Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга є безкоштовною, а сама процедура чітко регламентована законодавством.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо процедури отримання першого паспорта, спираючись на чинні норми законодавства.

ID-картка: формат та термін дії

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка). Це сучасний документ, який замінив старі паперові книжечки.

Законодавством встановлено різні терміни дії документа залежно від віку отримувача:

• особам віком від 14 до 18 років паспорт оформляється на 4 роки;
• особам, які досягли 18-річного віку, паспорт видається на кожні 10 років.

Перелік необхідних документів

Для оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку заявнику необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати такий пакет документів:

• свідоцтво про народження (оригінал);
• паспорти обох батьків (або одного з них);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП);
• документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання (це може бути довідка органу реєстрації із зазначеною датою реєстрації, будинкова книга або картка реєстрації/прописки).

Терміни виготовлення та вартість

Важливою умовою для тих, хто отримує паспорт вперше у 14 років, є відсутність адміністративного збору. Оформлення документа здійснюється безкоштовно.

Стандартний строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі складає 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.

Отримання паспорта у 14 років є обов’язковим кроком для кожного громадянина, адже цей документ необхідний для подальшої реалізації прав, зокрема для вступу до навчальних закладів, оформлення банківських карток та отримання державних послуг.

Читайте також:

Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Києві проводять прийом представники Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та відділу реєстрації Бахмутської громади. Тут ВПО з Бахмута можуть отримати різні види послуг, в тому числі зареєструвати місце проживання, отримати витяги з реєстру громади, оформити відстрочку від мобілізації.

Детальніше про те, які послуги надає бахмутський ЦНАП у Києві, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмутський ЦНАП у Києві: послуги

У Києві працюють представники Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради. Вони проводять прийом людей, які евакуювалися з Бахмута.

Для бахмутян доступні такі види послуг:

• реєстрація місця проживання;
• актуалізація даних у реєстрі громади;
• внесення змін до інформації про особу;
• зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• надання витягу з реєстру громади;
• подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• надання відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подання повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Бахмутський ЦНАП у Києві: адреса і контакти

Бахмутський ЦНАП у Києві працює за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (орієнтир — станція метро “Шулявська”).

Прийом мешканців проходить за попереднім записом. Запланувати прийом можна за телефонами:

• +380 (99) 667 9206;
• +380 (98) 850 0561 (представник ЦНАПу),
• +380 (93) 940 3116;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

Консультації за вказаними номерами можна у понеділок-п’ятницю з 10:00 до 16:00. Також є можливість звернутися на електронні пошти: [email protected] та [email protected].

Читайте також:

Телефони осередків бахмутян в Україні: актуальні контакти у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!