9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
До дня міста редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася із бахмутянами, які поділилася з нами спогадами з Дня святкування Бахмута.
Історії бахмутян
Щороку Бахмут відзначає день міста, цього разу йому виповнюється 452 роки й вперше місто святкуватиме цей день без бахмутян. Після російських обстрілів обличчя Бахмута практично повністю зруйноване, вулиці вже важко впізнати навіть тим, хто все життя жив на них. 70 тисячне населення евакуювалося й зараз живе у різних областях України й поза її межами.
Педіатриня з Бахмута у День міста вчила надавати домедичну допомогу
На день міста бахмутян вчили робити масаж серця. Фото: надане героїнею
Бахмутянка Наталя Каркачева у Бахмуті працювала педіатром в амбулаторії Центру первинної медичної допомоги. Навчатися пані Наталя поїхала у Луганську область, в 2014 повернулась з окупованої території в рідне місто.
У цей день на локації нашої амбулаторії ми навчали мешканців міста надавати первинну допомогу при зупинці серця, робити масаж серця та штучне дихання. Було багато зацікавлених, вони активно брали участь в навчанні. А потім ми гуляли святковим парком з моєю маленькою онукою. Це дуже дорогі спогади. Я з радістю ділюсь ними. Я дуже хотіла б повернутись в мирний Бахмут, працювати в амбулаторії, гуляти парком та вулицями міста налагоджувати свій бит у будинку, який вдруге втратила “завдяки” російській агресії.
Наталя Каркачева // бахмутянка
Бахмутянка Анна пригадує оглядове Колесо в місті
Оглядове коло у Бахмуті. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Анна каже, що спогади про День міста їй запам’яталися на все життя. Дівчина поділилася з нами щасливими моментами.
Мені пощастило відсвяткувати це свято в Бахмуті лише один раз, але я його запам’ятала на все життя. Святкувала його зі своїм чоловіком, він на той момент був у складі батальйону спецпризначення МВД “Артемівськ”. Це був 2015 рік, сонячний теплий день, стільки людей, що в парку біля стадіону можна було загубитися!! Батьки з дітками, молодь, навіть домашні улюбленці і ті були у вирі свята. Колесо в парку, з якого було видно все місто. І до сих пір пам’ятаю, як пахли смаколики. Ми завжди згадували цей день з теплими спогадами та і місто зіграло велику роль у життях моєї сім’ї і в моєму теж.
Анна // бахмутянка
У бахмутянки Людмили – День міста асоціюється з виступом донечок
Бахмутська Набережна була улюбленим місцем для дітей та дорослих. Фото: надані героїнею
Бахмутянка Людмила також з теплотою згадує свій рідний День міста, її доньки, каже жінка, часто виступали на святкуванні. Свій Бахмут, пані Людмила, називає затишним, чистим та квітучим містом.
Для кожного мешканця нашого міста це свято було завжди святом. Мої доньки, коли були ще в молодших класах, виступали на святах, танцювали. Я, так чомусь завжди було, працювала. Лише ввечері могла трохи вийти в парк подивитись на людей, салют, концерти українських співаків. Дуже сподобався концерт Олега Вінника і Олі Полякової.
Людмила // бахмутянка
Бахмутянин Олексій згадує, що свято для нього закінчилося несподівано
Бахмутські фонтани. Фото: з відкритих джерел
Мешканець Бахмута — пан Олексій був студентом, коли святкували День міста. Тож, й спогади у чоловіка цікаві, як й в більшості юнаків та дівчат зі студентських років
У той час я навчався у ДОНУЄП (ред. це Донецький Університет економіки та права) свято дня міста починати потрібно було з повʼязаних з закладом заходів, але я близько 11 годин вже злиняв. Днем походили подивились що коїться у місті, домовився зустрітися з друзями, десь о пʼятій годині вже почалась веселуха. Дуже здивувало як багато було людей у місті, ніколи такого не бачив. Завершення свята міста, як і завжди закінчується на «фонтані» напроти міської ради, там ще зустрів багато знайомих, випивка, нічне святкове місто, музика.
Прокинувся я наступного дня на червоній горі. Звичайно війна колись закінчиться, хтось повернеться, все відбудеться, але людей не повернеш, дуже багато наших земляків загинуло як і у своїх домівках, так і захищаючи країну. У 2021 році було останнє справжнє свято міста, коли можна було радіти.
Олексій // бахмутянин
Цьогоріч Бахмут святкуватиме свій День Народження наодинці, проте кожен бахмутянин тримає в серці теплі спогади про місто та хоче повернутися сюди після Перемоги.
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”
Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення
За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.
“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.
Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:
неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
відсутність табличок із назвами вулиць;
відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.
“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.
Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.
Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік
17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.
У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.
Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:
25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).
На які потреби збільшили фінансування
Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.
Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.
Збільшились видатки також на такі потреби:
підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.
Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.
Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав […]
Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали […]
Бахмут залишається сірою зоною, за територію тривають бої. Окупанти, які зруйнували практично всю інфраструктуру, на свої пропагандистських пабліках опублікували нові фото з міста. Редакція зібрала […]
У січні цього року своє сторіччя мав би відзначати Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва. На честь ювілею ми поспілкувались з викладачем Володимиром Єпіком, щоб […]