Пропагандистські джерела опублікували спогади терориста ПВК “Вагнер”, який розповів історію спецзагону “Амбрелла”. Цей новостворений загін укомплектований бійцями з невиліковними хворобами, як-от ВІЛ-інфекція та гепатит. Росіяни не приховують, що членів “Амбрелли” використовували як штурмовиків, аби зайти в Бахмут.
Про це пишуть на Overclockers.ru, одному із російських форумів.
Хворим росіянам нічого втрачати
Підрозділ “Амбрелла” допомагав терористам із ПВК “Вагнер” окупувати Бахмут. Члени цього угрупування складалися з осіб, у яких була ВІЛ-інфекція або гепатит. Окупанти зізнаються, що саме бойовиків “Амбрелли” використовували як штурмовиків, адже, на думку росіян, “їм нічого було втрачати”.
Їм абсолютно нічого втрачати зі зрозумілих причин, спецзагін був тією самою загрозою для українських солдатів і офіцерів, навіть страшнішою за саму групу ПВК “Вагнер”. І справді, вони були чудові штурмовики, під градом куль і розривів важких осколкових снарядів, абсолютно не боячись смерті, проклали шлях усім іншим групам і врешті-решт забезпечили прорив до двох знакових міст, які взяли “музиканти”, — Соледару та Бахмута.
Член ПВК “Вагнер” // про спецзагін “Амбрелла”
Член ПВК запевняє, що всі бійці “Амбрелли” були добровольцями, які вирішили отримати так зване спокутування. Росіяни пояснюють, що бійці угрупування мали червоні та білі зап’ястні пов’язки, які свідчили про їхні хвороби. За даними окупантів, члени, які вижили, планують повертатися воювати проти України — у рф відкривають табори підготовки для них.
Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.
Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.
Федір Христенко перебуває на волі
Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.
Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.
“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.
Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.
Евакуація працівниками поліції / фото Національної поліції Донецької області
На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.
Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА.
Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді
Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.
Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.
Станом на зараз у громаді залишається:
у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.
У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:
Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
Дружківська громада — 6 300 осіб.
Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.
Про збільшення кількості евакуйованих
За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.
Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.
У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.
Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.
Ситуація з маломобільними групами населення
Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.
Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.
Днями у столиці Польщі та місті Кракові місцеві мешканці помітили агітаційні листівки, які закликають вступати до терористичного угрупування ПВК Вагнер, найманці якого тривалий час перебували […]
Служба безпеки викрила керівництво російської православної церкви на створенні власних приватних військових компаній на території рф. За вказівками московського патріархату їхні ПВК займаються вербуванням та […]
Бойовики терористичного угруповання ПВК «вагнер» повернулись воювати в Україну, зокрема в район Бахмута. Водночас у них виникли серйозні проблеми. Терористів кидають на Бахмутський напрямок, аби […]
