4 березня 2025 року в США з’явився наказ, який повністю призупинив постачання військової допомоги Україні. Це рішення було ухвалено невдовзі після суперечки президентів США та України в Овальному кабінеті.

Детальніше про те, як рішення влади США вплине на перебіг війни та чи є альтернатива американській допомозі, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Військова допомога від Америки: чому Дональд Трамп заморозив її

4 березня 2025 року президент США Дональд Трамп наказав призупинити всю військову допомогу Україні. Це рішення ухвалили незадовго після суперечки з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Рішення стосується не тільки майбутньої військової допомоги від США, але й тої, що вже була на шляху до України. Наприклад, станом на сьогодні деякі види допомоги знаходяться на транзитних складах у Польщі, повідомляв Укрінформ з посиланням на Дональда Туска, главу польського уряду.

За словами речниці Білого дому Керолайн Левітт, рішення про відновлення допомоги залежить лише від волі Дональда Трампа.

“Джо Байдена більше немає в цьому Овальному кабінеті. Ми більше не збираємося просто виписувати порожні чеки на війну, яка йде дуже далеко, без реального тривалого миру. І це те, чого хоче президент“, – наголосила прессекретарка Білого дому.

При цьому ввечері 4 травня віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що відновлення постачання допомоги Україні таки можливе. Для цього, за його словами, Київ має “сісти за стіл переговорів”

Інший коментар щодо цього дав старший радник президента США Джейсон Міллер. За його словами, рішення Трампа щодо призупинення постачання зброї — це ключ, який дозволить посадити за стіл переговорів обидві сторони військового конфлікту. Для цього він активно використовує метод “пряника” та “батога”.

“Дональд Трамп — це єдина людина у світі, яка говорить про припинення смертей в Україні. Іноді лідери можуть використовувати метод “пряника”, а інколи — й метод “батога“, — сказав Міллер, коментуючи рішення президента США.

Він додає, що заморожування військової підтримки однієї зі сторін війни — це важка артилерія, яка дозволяє донести погляд Дональда Трампа на ситуацію до президента Володимира Зеленського:

“Трамп хоче припинити війну та вбивства. Зеленський має повернутися за стіл переговорів“, — резюмував Міллер.

Реакція України

Рішення про припинення допомоги — одна з найобговорюваніших новин в Україні, яка отримала безліч коментарів від представників влади, зокрема й від очільника країни, Володимира Зеленського.

Президент України розібрав рішення свого американського колеги у вечірньому зверненні до українців. Він вже доручив керівникам різних відомств отримати від США офіційну інформацію про долю військової допомоги для України.

Він додав, що Україні не один тиждень отримували різні сигнали щодо підготовки заморозки допомоги. За його словами, вже був прецедент її зупинки раніше.

“Була зупинка гуманітарної допомоги, енергетичної. Також була вже й зупинка військової допомоги – наприкінці січня, але тоді все вдалося швидко відновити. Ми бачили ризики. Тому наші служби – і військові, і спеціальні служби – встигли напрацювати алгоритми дій за будь-якого розвитку ситуації. Зараз не 22 рік. Зараз наша стійкість вища. Ми маємо засоби захисту. Але для нас важливі нормальні, партнерські відносини з Америкою для реального закінчення війни. Ніхто з нас не хоче нескінченної війни“, — підкреслив Володимир Зеленський.

Більш детальне пояснення дав редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков у коментарі “Суспільному”. За його словами, Україна може втратити до 30% усього озброєння, яке сьогодні використовують ЗСУ. Наразі 40% усього озброєння в арсеналі ЗСУ було виготовлене в Україні. Трохи понад 10% — це зброя, яку військові отримали безпосередньо зі США та європейських союзників із дозволу Вашингтона. Ще майже 30% складає озброєння європейських країн, яке також значною мірою залежить від дозволу США на реекспорт.

“Якщо ми розглядаємо максимально песимістичний з усіх песимістичних сценаріїв, які можливо просто уявити, бувши максимальним песимістом у світі, то так. Якщо увімкнути здоровий реалізм, то ситуація виглядає, що Україна має отримати те, що було при Байдені оголошено. І це нам у будь-якому випадку дозволить не відчувати критичну залежність від США певний час“, — сказав Катков.

Катков додав, що Україна залежить від США в частині використання та зберігання деякої номенклатури, зокрема, він виділив наступні категорії:

• винищувачі F-16;
• бронетехніка — М113, Stryker, MRAP, MaxxPro;
• РСЗО – HIMARS та ракети до нього;
• ракети та бомби — HARM та JDAM;
• протипіхотні міни, снаряди дистанційного мінування та інші види вибухового озброєння.

Чи є альтернатива американській зброї

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що українська сторона аналізує можливі наслідки та розглядає альтернативні варіанти отримання озброєння.

За його словами, ситуацію необхідно розглядати комплексно:

• по-перше, треба оцінити, які саме програми можуть бути зупинені, адже деякі з них уже наближаються до завершення;
• по-друге, важливо проаналізувати можливості закупівлі або отримання аналогічного озброєння від європейських партнерів, оскільки відповідні програми заміщення вже діють;
• по-третє, Україна має досвід адаптації до тимчасового призупинення американської військової підтримки, тож готова працювати в умовах змін.

Подоляк підкреслив, що наразі проводиться ретельний аудит щодо наявної зброї та тієї, яку можна виробити в межах партнерських співробітництва, що можна замінити.

Альтернативи українського виробництва

Пояснення щодо альтернатив саме від українських виробників дав міністр оборони Рустем Умєров у інтерв’ю Forbs. За його словами, оборонна промисловість країни значно розвинулась з моменту початку війни у 2022 році.

“У 2024 році завдяки співпраці з Мінстратегпромом та бізнесом українська оборонна промисловість досягла значного зростання. Якщо у 2022-му її потенціал оцінювався в 1 мільярд, то у 2025-му цей показник сягнув 35 мільярдів доларів“, — пише Умєров.

Він підкреслює, що ця сума співмірна з міжнародною допомогою, яка була надана Україні з боку союзників у 2024 році. 

“Виробництво 155-мм самохідних гаубиць зросло втричі порівняно з 2023 роком, випуск броньованих транспортних засобів – у п’ять разів, боєприпасів — у 2,5 раза, а протитанкових керованих ракет — удвічі“, — зазначає міністр оборони.

Великий крок Україна зробила в категорії виробництва БПЛА та РЕБ. За словами міністра, 96% дронів, які використовують українці на фронті, були виготовлені в України власним виробництвом. Ще 5% припадає на засоби РЕБ.

“У 2025 році виробничі потужності дають змогу випускати до 4,5 млн дронів, зокрема 700 000 морських і 35 000 далекобійних. Їхня ефективність уже підтверджена на полі бою: завдяки морським дронам Україна знизила бойовий потенціал чорноморського флоту РФ на 30%, а далекобійні БПЛА лише цього року уразили понад 300 цілей у глибині Росії, підтверджуючи нашу спроможність змінювати правила гри на полі бою“, — резюмує Умєров.

Масштабне виробництво зброї продовжується й з іншими номенклатурами. Так, в Україні йде активна розробка ракетної програми, в межах якої вже налагоджене виробництво крилатих ракет типу Р-360 “Нептун” для ураження цілей на великих відстанях. Це ж стосується й впровадження альтернатив класичним ракетам у вигляді реактивних дронів “Паляниця”, “Рута” та “Пекло”.

Читайте також:

• Двом військовим зс рф оголосили підозру за зґвалтування жительки Донеччини
• Чи могли окупанти вивезти дітей з Часового Яру? Сергій Чаус про ситуацію в місті
• Приватні будинки, знищені авто і кладовище: окупанти показали нові кадри із Забахмутки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!