У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?
• Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У січні 2026 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели низку закупівель через систему Prozorro. Серед основних витрат — масштабні поштові послуги, забезпечення супутникового інтернет-зв’язку та ремонт техніки. Загальна сума витрат за місяць майже сягнула 1 мільйона гривень.

Детальніше про те, на що витрачав бюджетні кошти Часів Яр на початку року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Часів Яра у січні 2026 року

У січні громада активно проводила тендерні процедури. Основна частина витрат припала на Часовоярську міську раду, тоді як військова адміністрація зосередилася на обслуговуванні транспорту.

Сама міська військова адміністрація протягом місяця реалізувала п’ять тендерів на загальну суму 19 350,02 гривні, спрямованих на підтримку автопарку:

• витратні матеріали для автомобілів — 7 100,02 гривні;
• запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 5 300 гривень;
• запчастини для ремонту автомобіля RENAULT DUSTER LAIF — 3 450 гривень;
• техобслуговування та ремонт VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 1 750 гривень;
• техобслуговування та ремонт RENAULT DUSTER LAIF — 1 750 гривень.

Часовоярська міська рада здійснила найбільші закупівлі місяця на загальну суму 897 789,56 гривні. Значні кошти були виділені на логістику та цифрові послуги:

• послуги поштового зв’язку та організації перевезень великогабаритних відправлень — 360 000 гривень;
• послуги з пересилання внутрішніх посилок — 218 400 гривень;
• картки поповнення супутникового інтернету Starlink — 110 400 гривень;
• техпідтримка системи документообігу “ДОК ПРОФ 3” — 86 880 гривень;
• ремонт екскаватора Hyundai R180 W-9S — 56 074,56 гривні;
• квіти живі — 20 200 гривень;
• хостинг веб-сайту громади — 12 000 гривень;
• додаткове місце на поштовому сервері — 12 000 гривень;
• канцелярські товари — 8 750 гривень;
• доступ до мережі інтернет — 5 475 гривень;
• оновлення програми “M.E.Doc” — 5 100 гривень.

Що закуповували управління Часовоярської МВА

Структурні підрозділи міської ради у січні 2026 року зосередили свої витрати виключно на поштових та логістичних послугах. Загальна сума трьох тендерів склала 40 000 гривень:

• Відділ освіти Часовоярської міської ради витратив на поштові послуги (ТОВ “Нова пошта”) — 20 000 гривень;
• Відділ культури, спорту, сім’ї та молоді направив на перевезення пошти автотранспортом — 14 000 гривень;
• Фінансовий відділ міської ради замовив поштові послуги та перевезення великогабаритних відправлень на суму 6 000 гривень.

Скільки загалом витратили з бюджету

Загалом у січні 2026 року з бюджету Часів Яру витратили 957 139,58 на закупівлі.

Читайте також:

ПФУ відновлює виплати пенсіонерам з ТОТ: що потрібно зробити до 1 квітня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.

Призупинення пенсій мешканцям ТОТ: позиція юристів

Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.

На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна. 

Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.

“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.

Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.

За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.

Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.

“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.

Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.

Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.

“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.

Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.

“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.

У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.

Читайте також:

• ПФУ відновлює виплати пенсіонерам з ТОТ: що потрібно зробити до 1 квітня
• У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!