Соледарська громада оголосила результати громадського обговоренння щодо присвоєння звання “Почесного громадянина” двом військовим. Один із них соледарець, який загинув у 2019 році в боях на Луганщині, а другий — військовий з Чернігівщини, якого окупанти розстріляли за гасло “Слава Україні”.

Про результати громадського обговорення щодо присвоєння звання “Почесного громадянина” розповіли в Соледарській міськраді.

Почесні громадяни Соледара: кому можуть присвоїти звання

З 15 січня на офіційних ресурсах Соледарської міськради і старостинських округів громади тривало обговорення щодо присвоєння звання “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади” двом військовим — Олександру Меденцеву і Олександру Мацієвському. Загалом у громадському обговоренні взяли участь 107 жителів Соледарської громади, а саме:

• з Бахмутського і Володимирівського старостинських округів — по 1 людині;
• з Берестівського і Міньківського старостинських округів — по 2 людини;
• з Васюківського старостинського округу — 3 людини;
• з Яковлівського старостинського округу — 4 людини;
• з Никифорівського старостинського округу — 5 людей;
• з Парасковіївського старостинського округу — 17 людей;
• з Роздолівського старостинського округу — 20 людей;
• з міста Соледар — 52 людини.

За присвоєння звання почесних громадян Соледарської громади Олександру Меденцеву і Олександру Мацієвському проголосували 106 людей. Одна людина виступила проти. Результати голосування передали на розгляд членам експертної ради для прийняття рішення на присвоєння звання.

Кандидати на звання “Почесних громадян” Соледара: що про них відомо

Олександр Меденцев — перший житель Соледарської громади, який загинув у боях російсько-української війни. Військовий брав участь в обороні Луганщини. 25 лютого 2019 року Олександр Меденцев загинув поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району Луганщини. Його вбили вистрілом у голову, коли боєць давав відпір ворогу, який намагався підійти до спостережної позиції військового опорного пункту.

Олександр Мацієвський — військовий із Ніжина Чернігівської області, який загинув 30 грудня 2022 року поблизу Соледара. Окупанти взяли його в полон і розстріляли біля власноруч викопаної ями. Перед смертю Олександр Мацієвський промовив гасло “Слава Україні”, що стало символом незламності і сили духу українських військових.

Читайте також:

• Діти з Соледарської громади можуть безоплатно оздоровитися: хто має право на пільговий відпочинок
• Любив тишу, людей та осінь: яким був Артем Мирошниченко. Згадуємо волонтера та активіста
• “Без Саші важко”: історія захисника Бахмута, який загинув, обороняючи рідну Донеччину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!