Різдво — одне з найважливіших родинних свят. Воно наповнене теплом та давніми традиціями. З давніх-давен це сімейне свято прийнято проводити у колі рідних та близьких. Цьогоріч Україна вперше святкуватиме Різдво за новим церковним календарем у нову дату — 25 грудня.

Напередодні свята команда Бахмут IN.UA ділиться з читачами своїми улюбленими стравами на Різдво.

Що любить Бахмут IN.UA?

Тетяна Семаковська: “Для мене Різдво — особливе свято, бо в цей день ми згадуємо про єдність, дякуємо за прожитий рік та рідних. Крім того, Різдво — це про збереження українських традицій: колядок, готування 12 страв та вшанування пам’яті покійних. У цей день на стіл ставимо додаткове столове приладдя для тих, хто вже не може приєднатися до Святої Вечері. Ми маємо можливість святкувати Різдво у своїй країні й не потрібно забувати завдяки кому. Тому це ще гарна нагода допомогти ЗСУ й задонатити, поширити збір чи подякувати”.

Ганна Бокова: “Для мене магія Різдва прийшла в життя з традицією вертепів. Завдяки родині Андрія і Юлії Тимчаків я відчула, яка це глибока і суспільно визначна практика, яка об’єднує нас з минулим і нас сучасних. У дитинстві ми ходили колядувати українською по російськомовному місту (я з Костянтинівки, хоча у 80-90-х, мабуть, всі міста Донеччини були переважно російськомовними) і це не викликало подиву. Всі розуміли, що це і є наша рідна мова і так має бути. На жаль, в моїй родині не було традиції обов’язково збиратися на Святвечір, готувати пісні страви. Ми дітьми носили кутю рідним і так вітали один одного”.

Вікторія Пасайлюк: “Різдво — це сімейне свято, на яке ми всією родиною завжди збираємось вдома. Завжди постимо весь день і на вечерю їмо тільки пісні страви. Їх на столі має бути не менше 12. Дехто після вечері вже починає їсти все, що хоче, але ми ні. Вранці на Різдво всією сім’єю сідаємо разом за святковий стіл. А вже потім або до нас ідуть гості, або ми до рідних”.

Не тільки кутя на вареники

Ірина Бенцак: “Магія Різдва — слова, які найкраще описують ті кілька днів дива, свята, миру, радості та спокою, які приходять у нашу домівку. Починаємо готуватись до Святої Вечері за кілька днів. Зі сходженням першої зірки на столі запалюється особлива Різдвяна свічка і з’являються 12 пісних страв. Інтригою всього вечора є “щасливі” вареники (у кілька з них ще під час приготування ми запихаємо квасолю або горішок). Той, кому попадеться “щасливий” пиріг, матиме вдачу весь рік (на столі ця страва пропадає першою). Різдво для нас ще й про теплу коляду, яка звучить усі дні, з приходом до кожної домівки ми вітаємо рідних з особливим дивом народження Христа”.

Микола Ситник: “Для нашої родини Різдво та Святвечір завжди було особливою подією. Обов’язково на столі була кутя і різні страви. Для мене мама варила кутю окремо, бо багацько її їв. Зустрічі з родичами, знайомими, яких не так часто бачиш, засніжені вулиці, потріскування акації в каміні… Цю атмосферу складно описати словами, її можна лише відчути. Різдво в нову дату дасть початок новим традиціям. Наразі працюємо над цим”.

Родинне свято

Євгенія Шатохіна: “Святвечір — це сімейні традиції, коли не можна до вечері казати слово “мак”, бо якщо скажеш, будуть воші, не їсти цілий день аж до Вечері, прийти на цвинтар до померлих родичів і принести їм кутю, занести дідух додому, зібратись усією сім’єю, покласти на вікно тарілку з їжею зі столу для померлих родичів”.

Вікторія Демчук: “У дитинстві Різдво було про якусь велику таємничість і водночас про масштабне святкування, про яке знали всі. Особливо сильно я любила їздити на вечерю до маминих батьків, бо там зберегли майже усі традиції — безапеляційно 12 страв, трохи соломи під скатертиною, дідух, який потім спалюють, а вранці всі “христосаються” і йдуть снідати. Мені подобається Різдво тим, що всі відкладають свої справи і підлаштовують той місяць року саме для моменту, коли вся родина збереться за столом. Це про єдність. Окремою магією для мене є кутя. Не існує однакової куті, але несмачної я ще не їла. Зараз для мене Різдво це про дуже тонку, але міцну нитку до мирного життя, за яку треба триматись, бо там нікого не було на фронті, там ніхто не загинув і там вірилось в диво”.

Читайте також:

• Без жорстокості, але з перчинкою: як написати сценарій різдвяного вертепу
• У яких містах Донеччини цьогоріч буде ялинка, а які залишаться без неї
• Завжди свіжа та смачна: як правильно зберігати картоплю взимку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!