Пропагандистські джерела опублікували спогади терориста ПВК “Вагнер”, який розповів історію спецзагону “Амбрелла”. Цей новостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, як-от ВІЛ-інфекція та гепатит. Росіяни не приховують, що членів “Амбрелли” використовували як штурмовиків, аби зайти в Бахмут.
Про це пишуть на Overclockers.ru, одному із російських форумів.
Хворим росіянам нічого втрачати
Підрозділ “Амбрелла” допомагав терористам із ПВК “Вагнер” окупувати Бахмут. Члени цього угрупування складалися з осіб, у яких була ВІЛ-інфекція або гепатит. Окупанти зізнаються, що саме бойовиків “Амбрелли” використовували як штурмовиків, адже, на думку росіян, “їм нічого було втрачати”.
Їм абсолютно нічого втрачати зі зрозумілих причин, спецзагін був тією самою загрозою для українських солдатів і офіцерів, навіть страшнішою за саму групу ПВК “Вагнер”. І справді, вони були чудові штурмовики, під градом куль і розривів важких осколкових снарядів, абсолютно не боячись смерті, проклали шлях усім іншим групам і врешті-решт забезпечили прорив до двох знакових міст, які взяли “музиканти”, — Соледару та Бахмута.
Член ПВК “Вагнер” // про спецзагін “Амбрелла”
Член ПВК запевняє, що всі бійці “Амбрелли” були добровольцями, які вирішили отримати так зване спокутування. Росіяни пояснюють, що бійці угрупування мали червоні та білі зап’ястні пов’язки, які свідчили про їхні хвороби. За даними окупантів, члени, які вижили, планують повертатися воювати проти України — у рф відкривають табори підготовки для них.
З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.
Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.
В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень
Заміна купюр / фото НБУ
З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.
Де та в які терміни можна обміняти старі купюри
Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.
Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:
в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.
Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот
Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.
Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.
Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.
Громадський діяч Павло Островський розповів про процес офіційного перейменування районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці та про його символічне значення. За його словами, зміни відбувалися у відкритому режимі за участю громадськості та місцевих краєзнавців і не потребували додаткового фінансування з бюджету.
Детальніше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA
Перейменування районів Донеччини та Луганщини
Днями у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці райони отримали історично та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.
За словами Островського, ідея перейменування районів Донеччини та Луганщини має значно глибші корені: у 1991 році вже проводився локальний референдум у Донецьку щодо перейменування Ворошиловського району на Юзівський. Тоді переміг варіант “Центральний район”, але реалізувати ініціативу не вдалося через відсутність політичної волі.
За словами Островського, громадська організація “Сильні громади”, яку він представляє, підтримувала деколонізацію з 2015 року і надавала експертну допомогу в організації процесу. Він зазначив, що комунікації з обласними адміністраціями, Інститутом національної пам’яті та місцевими краєзнавцями забезпечили відкритий процес, що враховував інтереси громадськості. Також активіст підкреслив, що законодавство дозволяло проводити такі зміни навіть на окупованих територіях, а після прийняття закону 4579 усе відбулося у визначені терміни.
На питання, чому це важливо саме зараз активіст каже:
“Ця територія була, є і залишається українською. Щоб не розповідали російські пропагандисти, можна власні інші виробки. Це банально питання гігієни. І це треба давно позбавитися всього цього советського сміття і відправити його нарешті на смітник історії”.
Початок процесу в сучасному контексті
На сучасному етапі процес розпочався у грудні 2024 року з реєстрації законопроєкту про перейменування судів із комуністичними російськими назвами, що стало формальним стартом деколонізації районів. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав врахування місцевого контексту окупованих міст, таких як Донецьк, Луганськ, Макіївка та Горлівка.
Островський зазначив, що початкові пропозиції, зокрема щодо Юзівського району, обговорювалися з краєзнавцями та істориками, і після консультацій були внесені зміни до назв районів. Він пояснив, що орієнтиром для назв стали ті ж пропозиції, що були затверджені для районних судів, з можливістю уточнення через громадські обговорення
Громадське обговорення та роль краєзнавців
Процес перейменування тривав у два етапи. На першому етапі громадяни могли подавати свої пропозиції, на другому — визначати остаточні варіанти назв районів. Комісії з де-русифікації складалися з істориків та краєзнавців Донеччини та Луганщини
Островський уточнив, що у Луганську та Донецьку громадські обговорення дозволили скоригувати деякі назви: Ленінський район у Луганську став Шевченківським, а Смолянинівський район у Донецьку — Смолянським, оскільки такі назви були більш зрозумілі місцевим мешканця
“Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій”, — пояснює активіст.
На цьому етапі зміни відбуваються в реєстрі, і це не потребує додаткового фінансування. «Після перейменування немає необхідності змінювати документи».
Політичне значення
За словами Павла Островського, перейменування районів Донеччини та Луганщини має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Воно демонструє незмінну позицію України щодо окупованих територій і підкреслює, що Донеччина та Луганщина залишаються частиною України.
Активіст зазначив, що такі рішення є сигналом для мешканців тимчасово окупованих територій: держава не відмовляється від регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості. Після відновлення української влади у Донецьку та Луганську рішення будуть повністю імплементовані на практиці.
Важливо, що перейменування районів не потребує додаткового фінансування, оскільки зміни відбуваються лише в реєстрах, які ведуть державні підприємства. Активіст пояснив, що обласна державна адміністрація надсилає відповідні повідомлення, а документи громадян залишаються чинними і не потребують оновлення. Витрати адміністрації на цей процес обмежуються поточною діяльністю працівників, додаткових коштів виділяти не потрібно.
Островський зазначив, що інформація про нові назви районів доводиться до міських рад та державних підприємств, які ведуть реєстри, і ці дані передаються також картографічним сервісам, зокрема Google Maps. За його словами, після оновлення реєстрів інформація про офіційні назви районів відображатиметься на картах, і користувачі зможуть бачити актуальні дані вже найближчим часом.
Днями у столиці Польщі та місті Кракові місцеві мешканці помітили агітаційні листівки, які закликають вступати до терористичного угрупування ПВК Вагнер, найманці якого тривалий час перебували […]
Служба безпеки викрила керівництво російської православної церкви на створенні власних приватних військових компаній на території рф. За вказівками московського патріархату їхні ПВК займаються вербуванням та […]
Бойовики терористичного угруповання ПВК «вагнер» повернулись воювати в Україну, зокрема в район Бахмута. Водночас у них виникли серйозні проблеми. Терористів кидають на Бахмутський напрямок, аби […]
