 до 20:00, то відсьогодні — з 08:00 до 19:00. Ті магазини, які ще приймають клієнтів, працюють на генераторах.

Оголошення про скорочення графіку роботи / фото надане мешканцем Слов’янська

На сьогодні зачинилися більшість магазинів і закладів у районі вокзалу. Подекуди ще працюють локальні продуктові магазини та аптеки. Магазини відомих мереж або вже зачинені, або готуються до припинення роботи.

Оголошення про зачинення магазину / фото надане мешканцем Слов’янська

При цьому в місті продовжують працювати ринки, вони користуються попитом у місцевих жителів.

На вулицях стало значно менше людей і транспорту. Хоч у Слов’янську залишаються багато жителів, більшість часу вони проводять вдома, уникаючи місць скупчень.

Раніше ми писали про те, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Головні цілі окупантів на Слов’янському напрямку — Райогородок, Миколаївка, Оріхуватка та Рай-Олександрівка.

Евакуація зі Слов’янська, контакти

Місцева влада закликає жителів евакуюватися. Людям пропонують безоплатну евакуацію, розміщення і всю необхідну підтримку.

Для звернень на евакуацію зі Слов’янська працюють контакти: 0800 500 121, +380 (73) 050 0121. Для евакуації тяжкохворих і людей з інвалідністю працює окрема лінія: 0800 332 614.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

До повномасштабного вторгнення Бердянськ, Кирилівка та інші приморські міста асоціювалися з морем і літнім відпочинком. Сьогодні ці території перетворилися на прифронтову зону з порожніми пляжами, […]

слов'янськ
Важливо

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

21 серпня місто Слов’янськ оголосили зоною активних бойових дій. Попри це в місті продовжують залишатися близько 25 тисяч жителів. Росіяни регулярно обстрілюють Слов’янськ, через що […]

часів яр

Російські війська просунулися в Часів Ярі: що показує мапа бойових дій

Російська армія має нові просування в Бахмутському районі. Окупанти захопили нові території в місті Часів Яр. Про це повідомляють аналітики DeepState. Просування рф у Часів […]

В росії готується нова хвиля мобілізації на 600 тисяч людей — ГУР і СЗР

Генеральний штаб рф розробив план додаткової мобілізації 600 тисяч осіб. Призов планують розділити на два етапи — по 300 тисяч людей щорічно протягом 2026 та […]

донецька

Сили оборони вдарили по командних пунктах росіян у районі Донецька

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 26 серпня і в ніч на 27 серпня під ударом українських захисників були командні пункти окупантів у […]