Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захоплених населених пунктів Покровського району. Лише за чотири останні доби до так званої “днр” вивезли понад 200 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Евакуація з Покровського району в “днр”

За чотири останні доби, з 8 по 11 листопада, із окупованих населених пунктів Покровського району вивезли 201 людину. Серед них є 10 дітей. “Евакуйованих” вивозять до так званої “днр” — в Донецьк і Ясинувату.

Найбільше людей вивезли з міста Селидове — 132 мешканців. Із них 6 — це діти. За даними Донецької ОВА, всі діти були евакуйовані з Селидового. З цього можна зробити висновок, що батьки, йомовірно, ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Список евакуйованих з Селидового

Серед евакуйованих з Селидового, за даними росджерел, є:

• Калініченко Володимир Семенович, 1951;
• Калініченко Галина Максимівна, 1951;
• Куликов Андрій Володимирович, 1981;
• Голосная Тетяна Вікторівна, 1977;
• Дрозденко Ірина Анатоліївна, 1965;
• Фаб’янчук Олександр Іванович, 1959;
• Фалюшина Людмила Григоріївна, 1958;
• Фалюшин Павло Валерійович, 1987;
• Карпика Володимир Олександрович, 1979;
• Дрозденко Олександр Вікторович, 1963;
• Зарудній Олександр Сергійович, 1962;
• Бережная Лідія Миколаївна, 1949;
• Бережной Олександр Степанович, 1952;
• Савенкова Тетяна Миколаївна, 1961;
• Сидоров Роман Валерійович, 2002;
• Полякова Неллі Іванівна, 1947;
• Ярошенко Оксана Олександрівна, 09.04.1986;
• Ярошенко Богдан Валерійович, 01.07.2007;
• Ярошенко Ілля Валерійович, 17.07.2013;
• Ярошенко Альбіна Валеріївна, 30.11.2009;
• Ярошенко Данило;
• Мартинов Сергій Олександрович, 1967;
• Сербіна Людмила Олександрівна, 1968;
• Неманюс Тетяна Григоріївна, 1956;
• Нікітченко Тетяна;
• Нікітченко Сергій Юрійович, 2011;
• Нікітченко Юлія Геннадіївна, 1980;
• Литвинов Володимир Миколайович, 1977;
• Кравчук Олександр Валерійович, 1994;
• Лівінцев Євгеній Миколайович, 1989;
• Лівінцев Микола Терентійович, 1959;
• Лівінцев Дмитро Миколайович, 1985;
• Альохіна Зінаїда Іванівна, 1947;
• Іванченко Ольга Олександрівна, 1953;
• Грицай Андрій Павлович, 1974;
• Іванченко Едуард Вікторович, 1973;
• Агго Тетяна Петрівна, 1966;
• Агго Віталій Петрович, 1974;
• Тептя Альберт Олександрович, 1970;
• Солоніна Лідія Володимирівна, 1957;
• Солонін Михайло Миколайович, 1954;
• Чередниченко Людмила Іванівна, 1940;
• Москаль Олександр Іванович, 1958;
• Зацаринський Сергій Володимирович, 1988;
• Шапко Тетяна Леонідівна, 1978;
• Чаплигін Сергій Петрович, 1961;
• Чаплигіна Лідія Олексіївна, 1961;
• Савіна Ірина Степанівна, 1960;
• Ковальов Федір Геннадійович, 2009;
• Ковальова Вікторія Миколаївна, 1983;
• Рябчикова Надія Петрівна, 1949;
• Рябчиков Дмитро Вікторович, 1977;
• Корнєва Людмила Миколаївна, 1957;
• Конєв Володимир Юрійович, 1954;
• Золотопупова Катерина Андріївна, 1950;
• Панченко Алла Вікторівна, 1988;
• Герасименко Валентина Петрівна, 1949;
• Герасименко Інна Володимирівна, 1968;
• Полякова Маргарита Сергіївна, 1993;
• Полякова Лілія Володимирівна, 1971;
• Шпилева Анна Григоріївна, 1950;
• Никитченко Юлія Геннадіївна, 1980;
• Колесник Андрій Костянтинович, 05.06.1983;
• Платонова Віра Іванівна, 28.10.1958;
• Ерига Дмитро Олегович, 23.08.1991;
• Казукова Наталія Анатоліївна, 04.07.1973;
• Казуков Олександр Юрійович, 03.02.1968;
• Чорний Павло Григорійович, 21.10.1964;
• Стовбун Володимир Володимирович, 03.01.1982;
• Пашин Юрій Іванович, 09.11.1949;
• Пашин Сергій Юрійович, 06.03.1973;
• Пашина Фаїна Валентинівна, 05.12.1949;
• Нетяжук Василь Васильович, 26.02.1958;
• Кокоєва Ірина Василівна, 23.01.1964;
• Макасарашвілі Віктория Михайлівна 01.04.1986;
• Литвинова Людмила Григоріївна, 23.09.1939;
• Локошко Володимир Миколайович, 17.11.1980;
• Локошко Наталія Миколаївна, 15.10.1978;
• Локошко Максим Володимирович, 21.07.2009;
• Безуханич Людмила Володимирівна, 29.03.1959;
• Сабов Владислав Едуардович, 19.10.1997;
• Галущак Павло Євгенович, 12.07.1996;
• Галущак Світлана Юріївна, 02.04.1977;
• Рибалко Наталія Вадимівна, 27.06.1980;
• Костін Сергій Юрійович, 12.06.1977;
• Ахромович Євгеній Олександрович, 23.01.1985;
• Ахрамович Надія Михайлівна, 20.09.1959;
• Шеховцова Ірина Олександрівна, 26.11.1979;
• Забелін Олександр Олександрович, 17.04.1974;
• Нестерак Людмила Михайлівна, 05.01.1944;
• Нестерак Віктор Юрійович, 24.12.1968;
• Ярошепта Володимир Никифорович, 31.07.1962;
• Гуменюк Михайло Олегович, 21.10.2000;
• Левченко Микола Васильович, 15.10.1950;
• Левченко Тетяна Володимирівна, 05.12.1951;
• Левченко Олександр Миколайович, 14.11.1973;
• Зеленська Валерія Андріївна, 06.01.1974;
• Чиркова Наталія Анатоліївна, 22.12.1977;
• Чирков Артем Анатолійович, 30.01.1977;
• Коваленко Людмила Миколаївна, 22.08.1949;
• Никитченко Альдо Мечеславівна, 12.05.1960;
• Березовська Ніна Іванівна, 25.05.1964;
• Ситенко Микола Анатолійович, 20.04.1983;
• Ситенко Тамара Володимирівна, 21.12.1958;
• Мішуткін Сергій Васильович, 10.11.1975;
• Міхеєва Лідія Петрівна, 23.06.1952;
• Соколова Тетяна Володимирівна, 25.09.1956;
• Соколов Микола Васильович, 28.12.1949;
• Сиропаров Максим Михайлович, 15.06.1983;
• Хацько Олександр Вікторович, 04.01.1983;
• Демченко Лідія Харитонівна, 10.10.1947;
• Галімова Венера Фавадисівна, 01.12.1977;
• Демидов Володимир Вікторович, 22.05.1963;
• Будет Денис Олександрович, 20.05.1988;
• Чижик Зінаїда Вікторівна, 20.05.1950;
• Псюк Іван Васильович, 21.05.1979;
• Вистороп Алевтина Іванівна, 23.07.1964;
• Полипода Світлана Володимирівна, 30.04.1982;
• Запорощенко Віктор Вікторович, 08.11.1997;
• Михайлова Лідія Василівна, 15.07.1937;
• Демарчук Олена Миколаївна, 26.10.1970;
• Демарчук Андрій Миколайович, 01.01.1966;
• Русокова Ніна Іванівна, 06.06.1961;
• Русокова Людмила Михайлівна, 12.02.1987;
• Дядилим Анатолій Якович, 14.11.1938;
• Дядилина Фаїна Костянтинівна, 12.03.1939;
• Дзюба Іван Іванович, 12.09.1994;
• Осипова Галина Миколаївна, 13.07.1949;
• Веретехіна Ірина Петрівна, 13.10.1963;
• Шатунов Олександр Сергійович, 20.12.1990;
• Ляшенко Антоніна Миколаївна, 26.10.1936;
• Зятикова Раїса Павлівна, 12.01.1942.

Список евакуйованих з Завітного та Новодмитрівки

З села Завітне вивезли двох людей, з них одна дитина. Серед них:

• Філясов Михайло Олександрович, 1968;
• Філясов Михайло Михайлович, 2008.

З села Новодмитрівка вивезли одну людину:

• Показанцев Микола Ілліч, 1959.

Список евакуйованих з Українська та Красногорівки

З міста Українськ вивезли 8 людей. Серед них:

• Каравайцев Олексій Юрійович, 1979;
• Каравайцева Валентина Павлівна, 1956;
• Опарина Наталія Йосипівна, 1942;
• Опарин Юрій Валентинович, 1941;
• Черняк Світлана Олексіївна, 1967;
• Черняк Олег Леонтійович, 1966;
• Болацький Роман Олександрович, 28.06.1976;
• Рзаева Лариса Гайдарівна, 20.06.1959.

З міста Красногорівка вивезли двох людей:

• Тарасова Надія Володимирівна, 1952;
• Литвин Людмила Олександрівна, 19.07.1952.

Гродівка, Нейталове, Цукурине, Новогродівка: список евакуйованих

З селища Гродівка “евакуювали” три людини:

• Новосад Ольга Трофимівна, 04.07.1940;
• Філенко Сергій Петрович, 21.08.1982;
• Філенко Наталія Петрівна, 10.12.1960.

З села Нетайлове “евакуювали” три людини, серед них одна дитина:

• Лисенко Олександр Вікторович, 31.03.2011;
• Лисенко Наталія Анатоліївна, 27.04.1976;
• Лисенко Віктор Миколайович, 03.02.1975.

З селища Цукурине евакуювали двох людей. Серед них:

• Будник Олександр Юрійович, 06.03.1973;
• Будник Марина Володимирівна, 13.07.1975.

З міста Новогродівка вивезли одну людину:

• Коваленко Олена Володимирівна, 21.06.1950.

Курахове та інші населені пункти: список евакуйованих

Є у списках і один “евакуйований” з міста Курахове:

• Чепак Віталій Іванович, 09.02.1960.

Також є окремий список людей без вказування населеного пункту. Серед них:

• Колесник Сергій Васильович, 1963;
• Мирошник Олександр Олегович, 1980;
• Балюта Володимир Володимирович, 1959;
• Рибкін Юрій Миколайович, 1959;
• Рибкіна Любов Серафимівна, 1940;
• Мотроненко Сергій Анатолійович, 1970;
• Турчин Денис Володимирович, 1996;
• Мотроненко Олена Сергіївна, 1976;
• Корольов Валерій Володимирович, 1971;
• Лукащук Людмила Іванівна, 1970;
• Титова Людмила Єгорівна, 1943;
• Деревянка Ольга Анатоліївна, 1980;
• Савельєва Вікторія Анатоліївна, 2006;
• Качерава Гіві Отарович, 1975;
• Деревянка Олег Іванович, 1969;
• Смирнов Андрій Володимирович, 1996;
• Приймакова Надія Михайлівна, 1960;
• Мартиненко Людмила Миколаївна, 1973;
• Кізеєв Володимир Миколайович, 1972;
• Клеєвая Тамара Федорівна, 1939;
• Сущенко Костянтин Михайлович, 1958;
• Киндякова Анна Пантеліївна, 1951;
• Торбін Олександр Петрович, 1968;
• Соколова Анна Миколаївна, 1956;
• Соколов Іван Миколайович, 1986;
• Острожная Ніна Петрівна, 1952;
• Волошинов Олександр Вікторович, 1961;
• Кулаковська Лілія Миколаївна, 1972;
• Шевченко Володимир Петрович, 1955;
• Філалеєва Віра Сергіївна, 1961;
• Іванова Ольга Вікторівна, 1982;
• Іванова Антоніна Андріївна, 2008;
• Філалеєв Віктор Михайлович, 1951;
• Іванов Олексій Андрійович, 2004;
• Хітов Юрій Володимирович, 1960;
• Кирпа Михайло Михайлович, 1970;
• Кирпа Раїса Петрівна, 1947;
• Васильєв Олександр Миколайович, 1955;
• Васильєва Лариса Миколаївна, 1953;
• Ручек Олександр Васильович, 1972;
• Давиденко Світлана Володимирівна, 1976;
• Батрак Микола Якимович, 1960;
• Батрак Віра Моїсеївна, 1936;
• Родякова Тетяна Павлівна, 1976;
• Калініченко Юлія Володимирівна, 1983;
• Калініченко Святослав Юрійович, 2015.

Читайте також:

• Допомога для ВПО з Часового Яру: де пропонують безоплатне житло і як подати заяву на компенсацію
• Скільки людей залишаються в Часів Ярі та яка ситуація в місті
• Який вигляд має селище Цукурине Покровського району: фото з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У російській політиці є поняття “регіон-шеф”. Таку назву дають регіонам, які опікуються та допомагають розвиватися економіці інших територій. Система “регіонів-шефів” стала одним із ключових інструментів росії для інтеграції окупованих територій. Оскільки регіони росії стають основними “партнерами” окупантів для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ.

Бахмут IN.UA розповідає, які регіони рф опікуються окупованими громадами Донеччини.

Коли росія взяла “шефство” над Донеччиною

19 травня 2022 року росія заявила про шефство над територіями так званої “днр” і “лнр”. Таку заяву зробив заступник керівника адміністрації путіна Серій Кірієнко під час марафону “Нові горизонти”. А вже на початку серпня 2022 року пропагандисти звітували, що 39 російських регіонів погодилися допомогти у відновленні окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Для допомоги окупованим територіям російські регіони використовують бюджетні кошти та залучають бізнес. Гроші, нібито, направляють на відновлення інфраструктури та соціальних об’єктів.

Примітно, що до повномасштабної війни росія не брала шефство над окупованими територіями. Зараз цей процес є ключовим інструментом для інтеграції окупованих територій до рф, коли регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови. Таким чином українські території закріплюють зв’язки з регіонами рф.

Самара і Сніжне

27 травня 2022 року Самарська область рф уклала угоду про співпрацю з містом Сніжне. Це була перша угода, укладена регіоном рф з окупованими територіями України.

Угода передбачала, що Самара допомагатиме відновлювати інфраструктуру і розвивати соціальну сферу в Сніжному. Для робіт на Донеччині залучають добровольців, будівельників, комунальників і лікарів із Самарської області. Вони працюють у Сніжному позмінно.

У 2025 році Самарська область відзвітувала про відновлювальні роботи на 88 об’єктах у Сніжному. Серед них пам’ятники та меморіали, багатоквартирні будинки, школи, дитячі садки та майданчики, заклади охорони здоров’я, дороги, інженерні комунікації та благоустрій територій.

У планах на 2026 рік — будівництво павільйонів на зупинках громадського транспорту та молодіжного центру. Також продовжуються прийоми самарських лікарів у медзакладах міста.

Окрім цього, самарці беруть участь у пропагандистських заходах для молоді. Так у березні 2025 року між молоддю Самари і Сніжного організували телеміст, під час якого обговорювали “значення великої перемоги, героїзм радянського народу та важливість збереження історичної правди”.

За ініціативи “самарських добровльців” у Сніжному організували “Школу молодого пошуковика” для підлітків. Програма включала навчання архівної справи, ексгумаційних робіт, музейного проєктування та інформаційного супроводу пошукової діяльності.

Югра і Макіївка

30 травня 2022 року над окупованою Макіївкою взяв шефство Ханти-Мансійський округ — Югра. Згідно з угодою, Югра має надавати Макіївці допомогу для відновлення економіки, інфраструктури, повернення до мирного життя, реалізації інфраструктурних проєктів.

Протягом трьох років співробітництва, за підтримки Югри в Макіївці, нібито, відремонтували близько 350 об’єктів, 200 з яких — багатоквартирні будинків. У межах співпраці в лікарнях Макіївки регулярно працюють російські лікарі, а діти з Макіївки їздять до літніх таборів за кошти Югри.

Примітно, що проєкти, реалізовані за сприяння Югри містять елементи, які показують зв’язок з регіонами. Наприклад, у травні 2026 року в Макіївці капітально відремонтували сквер “Дев’ятої п’ятирічки”. Але тепер ця зона відпочинку називається Югорський парк.

“У парку, який отримав ім’я нашого регіону, ми поділилися з макіївчанами та гостями міста частиною самобутньої культури Югорської Півночі. Одним із його символів стали фігури мамонтів, створені за образом своїх хантійських братів з Археопарку в столиці автономного округу. Інсталяція отримала назву “Дружба Югри та Макіївки”, — казав під час відкриття парку губернатор Югри Руслан Кухарчук.

В інфопросторі функціонує медіапроєкт “Югра-Макіївка”, який реалізується з весни 2024 року. Його мета — поширювати інформацію про допомогу рф у благоустрої Макіївки.

“Завдяки проекту “Югра-Макіївка” в кілька разів підвищилася впізнаваність Югри як регіона-друга, регіона-брата серед мешканців Макіївки. Під час проведення опитувань та спілкування з макіївчанами ми не зустрічали людей, хто б не знав чи не чув про Югру та допомогу регіону”, — йдеться в описі проєкту.

Серед планів Югри на 2026 рік — ремонт приміщення чергово-диспетчерської служби та концертного залу в Макіївці.

Санкт-Петербург і Маріуполь

1 червня 2022 року Маріуполь і Санкт-Петербург підписали угоду про побратимські зв’язки. За словами псевдомера Маріуполя Антона Кольцова, за чотири роки співпраці петербуржці відновили житлові будинки, модернізували школи та лікарні, оновили соціально-культурні об’єкти, відкрили парки та облаштували двори.

Одним із головних проєктів у Маріуполі, який реалізував Санкт-Петербург, була так звана “відбудова” Маріупольського драматичного театру. На місці колишньої будівлі, яка була знищена російською авіабомбою, росіяни звели нову. Її відкрили у грудні 2025 року.

Скільки людей загинули в будівлі драмтеатру і досі точно невідомо. Звівши нову будівлю, росіяни знищили сліди свого воєнного злочину.

А вже з лютого 2026 року в театрі показують вистави.

“Фахівці з Санкт-Петербурга виконали колосальну, копітку роботу, щоб повернути цій історичній будівлі її колишній вигляд. І ось вперше із закінчення бойових дій 2022 року акторська трупа розпочала репетицію у стінах цього маріупольського храму Мельпомени”, — писали на сторінці театру.

Окрім відбудови, в межах співпраці Маруіполя і Санкт-Петербурга людям насаджують російський устрій життя. Це роблять, переважно, через так звані культурні “обміни” і залучення російських фахівців.

“Між Петербургом та Маріуполем йде обмін досвідом між педагогами, лікарями, проводяться спільні спортивні заходи, організуються поїздки маріупольських школярів до оздоровчих таборів Петербурга. У майбутньому взаємодію міст планують зробити ще системнішою: проводити соціальні, культурні, освітні заходи, які включають обмін знаннями, досвідом, технологіями в різних напрямах. Серед перспективних напрямів – охорона здоров’я, освіта, спорт, інформаційні технології та цифровізація, взаємодія промислових підприємств”, — писали пропагандисти.

Також росіяни звітують про поповнення бібліотечних фондів російською літературою.

Окремо росіяни працюють і з молоддю. Дітей відправляють на відпочинок до Санкт-Петербурга, а на свята дітям видають подарунки від російського регіону.

На 2026 рік петербуржці запланували відновлення трамвайного депо в Маріуполі та ремонт відділу РАГСу.

Сахалін і Шахтарськ

У червні 2022 року Сахалінська область рф взяла шефство над містом Шахтарськ. На початку співробітництва губернатор Сахаліна говорив про намір співпрацювати у соціальній політиці, медицині й освіті. Головним напрямком визначили житлово-комунальне господарство: підготовка будинків та соціальних об’єктів до опалювального сезону, ремонт системи водопостачання.

Через рік, у липні 2023 року, до Шахтарська приїхав голова уряду Сахалінської області. Він доповідав про відновлення понад 120 об’єктів у місті і оглянув незавершені об’єкти.

Разом з представниками “днр” він відвідав один із місцевих магазинів. Там відкрили відділ сахалінських продуктів. На полицях — консерви, напої, рибна продукція. Чи актуальною є доставка продуктів з регіону за 12 тисяч кілометрів — питання відкрите. Але влада “днр” зазначала, що інтерес у покупців є.

Станом на сьогодні Сахалін продовжує роботи в Шахтарську, у фокусі — школи і дитячі садки. На 2026 рік запланована модернізація школи №19 і облаштування залу хореографії у школі №2.

Нижній Новгород і Харцизьк

9 червня 2022 року губернатор Нижегородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної, транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку.

Станом на сьогодні фахівці з Нижегородської області продовжують роботу в комунальній сфері. Зокрема, російські комунальники допомагають ліквідувати аварії на системах водозабезпечення і водовідведення. У червні міністерство будівництва, архітектури і ЖКГ в “днр” звітувало, що нижегородські комунальники ліквідували 180 аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Роботи проводили в селищах Зуївка та Заріччя, а також у Зугресі. Вони ліквідували пориви та стабілізували подачу води мешканцям.

Також цьогоріч росіяни проводять ремонт у місцевій лікарні. Там оновлюють неврологічне відділення і амбулаторію.

Окрім цього, проводять роботи в Іловайську, який входить до складу міського округу. Там оновлюють тротуари.

Також запланований ремонт доріг у селищі Гірське.

Хабаровськ і Дебальцеве

Наприкінці червня 2022 року було підписано угоду між урядом Хабаровського краю з окупаційною адміністрацією Дебальцевого. Документ передбачав будівництво та ремонт об’єктів, співпрацю в освіті, охороні здоров’я, культурі і соцзахисті.

Одним із перших об’єктів, на яких почали роботи, був пам’ятник “Пагорб бойової слави”, присвячений героям Другої світової війни. Роботи з відновлення приурочили до дня росії.

Серед відновлених об’єктів — детячий садок “Ладушки”, міська бібліотека, центр дитячої та юнацької творчості. Особливо пишається Хабаровськ відновленою школою №2. Окрім приміщень для учнів, тут облаштували експозицію, присвячену військовим частинам Хабаровського края, які беруть участь у війні в Україні.

За словами учасника робочої групи з відновлення Дебальцевого, у плані робіт до 2030 року є 67 об’єктів. У 2026 році заплановані роботи на 10 об’єктах: капітальний ремонт двох багатоквартирних будинків, ремонт доріг, зведення фізкультурно-оздоровчого комплексу “Локомотив”.

Ленінградська область і Єнакієве

У червні 2022 року Ленінградська область взяла шефство над Єнакієвим. Протягом 2022 року росіяни пробурили в місті 20 скважин, у 16 з них знайшли воду. Кількома траншами відправили в місто 10 трамваїв. Серед планів на 5 років — оновлення всіх міських шкіл і приведення їх до російських стандартів.

Окремо Ленінградська область працює над відновленням пам’ятників. Зокрема, у 2026 році відновили 7 меморіалів, присвячених героям Другої світової війни.

Також у планах на 2026 рік — відновлення молодіжного центру та стадіон на території ліцею інформаційних технологій.

Приморський край і Торез

Влітку 2022 року Приморський край рф взяв шефство над Торезом. За результатами робіт у Торезі 2024 року Приморський край отримав відзнаку на федеральному рівні рф. Її вручили за відновлення соціально важливих об’єктів: школи мистецтв, клуб імені Пушкіна, ДЮСШ, будівлю виборчої комісії, школи №7, чотири ділянки автомобільних доріг. Також за підтримки Приморського краю в Торезі ремонтували водоводи та каналізаційні мережі.

Окрім відбудови, росіяни реалізують проєкти для популяризації Приморського краю серед місцевого населення. У 2025 році в місто поставляли посилки із символікою Приморського краю: футболки, світшоти, термочашки, альбоми, сувеніри та журнали про туристичні місця росії. Також у Торезі проводили фотовиставку робіт приморських фотографів. Таким чином місцеве населення долучали до культури регіону.

Якутія і Докучаєвськ

З лютого 2024 року Республіка Саха (Якутія) є регіоном-шефом для Докучаєвська. Росіяни звітували, що за рік співпраці відремонтували школи, дитячі садки та медзаклади, відновили комунікації та впорядкували громадські простори. Особливу увагу якути приділяли так званій підтримці місцевих жителів. Для них організували гуманітарні поставки, а також проводили культурні та освітні обміни.

У Докучаєвську активно насаджують культ дружби між регіонами через культуру. Книги і сувеніри поставляють у межах співпраці так званих “жіночих рад” Якутії та Докучаєвська.

“З моменту початку шефства у жителів Докучаєвська з’явився природний інтерес до культури та традицій Якутії. За ініціативи активних жінок Алдану (ред. місто в Якутії) до міста почали надсилати посилки з книгами та сувенірами. У міській бібліотеці Докучаєвська було створено етнокутник, де тепер зберігаються якутські сувеніри та література про нашу республіку. Саме книги стали важливою сполучною ланкою між жінками Якутії та Докучаєвська”, — зазначала координаторка проєкту “Жіночий рух єдиної росії” в Якутії.

Якути беруть активну участь в оновленні бібліотечних фондів Докучаєвська. Туди привозять російську літературу, в тому числі історичну.

“Сьогодні важливо поповнювати бібліотечні фонди книгами, у тому числі з різних регіонів російської федерації. Це дозволяє мешканцям нових територій не тільки відновити доступ до якісної літератури, а й дізнатися більше про нашу неосяжну Батьківщину, її культуру, традиції та історію”, — зазначав Дмитро Паньков, координатор програми “Розвиток нових регіонів” у Якутії.

Допомагають якути і в комунальній сфері. У січні 2026 року голова уряду “днр” Андрій Чертков зауважував, що велику роль у проходженні осінньо-зимового періоду в Докучаєвську відіграють якутські комунальники.

У 2026 році Якутія обіцяє завершити відновлювані роботи в Будинку дитячої та юнацької творчості та молодіжному центрі Докучаєвська, а також провести ремонт тротуарів. Окрім цього, якути проводять роботи в Оленівці, яка входить до складу міського округу. Там вони планують провести капітальний ремонт школи №2.

Влітку за сприяння Якутії діти з Докучаєвська мають поїхати на відпочинок в одну з баз на Азовському узбережжі.

Смоленськ і Мангуш

З 2022 року Смоленськ є регіоном-шефом для селища Мангуш у Маріупольському районі. Допомога селищу полягає в заходах для молоді і залученні дітей у російський культурний простір.

Так, у 2025 році Смоленська область закупила для школярів Мангуша понад 10 тисяч російських підручників. Ця робота продовжується і у 2026 році.

Регулярно для дітей у Мангуші влаштовують віртуальні зустрічі зі смоленською молоддю. Вони знайомляться з культурою, традиціями та історією своїх регіонів. Також дітям показують фільми пропагандистського спрямування.

Також для молоді запустили проєкт “Добро.рф”. Він полягає у залученні дітей до волонтерства.

Попри заяви про відбудову, система російських регіонів-шефів виходить далеко за межі ремонту будинків чи комунальної інфраструктури. Аналіз показує, що поряд із дорогами, школами та лікарнями значну увагу приділяють відновленню пам’ятників і меморіалів, насамперед пов’язаних із Другою світовою війною. Такі об’єкти стають частиною нав’язування російської історичної пам’яті на окупованих територіях.

Примітно, що росіян залучають і до найпростіших робіт, наприклад усунення аварій. Це доводить, що окупаційна влада неспроможна самостійно керувати територіями та має брак власних спеціалістів.

Не менш важливою складовою є культурна та інформаційна інтеграція. Регіони-шефи відкривають у містах локації зі своєю символікою, передають книги, знайомлять жителів із власними традиціями, організовують обміни між школярами, телемости, дитячі табори та спільні культурні заходи. У пропагандистських матеріалах самі російські чиновники називають такі регіони “братніми” або “дружніми”, наголошуючи на нібито історичних зв’язках з окупованими містами.

Таким чином, модель шефства виконує одразу кілька функцій. Вона не лише забезпечує фінансування окремих проєктів на окупованих територіях, а й поступово інтегрує їх у російський політичний, культурний та інформаційний простір. Через інфраструктурні проєкти, гуманітарні програми, освіту та культуру кремль намагається закріпити довгостроковий зв’язок між окупованими громадами Донеччини та конкретними регіонами рф, формуючи у місцевого населення уявлення про їхню дружбу, спільну історію та спільне майбутнє.

Водночас показово, що система шефства поширюється лише на території, які росія окупувала після 2014 року або захопила на початку повномасштабного вторгнення. Міста, які повністю зруйновані російською армією, регіонів-шефів не отримують, адже росія використовує цю модель лише там, де може демонструвати процес “відбудови”.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За червень 2026 року Бахмутська міська рада, її структурні підрозділи та Бахмутська районна державна адміністрація провели низку закупівель через електронну систему Prozorro. Бюджетні кошти спрямували на придбання палива, обслуговування транспорту, одяг з логотипами та канцелярію.

Детальніше про витрати Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Бахмутської міської ради

Безпосередньо міська рада здійснила три закупівлі у червні. Найбільше коштів витратили на пальне, а також профінансували поліграфію та страхування транспорту. До переліку витрат увійшли

• бензин А-95 (Євро 5) у талонах — 79 900 гривень;
• друковані проспекти — 17 500 гривень;
• обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів — 10 354 гривні.

Витрати структурних підрозділів міської ради

Окремі закупівлі проводили управління Бахмутської міської ради. Управління освіти профінансувало придбання канцелярії та брендованого одягу. Вони уклали договори на

• канцелярські товари — 9 552 гривні;
• футболки з логотипом, нанесеним ДТФ друком — 7 550 гривень;
• кепки з машинно вишитим логотипом — 6 875 гривень.

Управління культури спрямувало 39 433 гривні на закупівлю дизельного палива. Водночас управління з питань фізичної культури та спорту придбало чоловічі футболки вартістю 7 840 гривень.

Закупівлі Бахмутської районної державної адміністрації

Бахмутська районна державна адміністрація зосередила свої закупівлі на підтримці та ремонті автомобільного парку. Адміністрація замовила

• придбання запчастин для ремонту автомобільного транспорту — 12 623 гривні;
• придбання запчастин та матеріалів для ремонту автотранспорту — 6 300 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів — 2 510 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання — 1 800 гривень.

Також управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області придбало бензин А-95 на загальну суму 61 554,90 гривні.

Загальна сума витрат за вказаними закупівлями Бахмутської міської ради та Бахмутської районної державної адміністрації у червні 2026 року склала 263 791,90 гривні.

Читайте також:

1 млн грн на закупівлі: що придбала Бахмутська лікарня у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!