9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
До дня міста редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася із бахмутянами, які поділилася з нами спогадами з Дня святкування Бахмута.
Історії бахмутян
Щороку Бахмут відзначає день міста, цього разу йому виповнюється 452 роки й вперше місто святкуватиме цей день без бахмутян. Після російських обстрілів обличчя Бахмута практично повністю зруйноване, вулиці вже важко впізнати навіть тим, хто все життя жив на них. 70 тисячне населення евакуювалося й зараз живе у різних областях України й поза її межами.
Педіатриня з Бахмута у День міста вчила надавати домедичну допомогу
На день міста бахмутян вчили робити масаж серця. Фото: надане героїнею
Бахмутянка Наталя Каркачева у Бахмуті працювала педіатром в амбулаторії Центру первинної медичної допомоги. Навчатися пані Наталя поїхала у Луганську область, в 2014 повернулась з окупованої території в рідне місто.
У цей день на локації нашої амбулаторії ми навчали мешканців міста надавати первинну допомогу при зупинці серця, робити масаж серця та штучне дихання. Було багато зацікавлених, вони активно брали участь в навчанні. А потім ми гуляли святковим парком з моєю маленькою онукою. Це дуже дорогі спогади. Я з радістю ділюсь ними. Я дуже хотіла б повернутись в мирний Бахмут, працювати в амбулаторії, гуляти парком та вулицями міста налагоджувати свій бит у будинку, який вдруге втратила “завдяки” російській агресії.
Наталя Каркачева // бахмутянка
Бахмутянка Анна пригадує оглядове Колесо в місті
Оглядове коло у Бахмуті. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Анна каже, що спогади про День міста їй запам’яталися на все життя. Дівчина поділилася з нами щасливими моментами.
Мені пощастило відсвяткувати це свято в Бахмуті лише один раз, але я його запам’ятала на все життя. Святкувала його зі своїм чоловіком, він на той момент був у складі батальйону спецпризначення МВД “Артемівськ”. Це був 2015 рік, сонячний теплий день, стільки людей, що в парку біля стадіону можна було загубитися!! Батьки з дітками, молодь, навіть домашні улюбленці і ті були у вирі свята. Колесо в парку, з якого було видно все місто. І до сих пір пам’ятаю, як пахли смаколики. Ми завжди згадували цей день з теплими спогадами та і місто зіграло велику роль у життях моєї сім’ї і в моєму теж.
Анна // бахмутянка
У бахмутянки Людмили – День міста асоціюється з виступом донечок
Бахмутська Набережна була улюбленим місцем для дітей та дорослих. Фото: надані героїнею
Бахмутянка Людмила також з теплотою згадує свій рідний День міста, її доньки, каже жінка, часто виступали на святкуванні. Свій Бахмут, пані Людмила, називає затишним, чистим та квітучим містом.
Для кожного мешканця нашого міста це свято було завжди святом. Мої доньки, коли були ще в молодших класах, виступали на святах, танцювали. Я, так чомусь завжди було, працювала. Лише ввечері могла трохи вийти в парк подивитись на людей, салют, концерти українських співаків. Дуже сподобався концерт Олега Вінника і Олі Полякової.
Людмила // бахмутянка
Бахмутянин Олексій згадує, що свято для нього закінчилося несподівано
Бахмутські фонтани. Фото: з відкритих джерел
Мешканець Бахмута — пан Олексій був студентом, коли святкували День міста. Тож, й спогади у чоловіка цікаві, як й в більшості юнаків та дівчат зі студентських років
У той час я навчався у ДОНУЄП (ред. це Донецький Університет економіки та права) свято дня міста починати потрібно було з повʼязаних з закладом заходів, але я близько 11 годин вже злиняв. Днем походили подивились що коїться у місті, домовився зустрітися з друзями, десь о пʼятій годині вже почалась веселуха. Дуже здивувало як багато було людей у місті, ніколи такого не бачив. Завершення свята міста, як і завжди закінчується на «фонтані» напроти міської ради, там ще зустрів багато знайомих, випивка, нічне святкове місто, музика.
Прокинувся я наступного дня на червоній горі. Звичайно війна колись закінчиться, хтось повернеться, все відбудеться, але людей не повернеш, дуже багато наших земляків загинуло як і у своїх домівках, так і захищаючи країну. У 2021 році було останнє справжнє свято міста, коли можна було радіти.
Олексій // бахмутянин
Цьогоріч Бахмут святкуватиме свій День Народження наодинці, проте кожен бахмутянин тримає в серці теплі спогади про місто та хоче повернутися сюди після Перемоги.
Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.
Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.
Що відбувається в окупованих містах на Донеччині
Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.
Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.
Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.
Київський національний університет імені Тараса Шевченко / фото з Вікіпедії
У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.
Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:
адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
серія та номер шкільного атестата чи диплома;
номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.
В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.
Правила для пільгових категорій
Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.
Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.
Подача документів у паперовій формі
Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:
іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.
В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.
Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав […]
Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали […]
Бахмут залишається сірою зоною, за територію тривають бої. Окупанти, які зруйнували практично всю інфраструктуру, на свої пропагандистських пабліках опублікували нові фото з міста. Редакція зібрала […]
У січні цього року своє сторіччя мав би відзначати Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва. На честь ювілею ми поспілкувались з викладачем Володимиром Єпіком, щоб […]