4 березня 2025 року в США з’явився наказ, який повністю призупинив постачання військової допомоги Україні. Це рішення було ухвалено невдовзі після суперечки президентів США та України в Овальному кабінеті.

Детальніше про те, як рішення влади США вплине на перебіг війни та чи є альтернатива американській допомозі, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Військова допомога від Америки: чому Дональд Трамп заморозив її

4 березня 2025 року президент США Дональд Трамп наказав призупинити всю військову допомогу Україні. Це рішення ухвалили незадовго після суперечки з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Рішення стосується не тільки майбутньої військової допомоги від США, але й тої, що вже була на шляху до України. Наприклад, станом на сьогодні деякі види допомоги знаходяться на транзитних складах у Польщі, повідомляв Укрінформ з посиланням на Дональда Туска, главу польського уряду.

За словами речниці Білого дому Керолайн Левітт, рішення про відновлення допомоги залежить лише від волі Дональда Трампа.

“Джо Байдена більше немає в цьому Овальному кабінеті. Ми більше не збираємося просто виписувати порожні чеки на війну, яка йде дуже далеко, без реального тривалого миру. І це те, чого хоче президент“, – наголосила прессекретарка Білого дому.

При цьому ввечері 4 травня віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що відновлення постачання допомоги Україні таки можливе. Для цього, за його словами, Київ має “сісти за стіл переговорів”

Інший коментар щодо цього дав старший радник президента США Джейсон Міллер. За його словами, рішення Трампа щодо призупинення постачання зброї — це ключ, який дозволить посадити за стіл переговорів обидві сторони військового конфлікту. Для цього він активно використовує метод “пряника” та “батога”.

“Дональд Трамп — це єдина людина у світі, яка говорить про припинення смертей в Україні. Іноді лідери можуть використовувати метод “пряника”, а інколи — й метод “батога“, — сказав Міллер, коментуючи рішення президента США.

Він додає, що заморожування військової підтримки однієї зі сторін війни — це важка артилерія, яка дозволяє донести погляд Дональда Трампа на ситуацію до президента Володимира Зеленського:

“Трамп хоче припинити війну та вбивства. Зеленський має повернутися за стіл переговорів“, — резюмував Міллер.

Реакція України

Рішення про припинення допомоги — одна з найобговорюваніших новин в Україні, яка отримала безліч коментарів від представників влади, зокрема й від очільника країни, Володимира Зеленського.

Президент України розібрав рішення свого американського колеги у вечірньому зверненні до українців. Він вже доручив керівникам різних відомств отримати від США офіційну інформацію про долю військової допомоги для України.

Він додав, що Україні не один тиждень отримували різні сигнали щодо підготовки заморозки допомоги. За його словами, вже був прецедент її зупинки раніше.

“Була зупинка гуманітарної допомоги, енергетичної. Також була вже й зупинка військової допомоги – наприкінці січня, але тоді все вдалося швидко відновити. Ми бачили ризики. Тому наші служби – і військові, і спеціальні служби – встигли напрацювати алгоритми дій за будь-якого розвитку ситуації. Зараз не 22 рік. Зараз наша стійкість вища. Ми маємо засоби захисту. Але для нас важливі нормальні, партнерські відносини з Америкою для реального закінчення війни. Ніхто з нас не хоче нескінченної війни“, — підкреслив Володимир Зеленський.

Більш детальне пояснення дав редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков у коментарі “Суспільному”. За його словами, Україна може втратити до 30% усього озброєння, яке сьогодні використовують ЗСУ. Наразі 40% усього озброєння в арсеналі ЗСУ було виготовлене в Україні. Трохи понад 10% — це зброя, яку військові отримали безпосередньо зі США та європейських союзників із дозволу Вашингтона. Ще майже 30% складає озброєння європейських країн, яке також значною мірою залежить від дозволу США на реекспорт.

“Якщо ми розглядаємо максимально песимістичний з усіх песимістичних сценаріїв, які можливо просто уявити, бувши максимальним песимістом у світі, то так. Якщо увімкнути здоровий реалізм, то ситуація виглядає, що Україна має отримати те, що було при Байдені оголошено. І це нам у будь-якому випадку дозволить не відчувати критичну залежність від США певний час“, — сказав Катков.

Катков додав, що Україна залежить від США в частині використання та зберігання деякої номенклатури, зокрема, він виділив наступні категорії:

• винищувачі F-16;
• бронетехніка — М113, Stryker, MRAP, MaxxPro;
• РСЗО – HIMARS та ракети до нього;
• ракети та бомби — HARM та JDAM;
• протипіхотні міни, снаряди дистанційного мінування та інші види вибухового озброєння.

Чи є альтернатива американській зброї

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що українська сторона аналізує можливі наслідки та розглядає альтернативні варіанти отримання озброєння.

За його словами, ситуацію необхідно розглядати комплексно:

• по-перше, треба оцінити, які саме програми можуть бути зупинені, адже деякі з них уже наближаються до завершення;
• по-друге, важливо проаналізувати можливості закупівлі або отримання аналогічного озброєння від європейських партнерів, оскільки відповідні програми заміщення вже діють;
• по-третє, Україна має досвід адаптації до тимчасового призупинення американської військової підтримки, тож готова працювати в умовах змін.

Подоляк підкреслив, що наразі проводиться ретельний аудит щодо наявної зброї та тієї, яку можна виробити в межах партнерських співробітництва, що можна замінити.

Альтернативи українського виробництва

Пояснення щодо альтернатив саме від українських виробників дав міністр оборони Рустем Умєров у інтерв’ю Forbs. За його словами, оборонна промисловість країни значно розвинулась з моменту початку війни у 2022 році.

“У 2024 році завдяки співпраці з Мінстратегпромом та бізнесом українська оборонна промисловість досягла значного зростання. Якщо у 2022-му її потенціал оцінювався в 1 мільярд, то у 2025-му цей показник сягнув 35 мільярдів доларів“, — пише Умєров.

Він підкреслює, що ця сума співмірна з міжнародною допомогою, яка була надана Україні з боку союзників у 2024 році. 

“Виробництво 155-мм самохідних гаубиць зросло втричі порівняно з 2023 роком, випуск броньованих транспортних засобів – у п’ять разів, боєприпасів — у 2,5 раза, а протитанкових керованих ракет — удвічі“, — зазначає міністр оборони.

Великий крок Україна зробила в категорії виробництва БПЛА та РЕБ. За словами міністра, 96% дронів, які використовують українці на фронті, були виготовлені в України власним виробництвом. Ще 5% припадає на засоби РЕБ.

“У 2025 році виробничі потужності дають змогу випускати до 4,5 млн дронів, зокрема 700 000 морських і 35 000 далекобійних. Їхня ефективність уже підтверджена на полі бою: завдяки морським дронам Україна знизила бойовий потенціал чорноморського флоту РФ на 30%, а далекобійні БПЛА лише цього року уразили понад 300 цілей у глибині Росії, підтверджуючи нашу спроможність змінювати правила гри на полі бою“, — резюмує Умєров.

Масштабне виробництво зброї продовжується й з іншими номенклатурами. Так, в Україні йде активна розробка ракетної програми, в межах якої вже налагоджене виробництво крилатих ракет типу Р-360 “Нептун” для ураження цілей на великих відстанях. Це ж стосується й впровадження альтернатив класичним ракетам у вигляді реактивних дронів “Паляниця”, “Рута” та “Пекло”.

Читайте також:

• Двом військовим зс рф оголосили підозру за зґвалтування жительки Донеччини
• Чи могли окупанти вивезти дітей з Часового Яру? Сергій Чаус про ситуацію в місті
• Приватні будинки, знищені авто і кладовище: окупанти показали нові кадри із Забахмутки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни.

Куди звертатися мешканцям Бахмута за допомогою при подачі заяви — редакції повідомили у Бахмутській МВА.

У Бахмутській МВА розповіли, як мешканці громади можуть подати заяву на житловий ваучер

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Зазначимо, що оформити його можуть дві категорії ВПО з ТОТ:

• ВПО, які мають статус учасника бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Учасник не повинен отримувати іншу житлову допомогу або мати чинну заявку в єВідновленні. До заявника не можуть бути застосовані санкції та має бути відсутня судимість за злочини проти держави.

Примітка. Житловий ваучер — це нова програма, яка дозволяє ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати грошову допомогу в розмірі 2 000 000 гривень на купівлю власного житла. Зараз ініціатива знаходиться на першому етапі, проте згодом Уряд планує розширити її на інші категорії внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки залишились на ТОТ.

Також нам повідомили, що зараз готують і розміщують прості інструкції, як подати заяву через застосунок “Дія” на житловий ваучер. Ці інформаційні матеріали планують розмістити в осередках підтримки бахмутян у різних містах України.

Наразі подати заявку на отримання житлового ваучера можна лише за допомогою застосунку “Дія”. Для цього потрібно:

• оновити застосунок до останньої версії;
• перейти в розділ “Послуги для ВПО”, а далі обрати “Заява на житловий ваучер”;
• підтвердити склад сім’ї: чоловік або дружина має надати згоду на обробку персональних даних через Дія.Підпис (у разі відсутності згоди протягом 36 годин заява анулюється);
• підписати заяву за допомогою “Дія.Підпис” та надіслати її.

Усі дані підтягнуться автоматично, тобто користувачу не потрібно буде подавати додаткові документи. У МВА зазначають, що подання заяв через ЦНАПи або нотаріусів стане можливим протягом наступних чотирьох місяців.

Читайте також:

2 млн грн на житло для ВПО: коли профінансують ваучери та чи вистачить грошей на всіх

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!