Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. 18 грудня 1942 року був визволений перший населений пункт — село Півнівка, що на Луганщині. Останнім, 23 листопада 1944 року, радянські війська звільнили місто Чоп на Закарпатті. Бахмут деокупували 5 вересня 1943 року.

Бахмутянка Світлана Сікварова опублікувала в соцмережі спогади містян про звільнення міста та фото з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.

Деокупація Бахмута в 1943 році

Краєзнавиця Світлана Сікварова зауважила, що Бахмут звільняла 3-я гвардійська армія під командуванням генерал-лейтенанта Д. Лелюшенка. 5 вересня до неї приєднався 23-й танковий корпус генерал-лейтенанта Ю. Пушкіна.

Мешканець Бахмута Володимир Пильчик згадує про звільнення міста-фортеці: 

«До літа 1943 року панування у повітрі нашої авіації стало абсолютним. Дійшло до того, що довелося спостерігати таку картину: дев’ятка наших Пе-2 (ред. радянський двомоторний бомбардувальник) на польоті зі сходу на захід пройшла все місто, обвалила бомбовий вантаж на польовий аеродром німців і тим же шляхом повернулася на схід. Водночас жодна зенітка в місті не «тявкнула».

Влітку цього року почастішали облави людоловів, окупанти лютували, викрадали молодь до Німеччини. Проте вони почували себе далеко не так самовпевнено, як це було у 1941-42 роках. Ми знали, що фронт наближається, і чекали на звільнення. Нарешті настав серпень, момент звільнення наблизився впритул, ще більше чинили облави, німці почали палити і підривати місто.

Весь перший день і половину наступного у місті практично не було видно визволителів. Тільки зрідка промайнуть один чи два-три наші бійці і знову нікого не видно. Було незрозуміло від кого ж три доби йшли сили німецької армії, виникала тривога: чи це не тимчасове звільнення. 

У другій половині другого дня ситуація прояснилася. На захід покотився безперервний потік Червоної армії. У цьому потоці зрідка можна було побачити гужовий транспорт. Танк за танком, сотні бойових машин, автомобілі з гарматами на причепі. Жодного підрозділу в пішому строю.

Частини, що не вміщалися на залізничний переїзд, повертали на стадіон, де миттєво розгорталися похідні кухні, годували солдатів, і щойно в колонах, що рухалися, утворювався розрив, втягувалися в цей проміжок і продовжували рух на захід. Так тривало три доби. Стало зрозуміло — поверненню окупації не бувати».

Наслідки війни

Світлана Сікварова підкреслила, що Україна втратила у війні, включаючи вбитих, померлих від голоду і хвороб, жертв концтаборів, депортованих, евакуйованих, вимушених емігрувати — до 14 мільйонів людей. 40 відсотків свого економічного потенціалу, що складає 42 відсотки від матеріальних втрат всього Радянського Союзу.

Американський дослідник сучасної історії Едгар Сноу переконаний, що «жодна інша країна Європи не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам і селам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі, як Україна».

Він також додав: «Те, що дехто намагається зобразити як «російську славу», було в багатьох аспектах українською війною».

Читайте також:

• Люди тут гуляли, спілкувалися та зустрічалися: спогади бахмутян про Топталівку
• РЦ «Перемога» у Бахмуті: як центр культури покращував життя бахмутян? Фотоспогади
• Окупація, визволення та роки відновлення: спогади мешканця Бахмута-Артемівська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Юлія Тимчак зі Званівки зараз допомогає молоді Донеччини долучатися до екоініціатив в проєкті “ЕКОстарт можливий для кожного”. Аби допомогати планеті, пояснює пані Юля, не обов’язково робити глобальні речі, все починається з малого. Наприклад, у Дніпрі юнаки та дівчата протягом травня та червня вчилися виготовляти екологічні шопери, які замінять їм пластикові пакети у супермаркетах.

Детальніше про проєкт “ЕКОстарт можливий для кожного!” нам розповіла Юлія Тимчак, керівниця ГО “Чарівні Руни”, більше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

“ЕКОстарт можливий для кожного”

В Україні активно реалізовується проєкт “ЕКОстарт можливий для кожного!” в межах програми ЮНІСЕФ у Донецькій області. За словами керівниці ГО “Чарівні Руни” Юлії Тимчак, котра виступила партнером ініціативи, головна мета, це розвиток екологічної свідомості громадян, особливо молоді.

Йдеться про формування навичок за правилом 3Р (Reuse, Recycle, Reduce), де ключовим є перероблення енергоцінних відходів, тобто їх попереднє сортування. Мотивацією для людей, вважає вона, може бути фінансова вигода: посортовані відходи можна здати за гроші, а також зменшити витрати на вивезення сміття, адже оплата за несортоване сміття є платною опцією.

“Ми якраз говоримо про те, що еко-старт можливий для кожного, бо часто чуємо: я б хотів рятувати планету. Звісно, всі ми хочемо жити на чистій планеті. Ніхто ж не хоче жити на купі бруду й сміття. Але що для цього робити конкретно сьогодні, конкретно зараз? Розуміють не всі. Тому ми працюємо, щоб показати: еко-старт можливий для кожного вже сьогодні — починаючи із себе“, — зазначає Юлія Тимчак.

Що пропонують в межах проєкту

У межах проєкту організовуються не лише просвітницька та інформаційна кампанії, а й практичні заняття, що популяризують екозвички. Наприклад, протягом травня та червня молодь мала змогу виготовити власні шопери з екологічних матеріалів.

“Наші майстер-класи були практичними. Це абсолютно прикладна складова: пошили сумку, розмалювали її, створили собі чашку й забрали річ додому. Тобто вона несе практичну користь, адже тоді людина з цим шопером ходитиме до супермаркетів і не братиме пластикові пакети“, — каже Юлія Тимчак.

За словами керівниці ГО “Чарівні Руни”, молодь — не завжди активна категорія громадян, однак охоче долучається до ініціатив із практичним змістом. Наприклад, до занять зі швейною технікою для створення особистих речей — шоперів, фруктових сіток, термочашок і навіть повноцінних термосів.

“Хочу змінювати свідомість молоді щодо збереження довкілля через прості, але яскраві приклади. Кожен із нас здатен зробити свій внесок — і саме з цього починається зміна!” — ділиться один з учасників майстер-класу з розпису шоперів, 13-річний Матвій.

Плани на майбутнє та перспективи

Активна фаза ініціативи в Дніпрі вже завершилася. Проте очікується продовження інформаційної кампанії, у межах якої відбудуться 4 онлайн майстер-класи та ще 6 офлайн-заходів.

Крім того, у межах проєкту “ЕКОстарт можливий для кожного” проводитиметься встановлення сортувальних баків, зокрема в соціальному гуртожитку “ЯМаріуполь”.

Читайте також:

• Грошова підтримка для ВПО від “Карітас Полтава”: хто і як може отримати
• Безоплатні курси швачок для жінок у Тернопільській області: як записатися
• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15-річний Мирослав Коцько з Бахмута активно досліджує історію свого рідного краю. Юнак працює з історичними документами, картами та збирає свідчення краєзнавців і місцевих мешканців. Зараз Мирослав Коцько збирає інформацію про мікрорайон Будьонівка, що розташовується на півдні  Бахмута.

Що вже вдалось дізнатися та як до дослідження можуть долучитися бахмутяни, Мирослав Коцько розповів редакції Бахмут IN.UA.

Бахмут, район Будьонівка, історія

Будьонівка — це приміський район в південній частині Бахмута. До повномасштабної війни його населення становило близько 2 тисяч людей.

У кінці ХІХ століття не існувало тієї Будьонівки, яка є зараз. Тут були заселеними лише дві вулиці, а решта  земель використовувались для випасу худоби. Тоді ж ці вулиці входили до так званого передмістя Бровар.

“Як відомо з документів, тут були пасовища для худоби, озеро, струмочок, що здавна зветься Четвериковим яром. Забудованими  були лише вулиці  Тимірязєва й  Колодязна, які йдуть перпендикулярно від місця злиття Четверикового ручая та його лівого припливу. Оскільки тоді Будьонівки як такої не існувало, ці дві вулиці входили до старого передмістя Бровар, про яке майже ніхто не пам’ятає з тих, кого я опитував. Ця назва зустрічається на старому плані 1911 року, який у мене є в дуже нечіткій якості і там ледве читається ця назва. Її я також знайшов у джерелі за 1897 рік, яке мені порадив наш краєзнавець Михайло Кулішов. Там згадується “предместье Броварь”, а також вказується чисельність населення — 166 душ”, — розповідає Мирослав Коцько.

Також юний дослідник збирає інформацію щодо самої назви “Будьонівка” — як вона виникла та розвивалася. Є деякі твердження, що назва району з’явилась у роки Національно-визвольних змагань. У цій місцевості, нібито, розташовувалась Перша Кінна Армія радянського воєначальника Будьонного.

“Назва Будьонівка, нібито, закріпилась через те, що в роки Національно-визвольних змагань, так званої громадянської війни, в цій місцевості стояла “Конница Будённого”. Місцеві згадують, що тут були полки і кіннота. Але це лише за згадками людей, деякі краєзнавці спростовують цей факт. Тому це твердження ще потребує доведення. Саме це і підштовхнуло мене залучати ширшу аудиторію задля отримання можливості спростувати або ж навпаки підтвердити ту чи іншу інформацію. Як-то кажуть, хочу “копнути глибше”, — зауважує Мирослав Коцько.

Як можуть допомогти бахмутяни

Наразі юний дослідник історії збирає дані про Будьонівку. Він просить бахмутян ділитися відомими їм фактами, щоб зробити велике дослідження. У майбутньому вся зібрана інформація стане основою для нового пізнавального відео на Youtube-каналі Мирослава Коцька.

“Зобразити історію Будьонівки вкрай складно, адже багато хто вважає, що це зовсім новий район. Хоча це не так. Тож я звертаюся до бахмутян, які мешкали на вулицях Будьонівських, а також розташованих поряд: Бахмутської, Широкої, Нижньомаріупольської, Тітова, Севастопольської, Піонерської чи Спартаківської. Частина цих вулиць входила до того самого передмістя Бровар і об’єднувалася з нинішньою Будьонівкою. Ваші спогади, розповіді від бабусь і дідусів стануть дуже корисними для відродження історії південних околиць Бахмута”, — звертається до бахмутян Мирослав Коцько.

Якщо ви маєте інформацію, спогади чи документи, які можуть допомогти в дослідженні Будьонівки, пишіть повідомлення Мирославу Коцьку в Facebook.

Читайте також:

• Школяр із Часів Яру допомагає військовим на фронті: історія юного волонтера Рустама Шистки
• “З нуля до своєї точки Б”: як бахмутянка у Києві відкрила кав’ярню для тих, хто втратив дім
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!