Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захоплених населених пунктів Покровського району. Лише за чотири останні доби до так званої “днр” вивезли понад 200 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Евакуація з Покровського району в “днр”

За чотири останні доби, з 8 по 11 листопада, із окупованих населених пунктів Покровського району вивезли 201 людину. Серед них є 10 дітей. “Евакуйованих” вивозять до так званої “днр” — в Донецьк і Ясинувату.

Найбільше людей вивезли з міста Селидове — 132 мешканців. Із них 6 — це діти. За даними Донецької ОВА, всі діти були евакуйовані з Селидового. З цього можна зробити висновок, що батьки, йомовірно, ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Список евакуйованих з Селидового

Серед евакуйованих з Селидового, за даними росджерел, є:

• Калініченко Володимир Семенович, 1951;
• Калініченко Галина Максимівна, 1951;
• Куликов Андрій Володимирович, 1981;
• Голосная Тетяна Вікторівна, 1977;
• Дрозденко Ірина Анатоліївна, 1965;
• Фаб’янчук Олександр Іванович, 1959;
• Фалюшина Людмила Григоріївна, 1958;
• Фалюшин Павло Валерійович, 1987;
• Карпика Володимир Олександрович, 1979;
• Дрозденко Олександр Вікторович, 1963;
• Зарудній Олександр Сергійович, 1962;
• Бережная Лідія Миколаївна, 1949;
• Бережной Олександр Степанович, 1952;
• Савенкова Тетяна Миколаївна, 1961;
• Сидоров Роман Валерійович, 2002;
• Полякова Неллі Іванівна, 1947;
• Ярошенко Оксана Олександрівна, 09.04.1986;
• Ярошенко Богдан Валерійович, 01.07.2007;
• Ярошенко Ілля Валерійович, 17.07.2013;
• Ярошенко Альбіна Валеріївна, 30.11.2009;
• Ярошенко Данило;
• Мартинов Сергій Олександрович, 1967;
• Сербіна Людмила Олександрівна, 1968;
• Неманюс Тетяна Григоріївна, 1956;
• Нікітченко Тетяна;
• Нікітченко Сергій Юрійович, 2011;
• Нікітченко Юлія Геннадіївна, 1980;
• Литвинов Володимир Миколайович, 1977;
• Кравчук Олександр Валерійович, 1994;
• Лівінцев Євгеній Миколайович, 1989;
• Лівінцев Микола Терентійович, 1959;
• Лівінцев Дмитро Миколайович, 1985;
• Альохіна Зінаїда Іванівна, 1947;
• Іванченко Ольга Олександрівна, 1953;
• Грицай Андрій Павлович, 1974;
• Іванченко Едуард Вікторович, 1973;
• Агго Тетяна Петрівна, 1966;
• Агго Віталій Петрович, 1974;
• Тептя Альберт Олександрович, 1970;
• Солоніна Лідія Володимирівна, 1957;
• Солонін Михайло Миколайович, 1954;
• Чередниченко Людмила Іванівна, 1940;
• Москаль Олександр Іванович, 1958;
• Зацаринський Сергій Володимирович, 1988;
• Шапко Тетяна Леонідівна, 1978;
• Чаплигін Сергій Петрович, 1961;
• Чаплигіна Лідія Олексіївна, 1961;
• Савіна Ірина Степанівна, 1960;
• Ковальов Федір Геннадійович, 2009;
• Ковальова Вікторія Миколаївна, 1983;
• Рябчикова Надія Петрівна, 1949;
• Рябчиков Дмитро Вікторович, 1977;
• Корнєва Людмила Миколаївна, 1957;
• Конєв Володимир Юрійович, 1954;
• Золотопупова Катерина Андріївна, 1950;
• Панченко Алла Вікторівна, 1988;
• Герасименко Валентина Петрівна, 1949;
• Герасименко Інна Володимирівна, 1968;
• Полякова Маргарита Сергіївна, 1993;
• Полякова Лілія Володимирівна, 1971;
• Шпилева Анна Григоріївна, 1950;
• Никитченко Юлія Геннадіївна, 1980;
• Колесник Андрій Костянтинович, 05.06.1983;
• Платонова Віра Іванівна, 28.10.1958;
• Ерига Дмитро Олегович, 23.08.1991;
• Казукова Наталія Анатоліївна, 04.07.1973;
• Казуков Олександр Юрійович, 03.02.1968;
• Чорний Павло Григорійович, 21.10.1964;
• Стовбун Володимир Володимирович, 03.01.1982;
• Пашин Юрій Іванович, 09.11.1949;
• Пашин Сергій Юрійович, 06.03.1973;
• Пашина Фаїна Валентинівна, 05.12.1949;
• Нетяжук Василь Васильович, 26.02.1958;
• Кокоєва Ірина Василівна, 23.01.1964;
• Макасарашвілі Віктория Михайлівна 01.04.1986;
• Литвинова Людмила Григоріївна, 23.09.1939;
• Локошко Володимир Миколайович, 17.11.1980;
• Локошко Наталія Миколаївна, 15.10.1978;
• Локошко Максим Володимирович, 21.07.2009;
• Безуханич Людмила Володимирівна, 29.03.1959;
• Сабов Владислав Едуардович, 19.10.1997;
• Галущак Павло Євгенович, 12.07.1996;
• Галущак Світлана Юріївна, 02.04.1977;
• Рибалко Наталія Вадимівна, 27.06.1980;
• Костін Сергій Юрійович, 12.06.1977;
• Ахромович Євгеній Олександрович, 23.01.1985;
• Ахрамович Надія Михайлівна, 20.09.1959;
• Шеховцова Ірина Олександрівна, 26.11.1979;
• Забелін Олександр Олександрович, 17.04.1974;
• Нестерак Людмила Михайлівна, 05.01.1944;
• Нестерак Віктор Юрійович, 24.12.1968;
• Ярошепта Володимир Никифорович, 31.07.1962;
• Гуменюк Михайло Олегович, 21.10.2000;
• Левченко Микола Васильович, 15.10.1950;
• Левченко Тетяна Володимирівна, 05.12.1951;
• Левченко Олександр Миколайович, 14.11.1973;
• Зеленська Валерія Андріївна, 06.01.1974;
• Чиркова Наталія Анатоліївна, 22.12.1977;
• Чирков Артем Анатолійович, 30.01.1977;
• Коваленко Людмила Миколаївна, 22.08.1949;
• Никитченко Альдо Мечеславівна, 12.05.1960;
• Березовська Ніна Іванівна, 25.05.1964;
• Ситенко Микола Анатолійович, 20.04.1983;
• Ситенко Тамара Володимирівна, 21.12.1958;
• Мішуткін Сергій Васильович, 10.11.1975;
• Міхеєва Лідія Петрівна, 23.06.1952;
• Соколова Тетяна Володимирівна, 25.09.1956;
• Соколов Микола Васильович, 28.12.1949;
• Сиропаров Максим Михайлович, 15.06.1983;
• Хацько Олександр Вікторович, 04.01.1983;
• Демченко Лідія Харитонівна, 10.10.1947;
• Галімова Венера Фавадисівна, 01.12.1977;
• Демидов Володимир Вікторович, 22.05.1963;
• Будет Денис Олександрович, 20.05.1988;
• Чижик Зінаїда Вікторівна, 20.05.1950;
• Псюк Іван Васильович, 21.05.1979;
• Вистороп Алевтина Іванівна, 23.07.1964;
• Полипода Світлана Володимирівна, 30.04.1982;
• Запорощенко Віктор Вікторович, 08.11.1997;
• Михайлова Лідія Василівна, 15.07.1937;
• Демарчук Олена Миколаївна, 26.10.1970;
• Демарчук Андрій Миколайович, 01.01.1966;
• Русокова Ніна Іванівна, 06.06.1961;
• Русокова Людмила Михайлівна, 12.02.1987;
• Дядилим Анатолій Якович, 14.11.1938;
• Дядилина Фаїна Костянтинівна, 12.03.1939;
• Дзюба Іван Іванович, 12.09.1994;
• Осипова Галина Миколаївна, 13.07.1949;
• Веретехіна Ірина Петрівна, 13.10.1963;
• Шатунов Олександр Сергійович, 20.12.1990;
• Ляшенко Антоніна Миколаївна, 26.10.1936;
• Зятикова Раїса Павлівна, 12.01.1942.

Список евакуйованих з Завітного та Новодмитрівки

З села Завітне вивезли двох людей, з них одна дитина. Серед них:

• Філясов Михайло Олександрович, 1968;
• Філясов Михайло Михайлович, 2008.

З села Новодмитрівка вивезли одну людину:

• Показанцев Микола Ілліч, 1959.

Список евакуйованих з Українська та Красногорівки

З міста Українськ вивезли 8 людей. Серед них:

• Каравайцев Олексій Юрійович, 1979;
• Каравайцева Валентина Павлівна, 1956;
• Опарина Наталія Йосипівна, 1942;
• Опарин Юрій Валентинович, 1941;
• Черняк Світлана Олексіївна, 1967;
• Черняк Олег Леонтійович, 1966;
• Болацький Роман Олександрович, 28.06.1976;
• Рзаева Лариса Гайдарівна, 20.06.1959.

З міста Красногорівка вивезли двох людей:

• Тарасова Надія Володимирівна, 1952;
• Литвин Людмила Олександрівна, 19.07.1952.

Гродівка, Нейталове, Цукурине, Новогродівка: список евакуйованих

З селища Гродівка “евакуювали” три людини:

• Новосад Ольга Трофимівна, 04.07.1940;
• Філенко Сергій Петрович, 21.08.1982;
• Філенко Наталія Петрівна, 10.12.1960.

З села Нетайлове “евакуювали” три людини, серед них одна дитина:

• Лисенко Олександр Вікторович, 31.03.2011;
• Лисенко Наталія Анатоліївна, 27.04.1976;
• Лисенко Віктор Миколайович, 03.02.1975.

З селища Цукурине евакуювали двох людей. Серед них:

• Будник Олександр Юрійович, 06.03.1973;
• Будник Марина Володимирівна, 13.07.1975.

З міста Новогродівка вивезли одну людину:

• Коваленко Олена Володимирівна, 21.06.1950.

Курахове та інші населені пункти: список евакуйованих

Є у списках і один “евакуйований” з міста Курахове:

• Чепак Віталій Іванович, 09.02.1960.

Також є окремий список людей без вказування населеного пункту. Серед них:

• Колесник Сергій Васильович, 1963;
• Мирошник Олександр Олегович, 1980;
• Балюта Володимир Володимирович, 1959;
• Рибкін Юрій Миколайович, 1959;
• Рибкіна Любов Серафимівна, 1940;
• Мотроненко Сергій Анатолійович, 1970;
• Турчин Денис Володимирович, 1996;
• Мотроненко Олена Сергіївна, 1976;
• Корольов Валерій Володимирович, 1971;
• Лукащук Людмила Іванівна, 1970;
• Титова Людмила Єгорівна, 1943;
• Деревянка Ольга Анатоліївна, 1980;
• Савельєва Вікторія Анатоліївна, 2006;
• Качерава Гіві Отарович, 1975;
• Деревянка Олег Іванович, 1969;
• Смирнов Андрій Володимирович, 1996;
• Приймакова Надія Михайлівна, 1960;
• Мартиненко Людмила Миколаївна, 1973;
• Кізеєв Володимир Миколайович, 1972;
• Клеєвая Тамара Федорівна, 1939;
• Сущенко Костянтин Михайлович, 1958;
• Киндякова Анна Пантеліївна, 1951;
• Торбін Олександр Петрович, 1968;
• Соколова Анна Миколаївна, 1956;
• Соколов Іван Миколайович, 1986;
• Острожная Ніна Петрівна, 1952;
• Волошинов Олександр Вікторович, 1961;
• Кулаковська Лілія Миколаївна, 1972;
• Шевченко Володимир Петрович, 1955;
• Філалеєва Віра Сергіївна, 1961;
• Іванова Ольга Вікторівна, 1982;
• Іванова Антоніна Андріївна, 2008;
• Філалеєв Віктор Михайлович, 1951;
• Іванов Олексій Андрійович, 2004;
• Хітов Юрій Володимирович, 1960;
• Кирпа Михайло Михайлович, 1970;
• Кирпа Раїса Петрівна, 1947;
• Васильєв Олександр Миколайович, 1955;
• Васильєва Лариса Миколаївна, 1953;
• Ручек Олександр Васильович, 1972;
• Давиденко Світлана Володимирівна, 1976;
• Батрак Микола Якимович, 1960;
• Батрак Віра Моїсеївна, 1936;
• Родякова Тетяна Павлівна, 1976;
• Калініченко Юлія Володимирівна, 1983;
• Калініченко Святослав Юрійович, 2015.

Читайте також:

• Допомога для ВПО з Часового Яру: де пропонують безоплатне житло і як подати заяву на компенсацію
• Скільки людей залишаються в Часів Ярі та яка ситуація в місті
• Який вигляд має селище Цукурине Покровського району: фото з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До війни в Народному домі Бахмута працювала студія сучасної хореографії Art Life, де займалися понад 150 дітей. Роботу студії вдалося відновити, але за кордоном — у Болгарії, куди виїхала її керівниця Юлія Точена. Зараз у студії займаються понад 100 дітей, які евакуювалися з Бахмута та інших міст України. У червні 2026 року юні танцюристки підкорили сцену в Болгарії — зайняли 6 перших місць і виграли Гран-прі конкурсу Super Talent 2026.

Про відновлення роботи в Болгарії, переможну участь у конкурсі і плани на майбутнє редакції Бахмут IN.UA розповіла хореографка, керівниця студії Art Life Юлія Точена.

Про відновлення роботи в Болгарії

Юлія Точена — хореографка з Бахмута, у рідному місті вона мала студію сучасної хореографії Art Life, яка працювала в Народному домі. До війни колектив студії налічував 150 юних танцюристів і танцюристок. Після початку повномасштабної війни Юлія Точена евакуювалась до Болгарії. Тут вона змогла відновити роботу студії і зараз навчає танцям дітей з Бахмута та різних міст України, які виїхали до Болгарії через війну.

Заняття з дітьми пані Юлія відновила з 2023 року. Спочатку дітей приймали за підтримки ЮНІСЕФ та фонду “Добро”, а зараз студія працює на приватній основі.

“Наразі в мене займаються десь 110 дітей, я майже досягла тієї цифри, яка була в Бахмуті. У Болгарії я почала працювати в межах проєкту підтримки українських дітей від ЮНІСЕФ та благодійного фонду “Добро”. Був створений осередок, де були представлені різні фізичні секції. І танцювальні, і дитячий садочок, і малювання, і багато різних занять. Дітей було дуже багато. Коли ми зробили рекламу і оголосили набір, то в мене відразу було 150 вихованців. Заняття для них були безоплатні”, — розповіла Юлія Точена.

За словами хореографки, заняття творчістю дуже допомагають дітям відновитися після пережитого. Вони не лише швидше адаптовуються до нових умов, а й заново здобувають впевненість у собі і покращують свій моральний стан.

“Спочатку вони всі приходили на заняття дуже невпевнені, і це відчувалося. Вони одягали широкі штани і футболки, були дуже закриті, старалися закривати волоссям обличчя, очі були постійно опущені. Тому було дуже важко зробити їх розкутішими, вчити заново радіти життю. Я постійно їм говорила: “Ви гарні, ви неймовірно талановиті”, постійно їм це повторювала, бо вони були дуже зажаті. Але всі діти дуже хотіли розвиватися, ніхто не опускав руки і ми всі йшли вперед. Тому наші заняття танцями в купі з постійною підтримкою допомогло дітям прийняти себе, відчути себе вільними і впевненими. Як на мене, це діє наче якась психологічна таблетка”, — розповіла Юлія Точена.

Танцівниці з Бахмута виграли на змаганнях у Болгарії

6-7 червня 2026 року в місті Бургас відбувся конкурс Super Talent 2026, участь у якому взяли танцівниці студії Art Life. Цей конкурс зібрав колективи з різних куточків Болгарії. Бахмутська студія взяла участь, оскільки теж базується в цій країні.

Загалом колектив представив шість номерів у різних вікових категоріях: виступали молодша, середня та старша групи. Всі номери, представлені студією Art Life зайняли перші місця. Також колектив здобув Гран-прі за високий рівень підготовки та цікаві постановки.

За словами керівниці колективу, конкуренція була високою. Через велику кількість учасників, яких було 126, конкурс проводили протягом двох днів, загалом учасники представили понад 300 номерів. Оцінювало їх міжнародне журі, у складі яких були представники різних країн.

“Був високий рівень конкуренції і бальне оцінювання. Тобто журі виставляє бали, і якщо не набирається певний поріг, то учаснику не дається жодне місце. Були номери, які взагалі нічого не зайняли. Те, що ми зайняли перші місця, я б не назвала несподіванкою, оскільки ми добре готувалися, але для дітей це, звісно, було приємним сюрпризом. Це дуже важлива перемога, яка є великою нагородою дітям за їхню роботу”, — зауважила керівниця студії.

Готувалися до конкурсу протягом року, але серед учасниць були й ті, хто вперше вийшов на сцену.

“На цьому фестивалі я представила зовсім нову групу, тобто діти тільки почали працювати в цьому році. Є нові діти і в старшій групі. Наприклад, є п’ятеро дівчат, які приїхали і почали з нами займатися десь два місяці тому. Вони все наздогнали і виступали разом з більш досвідченими дівчатами на сцені”, — розповіла Юлія Точена.

Про плани на майбутнє

2 липня вихованиці студії Art Life братимуть участь у VILNI Fest, який організовують українці у Варні. Зараз юні танцюристки готуються до змагань.

Також є заплановані змагання на осінь 2026 року.

Читайте також:

• У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати
• “Роботи надсилали навіть з-за кордону”: виставка з малюнками бахмутян мандрує Україною
• Юлія Левченко з Бахмута виграла “золото” на етапі Континентального туру в Фінляндії

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд схвалив нову Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Головна мета документа полягає у створені комплексної системи підтримки ВПО на всіх етапах: від виїзду з небезпечних територій до повної адаптації на новому місці або ж безпечного повернення додому.

Детальніше про її основні положення Стратегії підтримки ВПО до 2030 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стратегія держполітики для ВПО до 2030 року

Уряд схвалив першу Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року.

Стратегія щодо ВПО розподілена на 4 стратегічні цілі, а саме:

• забезпечення цілісної та скоординованої системи державної політики щодо внутрішнього переміщення;
• координована евакуація населення та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей;
• сприяння адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади через посилення самостійності, підтримку громад і адресну підтримку;
• створення умов для добровільного, безпечного та стійкого повернення внутрішньо переміщених осіб та їх реінтеграції у тісному зв’язку з відновленням територій.

Зазначимо, раніше в Україні діяли лише фрагментарі елементи вирішення конкретних проблем ВПО, тоді як комплексної політики щодо переселенців не було.

1 стратегічна ціль політики для ВПО

Держава відмовляється від тимчасових і фрагментованих рішень на користь комплексної системи супроводу людини на всіх етапах переміщення.

Замість розрізнених інструментів допомоги впроваджується концепція “Шляху внутрішньо переміщеної особи“, яка передбачає створення окремої цифрової платформи підтримки для обміну даними між різними державними реєстрами. Вона дозволить державі бачити реальні потреби людей ще на ранніх етапах, приймати управлінські рішення на основі об’єктивних показників та уникати неефективного використання ресурсів.

Нова стратегія передбачає також наступні зміни:

• спільну координацію дій усіх рівнів влади та міжнародних організацій через єдину платформу;
• оновлення законодавства для усунення юридичних суперечностей та прогалин;
• запуск електронної системи для швидкого обміну даними між соціальними службами;
• розробку місцевих програм допомоги виключно на основі реальних цифр та оцінки потреб;
• системний збір скарг і пропозицій від людей для швидкого коригування державних послуг;
• обов’язкове залучення профільних рад та самих переселенців до ухвалення рішень.

2 стратегічна ціль політики для ВПО

Стратегія перебачає також зміну підходу до евакуації, перетворюючи її на чіткий процес. Відтепер подальший маршрут та місце проживання людини визначатимуть індивідуально після комплексної оцінки її базових потреб у спеціальних транзитних центрах. Усі дані фіксуватимуть у єдиній електронній системі соціальної сфери, що дозволить рівномірно розподілити навантаження між приймаючими громадами.

Держава хоче, щоб евакуація людей із небезпечних територій відбувалася не хаотично, а за зрозумілими правилами та з урахуванням потреб кожної людини. Тобто має бути чітко визначено:

• хто і коли ухвалює рішення про евакуацію;
• хто відповідає за вивезення людей;
• як мешканців повідомлятимуть про необхідність виїзду;
• який транспорт надаватимуть, зокрема для літніх людей, людей з інвалідністю та лежачих хворих;
• де люди зможуть зупинитися одразу після виїзду;
• яку медичну, соціальну чи психологічну допомогу вони отримають.

3 стратегічна ціль політики для ВПО

Окремий блок стратегії присвячений адаптації ВПО в безпечних регіонах України. Замість тимчасових виплат держава в ухваленому документі робить акцент на повній інтеграції переселенців та їхній фінансовій самостійності через працевлаштування. Крім того згадується, що приймаючі громади отримуватимуть додаткові кошти з бюджету, щоб забезпечити людей соціальним житлом, робочими місцями та розвивати місцеву інфраструктуру.

Також для кожної людини формуватимуть індивідуальний план підтримки на основі її реальних потреб, включаючи медичні послуги, психологічну допомогу чи влаштування дітей у садочки. Водночас найбільш вразливі категорії переселенців, які не можуть забезпечити себе самостійно, продовжать отримувати стабільну адресну допомогу.

Для забезпечення довгострокової інтеграції в межах стратегії щодо ВПО передбачені такі кроки:

• системне врахування інтересів переміщених осіб у стратегічному та бюджетному плануванні місцевої влади;
• перехід від місць тимчасового проживання до сталих житлових рішень, зокрема через впровадження соціальної оренди та програм доступного кредитування;
• забезпечення доступу до місцевих ринків праці, професійного навчання та підтвердження кваліфікацій для подолання економічної залежності;
• надання якісної психосоціальної підтримки на рівні громад;
• забезпечення всебічного розвитку дітей та молоді у приймаючих громадах.

4 стратегічна ціль політики для ВПО

В документі також передбачаються пункти щодо повернення до покинутого місця проживання, як одного із можливих сценаріїв для переселенців. За положеннями стратегії, повернення переселенців до покинутого місця проживання залишається виключно добровільним вибором, який держава стимулюватиме лише за наявності безпеки, відбудованого житла та робочих місць.

Щоб люди могли ухвалювати зважені рішення, для них працюватимуть єдині канали інформування про реальний стан інфраструктури. Крім того, програми підтримки тих, хто вирішив повернутися, тісно пов’яжуть із загальними планами відбудови територій та розмінуванням.

Для забезпечення положень цілі розробляються наступні механізми:

• пошук та ухвалення критеріїв визначення населеного пункту як безпечного для повернення;
• надання достовірної інформації про стан безпеки, відновлення інфраструктури, доступність житла та медичних послуг через єдині державні канали;
• регулярне інформування про ризики повернення на території ведення активних бойових дій або тимчасово непідконтрольні території;
• створення програм сприяння реінтеграції, які безпосередньо пов’язані із загальними планами відновлення територій.

Результати, моніторинг та джерела фінансування

Головним результатом Стратегії є створення умов для своєчасної евакуації, забезпечення першочергових потреб, повноцінної адаптації в нових громадах та надання можливості безпечно повернутися додому.

Відповідальним за формування, координацію політики та моніторинг виконання Стратегії визначено Міністерство соціальної політики України. Для узгодження дій при міністерстві функціонуватиме спільна координуюча платформа із залученням інших відомств, місцевого самоврядування та міжнародних організацій.

Заходи з реалізації розраховані на період до 2030 року. Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок кількох джерел:

• кошти державного бюджету України;
• фінансування з місцевих бюджетів;
• фінансова та технічна допомога від міжнародних організацій та іноземних партнерів;
• інші джерела, які не заборонені законодавством.

Розподіл фінансових ресурсів базуватиметься на принципі збалансованості, забезпечуючи рівномірне покриття як нагальних гуманітарних потреб, так і довгострокових завдань із відновлення.

Читайте також:

Радам ВПО розширили повноваження: громадські організації застерігають від ризиків цього рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!