Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:30, 17 Травня 2024
Книги / фото ілюстративне

Травень — особливий місяць, якщо йдеться про читання! Бо починається той період, коли можна читати десь назовні — в парку, на дачі, на лавочці біля дому — під свіжий вітерець й вже не теплий, а прохолодний чай. 

Але що саме читати? Редакція Бахмут IN.UA звернулась до відомого українського видавництва “Ранок” із запитом, що нового вийшло в травні? І отримали відповідь з 8-ти книжок для різного віку.

Книги для дітей та підлітків

Читання книг — це корисне хобі для дітей та дорослих. Проте, саме для перших воно має ключове значення. Саме книги допомагають сформувати емпатію, моральність та пізнання, які мають вирішальне значення для особистого і суспільного успіху в майбутньому. Вони також допомагають пізнавати світ та отримувати цінний життєвий досвід від літературних героїв.

Серія для малюків “Потрібні книжки”, Геннадій Меламед

“Потрібні книжки” / фото видавництво “Ранок”

В травні з’явилася у друці весела допомога в дорослішанні у вигляді книжок. “Миємо голову”, “Охоче вмиваємось”, “Пустушко, прощавай”, “Ходимо на горщик”, “Підстригаємо нігтики”, “Чистимо зубки” — із книжками серії буде набагато простіше впоратися з дитячими страхами й допомогти малечі опанувати нові навички. 

На сторінках книжок веселі герої проходять ті самі етапи дорослішання, що й справжні хлопчики та дівчатка. Зайчики, білочки й ведмежата покажуть, що немає нічого страшного в запашному шампуні, а горщик — це дуже цікаво та зручно. 

“Іди-іди, дощику!”, Ірина Сонечко

Іди, іди, дощику / фото видавництво “Ранок”

Нові книжечки в серії “Забавлянки-колисанки”, від яких так і бере дрімота. Це збірки українських колискових, які батьки співали малятам протягом століть. За роки пісеньки не втратили ані своєї ніжності, ані сенсу. Любов і турбота, закладені у їхні слова, так само дарують дитині відчуття безпеки й допомагають заснути. Ці книжки цікаві тим, що мають аудіобонус за QR-кодом.

“Малюкові про все на світі”

Малюкові про все на світі / фото видавництво “Ранок”

Завдяки цій книжці дітки дізнаються кольори, форми та літери, навчаться лічби та розрізняти тварин. А ще познайомляться з технікою, професіями, частинами свого тіла та обличчя. Це редизайн улюбленого бестселера для малюків, яким уже виповнився один рік. Видавництво оновило обкладинку й внутрішній блок посібника, щоб він став ще кращим помічником у розвитку дитини. Маленькі хлопчики та дівчатка:

  • пройдуть 21 тему;
  • роздивляться 300+ малюнків;
  • виконають 39 цікавих завдань;
  • вивчать 200+ нових слів.

“Історії про життя ЩЕ 50 українців і українок”, Анастасія Саєнко

Історії про життя ЩЕ 50 українців і українок / фото видавництво “Ранок”

Неймовірно красива дитяча книжка видавництва “Ранок” з кольоровими малюнками, яка знайомить дітей з Україною, її історією та видатними постатями. Книжку написала українська авторка, фахова історикиня.

В книзі на школярів чекають біографії 50 постатей, які зробили культурний, політичний чи науковий внесок в історію України та світу. Це українці й українки, чиї життєві шляхи надихають, захоплюють, іноді змушують задуматися та викликають неабияку гордість за українців. До прикладу, в книзі можна дізнатися про життя:

  • Алли Горської;
  • Олени Пчілки;
  • В’ячеслава Чорновола;
  • Агатангела Кримського;
  • Роксолани;
  • Василя Стуса;
  • Федора Піроцького;
  • Миколи Леонтовича;
  • Володимира Івасюка;
  • Софії Яблонської;
  • Квітки Цісик. 

“Мальтійський папуга, або детектив із десятьма крадіжками”, Станіслав Соловінський

Мальтійський папуга, або детектив із десятьма крадіжками / фото видавництво “Ранок”

Герої книги добре відомі читачам за книгою “Епідемія гарної поведінки“. У новій книзі їхні пригоди — цікава детективна історія, яку доведеться розплутувати разом із персонажами. А вони, до речі, нерозлучні друзі: шестирічки Діна та Миколка. 

У їхньої старої сусідки таємниче — із закритої квартири — зник улюблений папуга. Чуйні діти не могли пройти повз, тож їх закрутило у вирі подій, загадкових і зловісних. Дітям належить не лише повернути птаха старенькій, а й відповісти собі на непрості питання: чи можна збрехати, щоб урятувати кошеня? Що робити, якщо підозрюєш друга? І чи виправдовує мета засоби? Читайте у книжці “Мальтійський папуга“.

“Дім між трьох світів”, Таня Гуд

Дім між трьох світів / фото видавництво “Ранок”

Українське фентезі з дрібкою dark-academia й палкою любовною лінією від української письменниці Тані Гуд. В основі книжки — давні українські вірування, міфологія й київські легенди.
Читачі та читачки поринуть у світ пригод з мольфарами, таємничими незнайомцями та загадковими дверима, що ведуть у геть небезпечні місця.

Головна героїня історії — дівчина Зоряна Чорнозір, яка бачить видіння. Її переслідують страшні істоти й тільки лялька-мотанка, оберіг від покійної матері, може захистити дівчину від почвар. У пошуках порятунку вона потрапляє до таємничого Ордену між трьох світів, де дізнається, що монстри — не виплід її уяви, так само як і мавки й чугайстри, русалки й перевертні, блуди й домовики.

Навіть серед непростих, могутніх мольфарів, дівчина не в безпеці: ординці бояться, що Морана, богиня смерті, прагне вирватися на свободу й знищити всі три світи — Вирій, Явосвіт і Потойбіччя. Непрості підозрюють, ніби Зоряна може їй у цьому допомогти. Дівчині доведеться розплутати клубок таємниць, врятувати батька та зберегти власне життя.

Сага “Повернення ангелів”, Мара Вульф

Повернення ангелів / фото видавництво “Ранок”

Перша частина серії про янголів, яких ми звикли бачити дещо іншими. У Венеції майбутнього крилаті серафими живуть у розкошах, у той час, як прості люди вмирають від голоду та хвороб. Однією з тих, хто протистоїть диктатурі ангелів, стає дівчина Мун. Одного разу вона допомагає вижити своєму ворогу. І тепер Мун оберігає ангела, ризикуючи власним життям. Самотня, покинута напризволяще, вона не може довіряти нікому. І найбільше у цьому протистоянні їй не варто довіряти йому — врятованому нею ангел.

Сага сестер-відьом. “Сестра зірок”, Мара Вульф

Сестра зірок / фото видавництво “Ранок”

Зроду-віку легендарний і чарівний Броселіанд населяють древні духи, феї та богині. Та нині панувати в ньому прагнуть інші сили ― і сестри-відьми не допустять, щоб їхній рідний ліс перетворився на місце, звідки виходить зло. У розпал підготувань до протистояння, коли практично весь Париж евакуйовано й майже завершено будівництво муру, Вівіана виявилася обеззброєною. Адже чотири роки тому Віанну вкусила сильфіда. Внаслідок демонічної лихоманки вона втратила свої відьомські здібності.

Щоб вижити, дівчині довелося покинути свій дім і кохання всього свого життя, Езру Токвіля. Тепер вона повертається до Франції, яка опинилася за величезною стіною, що захищає світ від демонів. Віанна сповнена рішучості повернути свою магію та Езру. Але спочатку вона має переконати нинішнього Великого Магістра Магів укласти пакт з демонами. Але в Езри свої плани, і Віанна більше не є їх частиною. Детальніше про те, що буде далі — дізнавайтесь в книзі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навіщо в окупованих громадах призначають уповноважених з безбар’єрності: пояснює експертка 

Семаковська Тетяна 16:25, 23 Липня 2026

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Новина про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UA
Коментарі під новиною про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UA

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми н проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Сайт Бахмутської міської ради, наразі кнопки про можливість переглянути його людям, з наприклад, порушенням зору — немає, натомість збоку на панелі бачимо електронну скориньку, сторінку в соцмережах та банер з адресами хабів для бахмутян / скриншот за 22 липня, 2026 року
Сайт Торецької міської ради, тут вже є кнопка “Людям із вадами зору”, також збоку розміщені соцмережі і електронна скринька, / скриншот за 22 липня, 2026 року

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

Сайт Часовоярської міської ради, тут є кнопка “Режим високої контрасності”, яка допомагає переглядати інформацію людям з порушенням зору / скриншот за 22 липня, 2026 рік

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.

Медичні довідки в школу у 2026 році: що потрібно знати

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 19 Липня 2026
Медичні довідки в школу / фото Сentrmed

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

  • прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
  • адреса проживання та контактні дані батьків;
  • назва навчального закладу та клас;
  • дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
  • висновок щодо стану здоров’я;
  • група для занять фізичною культурою;
  • медичні рекомендації;
  • наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

  • переведення дитини до іншого навчального закладу;
  • проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Навіщо в окупованих громадах призначають уповноважених з безбар’єрності: пояснює експертка 

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні […]

Медичні довідки в школу у 2026 році: що потрібно знати

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є […]

12:00, 19.07.2026 Скопіч Дмитро

Додаткова сесія НМТ: що це та коли вона пройде у 2026 році

У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, […]

14:25, 14.07.2026 Скопіч Дмитро

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]

Важливо

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]