За даними Офісу генерального прокурора України, російські окупанти стратили більше 110 українських військових після їх здачі в полон. Міжнародний кримінальний суд разом з українськими слідчими розслідує систематичні катування українських військовополонених у російських в’язницях.

Про це повідомив керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов в інтерв’ю “Укрінформу”.

Українські військові в полоні: страти

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, повідомив, що понад 110 українських військових було страчено після їх здачі в полон у місцях несвободи. До цього числа входять і загиблі в Оленівці.

Міжнародний кримінальний суд спільно з українськими слідчими працює над розслідуванням катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Розслідування ускладнюється відсутністю доступу до окупованих територій та тіл загиблих.

Використовуються різні технології для максимального документування злочинів навіть без прямого доступу до місць їх скоєння.

Бєлоусов наголосив, що катування українських полонених у російських місцях несвободи стає системним явищем, що свідчить про те, що це невіддільна складова політики росії.

Гаряча лінія для поранених військових 

Гаряча лінія для родичів полонених військовослужбовців 24 ОМБр працює за номером +380 (66) 941 5929. Наразі лінія доступна щодня з 09:00 до 21:00. У неробочі години працює автовідповідач, який записує звернення, і оператори зв’язуються з абонентами наступного дня. В майбутньому планується перехід на цілодобовий режим роботи гарячої лінії для забезпечення постійної підтримки родинам полонених військових.

Читайте також:

• “Спочатку кажуть, що загинув, а потім пропонують поговорити”: історії родин загиблих та поранених в Оленівці
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія дружини полоненого нацгвардійця
• Як дізнатися про долю рідних у полоні через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

• вулиця Василя Стуса № 14, 63;
• вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
• вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
• вулиця Південна № 11, 15;
• вулиця Дружби № 33, 50, 52;
• вулиця Академічна № 5, 7, 8;
• вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
• вулиця Прилуцька № 12;
• бульвар Краматорський № 16;
• вулиця Металургів № 10;
• вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
• вулиця Хортицька № 32;
• вулиця Богдана Хмельницького № 4;
• вулиця Княгині Ольги № 4;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
• вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
• вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
• вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
• вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

• бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
• проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
• вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
• вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
• вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
• вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
• вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
• вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
• вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
• вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
• вулиця Богдана Хмельницького № 26;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
• вулиця Лікарська № 35;
• вулиця Миколи Леонтовича № 13;
• вулиця Свободи № 4;
• вулиця Стрийська № 6;
• вулиця Ярослава Мудрого № 40;
• проспект Миру № 3;
• вулиця Остапа Вишні № 1;
• вулиця Ювілейна № 17;
• вулиця Академічна № 13, 15;
• вулиця Рум’янцева № 27;
• вулиця Паркова № 77;
• вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

• вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
• вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
• проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
• проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
• проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
• вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
• вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.

Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.

Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування

Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.

Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.

Соціальне житло та розширення співпраці

Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.

У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!