Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується труднощами: гроші можуть надходити із запізненням або не нараховуватися взагалі.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати під час лікування після поранення

У період перебування на стаціонарному лікуванні за військовослужбовцем повністю зберігається його заробітна плата. Розмір цього грошового забезпечення відповідає тій посаді, яку захисник обіймав до моменту отримання травми.

Важливим аспектом є те, що термін лікування за межами України також вважається безперервним. Це правило діє навіть під час транспортування пацієнта та проходження подальших етапів реабілітації за кордоном. Якщо виникає необхідність продовжити виплати, чинне законодавство дозволяє проводити медичний огляд військового дистанційно.

Коли виплачують 100 тисяч гривень додаткової винагороди

Додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця передбачена виключно для тих військових, які зазнали поранень безпосередньо внаслідок виконання бойових завдань.

Ці кошти нараховуються у таких випадках:

• під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (включно із закордонними шпиталями);
• у період перебування у відпустці для лікування, але виключно за умови тяжкого поранення. Якщо за висновком Військово-лікарської комісії (ВЛК) травма класифікується як легка або середньої тяжкості, додаткові виплати на час відпустки припиняються.

Ключовим документом для нарахування цих коштів є довідка про обставини поранення (форма №5). У ній обов’язково має бути зафіксовано, що травму отримано саме під час захисту України, військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не вчиняв кримінального правопорушення та не завдавав собі шкоди навмисно. Порушення будь-якої з цих умов є підставою для відмови у виплаті.

Одноразова грошова допомога: розміри у 2026 році

Окрім щомісячних виплат, держава передбачає одноразову грошовую допомогу (ОГД) для військових, які внаслідок поранення частково втратили працездатність або отримали інвалідність. Станом на 2026 рік законодавством встановлені такі розміри ОГД залежно від групи інвалідності:

• I група інвалідності — 1 331 200 гривень;
• II група інвалідності — 998 400 гривень;
• III група інвалідності — 832 000 гривень.

Чому можуть відмовити у виплатах: найпоширеніші причини

Бюрократичні помилки або відсутність повного пакета документів часто стають на заваді отриманню коштів. Основні причини відмови включають:

• відсутність довідки форми №5 або документів, що підтверджують факт перебування на стаціонарному лікуванні;
• розбіжності в обставинах травми;
• некоректний висновок ВЛК;
• службова недбалість командира військової частини під час оформлення наказів.

Варто пам’ятати, що ВЛК не має юридичного права встановлювати зв’язок між пораненням (навіть якщо це очевидне мінно-вибухове поранення чи контузія) та виконанням бойових обов’язків без наявності довідки форми №5 від командування.

Що робити та куди звертатися, якщо виплат немає

Якщо військова частина відмовляється нараховувати належні кошти, першим кроком має стати з’ясування конкретної причини такої відмови. Необхідно перевірити наявність усіх медичних довідок та наказів.

Далі слід написати офіційний рапорт на ім’я свого командира з вимогою переглянути рішення та включити військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди. До рапорту обов’язково додається копія довідки про поранення.

У разі ігнорування рапорту або безпідставної відмови, захисникам радять звертатися до військових юристів або на офіційні урядові лінії для захисту своїх прав:

• гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512 або 0 800 500 442;
• гаряча лінія системи Безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103.

Читайте також:

Як звернутися до військового омбудсмана у 2026 році: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!