США призупинили військову допомогу Україні: як це рішення вплине на ЗСУ

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:30, 5 Березня 2025
Військова допомога Україні / фото Бахмут IN.UA

4 березня 2025 року в США з’явився наказ, який повністю призупинив постачання військової допомоги Україні. Це рішення було ухвалено невдовзі після суперечки президентів США та України в Овальному кабінеті.

Детальніше про те, як рішення влади США вплине на перебіг війни та чи є альтернатива американській допомозі, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Військова допомога від Америки: чому Дональд Трамп заморозив її

4 березня 2025 року президент США Дональд Трамп наказав призупинити всю військову допомогу Україні. Це рішення ухвалили незадовго після суперечки з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Рішення стосується не тільки майбутньої військової допомоги від США, але й тої, що вже була на шляху до України. Наприклад, станом на сьогодні деякі види допомоги знаходяться на транзитних складах у Польщі, повідомляв Укрінформ з посиланням на Дональда Туска, главу польського уряду.

За словами речниці Білого дому Керолайн Левітт, рішення про відновлення допомоги залежить лише від волі Дональда Трампа.

Керолайн Левітт / фото Вікпедія

Джо Байдена більше немає в цьому Овальному кабінеті. Ми більше не збираємося просто виписувати порожні чеки на війну, яка йде дуже далеко, без реального тривалого миру. І це те, чого хоче президент“, – наголосила прессекретарка Білого дому.

При цьому ввечері 4 травня віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що відновлення постачання допомоги Україні таки можливе. Для цього, за його словами, Київ має “сісти за стіл переговорів”

Інший коментар щодо цього дав старший радник президента США Джейсон Міллер. За його словами, рішення Трампа щодо призупинення постачання зброї — це ключ, який дозволить посадити за стіл переговорів обидві сторони військового конфлікту. Для цього він активно використовує метод “пряника” та “батога”.

Джейсон Міллер / фото Вікіпедія

Дональд Трамп — це єдина людина у світі, яка говорить про припинення смертей в Україні. Іноді лідери можуть використовувати метод “пряника”, а інколи — й метод “батога“, — сказав Міллер, коментуючи рішення президента США.

Він додає, що заморожування військової підтримки однієї зі сторін війни — це важка артилерія, яка дозволяє донести погляд Дональда Трампа на ситуацію до президента Володимира Зеленського:

Трамп хоче припинити війну та вбивства. Зеленський має повернутися за стіл переговорів“, — резюмував Міллер.

Реакція України

Patriot / фото REUTERS

Рішення про припинення допомоги — одна з найобговорюваніших новин в Україні, яка отримала безліч коментарів від представників влади, зокрема й від очільника країни, Володимира Зеленського.

Президент України розібрав рішення свого американського колеги у вечірньому зверненні до українців. Він вже доручив керівникам різних відомств отримати від США офіційну інформацію про долю військової допомоги для України.

Він додав, що Україні не один тиждень отримували різні сигнали щодо підготовки заморозки допомоги. За його словами, вже був прецедент її зупинки раніше.

Володимир Зеленський Крим, мобілізація вибори в Україні
Президент України Володимир Зеленський / фото ОП

Була зупинка гуманітарної допомоги, енергетичної. Також була вже й зупинка військової допомоги – наприкінці січня, але тоді все вдалося швидко відновити. Ми бачили ризики. Тому наші служби – і військові, і спеціальні служби – встигли напрацювати алгоритми дій за будь-якого розвитку ситуації. Зараз не 22 рік. Зараз наша стійкість вища. Ми маємо засоби захисту. Але для нас важливі нормальні, партнерські відносини з Америкою для реального закінчення війни. Ніхто з нас не хоче нескінченної війни“, — підкреслив Володимир Зеленський.

Більш детальне пояснення дав редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков у коментарі “Суспільному”. За його словами, Україна може втратити до 30% усього озброєння, яке сьогодні використовують ЗСУ. Наразі 40% усього озброєння в арсеналі ЗСУ було виготовлене в Україні. Трохи понад 10% — це зброя, яку військові отримали безпосередньо зі США та європейських союзників із дозволу Вашингтона. Ще майже 30% складає озброєння європейських країн, яке також значною мірою залежить від дозволу США на реекспорт.

Якщо ми розглядаємо максимально песимістичний з усіх песимістичних сценаріїв, які можливо просто уявити, бувши максимальним песимістом у світі, то так. Якщо увімкнути здоровий реалізм, то ситуація виглядає, що Україна має отримати те, що було при Байдені оголошено. І це нам у будь-якому випадку дозволить не відчувати критичну залежність від США певний час“, — сказав Катков.

Винищувач F-16 / фото Вікіпедія

Катков додав, що Україна залежить від США в частині використання та зберігання деякої номенклатури, зокрема, він виділив наступні категорії:

  • винищувачі F-16;
  • бронетехніка — М113, Stryker, MRAP, MaxxPro;
  • РСЗО – HIMARS та ракети до нього;
  • ракети та бомби — HARM та JDAM;
  • протипіхотні міни, снаряди дистанційного мінування та інші види вибухового озброєння.

Чи є альтернатива американській зброї

Постачання зброї / фото Міністерство оборони США

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що українська сторона аналізує можливі наслідки та розглядає альтернативні варіанти отримання озброєння.

За його словами, ситуацію необхідно розглядати комплексно:

  • по-перше, треба оцінити, які саме програми можуть бути зупинені, адже деякі з них уже наближаються до завершення;
  • по-друге, важливо проаналізувати можливості закупівлі або отримання аналогічного озброєння від європейських партнерів, оскільки відповідні програми заміщення вже діють;
  • по-третє, Україна має досвід адаптації до тимчасового призупинення американської військової підтримки, тож готова працювати в умовах змін.

Подоляк підкреслив, що наразі проводиться ретельний аудит щодо наявної зброї та тієї, яку можна виробити в межах партнерських співробітництва, що можна замінити.

Альтернативи українського виробництва

Пояснення щодо альтернатив саме від українських виробників дав міністр оборони Рустем Умєров у інтерв’ю Forbs. За його словами, оборонна промисловість країни значно розвинулась з моменту початку війни у 2022 році.

У 2024 році завдяки співпраці з Мінстратегпромом та бізнесом українська оборонна промисловість досягла значного зростання. Якщо у 2022-му її потенціал оцінювався в 1 мільярд, то у 2025-му цей показник сягнув 35 мільярдів доларів“, — пише Умєров.

Він підкреслює, що ця сума співмірна з міжнародною допомогою, яка була надана Україні з боку союзників у 2024 році. 

Виробництво 155-мм самохідних гаубиць зросло втричі порівняно з 2023 роком, випуск броньованих транспортних засобів – у п’ять разів, боєприпасів — у 2,5 раза, а протитанкових керованих ракет — удвічі“, — зазначає міністр оборони.

“Паляниця” / фото Максим Глушак

Великий крок Україна зробила в категорії виробництва БПЛА та РЕБ. За словами міністра, 96% дронів, які використовують українці на фронті, були виготовлені в України власним виробництвом. Ще 5% припадає на засоби РЕБ.

У 2025 році виробничі потужності дають змогу випускати до 4,5 млн дронів, зокрема 700 000 морських і 35 000 далекобійних. Їхня ефективність уже підтверджена на полі бою: завдяки морським дронам Україна знизила бойовий потенціал чорноморського флоту РФ на 30%, а далекобійні БПЛА лише цього року уразили понад 300 цілей у глибині Росії, підтверджуючи нашу спроможність змінювати правила гри на полі бою“, — резюмує Умєров.

Масштабне виробництво зброї продовжується й з іншими номенклатурами. Так, в Україні йде активна розробка ракетної програми, в межах якої вже налагоджене виробництво крилатих ракет типу Р-360 “Нептун” для ураження цілей на великих відстанях. Це ж стосується й впровадження альтернатив класичним ракетам у вигляді реактивних дронів “Паляниця”, “Рута” та “Пекло”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

Семаковська Тетяна 17:30, 28 Квітня 2026
Засуджена жителька Нью-Йорка / фото Донецької обласної прокуратури

На Донеччині суд виніс вирок жінці, яка допомагала російським військам визначати цілі для ударів по позиціях Сил оборони України. За державну зраду в умовах повномасштабного вторгнення її засудили до 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Робота на ворога на Донеччині

За даними слідства, засудженою виявилася жителька селища Нью-Йорк, яке належить до Торецької громади. Через наближення лінії бойових дій вона була змушена переїхати до Краматорська. У грудні 2024 року на жінку через месенджер Telegram вийшов співробітник російської Федеральної служби безпеки. Вона прийняла його пропозицію щодо співпраці.

Для збору розвідувальної інформації агентка використовувала свою професійну діяльність. Працюючи водійкою, жінка щодня розвозила хліб по місцевих торговельних закладах. Такий постійний маршрут дозволяв їй непомітно моніторити навколишню обстановку.

Протягом трьох місяців водійка регулярно звітувала своєму російському куратору. Головним завданням жінки було виявлення та фіксація місць дислокації підрозділів Збройних Сил України.

Вона збирала інформацію одразу в кількох населених пунктах та громадах регіону: у Дружківці, Костянтинівці, Краматорську, а також на території Торецької та Іллінівської громад. Особливу увагу під час своїх робочих поїздок агентка звертала на розташування українських блокпостів та локації зосередження військової техніки оборонців.

Затримання та позиція обвинуваченої

Протиправну діяльність жінки вдалося викрити та припинити у березні 2025 року. Досудове розслідування у цій справі проводили слідчі Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

До моменту ухвалення вироку фігурантка перебувала у слідчому ізоляторі. Прокурори Донецької обласної прокуратури надали суду беззаперечні докази її вини у злочині, передбаченому частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України. Попри наявну доказову базу, жінка так і не визнала своєї провини в цьому особливо тяжкому злочині.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

Семаковська Тетяна 16:10, 28 Квітня 2026

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні маршрути Донеччини. Сьогодні він — волонтер, який щодня ризикує життям, вивозячи людей з-під обстрілів у найгарячіших точках.

Про складні рішення, страх, втрату побратимів, евакуацію тварин та мрію стати мером Краматорська редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер з Краматорська.

Спорт на паузі: як почався шлях волонтера

Рішення стати на захист свого міста та допомагати людям було прийняте миттєво. За словами Богдана Зуякова, вже 25 лютого 2022 року, побачивши допис у соціальних мережах про потребу в людях, він долучився до побудови блокпостів та укріплення адміністративних будівель мішками з піском.

В той момент я намагався міксувати життя волонтерське і спорт, але десь через місяць я розумів, що волонтерська діяльність забирає надзвичайно багато сил, часу і просто сил не вистачало. Був вимушений трішки відкласти спорт на другий план, що для мене було дуже важке рішення, болюче“, — згадує волонтер.

Він зізнається, що й досі відчуває біль через неможливість жити звичайним життям, проте пріоритетом залишається допомога людям.

Чому саме Донеччина

Богдан Зуяков під час евакуації / фото з особистого архіву героя

Попри те, що лінія фронту невпинно наближається до Краматорська — рідного міста волонтера, Богдан Зуяков залишається у рідному регіоні. Його мотивація проста: дім — це місце, де він виріс, а ресурси кожної людини є обмеженими.

В цілому мені хочеться допомогти всім, але я розумію, що мої ресурси обмежені. На жаль, я не супергерой, який може допомогти всьому світу. Тому я свідомо розумію, що я не можу допомогти всюди: їхати на Херсонщину, їхати на Сумщину. Я допомагаю тут, тому що мого ресурсу вистачає тільки на допомогу тут“, — пояснює він.

Волонтерство для Богдана Зуякова — це не стільки обов’язок перед іншими, скільки внутрішня потреба та борг перед самим собою. 

Не кожен може рятувати людей, віддавати всього себе цьому. Можливо, це захворювання в нас таке, я не знаю“, — додає він.

Страх і “чуйка”: поїздки на межі життя та смерті

Кожна поїздка за людьми — це величезний ризик. Спочатку волонтерам доводилося їздити у звичайних автомобілях без броні та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Згодом кожна вилазка стала мініатюрною операцією, зі зброєю та іншими важливими речами для запобігання дронам. На питання про те, як вдається долати страх, чоловік відповідає відверто — страх нікуди не зникає.

Нам страшно кожен раз. В якісь моменти цей страх є індикатором того, що може щось відбутися. Як така назва “чуйка”, вона завжди присутня, і ми намагаємося її слухати. Якщо нам щось внутрішнє відчуття каже, що не треба їхати, ми, наприклад, не їдемо. Страшно. Боремось. Та й їдемо, куди діватись“, — розповідає рятувальник.

Найважча місія: пішки крижаною Костянтинівкою

Констянтинівка / фото Стерненко

Евакуація часто вимагає надлюдських зусиль. Найважчим як фізично, так і морально епізодом за ці роки волонтер називає піший похід у Костянтинівку за трьома людьми, серед яких була маломобільна жінка.

Йти фізично було важко, тому що ожеледиця, тому що після поранення настільки багато часу пройшло, рани ще бентежать досі. І морально це було важко повертатись в те місце, де тебе майже могли вбити“, — ділиться він.

Ця операція відбувалася у супроводі військових, з чіткими інструкціями та командами. Саме після неї команда переглянула підходи до власної безпеки: волонтери почали використовувати кращі бронежилети та засоби РЕБ проти ворожих дронів, ставши за рівнем екіпірування схожими на військових.

“Чорний список” відмовників

Богдан Зуяков / фото з особистого архівку героя

Одним із найболючіших аспектів роботи є ситуації, коли люди в останню мить відмовляються виїжджати з-під обстрілів, наражаючи екіпаж на марну небезпеку. У таких випадках волонтери формують так званий “чорний список” адрес.

В такий момент я відчуваю тільки те, що хочеться максимально швидко звідси звалити і не загинути заради цього. Співчуття до таких людей, які відмовилися… можливо, і немає. Тому що вони свідомо мені в очі сказали свій вибір. Це максимальна зневага до інших волонтерів“, — різко, але справедливо зазначає Богдан Зуяков. Він наголошує, що життя волонтерів також має цінність, і ризикувати ним вдруге заради тих, хто знехтував їхньою безпекою, вони не будуть.

Евакуація тварин

Особливе місце в евакуаційних місіях займає порятунок домашніх тварин. Для команди волонтерів життя беззахисних котів та собак є не менш важливим. Вони завжди переконують господарів забирати улюбленців із собою.

Я краще викину ту одну сумку з непотребом якимось, але ми заберемо собачку і котика. Для мене дивно чути, коли питають: “А ви заберете собачку?”. Ми вивозимо сім’ю. В сім’ї, якщо є котик, собачка – це член сім’ї“, — підкреслює Богдан Зуяков. 

Водночас він з болем визнає, що ті тварини, яких люди свідомо залишають у гарячих точках на кшталт Костянтинівки, переважно приречені на загибель.

Емоційне вигорання та втрата побратима

Постійне перебування в екстремальних умовах накладає важкий відбиток на психіку. Волонтери зізнаються, що стали більш черствими, а війна перетворилася на рутину. Зберегти баланс допомагає чітке розмежування: виїхавши з-під обстрілу, вони залишають усі страшні спогади саме там.

Проте деякі рани не гояться. Чотири місяці тому під час чергової місії їхній автомобіль потрапив під удар, внаслідок якого загинув волонтер В’ячеслав.

До сьогоднішнього дня навіть не доторкнувся знов до тої машини, хоча вона стоїть. Просто не можу знайти в собі сили підійти навіть до машини. Війна надзвичайно сильно нас вимотала, ніяких сил немає взагалі це все продовжувати. Відновлюватись, я б сказав, що ми не відновлюємося. Ми просто, як роботи в чомусь. Працюємо, робимо все на максимум і надіємося, що все ж таки це пошвидше закінчиться“, — відверто розповідає волонтер.

Плани після війни

Незважаючи на тотальну втому, Богдан Зуяков чітко бачить своє майбутнє після того, як потреба у щоденних ризикованих евакуаціях зникне. Він мріє більше не жахатися звуків дронів чи ракет.

Я хотів би повернутися до спорту. Я хочу себе реалізувати ще. А в цілому, глобально, мені б хотілося бути мером Краматорська, якщо він буде цілий і не окупований. Це взагалі чудово“, — ділиться планами волонтер.

Навіть якщо політична кар’єра не складеться, він планує продовжувати гуманітарну діяльність, адже попереду — зворотна евакуація, відбудова та психологічна допомога населенню. “Я хочу бути корисним людям”, — підсумовує він свою головну життєву місію.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

На Донеччині суд виніс вирок жінці, яка допомагала російським військам визначати цілі для ударів по позиціях Сил оборони України. За державну зраду в умовах повномасштабного […]

Важливо

“Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова

До початку повномасштабного вторгнення Богдан Зуяков професійно займався армреслінгом, брав участь у змаганнях та здобував нагороди. Проте реалії війни змусили змінити спортивний зал на небезпечні […]

Українські Су-27 завдали удару по росіянах у Родинському: відео

Українські бойові літаки Су-27 здійснили атаку по місцю зосередження російської піхоти в населеному пункті Родинське, що на Донеччині. Для ураження живої сили противника пілоти Повітряних […]

Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку

Для переселенців з Бахмутської громади запрацювали оновлені правила отримання грошової підтримки. В межах затвердженої “Програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026–2027 роки” місцеві […]

Важливо

Скільки грошей та допомоги отримали бахмутяни у I кварталі

Бахмутська міська військова адміністрація відзвітувала за перший квартал 2026 року. Зокрема, в ньому йдется про те, що МВА надала грошову допомогу бахмутянам на суму близько […]