Лайк у обмін на айфон: як у Тік Ток просувають псевдосолідарність жінок

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 1 Листопада 2024
Стереотипи у Tik-Tok / фото ілюстративне, Unsplash

У час, коли соціальні мережі перенасичені рекламою, творці/творчині контенту постійно шукають нові підходи просування своїх блогів та продуктів для привернення уваги аудиторії. Однак, не всі. Бажаючи скоротити шлях до “успіху”, деякі блогер/к/и використовують стереотипи, що може допомогти контенту стати вірусним. Але чи завжди такий підхід виправданий? 

У статті ми розглянемо, що таке стереотипізація, чому вона досі існує в рекламі та завернення до жіночої солідарності для просування контенту на основі кейсів у Tik-Tok.

Стереотипізація у мережах

Стереотипізація — це спрощення складного, що створює поверхневе та часто викривлене зображення групи людей чи речей. Наприклад, до найтиповіших відносяться гендерні, расові та вікові стереотипи, представлення яких у рекламі рідко відповідає дійсності. Стереотипи часто використовуються в рекламі для створення впізнаваних образів, які можуть легко запам’ятатися споживачам. Хоча їх використання може бути ефективним інструментом для підвищення впізнаваності особистого блогу чи бренду, такий контент також може викликати серйозні етичні питання. 

Здавалось у час, де толерантність і свобода самовираження стали не менш важливими, ніж базові потреби, стереотипи про жінок, що з’явилися ще до когнітивної революції, досі живуть. 

Стереотипний образ жінок як утриманок глибоко вкорінений в історії. Жінки довгий час були економічно залежними від чоловіків, оскільки не мали права на кар’єру, освіту чи власність. У патріархальних суспільствах вони часто сприймалися доглядальницями чоловіків, а їхня роль обмежувалася веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Навіть після того, як жінки отримали право на працю й стали економічно незалежними, цей стереотип продовжує існувати та використовуватись у медійних наративах.

“Псевдосолідарність” у Тік Ток

Редакція Бахмут.IN.UA виявила Tik-Tok тренд, у якому дівчата у відео просять інших користувачок про взаємодію із контентом — вподобати, прокоментувати, підписатись — через що, мовляв, хлопець чи чоловік купить їм стайлер компанії Dyson, собаку або виконають інші забаганки. Ці відео створюються людьми, які через Tik-Tok продають різноманітні товари для користування: одяг, аксесуари, курси, або прагнуть зробити свою сторінку більш популярною.

Потенційна взаємодія з користувачами, про яку просять авторки відео, підвищить впізнаваність самого акаунту. Ми поспілкувались із комунікаційницею проєкту Гендер в Деталях Альоною Грузіною про поширеність, мету та принципи роботи такого методу просування власних сторінок у соцмережах.

Лайки в обмін на речі

Акаунти та відео зі стереотипізацією в TikTok / колаж скриншотів

“Поширеність таких відео дуже висока, і, на перший погляд, в них немає проблематичності: жінки та дівчата різного віку, зовнішності, соціального достатку мінімумом зусиль отримають бажану річ, а інші жінки нібито демонструють сестринство та підтримку, залишаючи черговий коментар або лайк. Направду, проблематичність в таких відео є. По-перше, це закріплення гендерних стереотипів щодо того, що чоловік має заробляти та забезпечувати повністю сім’ю, а жінка має бути на його повному утриманні.” — коментує Альона Грузіна.

Хоча в цих відео жінки просувають образ жінки-утриманки, насправді авторки роликів, судячи з їхніх профілів, самі можуть себе забезпечити. Вони свідомо використовують цей стереотип, як інструмент для просування власного бренду та бізнесу. Створюючи контент, що відповідає популярному і провокативному образу, вони привертають увагу, збільшують кількість підписників і тим самим розширюють свою аудиторію, що, зрештою, допомагає у розвитку їхніх проєктів.

Як алгоритми Тік Ток читають тренди

Популярність таких відео в TikTok, де зосереджено понад 50% української молоді віком від 18 до 24 років, формує дискурс навколо гендерних стереотипів у просуванні контенту. Також, багато підлітків переглядають контент соцмережі щодня. Інформацію, яку вони споживають в інтернеті, має величезний вплив на формування їхньої системи цінностей і світогляду. Використання образу жінки як залежної від чоловіка фігури для реклами сприяє відтворенню цих моделей у реальному житті.

“Тренди в соцмережах побудовані на конкретних алгоритмах. Тобто, чим більше взаємодії із контентом (вподобання, коментарі, поширення чи збереження), про що просять авторки відео, тим більше шансів, що ролик стане популярним. Тож той контент, який апріорі закликає до взаємодії (як-то лайкніть, щоб мені купили дайсон), буде мати попит. Далі вже спрацьовує ефект масовості: якщо кілька роликів з таким підходом потрапили в рекомендації, то чому б мені або моєму бізнесу не зробити те саме, і от ми бачимо типові відео, які вже формують цілісний тренд. Який ми, власне, і аналізуємо.”

Є жінки, які вважають таку модель поведінки цілком нормальною, в той час, як інші її відкидають. Чоловіки також мають свої думки з цього приводу. Ті, хто не погоджується, часто залишають критичні коментарі, що, попри негативний характер, все одно сприяє підвищенню популярності контенту. Чим більше дискусій викликає тема, тим вище шанси на те, що відео потрапить у топ. Це підкреслює, що суперечливі теми завжди привертають увагу та викликають активні обговорення. Такі взаємодії, навіть якщо вони є критичними, стають частиною механізму просування, адже залучення аудиторії до діалогу робить контент більш помітним. 

Жіноча солідарність для просування 

Жіноча солідарність — важливий аспект феміністичного руху, який має на меті створення підтримуючої спільноти жінок, здатної разом боротися з несправедливістю, дискримінацією та мізогінією. Однак, попри першопочаткову позитивну сутність цього терміну, термін “жіноча солідарність” набув хибного тлумачення в TikTok.

Під приводом солідарності з’являються заклики до вподобайок чи коментарів, що покликані підвищити популярність контенту без жодного реального зв’язку з підтримкою прав жінок чи феміністичним рухом. Такі відео зазвичай супроводжуються хештегом #жіночасолідарність, а в коментарях інші користувачки закликають до “взаємної підтримки” — у вигляді підписок, лайків чи навіть обіцянок про можливі “бонуси” від чоловіків у відповідь на таку підтримку. 

Чим загрожує тренд у Тік Ток

Поширення подібних закликів створює ефект масового впливу: у коментарях присутня чимала кількість дописів від інших акаунтів, що просять в знак нібито жіночої солідарності поставити вподобайку, прокоментувати чи підписатись на аккаунт. Відтак, мовляв, їхній чоловік, приміром, запропонує вийти заміж тощо.

Таке використання викривлює суть жіночої солідарності. Вона стає просто закликом до «лайків» і підписок, часто з нав’язуванням стереотипів. Подібні «акції» підштовхують інших сприймати підтримку як простий обмін компліментами. Таке викривлення терміну є небезпечним, оскільки воно може формувати уявлення про феміністичний рух як про щось малозначне, зводячи його до «сестринської» підтримки у вигляді лайків і коментарів. Це призводить до знецінення ідеї боротьби за права та свободи жінок, замінюючи її на простий механізм для підвищення залученості аудиторії та власної популярності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що варто знати жителям Бахмута про Реєстр збитків: інтерв’ю з Маркіяном Ключковським

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Липня 2026

Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі Бахмута, Маріуполя та інших окупованих міст. У майбутньому саме ці заяви мають стати підставою для отримання міжнародної компенсації за шкоду, завдану російською агресією.

Чому не варто відкладати подання заяви, чи буде це обов’язковою умовою для отримання компенсації, коли може запрацювати міжнародний механізм виплат та що робити людям, які досі залишаються на окупованій території, — Бахмут IN.UA поговорив із виконавчим директором Реєстру збитків для України Маркіяном Ключковським. Публікуємо повне інтерв’ю.

Що таке Міжнародний реєстр збитків і навіщо він потрібен

Міжнародний реєстр збитків для України — це перший етап міжнародного компенсаційного механізму, який створили для фіксації шкоди, завданої російською агресією. Сам Реєстр не виплачує компенсацій і не ухвалює рішень про їх призначення. Його завдання — збирати та перевіряти заяви від людей, бізнесу й держави. Надалі ці заяви має розглядати окрема Компенсаційна комісія для України, а після створення спеціального компенсаційного фонду ухвалені рішення зможуть бути підставою для виплат. Наразі Реєстр уже приймає заяви за низкою категорій, зокрема щодо зруйнованого житла та втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.

Де бахмутянам отримати допомогу у поданні заяви до RD4U

Якщо ви постраждали від війни, але не можете самостійно заповнити заяву до міжнародного Реєстру збитків, бахмутські ЦНАПи у Києві та Дніпрі надають підтримку. Фахівці допомагають із заповненням форми, перевіряють наявні докази та пояснюють, як користуватися електронним підписом. Саму заяву людина подає особисто — це важлива умова для фіксації збитків. Прийом громадян у Києві проводиться за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами: +380 (98) 850 0561, +380 (99) 667 9206. Прийом громадян у Дніпрі проходить у Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро” за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Попередній запис за телефонами: +38 (099) 667 9206, +38 (098) 850 0561.

Чи веде Реєстр окрему статистику щодо заяв від людей, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях?

Ми не робимо розмежування між людьми, які перебувають на окупованій території, на підконтрольній Україні території чи за кордоном. Для нас усі заявники рівні. Але можемо говорити про статистику за категоріями. Наприклад, у категорії щодо втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях (А3.6) уже подано понад 21 тисячу заяв.

Йдеться про людей, які не мають доступу до свого майна, не можуть ним користуватися чи розпоряджатися. Також є десятки тисяч заяв щодо зруйнованого майна, значна частина якого розташована саме на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, багато таких заяв із Маріуполя, Бахмута та інших міст.

Чому жителям Бахмута та інших окупованих громад варто подавати заяви?

Подавати заяви варто всім, хто постраждав від війни, незалежно від того, де людина зараз перебуває. Можливість подання заяви до Реєстру — це можливість у майбутньому отримати справедливу компенсацію за шкоду, якої російська війна завдала людям, компаніям та Україні загалом. Для цього потрібно описати свої збитки та зафіксувати їх у Реєстрі. Без цього можливість отримати компенсацію буде вкрай обмежена.

Для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, це особливо важливо. Вони мають значно менший доступ до інших програм підтримки, які реалізує українська держава. Подати заяву можна онлайн, із будь-якої точки України чи світу. Окрім майбутньої компенсації, Реєстр виконує ще одну важливу функцію. Ми фактично створюємо архів усієї шкоди, яку росія завдала Україні. Це потрібно і для історії, і для міжнародних партнерів, щоб світ бачив масштаб руйнувань та страждань українців.

Чи стане подання заяви обов’язковою умовою для отримання міжнародної компенсації?

Так. Це обов’язковий перший крок. Компенсація можлива тільки щодо тієї шкоди, про яку заявлено і яку зафіксовано. Якщо шкода підпадає під одну з категорій Реєстру, заяву потрібно подати. Після цього вона потрапить на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії для України. Ми вже перебуваємо на етапі її створення і розраховуємо, що вона почне працювати наступного року. Саме ця комісія визначатиме, чи належить людині компенсація і яким буде її розмір. Без подання заяви цей процес є неможливим.

Коли можуть початися виплати компенсації?

Перший етап, це Реєстр збитків, який уже працює, а другий — компенсаційна комісія. Конвенцію про її створення вже підписали 40 держав, а для набуття чинності потрібно 25 ратифікацій. Ми розраховуємо, що комісія почне працювати вже наступного року. Втім, це ще не означає початку виплат. Потрібно створити третій елемент механізму, йдеться про Компенсаційний фонд, який і здійснюватиме виплати людям після рішень комісії.

Ми бачимо позитивну динаміку створення перших двох етапів, тому дивимося на перспективу з оптимізмом, хоча називати конкретні строки було б безвідповідально.

Звідки планують брати кошти для компенсацій?

Серед держав, які працюють над створенням цього механізму, існує чіткий консенсус: джерелом компенсацій має бути російська федерація. Це прямо зазначено у Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Поки що тривають дискусії щодо практичного механізму. Обговорюються різні варіанти, як використання заморожених російських активів, репараційні механізми та інші моделі. Але який саме механізм буде остаточно погоджений, наразі сказати неможливо.

Чи планує Реєстр відкривати нові категорії заяв?

Так. Зараз відкрито приблизно половину всіх категорій, передбачених правилами Реєстру. Найближчим часом плануємо відкрити категорії щодо втрати заробітку, втрати роботи, втрати доступу до охорони здоров’я, втрати доступу до освіти. Розраховуємо зробити це найближчими тижнями.

Що б ви хотіли сказати жителям Бахмута та інших окупованих громад, які сумніваються, чи подавати заяву?

Насамперед я б порадив вірити, що Україна не сама на шляху до справедливості. Разом із нами працює велика міжнародна коаліція держав, яка створює механізм майбутніх репарацій. Кожна подана заява наповнює цей механізм змістом і допомагає відобразити реальний масштаб шкоди, завданої Україні. Тому я раджу не сумніватися і, коли є можливість, подавати заяву.

Навіть якщо людина не має всіх доказів під рукою, головне, це зафіксувати те, що з нею сталося. Водночас для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, найважливішою є безпека.

Реєстр збитків поки що не встановлює кінцевого строку подання заяв. Поки триває війна, такого строку не буде. Тому, якщо подання заяви зараз може становити небезпеку для людини чи її близьких, варто насамперед подбати про власну безпеку, а подати заяву тоді, коли це можна буде зробити без ризику.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всі мешканці Краматорська можуть отримати гумдопомогу: почалася попередня реєстрація

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:30, 15 Липня 2026
Гуманітарна допомога від Червоного Хреста / фото ТЧХУ

У Краматорській міській територіальній громаді відкрито попередню реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги на сезон осінь-зима 2026-2027 років. Допомогу надаватимуть неурядові благодійні організації.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську розпочато реєстрацію на допомогу на зимовий період

Отримати її зможуть усі, хто фактично перебуває на території громади. Наявність пільгової категорії для оформлення не потрібна. Заявки також приймаються на дітей віком до 18 років. Саму гуманітарну підтримку надаватимуть різні неурядові організації..

Програма охоплює жителів таких територій:

  • місто Краматорськ;
  • Біленьківський старостинський округ;
  • Шабельківський старостинський округ;
  • Красноторський старостинський округ;
  • Дмитрівський старостинський округ;
  • Ясногірський старостинський округ.

Прийом заявок стартував 15 липня. Реєстрація триватиме до 18:00 26 липня 2026 року.

Через технічний збій організатори втратили попередні дані бази. У зв’язку з цим усім мешканцям необхідно заповнити реєстраційні заявки наново.

Як заповнити анкету

Анкету потрібно заповнювати українською мовою та виключно один раз. Після завершення етапу опрацювання даних оператор зв’яжеться з тими мешканцями, які правильно виконали всі умови реєстрації.

Детальна інформація про порядок отримання допомоги та перелік необхідних документів розміщена безпосередньо в електронній формі за посиланням. Перед заповненням анкети необхідно ознайомитися з усіма вказаними умовами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Що варто знати жителям Бахмута про Реєстр збитків: інтерв’ю з Маркіяном Ключковським

Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі […]

Всі мешканці Краматорська можуть отримати гумдопомогу: почалася попередня реєстрація

У Краматорській міській територіальній громаді відкрито попередню реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги на сезон осінь-зима 2026-2027 років. Допомогу надаватимуть неурядові благодійні організації. Про це повідомили […]

11:30, 15.07.2026 Скопіч Дмитро
продуктові набори

У Києві видаватимуть продуктові набори для родин ветеранів: як отримати

У Києві запланували роздачу продуктових наборів ветеранам, ветеранкам та їхнім родинам. Реєстрація на отримання допомоги стартує сьогодні, 15 липня. Про це повідомляє ветеранська платформа “Шлях […]

наступ

Росіяни посилили тиск: на Донеччині зросла кількість штурмів майже по всій лінії фронту

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 40 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували […]

Запрошуємо на безоплатний онлайн-курс “Ефективна ОГС: базові процеси та розвиток”

Онлайн-курс “Ефективна ОГС: базові процеси та розвиток” дає практичне розуміння того, як вибудувати сильну та стійку організацію зсередини. Ви навчитеся: Окремий фокус курсу — побудова […]

18:30, 14.07.2026 Скопіч Дмитро