9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
До дня міста редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася із бахмутянами, які поділилася з нами спогадами з Дня святкування Бахмута.
Історії бахмутян
Щороку Бахмут відзначає день міста, цього разу йому виповнюється 452 роки й вперше місто святкуватиме цей день без бахмутян. Після російських обстрілів обличчя Бахмута практично повністю зруйноване, вулиці вже важко впізнати навіть тим, хто все життя жив на них. 70 тисячне населення евакуювалося й зараз живе у різних областях України й поза її межами.
Педіатриня з Бахмута у День міста вчила надавати домедичну допомогу
На день міста бахмутян вчили робити масаж серця. Фото: надане героїнею
Бахмутянка Наталя Каркачева у Бахмуті працювала педіатром в амбулаторії Центру первинної медичної допомоги. Навчатися пані Наталя поїхала у Луганську область, в 2014 повернулась з окупованої території в рідне місто.
У цей день на локації нашої амбулаторії ми навчали мешканців міста надавати первинну допомогу при зупинці серця, робити масаж серця та штучне дихання. Було багато зацікавлених, вони активно брали участь в навчанні. А потім ми гуляли святковим парком з моєю маленькою онукою. Це дуже дорогі спогади. Я з радістю ділюсь ними. Я дуже хотіла б повернутись в мирний Бахмут, працювати в амбулаторії, гуляти парком та вулицями міста налагоджувати свій бит у будинку, який вдруге втратила “завдяки” російській агресії.
Наталя Каркачева // бахмутянка
Бахмутянка Анна пригадує оглядове Колесо в місті
Оглядове коло у Бахмуті. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Анна каже, що спогади про День міста їй запам’яталися на все життя. Дівчина поділилася з нами щасливими моментами.
Мені пощастило відсвяткувати це свято в Бахмуті лише один раз, але я його запам’ятала на все життя. Святкувала його зі своїм чоловіком, він на той момент був у складі батальйону спецпризначення МВД “Артемівськ”. Це був 2015 рік, сонячний теплий день, стільки людей, що в парку біля стадіону можна було загубитися!! Батьки з дітками, молодь, навіть домашні улюбленці і ті були у вирі свята. Колесо в парку, з якого було видно все місто. І до сих пір пам’ятаю, як пахли смаколики. Ми завжди згадували цей день з теплими спогадами та і місто зіграло велику роль у життях моєї сім’ї і в моєму теж.
Анна // бахмутянка
У бахмутянки Людмили – День міста асоціюється з виступом донечок
Бахмутська Набережна була улюбленим місцем для дітей та дорослих. Фото: надані героїнею
Бахмутянка Людмила також з теплотою згадує свій рідний День міста, її доньки, каже жінка, часто виступали на святкуванні. Свій Бахмут, пані Людмила, називає затишним, чистим та квітучим містом.
Для кожного мешканця нашого міста це свято було завжди святом. Мої доньки, коли були ще в молодших класах, виступали на святах, танцювали. Я, так чомусь завжди було, працювала. Лише ввечері могла трохи вийти в парк подивитись на людей, салют, концерти українських співаків. Дуже сподобався концерт Олега Вінника і Олі Полякової.
Людмила // бахмутянка
Бахмутянин Олексій згадує, що свято для нього закінчилося несподівано
Бахмутські фонтани. Фото: з відкритих джерел
Мешканець Бахмута — пан Олексій був студентом, коли святкували День міста. Тож, й спогади у чоловіка цікаві, як й в більшості юнаків та дівчат зі студентських років
У той час я навчався у ДОНУЄП (ред. це Донецький Університет економіки та права) свято дня міста починати потрібно було з повʼязаних з закладом заходів, але я близько 11 годин вже злиняв. Днем походили подивились що коїться у місті, домовився зустрітися з друзями, десь о пʼятій годині вже почалась веселуха. Дуже здивувало як багато було людей у місті, ніколи такого не бачив. Завершення свята міста, як і завжди закінчується на «фонтані» напроти міської ради, там ще зустрів багато знайомих, випивка, нічне святкове місто, музика.
Прокинувся я наступного дня на червоній горі. Звичайно війна колись закінчиться, хтось повернеться, все відбудеться, але людей не повернеш, дуже багато наших земляків загинуло як і у своїх домівках, так і захищаючи країну. У 2021 році було останнє справжнє свято міста, коли можна було радіти.
Олексій // бахмутянин
Цьогоріч Бахмут святкуватиме свій День Народження наодинці, проте кожен бахмутянин тримає в серці теплі спогади про місто та хоче повернутися сюди після Перемоги.
Колектив студії Art Life здобув шість перших місць і Гран-прі конкурсу Super Talent 2026 / фото надане героїнею
До війни в Народному домі Бахмута працювала студія сучасної хореографії Art Life, де займалися понад 150 дітей. Роботу студії вдалося відновити, але за кордоном — у Болгарії, куди виїхала її керівниця Юлія Точена. Зараз у студії займаються понад 100 дітей, які евакуювалися з Бахмута та інших міст України. У червні 2026 року юні танцюристки підкорили сцену в Болгарії — зайняли 6 перших місць і виграли Гран-прі конкурсу Super Talent 2026.
Про відновлення роботи в Болгарії, переможну участь у конкурсі і плани на майбутнє редакції Бахмут IN.UA розповіла хореографка, керівниця студії Art Life Юлія Точена.
Про відновлення роботи в Болгарії
Юлія Точена — хореографка з Бахмута, у рідному місті вона мала студію сучасної хореографії Art Life, яка працювала в Народному домі. До війни колектив студії налічував 150 юних танцюристів і танцюристок. Після початку повномасштабної війни Юлія Точена евакуювалась до Болгарії. Тут вона змогла відновити роботу студії і зараз навчає танцям дітей з Бахмута та різних міст України, які виїхали до Болгарії через війну.
Заняття з дітьми пані Юлія відновила з 2023 року. Спочатку дітей приймали за підтримки ЮНІСЕФ та фонду “Добро”, а зараз студія працює на приватній основі.
“Наразі в мене займаються десь 110 дітей, я майже досягла тієї цифри, яка була в Бахмуті. У Болгарії я почала працювати в межах проєкту підтримки українських дітей від ЮНІСЕФ та благодійного фонду “Добро”. Був створений осередок, де були представлені різні фізичні секції. І танцювальні, і дитячий садочок, і малювання, і багато різних занять. Дітей було дуже багато. Коли ми зробили рекламу і оголосили набір, то в мене відразу було 150 вихованців. Заняття для них були безоплатні”, — розповіла Юлія Точена.
За словами хореографки, заняття творчістю дуже допомагають дітям відновитися після пережитого. Вони не лише швидше адаптовуються до нових умов, а й заново здобувають впевненість у собі і покращують свій моральний стан.
“Спочатку вони всі приходили на заняття дуже невпевнені, і це відчувалося. Вони одягали широкі штани і футболки, були дуже закриті, старалися закривати волоссям обличчя, очі були постійно опущені. Тому було дуже важко зробити їх розкутішими, вчити заново радіти життю. Я постійно їм говорила: “Ви гарні, ви неймовірно талановиті”, постійно їм це повторювала, бо вони були дуже зажаті. Але всі діти дуже хотіли розвиватися, ніхто не опускав руки і ми всі йшли вперед. Тому наші заняття танцями в купі з постійною підтримкою допомогло дітям прийняти себе, відчути себе вільними і впевненими. Як на мене, це діє наче якась психологічна таблетка”, — розповіла Юлія Точена.
Студія відновила роботу в Болгарії / фото Instagram Art Life
Танцівниці з Бахмута виграли на змаганнях у Болгарії
6-7 червня 2026 року в місті Бургас відбувся конкурс Super Talent 2026, участь у якому взяли танцівниці студії Art Life. Цей конкурс зібрав колективи з різних куточків Болгарії. Бахмутська студія взяла участь, оскільки теж базується в цій країні.
Загалом колектив представив шість номерів у різних вікових категоріях: виступали молодша, середня та старша групи. Всі номери, представлені студією Art Life зайняли перші місця. Також колектив здобув Гран-прі за високий рівень підготовки та цікаві постановки.
За словами керівниці колективу, конкуренція була високою. Через велику кількість учасників, яких було 126, конкурс проводили протягом двох днів, загалом учасники представили понад 300 номерів. Оцінювало їх міжнародне журі, у складі яких були представники різних країн.
“Був високий рівень конкуренції і бальне оцінювання. Тобто журі виставляє бали, і якщо не набирається певний поріг, то учаснику не дається жодне місце. Були номери, які взагалі нічого не зайняли. Те, що ми зайняли перші місця, я б не назвала несподіванкою, оскільки ми добре готувалися, але для дітей це, звісно, було приємним сюрпризом. Це дуже важлива перемога, яка є великою нагородою дітям за їхню роботу”, — зауважила керівниця студії.
Колектив здобув Гран-прі / фото надане героїнею
Готувалися до конкурсу протягом року, але серед учасниць були й ті, хто вперше вийшов на сцену.
“На цьому фестивалі я представила зовсім нову групу, тобто діти тільки почали працювати в цьому році. Є нові діти і в старшій групі. Наприклад, є п’ятеро дівчат, які приїхали і почали з нами займатися десь два місяці тому. Вони все наздогнали і виступали разом з більш досвідченими дівчатами на сцені”, — розповіла Юлія Точена.
Юні танцівниці / фото надане героїнею
Про плани на майбутнє
2 липня вихованиці студії Art Life братимуть участь у VILNI Fest, який організовують українці у Варні. Зараз юні танцюристки готуються до змагань.
Уряд схвалив нову Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Головна мета документа полягає у створені комплексної системи підтримки ВПО на всіх етапах: від виїзду з небезпечних територій до повної адаптації на новому місці або ж безпечного повернення додому.
Детальніше про її основні положення Стратегії підтримки ВПО до 2030 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Стратегія держполітики для ВПО до 2030 року
Уряд схвалив першу Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року.
Стратегія щодо ВПО розподілена на 4 стратегічні цілі, а саме:
забезпечення цілісної та скоординованої системи державної політики щодо внутрішнього переміщення;
координована евакуація населення та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей;
сприяння адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади через посилення самостійності, підтримку громад і адресну підтримку;
створення умов для добровільного, безпечного та стійкого повернення внутрішньо переміщених осіб та їх реінтеграції у тісному зв’язку з відновленням територій.
Зазначимо, раніше в Україні діяли лише фрагментарі елементи вирішення конкретних проблем ВПО, тоді як комплексної політики щодо переселенців не було.
1 стратегічна ціль політики для ВПО
Держава відмовляється від тимчасових і фрагментованих рішень на користь комплексної системи супроводу людини на всіх етапах переміщення.
Замість розрізнених інструментів допомоги впроваджується концепція “Шляху внутрішньо переміщеної особи“, яка передбачає створення окремої цифрової платформи підтримки для обміну даними між різними державними реєстрами. Вона дозволить державі бачити реальні потреби людей ще на ранніх етапах, приймати управлінські рішення на основі об’єктивних показників та уникати неефективного використання ресурсів.
Нова стратегія передбачає також наступні зміни:
спільну координацію дій усіх рівнів влади та міжнародних організацій через єдину платформу;
оновлення законодавства для усунення юридичних суперечностей та прогалин;
запуск електронної системи для швидкого обміну даними між соціальними службами;
розробку місцевих програм допомоги виключно на основі реальних цифр та оцінки потреб;
системний збір скарг і пропозицій від людей для швидкого коригування державних послуг;
обов’язкове залучення профільних рад та самих переселенців до ухвалення рішень.
2 стратегічна ціль політики для ВПО
Стратегія перебачає також зміну підходу до евакуації, перетворюючи її на чіткий процес. Відтепер подальший маршрут та місце проживання людини визначатимуть індивідуально після комплексної оцінки її базових потреб у спеціальних транзитних центрах. Усі дані фіксуватимуть у єдиній електронній системі соціальної сфери, що дозволить рівномірно розподілити навантаження між приймаючими громадами.
Держава хоче, щоб евакуація людей із небезпечних територій відбувалася не хаотично, а за зрозумілими правилами та з урахуванням потреб кожної людини. Тобто має бути чітко визначено:
хто і коли ухвалює рішення про евакуацію;
хто відповідає за вивезення людей;
як мешканців повідомлятимуть про необхідність виїзду;
який транспорт надаватимуть, зокрема для літніх людей, людей з інвалідністю та лежачих хворих;
де люди зможуть зупинитися одразу після виїзду;
яку медичну, соціальну чи психологічну допомогу вони отримають.
3 стратегічна ціль політики для ВПО
Окремий блок стратегії присвячений адаптації ВПО в безпечних регіонах України. Замість тимчасових виплат держава в ухваленому документі робить акцент на повній інтеграції переселенців та їхній фінансовій самостійності через працевлаштування. Крім того згадується, що приймаючі громади отримуватимуть додаткові кошти з бюджету, щоб забезпечити людей соціальним житлом, робочими місцями та розвивати місцеву інфраструктуру.
Також для кожної людини формуватимуть індивідуальний план підтримки на основі її реальних потреб, включаючи медичні послуги, психологічну допомогу чи влаштування дітей у садочки. Водночас найбільш вразливі категорії переселенців, які не можуть забезпечити себе самостійно, продовжать отримувати стабільну адресну допомогу.
Для забезпечення довгострокової інтеграції в межах стратегії щодо ВПО передбачені такі кроки:
системне врахування інтересів переміщених осіб у стратегічному та бюджетному плануванні місцевої влади;
перехід від місць тимчасового проживання до сталих житлових рішень, зокрема через впровадження соціальної оренди та програм доступного кредитування;
забезпечення доступу до місцевих ринків праці, професійного навчання та підтвердження кваліфікацій для подолання економічної залежності;
надання якісної психосоціальної підтримки на рівні громад;
забезпечення всебічного розвитку дітей та молоді у приймаючих громадах.
4 стратегічна ціль політики для ВПО
В документі також передбачаються пункти щодо повернення до покинутого місця проживання, як одного із можливих сценаріїв для переселенців. За положеннями стратегії, повернення переселенців до покинутого місця проживання залишається виключно добровільним вибором, який держава стимулюватиме лише за наявності безпеки, відбудованого житла та робочих місць.
Щоб люди могли ухвалювати зважені рішення, для них працюватимуть єдині канали інформування про реальний стан інфраструктури. Крім того, програми підтримки тих, хто вирішив повернутися, тісно пов’яжуть із загальними планами відбудови територій та розмінуванням.
Для забезпечення положень цілі розробляються наступні механізми:
пошук та ухвалення критеріїв визначення населеного пункту як безпечного для повернення;
надання достовірної інформації про стан безпеки, відновлення інфраструктури, доступність житла та медичних послуг через єдині державні канали;
регулярне інформування про ризики повернення на території ведення активних бойових дій або тимчасово непідконтрольні території;
створення програм сприяння реінтеграції, які безпосередньо пов’язані із загальними планами відновлення територій.
Результати, моніторинг та джерела фінансування
Головним результатом Стратегії є створення умов для своєчасної евакуації, забезпечення першочергових потреб, повноцінної адаптації в нових громадах та надання можливості безпечно повернутися додому.
Відповідальним за формування, координацію політики та моніторинг виконання Стратегії визначено Міністерство соціальної політики України. Для узгодження дій при міністерстві функціонуватиме спільна координуюча платформа із залученням інших відомств, місцевого самоврядування та міжнародних організацій.
Заходи з реалізації розраховані на період до 2030 року. Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок кількох джерел:
кошти державного бюджету України;
фінансування з місцевих бюджетів;
фінансова та технічна допомога від міжнародних організацій та іноземних партнерів;
інші джерела, які не заборонені законодавством.
Розподіл фінансових ресурсів базуватиметься на принципі збалансованості, забезпечуючи рівномірне покриття як нагальних гуманітарних потреб, так і довгострокових завдань із відновлення.
Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав […]
Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали […]
Бахмут залишається сірою зоною, за територію тривають бої. Окупанти, які зруйнували практично всю інфраструктуру, на свої пропагандистських пабліках опублікували нові фото з міста. Редакція зібрала […]
У січні цього року своє сторіччя мав би відзначати Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва. На честь ювілею ми поспілкувались з викладачем Володимиром Єпіком, щоб […]