За даними Офісу генерального прокурора України, російські окупанти стратили більше 110 українських військових після їх здачі в полон. Міжнародний кримінальний суд разом з українськими слідчими розслідує систематичні катування українських військовополонених у російських в’язницях.

Про це повідомив керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов в інтерв’ю “Укрінформу”.

Українські військові в полоні: страти

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, повідомив, що понад 110 українських військових було страчено після їх здачі в полон у місцях несвободи. До цього числа входять і загиблі в Оленівці.

Міжнародний кримінальний суд спільно з українськими слідчими працює над розслідуванням катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Розслідування ускладнюється відсутністю доступу до окупованих територій та тіл загиблих.

Використовуються різні технології для максимального документування злочинів навіть без прямого доступу до місць їх скоєння.

Бєлоусов наголосив, що катування українських полонених у російських місцях несвободи стає системним явищем, що свідчить про те, що це невіддільна складова політики росії.

Гаряча лінія для поранених військових 

Гаряча лінія для родичів полонених військовослужбовців 24 ОМБр працює за номером +380 (66) 941 5929. Наразі лінія доступна щодня з 09:00 до 21:00. У неробочі години працює автовідповідач, який записує звернення, і оператори зв’язуються з абонентами наступного дня. В майбутньому планується перехід на цілодобовий режим роботи гарячої лінії для забезпечення постійної підтримки родинам полонених військових.

Читайте також:

• “Спочатку кажуть, що загинув, а потім пропонують поговорити”: історії родин загиблих та поранених в Оленівці
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія дружини полоненого нацгвардійця
• Як дізнатися про долю рідних у полоні через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Команда благодійної організації “Карітас Суми” продовжує реєстрацію на отримання грошової допомоги для громадян, які були змушені евакуюватися з прифронтових територій через активні бойові дії. Підтримка надається за напрямком UCT 2 у межах проєкту “Багатоцільова допомога постраждалим від війни в Україні” за підтримки Уряду США.

Фінансова допомога покликана допомогти людям подолати перші труднощі після вимушеного переїзду, забезпечити найнеобхідніше та адаптуватися на новому місці. Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати допомогу

Програма розрахована на людей, які залишили прифронтові населені пункти та евакуювалися протягом останніх 45 днів. Надані кошти вимушені переселенці можуть вільно використати на власні нагальні потреби: оренду житла, купівлю продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та інших речей першої потреби.

Як відбувається реєстрація

Реєстрація на грошову підтримку не здійснюється у форматі вільного запису всіх охочих. Списки потенційних отримувачів формуються виключно на основі даних про евакуйованих осіб, які збирають органи місцевого самоврядування та надалі передають через гуманітарний кластер.

Людям, які евакуювалися протягом останніх 45 днів, для участі в програмі потрібно:

• перевірити в органах місцевого самоврядування, чи внесені їхні дані до офіційних списків евакуйованих осіб;
• за потреби уточнити порядок подальших дій у місцевих відповідальних органах або безпосередньо в команді “Карітас Суми”.

Саме на основі внесеної до списків інформації організовується подальший процес оформлення та виплати грошової допомоги.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!