Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Валентина Твердохліб 18:00, 12 Жовтня 2026
інвалідністю
Консультація бахмутян в київському осередку підтримки / фото Бахмутська міськрада

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі йдеться про збільшення кількості осередків, їх буде 12.

Про це йдеться в розпорядженні № 293рр.

Збільшення видатків на осередки підтримки бахмутян

8 жовтня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до розпорядження начальника Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 15.01.2026 № 11 рр”. Воно передбачає зміни у паспорті бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік.

У новій редакції вказано, що загальний видатків на роботу осередків підтримки тепер становить 1 463 316 гривень. Це на 26 600 більше минулої суми. В редакції від 29 вересня 2026 року було закладено 1 436 716 гривень.

З документу також відомо, що збільшилася і кількість осередків підтримки. Тепер їх 12 замість 11.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні працюють 11 осередків підтримки бахмутян у таких містах:

  • Київ;
  • Дніпро;
  • Жовті Води;
  • Кривий Ріг;
  • Харків;
  • Полтава;
  • Одеса;
  • Львів;
  • Чернігів;
  • Кропивницький;
  • Камʼянець-Подільський.

Їхні контакти можна знайти за покликанням.

Де відкриється новий осередок, поки невідомо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Валентина Твердохліб 16:00, 12 Жовтня 2026
радіодиктант
Бахмутські учні пишуть радіодиктант / фото Facebook-сторінка Бахмутської школи №18

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня.

Про це повідомляє “Суспільне. Культура”.

Хто напише та читатиме Радіодиктант національної єдності — 2026

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Текст наживо читатимуть вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Імена учасників оголосила в ефірі Українського Радіо координаторка проєкту Юлія Шелудько.

Артур Дронь — автор поетичної збірки “Тут були ми”, яка вийшла у 2023 році, та книги прози “Гемінґвей нічого не знає” (2025).

У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався.

У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Хто читатиме текст Радіодиктанту-2026

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

Коли відбудеться Радіодиктант національної єдності — 2026

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Під час диктанту збиратимуть кошти на підтримку проєкту “Дронопад” благодійного фонду “Повернись живим”.

Трансляцію можна буде слухати й дивитися:

  • на Українському Радіо та Радіо Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • на телеканалі, сайті та YouTube-каналі “Суспільне Культура”;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

інвалідністю
Важливо

Бахмутська МВА відкриє новий осередок підтримки і збільшила їх фінансування

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на роботу осередків підтримки бахмутян. Також у документі […]

радіодиктант

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур […]

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

На Донеччині ліквідували російського кримінального авторитета і кілера Олександра Шарапова. Він підписав контракт з російською армією, перебуваючи в тюрмі. Окупант зник після виходу на бойове […]

Історії

“Мої рідні — найголовніше, що ми змогли забрати з дому”: бахмутянка про евакуацію, життя в Києві та роботу в судовій психології

Бахмутянка Альона пам’ятає рідне місто різним: із затишними вулицями, людними парками, культурними заходами та місцями, куди хотілося повертатися. Вона зростала тут, навчалася музики, працювала з […]

краматорськ

У Краматорську оновили список адрес для евакуації дітей: перелік

На Донеччині оновили перелік вулиць, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Загалом її оголосили на 130 вулицях. Про це повідомляє Вадим Філашкін. Примусова евакуація дітей […]