Соледарська громада оголосила результати громадського обговоренння щодо присвоєння звання “Почесного громадянина” двом військовим. Один із них соледарець, який загинув у 2019 році в боях на Луганщині, а другий — військовий з Чернігівщини, якого окупанти розстріляли за гасло “Слава Україні”.

Про результати громадського обговорення щодо присвоєння звання “Почесного громадянина” розповіли в Соледарській міськраді.

Почесні громадяни Соледара: кому можуть присвоїти звання

З 15 січня на офіційних ресурсах Соледарської міськради і старостинських округів громади тривало обговорення щодо присвоєння звання “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади” двом військовим — Олександру Меденцеву і Олександру Мацієвському. Загалом у громадському обговоренні взяли участь 107 жителів Соледарської громади, а саме:

• з Бахмутського і Володимирівського старостинських округів — по 1 людині;
• з Берестівського і Міньківського старостинських округів — по 2 людини;
• з Васюківського старостинського округу — 3 людини;
• з Яковлівського старостинського округу — 4 людини;
• з Никифорівського старостинського округу — 5 людей;
• з Парасковіївського старостинського округу — 17 людей;
• з Роздолівського старостинського округу — 20 людей;
• з міста Соледар — 52 людини.

За присвоєння звання почесних громадян Соледарської громади Олександру Меденцеву і Олександру Мацієвському проголосували 106 людей. Одна людина виступила проти. Результати голосування передали на розгляд членам експертної ради для прийняття рішення на присвоєння звання.

Кандидати на звання “Почесних громадян” Соледара: що про них відомо

Олександр Меденцев — перший житель Соледарської громади, який загинув у боях російсько-української війни. Військовий брав участь в обороні Луганщини. 25 лютого 2019 року Олександр Меденцев загинув поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району Луганщини. Його вбили вистрілом у голову, коли боєць давав відпір ворогу, який намагався підійти до спостережної позиції військового опорного пункту.

Олександр Мацієвський — військовий із Ніжина Чернігівської області, який загинув 30 грудня 2022 року поблизу Соледара. Окупанти взяли його в полон і розстріляли біля власноруч викопаної ями. Перед смертю Олександр Мацієвський промовив гасло “Слава Україні”, що стало символом незламності і сили духу українських військових.

Читайте також:

• Діти з Соледарської громади можуть безоплатно оздоровитися: хто має право на пільговий відпочинок
• Любив тишу, людей та осінь: яким був Артем Мирошниченко. Згадуємо волонтера та активіста
• “Без Саші важко”: історія захисника Бахмута, який загинув, обороняючи рідну Донеччину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!