Через зміни у порядку надання допомоги на проживання з 1 березня, чимало ВПО залишили без виплат. Водночас найбільш вразливим категоріям, як от пенсіонерам чи малозабезпеченим родинам виплати продовжили надавати.

Юридичний порадник для ВПО пояснює, як діяти, якщо за період вересень/жовтень вам не надійшли кошти, хоча ви мали б їх отримувати.

Чому припинили виплати ВПО?

У березні 2024 року уряд скасував частині ВПО грошову допомогу на проживання. Але найбільш вразливим категоріям ВПО з 1 вересня виплати мали бути продовжені, зокрема це:

• пенсіонери;
• люди з інвалідністю;
• малозабезпечені сім’ї з дітьми.

Виплати мали бути подовжені автоматично на 6 місяців, тобто людині не потрібно було додатково звертатися за ними. Водночас за період вересень/жовтень є випадки, коли внутрішньо переміщеним особам не надійшли кошти. Причиною цього може бути виявлення невідповідності зазначеним критеріям або вимогам виплати допомоги. Органи перевірили ВПО на нявність таких критеріїв у вересні, зокрема досліджували це:

• майнові критерії (наприклад, наявність депозитів, житлового приміщення на території, не внесеній до Переліку бойових дій / тимчасової окупації, дороговартісних покупок тощо);
• критерії автоматичного продовження (наприклад, непрацездатна особа отримувала допомогу на проживання і стала працездатною);
• критерії продовження виплат на сім’ю (а це – середньомісячний сукупний дохід сім’ї, зайнятість або наявність підстав для незайнятості працездатних членів сім’ї, навчання дітей);
• критерії індивідуального продовження (тут йдеться про середньомісячний сукупний дохід для окремих ВПО тощо).

Куди звертатися, якщо немає виплат ВПО

Зазвичай, якщо працівники органів виявляли невідповідність до вимог, вони телефонували до переселенців та переселенок та пропонували донести довідки про місце навчання дитини, про дохід, про перебування на обліку в центрі зайнятості тощо. Втім вас могли й не повідомляти про припинення виплат.

У таких випадках потрібно письмово звернутися до органу, у якому Ви стоїте на обліку як ВПО (шукайте назву органу у своїй довідці про взяття на облік ВПО). У заяві вимагайте надати обгрунтоване пояснення про причини невиплати / припинення допомоги.

Юристи Донбас SOS надали зразок заяви про обгрунтування припинення виплат. Переглянути її можна за посиланням.

Читайте також:

• ЮНІСЕФ надає грошову допомогу українцям: види підтримки та умови отримання
• Зимова підтримка від благодійників: на яку допомогу можуть розраховувати українці в холодну пору
• Допомога ЮНІСЕФ для родин з дітьми до 18 років: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські правоохоронці повідомили про підозру військовослужбовцю російської армії, який у 2025 році стратив українського військовополоненого. Інцидент стався на Покровському напрямку під час боїв за село Шахове.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Росіянин стратив полоненого командира ЗСУ: деталі справи

З травня 2025 року підрозділи російської армії вели активні бойові дії на Покровському напрямку для захоплення села Шахове. 10 жовтня мала піхотна група противника проникла на околиці населеного пункту.

Росіяни взяли в полон двох військовослужбовців Сил оборони України, серед яких був 34-річний командир одного з підрозділів. Після допиту російський штурмовик за наказом свого керівника вивів командира до лісосмуги та здійснив постріл з автомата йому в потилицю. Іншого українського військового росіяни також розстріляли.

Сили оборони України під час бойових дій взяли цього російського військового в полон. Правоохоронці встановили його особу за такими даними:

• вік та походження — це 34-річний уродженець Красноярського краю російської федерації;
• військовий підрозділ — стрілець “336-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти (військова частина 06017)”;
• позивний — російський військовослужбовець використовував псевдонім “Тай”.

Розслідування справи

Затриманому повідомили про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, що спричинило загибель людини. Досудове розслідування здійснюють слідчі поліції Донецької області за процесуального керівництва обласної прокуратури. Наразі тривають заходи для встановлення особи іншого виконавця цього злочину.

Читайте також:

Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!