За даними Офісу генерального прокурора України, російські окупанти стратили більше 110 українських військових після їх здачі в полон. Міжнародний кримінальний суд разом з українськими слідчими розслідує систематичні катування українських військовополонених у російських в’язницях.

Про це повідомив керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов в інтерв’ю “Укрінформу”.

Українські військові в полоні: страти

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, повідомив, що понад 110 українських військових було страчено після їх здачі в полон у місцях несвободи. До цього числа входять і загиблі в Оленівці.

Міжнародний кримінальний суд спільно з українськими слідчими працює над розслідуванням катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Розслідування ускладнюється відсутністю доступу до окупованих територій та тіл загиблих.

Використовуються різні технології для максимального документування злочинів навіть без прямого доступу до місць їх скоєння.

Бєлоусов наголосив, що катування українських полонених у російських місцях несвободи стає системним явищем, що свідчить про те, що це невіддільна складова політики росії.

Гаряча лінія для поранених військових 

Гаряча лінія для родичів полонених військовослужбовців 24 ОМБр працює за номером +380 (66) 941 5929. Наразі лінія доступна щодня з 09:00 до 21:00. У неробочі години працює автовідповідач, який записує звернення, і оператори зв’язуються з абонентами наступного дня. В майбутньому планується перехід на цілодобовий режим роботи гарячої лінії для забезпечення постійної підтримки родинам полонених військових.

Читайте також:

• “Спочатку кажуть, що загинув, а потім пропонують поговорити”: історії родин загиблих та поранених в Оленівці
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія дружини полоненого нацгвардійця
• Як дізнатися про долю рідних у полоні через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні у 2026 році запрацювала нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, спрямована на раннє виявлення хронічних захворювань у людей середнього віку. Держава покриває витрати на діагностику, щоб попередити розвиток діабету та серцево-судинних хвороб, які часто протікають безсимптомно.

Детальніше про те, які умови програми — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке скринінг 40+ та навіщо він потрібен

Скринінг — це система обстежень для людей без явних симптомів. Після 40 років в організмі людини різко зростають ризики розвитку хронічних хвороб, які тривалий час можуть протікати непомітно. Програма “Скринінг здоров’я 40+” базується на принципах доказової медицини та допомагає виявити фактори ризику інфарктів, інсультів і цукрового діабету на стадіях, коли їм ще можна ефективно запобігти.

Умови та процедура отримання виплати наступні:

• віковий поріг — учасниками можуть стати громадяни, яким виповнилося 40 років;
• сповіщення надходить на 30-й день після вашого дня народження у застосунку “Дія” з’явиться офіційне запрошення;
• після прийняття запиту необхідно створити спеціальну “Дія.Картку” зі спецрахунком;
• кошти надійдуть на рахунок протягом 7 днів після підтвердження заяви.

Що входить у скринінг

Скринінг складається з трьох пунктів:

• анкетування — оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2-го типу та проблем ментального здоров’я;
• лабораторні дослідження — покажуть роботу серця, судин, нирок;
• фізикальне обстеження — вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.

Підготовка до візиту: важливі рекомендації

Спеціальної підготовки (наприклад, суворої дієти) скринінг не потребує, проте для коректності результатів вимірювання тиску та ритму серця за 30 хвилин до обстеження слід:

• утриматися від куріння;
• не вживати чай, каву та інші напої з кофеїном;
• уникати інтенсивних фізичних навантажень (швидкої ходьби чи підйому сходами).

Якщо за результатами тестів лікар виявить високі ризики або відхилення, він одразу сформує електронне направлення до профільного спеціаліста (кардіолога, ендокринолога чи нефролога) для подальшого лікування в межах Програми медичних гарантій.

Читайте також:

Як перевести пенсію з пошти на картку онлайн: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Квітень 2022 року. Другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще стоїть цілим, хоча повітря вже просякнуте тривогою та невизначеністю. Місто продовжувало жити, а весна — вступати у свої права. Однією з головних локацій для прогулянок містян у той час залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!