Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині готують рішення про розширення примусової евакуації дітей у Святогірській громаді

Валентина Твердохліб 12:00, 3 Вересня 2026
евакуація дітей
Евакуція дітей на Донеччині / фото Національна поліція України

На Донеччині планують оновити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її планують оголосити у трьох населених пунктах Святогірської громади.

Про це під час брифінгу повідомила Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Примусова евакуація дітей у Донецькій області

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині планують розширити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Планується, що її введуть у трьох населених пунктах Святогірської громади.

“Зараз буде розглядатися питання щодо проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб зі всієї території Святогірської громади. З населених пунктів, де ще залишилися діти”, — повідомила Юлія Рижакова.

На сьогодні обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб не оголошена у трьох населених пунктах громади. З решти, в тому числі й з міста Святогірськ, дітей евакуювали раніше.

Наразі у Святогірській громаді залишаються 61 дитина з 35 родин. Вони перебувають у селах: 

  • Хрестище — 45 дітей;
  • Микільське — 15 дітей;
  • Адамівка — 1 дитина.

Рішення щодо оголошення примусової евакуації має ухвалити регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Після цього Донецька ОВА оприлюднить затверджений список населених пунктів разом з кількістю дітей, які мають бути евакуйовані.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Валентина Твердохліб 10:55, 3 Вересня 2026
автобуси краматорськ
Евакуація зі Слов’янська / фото Слов’янська МВА

Міста Краматорськ і Слов’янськ офіційно оголошено зоною активних бойових дій. Попри це, на сьогодні там залишаються діти. Разом у Краматорській і Слов’янській громаді зараз перебувають понад 3,5 тисячі дітей.

Чи проводять евакуацію у Краматорську і Слов’янську і скільки загалом дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на вересень 2026 року

Станом на 2 вересня в Донецькій області залишаються проживати 4 804 дітей. У зоні активних бойових дій перебувають 3 648 дітей. Більша частина з них перебувають у Краматорській і Слов’янській громадах. На сьогодні у Краматорській громаді залишаються 1 519 дітей, а у Слов’янській — 2 077 дітей.

Наразі примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Загалом у п’яти населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 350 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Новодонецька громада — 2 дітей (2 сім’ї);
  • Краматорська громада — 341 дитина (291 сім’я);
  • Слов’янська громада, окремі райони міста Слов’янськ — 7 дітей (6 сімей).

Оголошення примусової евакуації дітей заплановане в містах Краматорськ і Слов’янськ. Це пов’язано з внесенням міст до зони активних бойових дій.

“Слов’янську і Краматорську громади додали в активні бойові дії, тому всі діти повинні бути евакуйовані з території цих громад”, — зазначила Юлія Рижакова.

Протягом серпня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 352 дітей. Найбільше з них — 241 дитину — з Краматорської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

евакуація
Важливо

На Донеччині готують рішення про розширення примусової евакуації дітей у Святогірській громаді

На Донеччині планують оновити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її планують оголосити у трьох населених пунктах Святогірської громади. Про […]

автобуси

Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Міста Краматорськ і Слов’янськ офіційно оголошено зоною активних бойових дій. Попри це, на сьогодні там залишаються діти. Разом у Краматорській і Слов’янській громаді зараз перебувають […]

донеччини

Окупанти активізували штурми на Покровському та Слов’янському напрямках

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

дснс
Історії

“Я зустріла повномасштабну війну на роботі”: історія бахмутянки Світлани Стор’євої, яка 8 років працювала в ДСНС

Світлана Стор’єва — бахмутянка, яка присвятила 8 років життя роботі в ДСНС. З 2016 року вона працювала диспетчеркою в пожежних частинах Часів Яру і Бахмута […]

Важливо

Що з проєктом житла для бахмутян в Гостомелі

У Гостомельській громаді Київської області ще не визначили остаточну земельну ділянку для будівництва житла для бахмутян. Технічний та правовий аналіз трьох варіантів триває, а проєктування […]