Щорічно близько 200 тисяч українок стають мамами. Важливо, щоб кожна з них, а також новонароджені, отримували кваліфіковану та якісну медичну допомогу. З початку року більше 100 тисяч жінок звернулися за медичною допомогою при пологах за Програмою медгарантій. Загалом 306 лікарень та пологових будинків уклали договори з Національною службою здоров’я на надання послуги «Медична допомога при пологах».

У Міністерстві охорони здоров’я України розповіли, що варто знати нашим громадянкам про безплатні пологи.

Чи може породілля (зокрема ВПО) обирати пологовий будинок, незважаючи на місце реєстрації та фактичного проживання? І чи буде це безоплатно? 

Вагітна має право на вільний вибір пологового будинку серед тих, які уклали договір з НСЗУ на медичну допомогу при пологах. А це понад 300 закладів по всій країні. Платити за послугу медичної допомоги при пологах не потрібно. Все необхідне — і ліки, і медичні вироби, і всі необхідні маніпуляції — входять у безоплатний пакет послуг.

Але важливо, що породілля може обирати пологовий будинок, а не лікаря, з яким народжувати. Програма медгарантій покриває пологи з черговою акушерською бригадою. 

Що саме входить у перелік безоплатних послуг за пакетом «Медична допомога при пологах»? 

Вагітна може звернутися до лікаря акушера-гінеколога самостійно. Для звернення до цього спеціаліста направлення не потрібно. 

Серед послуг, які надаються вагітній безоплатно за Програмою медичних гарантій, є такі:

• медична допомога при пологах з черговою акушерською бригадою;
• партнерські пологи; 
• ведення неускладнених та ускладнених пологів;
• проведення ургентного або планового кесаревого розтину;
• моніторинг стану роділлі й плода;
• зниження відчуття болю — епідуральна аналгезія та інші методи;
• анестезіологічне забезпечення;
• лабораторні та інструментальні дослідження 24/7;
• консультування лікарями інших спеціальностей;
• проведення постконтактної АРТ профілактики дітям, народженим від ВІЛ-позитивних матерів;
• пульсоксиметричний скринінг критичних вроджених вад серця, оцінювання слуху в новонароджених;
• щеплення для немовляти;
• консультування жінок з питань грудного вигодовування та післяпологової контрацепції;
• надання психологічної підтримки;
• харчування в умовах стаціонару тощо.

Чи має пацієнтка платити за кесарів розтин, плановий або ургентний?

Ні, адже Програма медичних гарантій покриває і неускладнені, і ускладнені види пологів, і плановий та ургентний кесарів розтин. З початку року було проведено 31 254 кесаревих розтинів за Програмою медгарантій.

Чи можливо народжувати разом з партнером/партнеркою?

У пакеті «Медична допомога при пологах» прописана можливість проведення партнерських пологів, якщо майбутні мати й батько виявляють таке бажання. 

Програма медгарантій покриває пологи незалежно від того, вирішує жінка народжувати разом з партнером або партнеркою в лікарні, чи обмежується виключно присутністю персоналу пологового відділення. Тому породілля або її рідні не мають додатково платити за партнерські пологи — вони є безоплатними. Всі послуги акушерської бригади при цьому покриває Програма медичних гарантій.

Чи покриває Програма медичних гарантій лікування ускладнень при вагітності?

У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують обстеження та лікування в умовах стаціонару, вагітна, за направленням свого сімейного лікаря або акушера-гінеколога, який спостерігає її вагітність, залежно від терміну вагітності, госпіталізується або в гінекологічне відділення, або у відділення патології вагітності пологового будинку чи спеціалізованого акушерського стаціонару.

Медична допомога пацієнтці у такому закладі, якщо він має контракт з НСЗУ, також є безоплатною. Вона включає спостереження, обстеження, лікування з урахуванням лікарських засобів з Нацпереліку та витратних матеріалів, а також харчування пацієнтки під час її перебування в стаціонарі. Підставою для безоплатного отримання послуг пацієнткою є звернення за направленням лікаря, самозвернення у невідкладному стані, доставлення пацієнтки бригадою екстреної медичної допомоги. 

Як знайти лікарню для безоплатного ведення вагітності?

Дізнатись адресу та контакти найближчої лікарні, в якій можна безоплатно отримати медичну допомогу, ви можете в оператора контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.  

Також можна зайти на сайт НСЗУ, обрати аналітичну панель (дашборд) «Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій». У фільтрі «Населений пункт» обрати ваше місто, а у фільтрі «Група послуг» — «Медична допомога при пологах» (пункт №7). 

Наголошуємо, вимагання плати за надання медичних послуг є порушенням прав пацієнта. У такому випадку потрібно подати скаргу до керівника медзакладу (медичного директора), департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу — відповідного органу місцевої влади (зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником).

Не вдається вирішити проблему на місцевому рівні? 

Подайте скаргу в НСЗУ через контакт-центр (16-77), на електронну адресу ([email protected]) або листом на адресу: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 19.

Корисно прочитати:

• Який раціон має бути під час грудного вигодовування?
• В Києві розпочала роботу амбулаторія для бахмутян: адреса та графік
• Як Бахмутська багатопрофільна лікарня працює у Дніпрі?

Нагадаємо, лікар акушер-гінеколог з багаторічним досвідом роботи Андрій Кулешов, який наразі працює в Броварах у Бахмутській лікарні, розповів редакції «Бахмут. IN.UA» про подробиці, як підготуватися до вагітності.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!