За даними Офісу генерального прокурора України, російські окупанти стратили більше 110 українських військових після їх здачі в полон. Міжнародний кримінальний суд разом з українськими слідчими розслідує систематичні катування українських військовополонених у російських в’язницях.

Про це повідомив керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов в інтерв’ю “Укрінформу”.

Українські військові в полоні: страти

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, повідомив, що понад 110 українських військових було страчено після їх здачі в полон у місцях несвободи. До цього числа входять і загиблі в Оленівці.

Міжнародний кримінальний суд спільно з українськими слідчими працює над розслідуванням катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Розслідування ускладнюється відсутністю доступу до окупованих територій та тіл загиблих.

Використовуються різні технології для максимального документування злочинів навіть без прямого доступу до місць їх скоєння.

Бєлоусов наголосив, що катування українських полонених у російських місцях несвободи стає системним явищем, що свідчить про те, що це невіддільна складова політики росії.

Гаряча лінія для поранених військових 

Гаряча лінія для родичів полонених військовослужбовців 24 ОМБр працює за номером +380 (66) 941 5929. Наразі лінія доступна щодня з 09:00 до 21:00. У неробочі години працює автовідповідач, який записує звернення, і оператори зв’язуються з абонентами наступного дня. В майбутньому планується перехід на цілодобовий режим роботи гарячої лінії для забезпечення постійної підтримки родинам полонених військових.

Читайте також:

• “Спочатку кажуть, що загинув, а потім пропонують поговорити”: історії родин загиблих та поранених в Оленівці
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія дружини полоненого нацгвардійця
• Як дізнатися про долю рідних у полоні через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни опублікували кадри з Донецького аеропорту. Їх приурочили до річниці захоплення об’єкта. На знімках видно руїни будівель аеропорту, летовище і термінал.

Редакція публікує вибрані фото.

Донецький аеропорт: актуальні кадри

Російські окупанти показали, який вигляд має знищений Донецький аеропорт. Від колишнього важливого інфраструктурного об’єкта залишились самі руїни. Прилегла до терміналу територія всипана уламками боєприпасів, іржавими залишками техніки і будівельним сміттям. Також подекуди видно залишки українських літаків.

Нагадаємо, що у 2025 році в російському медіапросторі стали піднімати тему відновлення Донецького аеропорту. Наприкінці 2024 року “голова днр” денис пушилін анонсував його відбудову. Першочергово окупанти мали розмінувати і обстежити територію для майбутніх підготовчих робіт до будівництва. У планах окупантів було зведення аеропорту з нуля на тому ж самому місці.

Терміни початку будівництва не вказували, втім вони так і залишились тільки у планах. У 2025 році окупанти не повідомляли про жодні роботи на об’єкті.

Зазначимо, що в січні 2026 року виповнюється 11-та річниця боїв за Донецький аеропорт. Летовище було повністю зруйноване 22 січня 2015 року. 13 січня 2015 року обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту. Вона стала символом героїзму захисників України, яких прозвали “кіборгами” за їхню витримку і міць.

Читайте також:

• “Люди витримали — не витримав бетон”: згадуємо запеклі бої за Донецький аеропорт
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні планують пом’якшити дію комендантської години на територіях, де запроваджено режим надзвичайної ситуації в енергетиці.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка.

Послаблення комендантської години

За словами Юлії Свириденко, рішення про послаблення комендантської години пов’язане з необхідністю забезпечити базові потреби населення в умовах перебоїв з електропостачанням та опаленням. Йдеться про регіони, де офіційно діє режим надзвичайної ситуації в енергетиці.

У відповідних місцях громадянам дозволять перебувати на вулиці та в громадських місцях без спеціальних перепусток. Це стосується, зокрема, торгівельно-розважальних центрів, які функціонують як “пункти незламності” або пункти обігріву. Обов’язковою умовою для таких об’єктів є наявність опалення, автономного електроживлення та стабільного зв’язку.

Водночас уточнюється, що мова не йде про роботу розважальних закладів.

Також у межах послаблень буде дозволено пересування приватним транспортом.

Окремо Юлія Свириденко повідомила про можливі зміни в освітньому процесі. Зокрема, у Києві зимові канікули у школах можуть продовжити до 1 лютого 2026 року. При цьому рішення не стосуватиметься дитячих садків.

В інших регіонах, залежно від ситуації в енергосистемі, школи можуть перейти на дистанційне навчання або також запровадити довші зимові канікули.

Хто визначатиме території дії послаблень

Перелік територій, де діятимуть пом’якшені правила комендантської години, визначатиме комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Перше засідання комісії заплановане на 16 січня.

Контроль за дотриманням порядку здійснюватимуть Сили безпеки й оборони. Крім того, штаби з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або обласні військові адміністрації зможуть запроваджувати додаткові заходи пом’якшення, враховуючи ситуацію безпосередньо на місцях.

Читайте також:

Україна запроваджує режим надзвичайної ситуації в енергетиці: що це означає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!