Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни дає доступ до державних гарантій, виплат і реабілітації. Оформити його можна онлайн через “Дію” або офлайн у ЦНАП.

Детальніше про те, як оформити відповідний правовий статус, пояснили в Мінветеранів.

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни

Статус особи з інвалідністю внаслідок — особливий статус громадян, який відкриває доступ до державних гарантій, грошових виплат, медичної та психологічної реабілітації та інших соціальних гарантій. Його можуть отримати ті, хто отримав інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або хворобу під час війни чи участі в бойових діях.

Наразі оформити його можна двома способами — онлайн через “Дію” та офлайн у будь-якому ЦНАПі.

Як оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни у “Дії”

Для того, щоб оформити відповідний статус онлайн, потрібно:

• перейти на офіційну сторінку вебпортала “Дія” за посиланням;
• авторизуватися та натиснути “Подати заявку”;
• заповнити анкету;
• завантажити необхідні документи (довідка МСЕК, довідка про несудимість, довідка форми 6, яка підтверджує участь у заходах, спрямованих на оборону України);
• підписати заяву електронним підписом.

Як оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни у ЦНАП

Для оформлення відповідного статусу через ЦНАП потрібно звернутися до установи та подати наступний перелік документів:

• паспорт або ID-картку;
• довідку МСЕК або витяг з акту оцінки функціонування;
• довідку про несудимість (дійсна 5 днів);
• документи, що підтверджують участь у бойових діях;
• копію довідки ВПО;
• документи представника, якщо заяву подає не сам заявник.

Термін розгляду

Заяву на оформлення статусу розглядають протягом 30 робочих днів.

Після позитивного рішення в застосунку “Дія” можна сформувати електронне посвідчення ветерана або ветеранки та за бажанням отримати паперовий варіант. Зазначимо, що під час воєнного стану термін дії посвідчення продовжуватиметься автоматично.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!