Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

8 квітня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 8 квітня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 квітня 2026 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повністю оновлює підхід до надання фінансової підтримки в Україні. Головна новація стосується розміру виплат, зокрема, йдеться про скасування єдиного стандарту та введення індивідуального підходу.

Про це повідомили представники УВКБ ООН.

Грошова допомога від УВКБ ООН: нові правила

До квітня цього року програма передбачала стандартну виплату для всіх затверджених категорій — 10 800 гривень на людину (сума покривала тримісячний період). Відтепер фінансова допомога стала диференційованою.

Згідно з новими правилами, вже з 1 квітня 2026 року розмір підтримки становитиме:

• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для людей, які евакуюються або були змушені покинути свої домівки поблизу лінії фронту;
• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для громадян, які безпосередньо постраждали від ворожих обстрілів;
• 1 800 гривень на людину щомісяця — для жителів, які продовжують проживати поблизу лінії фронту. Це абсолютно новий тип допомоги, який раніше не надавався;
• від 2 000 до 3 000 гривень на людину щомісяця — для вразливих переселенців (ВПО), які перебувають у цьому статусі понад пів року та мають законне право на державну допомогу, але з певних причин не мають до неї доступу. Це також нова програма підтримки.

Крім того, УВКБ ООН продовжить фінансово підтримувати вразливі родини, які повернулися до своїх постійних місць проживання після вимушеного переміщення по Україні або з-за кордону.

Оновлені критерії відбору

Після 1 квітня 2026 року претендувати на фінансову допомогу зможуть такі категорії населення:

• родини, чиє житло було пошкоджене бомбардуваннями або стало непридатним для життя через бойові дії;
• сім’ї, які втратили близького родича внаслідок ракетного удару чи атаки безпілотників;
• домогосподарства, де хтось із членів родини потребує лікування або був госпіталізований через атаки ракет чи БпЛА;
• евакуйовані жителі з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій;
• вразливі ВПО, які перемістилися протягом останніх шести місяців;
• вразливі громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, але повернулися в Україну протягом останніх 12 місяців і безперервно перебувають тут щонайменше три місяці;
• вразливі ВПО, які протягом останнього року повернулися до свого постійного місця проживання і знаходяться там не менше трьох місяців.

Як визначатимуть пріоритетність

Для переселенців та людей, які повернулися додому, запроваджено додаткове оцінювання. Гуманітарні організації проводитимуть спеціальне опитування, щоб визначити, хто потребує коштів найперше.

Під час оцінювання враховуватимуть рівень небезпеки (близькість до лінії зіткнення), умови проживання (місто чи село), розмір родини, її соціально-економічний стан, а також наявність у сім’ї дітей, людей cтаршого віку чи осіб з інвалідністю.

Перевірка на дублювання та винятки з правил

Організатори наголошують: отримати один і той самий вид грошової допомоги від різних благодійних фондів одночасно неможливо. Гуманітарні місії координують свої бази даних, щоб уникнути подвійних виплат.

Проте існують винятки. Якщо родина евакуювалася або постраждала від обстрілів, ви можете отримати допомогу, навіть якщо раніше вже отримували виплати. При цьому діє ліміт: допомога у зв’язку з евакуацією чи обстрілами надається максимум два рази протягом одного року.

Остаточне рішення про нарахування коштів ухвалюється лише після проходження повної реєстрації, яку здійснює офіційний партнер УВКБ ООН — благодійний фонд “Право на захист”.

Читайте також:

До 14 400 гривень на дитину: як отримати нову грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!