У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?
• Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В умовах загострення безпекової ситуації на Донеччині процес евакуації населення залишається одним із ключових напрямів гуманітарної роботи. Останніми тижнями фіксується зростання кількості звернень, зокрема з міст Краматорського напрямку.

Про те, як саме відбувається евакуація, хто найчастіше виїжджає та які тенденції спостерігаються нині, в коментарі Бахмут IN.UA розповіла Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Евакуація на Донеччині

За словами Ірини Панченко, Найбільше звернень наразі надходить із Донецької області. Серед населених пунктів, звідки людей вивозять найчастіше, — Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ та Миколаївка.

Евакуація охоплює різні категорії цивільного населення. Серед тих, хто звертається найчастіше, — люди старшого віку, маломобільні особи та родини з дітьми. Водночас представниця “Проліски” зазначає, що немає чіткої переваги якоїсь однієї категорії. Евакуаційний потік є відносно рівномірним по категоріях.

Окремим напрямом є медична евакуація. Для людей, які не можуть пересуватися самостійно, передбачено вивіз спеціальним медичним транспортом у супроводі лікаря. Це дозволяє евакуювати лежачих пацієнтів та осіб із тяжкими захворюваннями, забезпечуючи безпеку під час транспортування.

Динаміка та нові тенденції евакуації

За словами координаторка, у Краматорському та Слов’янському напрямках спостерігається збільшення кількості заявок. Це пов’язано зі змінами безпекової ситуації, яка погіршується, змушуючи людей, що раніше залишалися вдома, активніше звертатися по допомогу.

Читайте також:

За минулий тиждень вивезли 100 людей”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують штурми вздовж лінії фронту, зокрема на Донеччині. Відтак, за даними аналітиків DeepState за 29 січня, ворогу вдалося просунутися поблизу Дронівки та Пазено. Водночас в Генштабі зафіксували понад 80 штурмів на Покровському напрямку.

Більше про актуальну ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Фронт на Донбасі: ситуація на 30 січня

За даними аналітиків DeepState, ворогу вдалося просунутися поблизу селищ Дронівка, що поблизу міста Сіверськ, та Пазено, що відноситься до Соледарської міської громади.

Водночас за даними Генштабу ЗСУ, ситуація наступна:

• на Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Дробишеве, Степи, Греківка, Зарічне та у бік Дружелюбівки, Ставків;
• на Слов’янському напрямку було відбито 7 спроб окупантів просунутися вперед, у районі Ямполя та у бік Рай-Олександрівки, Закітного;
• на Краматорському напрямку росіяни не проводили наступальних дій;
• на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Новопавлівки, Костянтинівки, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Софіївки;
• на Покровському напрямку українські військові відбили 87 штурмів у районах населених пунктів Торецьке, Никанорівка, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Червоний Лиман, Кучерів Яр, Вільне, Білицьке, Новий Донбас, Гришине, Новопідгородне, Муравка, Іванівка, Філія.

Втрати рф

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• 1 310 військових;
• 1 танк;
• 4 бойових броньованих машин;
• 15 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 555 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 129 автомобілів та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Костянтинівки — Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!