Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

Семаковська Тетяна 18:00, 5 Лютого 2026
Новобудова в окупованому Маріуополі / фото росзмі

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві обмеження та стосується виключно тих власників, які мають родинні зв’язки з громадянами рф.

Редакція Бахмут IN.UA розібралася у деталях нових законодавчих ініціатив країни-агресора, спрямованих на привласнення української нерухомості.

Суть “мораторію”

Депутат російської держдуми сергій міронов виступив з ініціативою призупинити процес визнання житла “безхазяйним” на період бойових дій. Проте, як повідомляють пропагандистські ресурси, ця пропозиція не поширюється на всіх мешканців окупованих територій.

Згідно із заявою міронова, “мораторій” пропонується застосовувати лише до тих українських власників, які можуть виконати низку жорстких умов:

  • мають близьких родичів із російським паспортом;
  • можуть документально підтвердити родинні зв’язки з громадянами РФ;
  • нададуть документи, що підтверджують оплату комунальних послуг.

Таким чином, для українських власників нерухомості, які виїхали з окупації, не прийняли громадянство агресора та не мають родичів-колаборантів, загроза втрати майна залишається реальною. Вимога особистої присутності для підтвердження права власності протягом 30 днів продовжує діяти для більшості громадян.

Скорочення термінів перереєстрації житла

Паралельно з розмовами про “мораторій”, російська влада законодавчо прискорює процес привласнення українського майна. держдума рф ухвалила в першому читанні законопроєкт, який суттєво скорочує терміни інтеграції нерухомості окупованих регіонів у російський реєстр.

Ключовою зміною стало зменшення граничного терміну подачі українських документів для реєстрації прав у російському Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРН) перенесено з 1 січня 2028 року на 1 липня 2026 року.

Офіційною причиною такого рішення окупанти називають нібито “зростання кількості фальсифікацій документів” та бажання пришвидшити наповнення баз даних.

В цьому контексті варто згадати закон, який підписав володимир путін у грудні 2025 році. підписав закон. Він дозволяє “віджимати безхазяйне майно”, якщо власника “неможливо встановити” або в нього відсутні документи російського зразка.

Таке майно вилучається на користь окупаційних адміністрацій.

Вилучені квартири та будинки планують передавати місцевим колаборантам, здавати в оренду або використовувати як службове житло для російських чиновників та силовиків (ця норма діятиме до 2028 року).

Законодавство агресора передбачає примарну можливість компенсації для власників, які з’являться пізніше. Однак отримати її зможуть виключно ті, хто прийняв російське громадянство. Сама ж норма про вилучення діятиме щонайменше до 2030 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:15, 5 Лютого 2026
Військові, звільненні з полону / фото ДПСУ

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який був захоплений у полон під час окупації Чорнобильської АЕС та інші.

Редакція Бахмут IN.UA публікує перші емоційні фото та кадри звільнених в рідній країні.

Обмін 5 лютого 2026 року

5 лютого відбувся перший у 2026 році обмін полоненими. Сьогодні з полону повернулося 157 громадян — 150 військових та 7 цивільних.

Звільнений з полону українець / фото ДПСУ
Прикордонники після полону / фото ДПСУ
Українців зустрічають вдома / фото ДПСУ
Українці вдома / фото ДПСУ
Нацгвардійці / фото Ігор Клименко
Військові, яких звільнили 5 лютого / фото Ігор Клименко
Повернення з полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець не стримує посмішку вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернули як військових, так і цивільних / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військовий, який мав досвід полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Зустріч з рідними / фото Володимира Зеленського
Перші емоції на рідній землі / фото Володимира Зеленського
Військові після полону / фото Володимира Зеленського

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві […]

Фоторепортаж

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який […]

16:15, 05.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян

Сьогодні, 5 лютого 2026 року, відбувся перший у цьому році та 71-й за ліком обмін полоненими. З російської неволі вдалося визволити 157 наших громадян — […]

Кому з бахмутських спортсменів виплачуватимуть грошові винагороди від міськради

Бахмутським спортсменам і тренерам, які представляють громаду на всеукраїнських змаганнях, передбачили грошові винагороди від міськради. Щоб отримати виплати, спортсмени або їхні тренери мають звернутися в […]

Діти розвиток дитини

Безкоштовна допомога для ВПО: Карітас шукає сім’ї з дітьми у Кам’янці-Подільському

Благодійний фонд “Карітас Кам’янець-Подільський” оголосив набір сімей внутрішньо переміщених осіб з дітьми, які проживають у Кам’янець-Подільській територіальній громаді. У межах програми родини можуть безкоштовно отримати […]