9 вересня Бахмут відзначатиме своє 452 День Народження. Місто — зруйноване росіянами продовжує жити в евакуації, бахмутяни тепер є по всюди, від Дніпра й до Канади.
До дня міста редакція Бахмут.IN.UA поспілкувалася із бахмутянами, які поділилася з нами спогадами з Дня святкування Бахмута.
Історії бахмутян
Щороку Бахмут відзначає день міста, цього разу йому виповнюється 452 роки й вперше місто святкуватиме цей день без бахмутян. Після російських обстрілів обличчя Бахмута практично повністю зруйноване, вулиці вже важко впізнати навіть тим, хто все життя жив на них. 70 тисячне населення евакуювалося й зараз живе у різних областях України й поза її межами.
Педіатриня з Бахмута у День міста вчила надавати домедичну допомогу
На день міста бахмутян вчили робити масаж серця. Фото: надане героїнею
Бахмутянка Наталя Каркачева у Бахмуті працювала педіатром в амбулаторії Центру первинної медичної допомоги. Навчатися пані Наталя поїхала у Луганську область, в 2014 повернулась з окупованої території в рідне місто.
У цей день на локації нашої амбулаторії ми навчали мешканців міста надавати первинну допомогу при зупинці серця, робити масаж серця та штучне дихання. Було багато зацікавлених, вони активно брали участь в навчанні. А потім ми гуляли святковим парком з моєю маленькою онукою. Це дуже дорогі спогади. Я з радістю ділюсь ними. Я дуже хотіла б повернутись в мирний Бахмут, працювати в амбулаторії, гуляти парком та вулицями міста налагоджувати свій бит у будинку, який вдруге втратила “завдяки” російській агресії.
Наталя Каркачева // бахмутянка
Бахмутянка Анна пригадує оглядове Колесо в місті
Оглядове коло у Бахмуті. Фото: з відкритих джерел
Бахмутянка Анна каже, що спогади про День міста їй запам’яталися на все життя. Дівчина поділилася з нами щасливими моментами.
Мені пощастило відсвяткувати це свято в Бахмуті лише один раз, але я його запам’ятала на все життя. Святкувала його зі своїм чоловіком, він на той момент був у складі батальйону спецпризначення МВД “Артемівськ”. Це був 2015 рік, сонячний теплий день, стільки людей, що в парку біля стадіону можна було загубитися!! Батьки з дітками, молодь, навіть домашні улюбленці і ті були у вирі свята. Колесо в парку, з якого було видно все місто. І до сих пір пам’ятаю, як пахли смаколики. Ми завжди згадували цей день з теплими спогадами та і місто зіграло велику роль у життях моєї сім’ї і в моєму теж.
Анна // бахмутянка
У бахмутянки Людмили – День міста асоціюється з виступом донечок
Бахмутська Набережна була улюбленим місцем для дітей та дорослих. Фото: надані героїнею
Бахмутянка Людмила також з теплотою згадує свій рідний День міста, її доньки, каже жінка, часто виступали на святкуванні. Свій Бахмут, пані Людмила, називає затишним, чистим та квітучим містом.
Для кожного мешканця нашого міста це свято було завжди святом. Мої доньки, коли були ще в молодших класах, виступали на святах, танцювали. Я, так чомусь завжди було, працювала. Лише ввечері могла трохи вийти в парк подивитись на людей, салют, концерти українських співаків. Дуже сподобався концерт Олега Вінника і Олі Полякової.
Людмила // бахмутянка
Бахмутянин Олексій згадує, що свято для нього закінчилося несподівано
Бахмутські фонтани. Фото: з відкритих джерел
Мешканець Бахмута — пан Олексій був студентом, коли святкували День міста. Тож, й спогади у чоловіка цікаві, як й в більшості юнаків та дівчат зі студентських років
У той час я навчався у ДОНУЄП (ред. це Донецький Університет економіки та права) свято дня міста починати потрібно було з повʼязаних з закладом заходів, але я близько 11 годин вже злиняв. Днем походили подивились що коїться у місті, домовився зустрітися з друзями, десь о пʼятій годині вже почалась веселуха. Дуже здивувало як багато було людей у місті, ніколи такого не бачив. Завершення свята міста, як і завжди закінчується на «фонтані» напроти міської ради, там ще зустрів багато знайомих, випивка, нічне святкове місто, музика.
Прокинувся я наступного дня на червоній горі. Звичайно війна колись закінчиться, хтось повернеться, все відбудеться, але людей не повернеш, дуже багато наших земляків загинуло як і у своїх домівках, так і захищаючи країну. У 2021 році було останнє справжнє свято міста, коли можна було радіти.
Олексій // бахмутянин
Цьогоріч Бахмут святкуватиме свій День Народження наодинці, проте кожен бахмутянин тримає в серці теплі спогади про місто та хоче повернутися сюди після Перемоги.
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.
Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.
На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.
Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.
Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.
Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х
На фабриці виробляли галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки / фото з сайту компанії ПрАТ “Фітофарм”.
На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.
Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.
“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.
Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.
Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”
У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.
У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.
Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни
17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.
“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.
Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.
У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Базові показники для розрахунку
З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:
прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).
Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп
Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:
єдиний податок — 369,1 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).
Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:
єдиний податок — 1 909,2 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні.
Умови для підприємців 3 групи
Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.
Нові граничні обсяги доходів
Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:
1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.
Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.
Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав […]
Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали […]
Бахмут залишається сірою зоною, за територію тривають бої. Окупанти, які зруйнували практично всю інфраструктуру, на свої пропагандистських пабліках опублікували нові фото з міста. Редакція зібрала […]
У січні цього року своє сторіччя мав би відзначати Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва. На честь ювілею ми поспілкувались з викладачем Володимиром Єпіком, щоб […]