Щороку 28 жовтня в Україні відзначають День визволення від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. 18 грудня 1942 року був визволений перший населений пункт — село Півнівка, що на Луганщині. Останнім, 23 листопада 1944 року, радянські війська звільнили місто Чоп на Закарпатті. Бахмут деокупували 5 вересня 1943 року.
Бахмутянка Світлана Сікварова опублікувала в соцмережі спогади містян про звільнення міста та фото з фондів Бахмутського краєзнавчого музею.
Деокупація Бахмута в 1943 році
Краєзнавиця Світлана Сікварова зауважила, що Бахмут звільняла 3-я гвардійська армія під командуванням генерал-лейтенанта Д. Лелюшенка. 5 вересня до неї приєднався 23-й танковий корпус генерал-лейтенанта Ю. Пушкіна.
Танкісти увійшли до міста на світанку з північно-східного боку і побачили його в диму й вогні пожеж. 266-а і 259-а стрілецькі дивізії завершили визволення Бахмута. За мужність і героїзм їм було присвоєно почесне найменування Артемівських,
Світлана Сікварова // краєзнавиця
Мешканець Бахмута Володимир Пильчик згадує про звільнення міста-фортеці:
«До літа 1943 року панування у повітрі нашої авіації стало абсолютним. Дійшло до того, що довелося спостерігати таку картину: дев’ятка наших Пе-2 (ред. радянський двомоторний бомбардувальник) на польоті зі сходу на захід пройшла все місто, обвалила бомбовий вантаж на польовий аеродром німців і тим же шляхом повернулася на схід. Водночас жодна зенітка в місті не «тявкнула».
Влітку цього року почастішали облави людоловів, окупанти лютували, викрадали молодь до Німеччини. Проте вони почували себе далеко не так самовпевнено, як це було у 1941-42 роках. Ми знали, що фронт наближається, і чекали на звільнення. Нарешті настав серпень, момент звільнення наблизився впритул, ще більше чинили облави, німці почали палити і підривати місто.
Весь перший день і половину наступного у місті практично не було видно визволителів. Тільки зрідка промайнуть один чи два-три наші бійці і знову нікого не видно. Було незрозуміло від кого ж три доби йшли сили німецької армії, виникала тривога: чи це не тимчасове звільнення.
У другій половині другого дня ситуація прояснилася. На захід покотився безперервний потік Червоної армії. У цьому потоці зрідка можна було побачити гужовий транспорт. Танк за танком, сотні бойових машин, автомобілі з гарматами на причепі. Жодного підрозділу в пішому строю.
Частини, що не вміщалися на залізничний переїзд, повертали на стадіон, де миттєво розгорталися похідні кухні, годували солдатів, і щойно в колонах, що рухалися, утворювався розрив, втягувалися в цей проміжок і продовжували рух на захід. Так тривало три доби. Стало зрозуміло — поверненню окупації не бувати».
Наслідки війни
Світлана Сікварова підкреслила, що Україна втратила у війні, включаючи вбитих, померлих від голоду і хвороб, жертв концтаборів, депортованих, евакуйованих, вимушених емігрувати — до 14 мільйонів людей. 40 відсотків свого економічного потенціалу, що складає 42 відсотки від матеріальних втрат всього Радянського Союзу.
Наслідки тієї війни для нашого міста незчисленні і болючі. Деякі з них відображені на фото з фондів Бахмутського краєзнавчого музею,
Світлана Сікварова // краєзнавиця з Бахмута
Американський дослідник сучасної історії Едгар Сноу переконаний, що «жодна інша країна Європи не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам і селам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі, як Україна».
Він також додав: «Те, що дехто намагається зобразити як «російську славу», було в багатьох аспектах українською війною».
Читайте також:
- Люди тут гуляли, спілкувалися та зустрічалися: спогади бахмутян про Топталівку
- РЦ «Перемога» у Бахмуті: як центр культури покращував життя бахмутян? Фотоспогади
- Окупація, визволення та роки відновлення: спогади мешканця Бахмута-Артемівська
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
