Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!