Нещодавно починаюча співачка Valentayna випустила пісню під назвою “Зоряна ніч”. Цю композицію артистка присвятила Бахмуту — місту, в якому здобувала свою музичну освіту.

Valentayna розповіла редакції Бахмут IN.UA про особливий зв’язок із містом-фортецею, чому вирішила записати цю пісню та що надихнуло її створити композицію “Зоряна ніч”.

Valentayna і Бахмут

Valentayna — це творчий псевдонім Валентини Поліщук. Дівчина народилася у Словʼянську. Все своє свідоме життя вона приділяла музиці. Спочатку юна співачка займалась у підготовчій групі, потім відвідувала музичну школу.

У підлітковому віці вона поїхала навчатися в Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Місто-фортеця стало для неї другим домом.

Наразі дівчина мешкає в Харкові та навчається в Київській муніципальній академії музики імені Рейнгольда Глієра.

“Зоряна ніч”: пісня про Бахмут

Valentayna розповіла, що композиція є дуже важливою для неї. Дівчина написала пісню під враженням від того, що бачила як окупанти знищують Бахмут. 

“Поштовхом став період, коли я дізналася, що росія розбомбила Бахмутський коледж мистецтв. Я навчалася там. Цей коледж сформував мене як музиканта, виховав, був моєю другою домівкою. Як і кожен цивільний я нічого не могла зробити, щоб цього не сталося. Багато моїх друзів втратили домівки, залишили ключі від квартир собі на памʼять. І я просто хотіла створити таке “вікно у спогади” для кожного. Щоб люди чули пісню і згадували дім”, — пояснила Valentayna.

Також написати цей трек її надихнув хлопець. Дівчина переконана, що завжди важливо памʼятати, яким був рідний дім та звідки ми родом. 

“Мій хлопець втратив дім, він перший, хто почув цю пісню. Після його реакції на неї я зрозуміла, що її треба випускати. Це моя перша пісня. І я вважаю правильним, що вона саме про Бахмут, саме про важливість спогадів, про втрату. 

Ми маємо завжди зберігати в собі спогади про рідне. Це було і є дуже важливим для мене. І як би боляче не було (бо боляче згадувати і розуміти, що того нема), треба завжди памʼятати: Ось я звідси, я з Донеччини. Тут мій дім, тут я ріс, тут я вчився”, — зазначила артистка.

Послухати “Зоряну ніч” можна на YouTube та на популярних стрімінгових сервісах.

Слова пісні “Зоряна ніч”

Зоряна ніч,

Місяць так світе.

Місто вже спить,

Сонцем зігріте,

Дай мені хоч на мить…

Згадати як ти виглядав з вікна.

Троянд Алея і ДК,

Я крил тоді не мав,

Але літав,

Я крил тоді не мав…

Зоряна ніч,

Місяць так світе,

Місто не спить, 

Сонцем зігріте, 

Дай мені хоч на мить…

Вечірній парк заграє барвами,

І сонце йде за небосхил,

Мала щастя тут мале,

Я напишу листа але…

Зоряна ніч,

Місяць не світе,

Все у вогні,

Не знаю чи дійде,

Дай мені хоч на мить…

Забути як ти виглядав з вікна, 

Троянд Алея і ДК,

Мала щастя тут мале,

Я напишу листа.

Співачка додала, що спеціально прибрала назву міста з тексту пісні, аби залишити недосказаність. Вона переконана, що люди і без прямої вказівки зрозуміють про що композиція.

Читайте також:

• Музика в евакуації: як працює мистецький коледж Карабиця
• Солов’їна заряджає: підбірка свіжих українських пісень на 2024 рік
• Бахмутяни в евакуації: історія музикантів групи “Час-И”
• Як виправдати любов до російського контенту: інструкція від поціновувачів “болотного гімна”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Софія Голець — культурологиня, модель та власниця вінтажної костюмерної, яка спеціалізується на сукнях. Бахмутянка була змушена евакуюватися в Житомир, де зараз продовжує збирати колекцію. А ще дає можливість людям зробити фотосесію в унікальних образах минулого століття.

Про те, як склалося життя евакуйованої  власниці вінтажної костюмерної, та як розвивається її хобі під час війни, дізнавайтесь на нашому каналі “Донеччина в евакуації”.

Бахмут-Житомир

Софія Голець – власниця вінтажної костюмерної. Раніше вона працювала у бахмутському міському центрі дітей та юнацтва з 2015 по 2020 роки, де регулярно допомагала підліткам у саморозвитку та самопізнанні.

Паралельно з роботою, вона займалася збором колекції з незвичайних речей — вінтажних суконь з усього світу. Втім, війна змінила все і бахмутянка евакуювалась в безпечніші регіони країни.

За словами Софії Голець, робота колекціонера суконь та вінтажної моделі розпочалася ще десять років тому, але війна змусила залишити усі дорогі речі в рідному місті.

Найцінніше, що зараз є в колекції — це сукня з Бахмута, яка опинилася у жінки вже після початку повномасштабного вторгнення та штурмів міста. Це стало справжнім дивом:

“Я віддавала людині, а вона змогла її передати мені сюди. Саме з цієї сукні все почалося знову. Коли я її побачила, коли я її потримала в руках, то мені захотілося все відновити“, — каже Софія Голець.

Наразі бахмутянка робить усе, щоб її колекція поповнювалася. Деякі сукні надсилають їй друзі та колеги з усього світу, а інші вона отримує напряму від виробників унікального вінтажного одягу.

Більше про життя власниці вінтажної колекції суконь, її діяльність та плани, дивіться у нашому репортажі за посиланням на каналі “Донеччина в евакуації”.

Читайте також:

• “Тут дуже сумно”: фотограф зі Швеції про війну, місто Лиман та Україну
• Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську
• “Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Йєнс Олоф Лестеін — фотограф зі Швеції, який приїхав до України для роботи над новим проєктом, що присвячений війні та життю в прифронтових містах.

Детальніше про те, як сприймає війну громадянин Швеції, які враження у нього склалися під час роботи в прифронтових зонах та про перспективи України на міжнародній арені, дивіться у відеорепортажі Бахмут IN.UA.

Громадянин Швеції про війну в Україні

Йєнс Олоф Лестеін Він в Україну приїжджає не вперше, однак вперше працює в прифронтовому місті. Це дозволило йому зіставити нинішню ситуацію в Україні та те, що він бачив раніше — війну на території Югославії.

За словами чоловіка, йому досить складно порівнювати ці війни.

“Вони мають схожі характеристики. Це війни сусідніх народів. У одних більше зброї, ніж у інших. Утім, ця війна набагато масштабніша. росія — це ядерна держава. Сербія була сильною, але не мала ядерної зброї“, — каже фотограф.

Він також додав, що в Югославії працював протягом 5-6 років, а в Україні в умовах війни — лише декілька десятків днів.

Фотограф також розповів про власний проєкт. За його словами, це буде розповідь про життя в умовах конфлікту на крайньому сході Європи (в Україні) та на крайньому заході (у Північній Ірналдії).

“Між цими конфліктами є певна схожість. Як приклад, в обох них беруть участь великі імперські держави: росія тут та Англія на заході. Вони пригнічують сусідні народи: українців тут й ірландців або ірландців-католиків там. Тут у вас гаряча війна, а там все поступово налагоджується“, — каже Йєнс Олоф Лестеін 

Більше про життя фотографа зі Швеції, його думки про війну й Україну гостей, дивіться у нашому репортажі за посиланням на платформі YouTube.

Читайте також:

• Місто “Щедрика”: як живе прифронтовий історичний музей в Покровську
• “Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка
• “Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!