Пропагандистські джерела опублікували спогади терориста ПВК “Вагнер”, який розповів історію спецзагону “Амбрелла”. Цей новостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, як-от ВІЛ-інфекція та гепатит. Росіяни не приховують, що членів “Амбрелли” використовували як штурмовиків, аби зайти в Бахмут.
Про це пишуть на Overclockers.ru, одному із російських форумів.
Хворим росіянам нічого втрачати
Підрозділ “Амбрелла” допомагав терористам із ПВК “Вагнер” окупувати Бахмут. Члени цього угрупування складалися з осіб, у яких була ВІЛ-інфекція або гепатит. Окупанти зізнаються, що саме бойовиків “Амбрелли” використовували як штурмовиків, адже, на думку росіян, “їм нічого було втрачати”.
Їм абсолютно нічого втрачати зі зрозумілих причин, спецзагін був тією самою загрозою для українських солдатів і офіцерів, навіть страшнішою за саму групу ПВК “Вагнер”. І справді, вони були чудові штурмовики, під градом куль і розривів важких осколкових снарядів, абсолютно не боячись смерті, проклали шлях усім іншим групам і врешті-решт забезпечили прорив до двох знакових міст, які взяли “музиканти”, — Соледару та Бахмута.
Член ПВК “Вагнер” // про спецзагін “Амбрелла”
Член ПВК запевняє, що всі бійці “Амбрелли” були добровольцями, які вирішили отримати так зване спокутування. Росіяни пояснюють, що бійці угрупування мали червоні та білі зап’ястні пов’язки, які свідчили про їхні хвороби. За даними окупантів, члени, які вижили, планують повертатися воювати проти України — у рф відкривають табори підготовки для них.
Вилучена зброя / фото відділ комунікації поліції Донецької області
У Краматорську затримали 54-річного місцевого жителя. Він зберігав в інтернет-аккаунті дитячу порнографію. Також у чоловіка вилучили зброю, яку він зберігав вдома.
Про це повідомили у відділі комунікації поліції Донецької області.
Жителя Краматорська підозрюють у зберіганні зброї та дитячої порнографії
У Краматорську кіберполіцейські та представники організації National Center for Missing & Exploited Children виявили факт зберігання дитячої порнографії в інтернет-застосунку. Власником акаунту виявився 54-річний місцевий мешканець.
Чоловік через інтернет одержав доступ до порноматеріалів за участю дітей і зберігав їх на власних пристроях. Продавати ці матеріали він не мав на меті. Всього у чоловіка було 6 таких файлів.
Під час обшуку вдома у чоловіка вилучили 2 ноутбуки і 2 накопичувачі, телефон, роутер. Фото та відео з носіїв відправили на експертизу.
Крім цього, правоохоронці вилучили у підозрюваного 2 пістолети, 6 магазинів з патронами, 2 гранати, понад 200 набоїв і запчастини до зброї. Їхнє походження встановлюють.
Вилучені набої / фото відділ комунікації поліції Донецької області
Слідчі повідомили затриманому підозру в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії, зберіганні без мети збуту та незаконному поводженні з вогнепальною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. За це йому загрожує до 7 років позбавлення волі.
Чоловіка взяли під варту з альтернативою внесення застави.
Вишиванка Бахмутської громади / фото надане Іриною Булгаковою
У Донецькій області триває культурно-мистецький проєкт “Донеччина вишивана”. Участь у ньому беруть 46 громад регіону, в тому числі і Бахмутська. У межах проєкту громади проводили дослідницьку роботу і вивчали візерунки, притаманні їхній місцевості, які потім перенесли на сучасну вишиванку. В основі бахмутської вишиванки — старовинна жіноча додільна сорочка, характерна для 1913 років, яка була збережена і вивезена з Бахмута.
Яка вишиванка представила Бахмутську громаду, редакції розповіла Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради.
“Донеччина вишивана”: яку вишиванку представив Бахмут
У січні 2026 року на Донеччині оголосили початок культурно-мистецького проєкту “Донеччина вишивана”. Він має на меті об’єднання громад області для створення галереї вишитих сорочок, які притаманні кожній місцевості. Участь у проєкті взяли 46 громад, серед яких і Бахмутська.
Громади мали розробити дизайн сучасної вишиванки, який відображає автентику конкретної місцевості. При цьому потрібно було не просто створити одяг, а дослідити коріння свого краю.
Бахмутська громада долучилася до проєкту в січні. З тих пір тривала дослідницька робота. За основу бахмутської вишиванки взяли історичний екземпляр, датований 1913 роком.
“Був зібраний жіночий образ. Перед цим проводилося наукове дослідження за допомогою музейних співробітників щодо вишивки, яка притамана Бахмутському регіону, консультувалися зі Світланою Кравченко. За основу ми взяли сорочку, якій 100 років, вона датована 1913 роком і вивезена з Бахмута. Ми взяли крій цієї сорочки, а в самій вишивці брали за основу трави, що символізують саме наш Бахмутський край. Також були вимоги, що це повинна бути натуральна тканина — льон або конопляне полотно. А вже крій був на вибір громад. Ми зробили жіночу сорочку-сукню”, — розповіла Ірина Булгакова.
Вишиванка Бахмутської громади / фото надане Іриною Булгаковою
Під час аналізу історії вишивки Бахмутського краю встановили, що більшість зразків вишиванок були завезені з різних регіонів у зв’язку з активним промисловим розвитком міста та міграційними процесами. Власної сталої регіональної техніки вишивки не сформувалося, що дало підґрунтя для сучасного авторського переосмислення.
Виконати вишивку вирішили технікою гладді. Основним мотивом вишивки обрали польові квіти, як символ степу, природної краси та витривалості Бахмутського краю. Центральним символічним елементом орнаменту стала ковила.
Основним мотивом вишивки стали польові квіти / фото надане Іриною Булгаковою
Символічною є і кольорова гамма вишивки. Вона виконана у відтінках, наближених до кольорів військової форми.
“Ми взяли кольори військової форми, колір хакі, які співпадають з кольорами степових трав Бахмутського регіону. Також у нас був такий задум, що Бахмутська громада наразі не перебуває вдома, і ми хотіли передати тугу жінки за домом, за чоловіком, якого відправила на війну. Такий сенс ми вкладали в роботу”, — розповіла Ірина Булгакова.
Елементи вишивки / фото надане Іриною Булгаковою
Очільниця Управління культури підкреслює важливість подібних проєктів, бо завдяки ним вдається зберігати локальну культурну ідентичність.
“Ми завжди кажемо, що наша громада зараз живе у людях, у культурі. І саме це допомагає зберегти нашу локальну ідентичність. Якщо всього цього не буде, то наша громада взагалі перестане існувати”, — зауважила Ірина Булгакова.
Наприкінці червня у межах проєкту “Донеччина вишивана” провели фотозйомку готових вишиванок громад. Знімки стануть основою майбутнього фотоальбому. Також у Дніпрі відбулася презентація готових образів кожної громади.
Днями у столиці Польщі та місті Кракові місцеві мешканці помітили агітаційні листівки, які закликають вступати до терористичного угрупування ПВК Вагнер, найманці якого тривалий час перебували […]
Служба безпеки викрила керівництво російської православної церкви на створенні власних приватних військових компаній на території рф. За вказівками московського патріархату їхні ПВК займаються вербуванням та […]
Бойовики терористичного угруповання ПВК «вагнер» повернулись воювати в Україну, зокрема в район Бахмута. Водночас у них виникли серйозні проблеми. Терористів кидають на Бахмутський напрямок, аби […]
