За даними Офісу генерального прокурора України, російські окупанти стратили більше 110 українських військових після їх здачі в полон. Міжнародний кримінальний суд разом з українськими слідчими розслідує систематичні катування українських військовополонених у російських в’язницях.

Про це повідомив керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов в інтерв’ю “Укрінформу”.

Українські військові в полоні: страти

Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, повідомив, що понад 110 українських військових було страчено після їх здачі в полон у місцях несвободи. До цього числа входять і загиблі в Оленівці.

Міжнародний кримінальний суд спільно з українськими слідчими працює над розслідуванням катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими. Розслідування ускладнюється відсутністю доступу до окупованих територій та тіл загиблих.

Використовуються різні технології для максимального документування злочинів навіть без прямого доступу до місць їх скоєння.

Бєлоусов наголосив, що катування українських полонених у російських місцях несвободи стає системним явищем, що свідчить про те, що це невіддільна складова політики росії.

Гаряча лінія для поранених військових 

Гаряча лінія для родичів полонених військовослужбовців 24 ОМБр працює за номером +380 (66) 941 5929. Наразі лінія доступна щодня з 09:00 до 21:00. У неробочі години працює автовідповідач, який записує звернення, і оператори зв’язуються з абонентами наступного дня. В майбутньому планується перехід на цілодобовий режим роботи гарячої лінії для забезпечення постійної підтримки родинам полонених військових.

Читайте також:

• “Спочатку кажуть, що загинув, а потім пропонують поговорити”: історії родин загиблих та поранених в Оленівці
• “Для сина тато — це фотокартка у шафі”. Історія дружини полоненого нацгвардійця
• Як дізнатися про долю рідних у полоні через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!