Під час повномасштабної війни частина території України суттєво постраждала через бойові дії, особливо на Півдні та Сході. Деякі населені пункти, можливо, не відновлюватимуть після війни через великий масштаб руйнувань. Утім, є міста й села, які відбудувати вкрай важливо. Одне з них — Бахмут.

Про це голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла в коментарі «Новини.Live».

Найбільші руйнування

Народна депутатка зауважила, що найбільше повністю зруйнованих населених пунктів знаходиться на Донбасі.

За її словами, питання відбудови вирішуватиметься після припинення бойових дій на цих територіях і проведення детального аналізу економічної та соціальної доцільності відновлення.

«На Донбасі підприємства, навколо яких були були зосереджені міста та села, вже зруйновані або сильно пошкоджені. Немає підприємства — немає тих, хто на ньому працює та обслуговує інфраструктуру прилеглих населених пунктів. Тож для міст, створених навколо промислових комплексів, відбудова буде залежати від перезапуску цих підприємств», — додала Олена Шуляк.

Яка доля Бахмута?

Водночас очільниця партії «Слуга народу» підкреслила, що деякі міста, містечка і села відбудувати вкрай важливо і одне з таких — Бахмут.

Чи залежатиме відбудова від кількості охочих повернутися в населений пункт?

«Не можна виключати того, що після деокупації Сходу України структура цього регіону значно зміниться, багато малих містечок залишатимуться порожніми. Якщо ж говорити про маленькі населені пункти, наприклад до 500 мешканців, то навряд чи відновлення там відбуватиметься швидко, зважаючи на кількість людей, які бажатимуть повернутися. 

Потрібно розуміти, що люди не матимуть стимулу повертатися за відсутності у держави нової стратегії розвитку. Тому наше ключове завдання — створити там умови для розвитку бізнесу, який давав би робочі місця. Буде робота — приїдуть люди, а значить і відбудова (ред. буде)», — пояснила Олена Шуляк.

Вона додала, що відбудова Півдня України відбуватиметься швидше, адже це переважно аграрний регіон. За її словами, робота місцевих мешканців передусім пов’язана з сільським господарством та переробленням сільськогосподарської продукції, тому відновлення багатьох населених пунктів там більш ймовірне.

• Парламент вдосконалить механізм компенсації за знищене житло
• Бахмутська громада зустрілася із народною депутаткою Оленою Шуляк: результати зустрічі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Цей закон передбачає право на компенсацію для переселенців і переселенок, які мають зруйноване житло на окупованих територіях. Однак до сьогодні закон так і не запрацював. Для набуття чинності необхідний підпис Президента України.

Про можливість ухвалення закону №11161 та виклики в реалізації механізму виплат за житло на ТОТ у коментарі редакції Бахмут IN.UA розповіла народна депутатка, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

Чому не працює закон №11161 про компенсацію за житло на ТОТ

19 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Наразі цей законопроєкт є єдиним механізмом компенсацій житла для людей, чиє майно залишилось в окупації. Однак він так і не запрацював. Після ухвалення Верховною Радою документ передали на підпис до Президента України, та очільник держави так його і не підписав.

Очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк вважає, що головним викликом для реалізації закону є відсутність фінансування. Для його роботи потрібні трильйони гривень, яких у держави немає. Наразі коштів не вистачає навіть на ті заяви, які вже подані, не кажучи про можливі в майбутньому заяви за житло на ТОТ. Тому людям, чиє майно лишилось в окупації, не хочуть давати порожніх обіцянок.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання”, — зауважила Олена Шуляк.

Вирішення цієї проблеми народна депутатка бачить у передачі Україні заморожених російських активів. Ці кошти можна було б направити на відшкодування за втрачене житло.

“Ми коли розпочинали “єВідновлення” перші гроші, які надходили в Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, це були гроші російського “сбербанку”, який працював в Україні. Звідти ми забрали перші 17 мільярдів гривень і ці гроші пішли якраз на компенсації. Було би дуже справедливо, якби заморожені російські активи і доходи з цих активів були чітко перенаправлені на вирішення цього житлового питання. Якби ми чітко розуміли, що ми забезпечені грошима для того, щоб зробити такі компенсації, ми б з вами говорили в більш позитивному руслі. Загалом закон 11161 хороший, але він, на жаль, дуже популістський. Принаймні до того часу, поки не будуть знайдені кошти, щоб виплачувати такі компенсації”, — зазначила Олена Шуляк.

Нагадаємо, що у травні редакція Бахмут IN.UA проводила прямий ефір з ініціатором законопроєкту №11161 Аркадієм Петросяном. Щоб буде далі із законом і чи є важелі впливу для його підписання, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Скільком бахмутянам призупинили розгляд заяви про компенсацію за зруйноване майно
• Бахмутяни можуть отримати допомогу з подачею заяви до міжнародного Реєстру збитків: куди звертатися
• Компенсація за житло: яку суму виділила українцям Рада Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У сучасних реаліях власна квартира або будинок стали розкішшю, однак попит на нерухомість в Україні не зникає. Особливо це актуально для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які втратили житло через війну та досі не отримали компенсації. Попри складнощі, переселенці активно шукають недороге житло в Києві. Ми дослідили ринок столичної нерухомості: скільки коштує купити квартиру в Києві, яке житло найчастіше обирають ВПО — новобудову чи «вторинку» — та які тенденції інвестування переважають у 2024–2025 роках.

Редакція дізнавалася тенденції у експерта з нерухомості Івана Папазова, а також у аналітиків платформи ЛУН.

Купівля житла в Києві для ВПО: які тенденції

Іван Папазов, агент з нерухомості, який у 2014 році переїхав із Донецька до Києва, сьогодні чоловік очолює агенство нерухомості в столиці. У розмові він поділився спостереженнями щодо ринку житла в Києві та тенденцій серед переселенців.

За словами експерта, ринок нерухомості наразі перебуває у нестабільному стані. Водночас ціни, хоч і повільно, але зростають. Іван Папазов додає, якщо, що квартири з відносно недорогою ціною, то з ринку вони зникають швидко.

Та попри це, переселенці шукають для себе можливості. За словами керівника агенства нерухомості, наразі найбільший попит — на готове житло з ремонтом.

“Люди хочуть просто заїхати і жити. Ніхто не хоче чекати чи робити ремонт”, — каже він.

Аналітики ЛУН у коментарі Бахмут IN.UA говорячи про загальні тенденції кажуть, що традиційно найпопулярнішим варіантом серед ВПО є однокімнатна квартира невеликої площі.

“Основним фактором при виборі житла є ціна і однокімнатні з року в рік перемагають в цій конкуренції. Проте ми розуміємо, що найчастіше люди переїжджають сім’ями, і за фінансової можливості вони можуть розглядати і квартири побільше або будинки”, — кажуть в ЛУН.

За словами експертів, найбільшим попит має або вторинка або майже готові квартири. Переважно в людей немає часу очікувати поки квартиру добудують, більше того вони шукають квартиру з ремонтом, або з базово зробленими стінами, ванною, кухнею, шоб якомога менше вкладати додаткових коштів. 

Де шукати бюджетне житло в Києві?

На лівому березі Києва житло доступніше, ніж на правому, пояснює експерт. В середньому розглядати варіанти купівлі житла наразі можна з бюджетом орієнтовно від $50 тисяч, це однокімнатна квартира на вторинному ринку житла без свіжого ремонту.

“Якщо говоримо про старий житловий фонд — від $1000 за кв.м. Новобудови з ремонтом — від $1300–1500. У передмісті, наприклад, у Софіївській Борщагівці (ред. село неподалік столиці) житло з ремонтом можна знайти за $50–60 тисяч. У центрі чи преміальних комплексах ціна може сягати $3000–4000 за кв.м”, — каже Іван Папазов.

На питання, чи варто очікувати падіння цін на житло в Києві, експерт каже, що передумов для цього не бачить, але й різкого зростання цін не очікує.

Держпрограми: що реально?

Для ВПО від 18 до 65 років діє програма від Держмолодьжитла, за якою люди можуть отримати оселю внісши 6% першого внеску під 3% річних, кредит може бути на 30 років. Також є програми “єОселя”, “єВідновлення”, окремі умови для військових.

Водночас каже Іван Папазов, не всі продавці готові працювати з держпрограмами.

“Є нюанси по готівці, не всі хочуть чекати. Але все вирішується індивідуально, — ділиться досвідом Іван Папазов.

Житло для ВПО: як отримати пільговий кредит на квартиру з першим внеском від 6%

До теми:

• Відбудова під гарантії США: що відомо про Інвестиційний фонд, який змінить економіку України
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!