Росіяни вивезли ще понад 200 людей з Покровського району: серед них 10 дітей та житель міста Курахове

Валентина Твердохліб 11:33, 12 Листопада 2024
вивезли
Окупанти з цивільними / фото росджерела

Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захоплених населених пунктів Покровського району. Лише за чотири останні доби до так званої “днр” вивезли понад 200 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Евакуація з Покровського району в “днр”

За чотири останні доби, з 8 по 11 листопада, із окупованих населених пунктів Покровського району вивезли 201 людину. Серед них є 10 дітей. “Евакуйованих” вивозять до так званої “днр” — в Донецьк і Ясинувату.

Найбільше людей вивезли з міста Селидове — 132 мешканців. Із них 6 — це діти. За даними Донецької ОВА, всі діти були евакуйовані з Селидового. З цього можна зробити висновок, що батьки, йомовірно, ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Список евакуйованих з Селидового

Серед евакуйованих з Селидового, за даними росджерел, є:

  • Калініченко Володимир Семенович, 1951;
  • Калініченко Галина Максимівна, 1951;
  • Куликов Андрій Володимирович, 1981;
  • Голосная Тетяна Вікторівна, 1977;
  • Дрозденко Ірина Анатоліївна, 1965;
  • Фаб’янчук Олександр Іванович, 1959;
  • Фалюшина Людмила Григоріївна, 1958;
  • Фалюшин Павло Валерійович, 1987;
  • Карпика Володимир Олександрович, 1979;
  • Дрозденко Олександр Вікторович, 1963;
  • Зарудній Олександр Сергійович, 1962;
  • Бережная Лідія Миколаївна, 1949;
  • Бережной Олександр Степанович, 1952;
  • Савенкова Тетяна Миколаївна, 1961;
  • Сидоров Роман Валерійович, 2002;
  • Полякова Неллі Іванівна, 1947;
  • Ярошенко Оксана Олександрівна, 09.04.1986;
  • Ярошенко Богдан Валерійович, 01.07.2007;
  • Ярошенко Ілля Валерійович, 17.07.2013;
  • Ярошенко Альбіна Валеріївна, 30.11.2009;
  • Ярошенко Данило;
  • Мартинов Сергій Олександрович, 1967;
  • Сербіна Людмила Олександрівна, 1968;
  • Неманюс Тетяна Григоріївна, 1956;
  • Нікітченко Тетяна;
  • Нікітченко Сергій Юрійович, 2011;
  • Нікітченко Юлія Геннадіївна, 1980;
  • Литвинов Володимир Миколайович, 1977;
  • Кравчук Олександр Валерійович, 1994;
  • Лівінцев Євгеній Миколайович, 1989;
  • Лівінцев Микола Терентійович, 1959;
  • Лівінцев Дмитро Миколайович, 1985;
  • Альохіна Зінаїда Іванівна, 1947;
  • Іванченко Ольга Олександрівна, 1953;
  • Грицай Андрій Павлович, 1974;
  • Іванченко Едуард Вікторович, 1973;
  • Агго Тетяна Петрівна, 1966;
  • Агго Віталій Петрович, 1974;
  • Тептя Альберт Олександрович, 1970;
  • Солоніна Лідія Володимирівна, 1957;
  • Солонін Михайло Миколайович, 1954;
  • Чередниченко Людмила Іванівна, 1940;
  • Москаль Олександр Іванович, 1958;
  • Зацаринський Сергій Володимирович, 1988;
  • Шапко Тетяна Леонідівна, 1978;
  • Чаплигін Сергій Петрович, 1961;
  • Чаплигіна Лідія Олексіївна, 1961;
  • Савіна Ірина Степанівна, 1960;
  • Ковальов Федір Геннадійович, 2009;
  • Ковальова Вікторія Миколаївна, 1983;
  • Рябчикова Надія Петрівна, 1949;
  • Рябчиков Дмитро Вікторович, 1977;
  • Корнєва Людмила Миколаївна, 1957;
  • Конєв Володимир Юрійович, 1954;
  • Золотопупова Катерина Андріївна, 1950;
  • Панченко Алла Вікторівна, 1988;
  • Герасименко Валентина Петрівна, 1949;
  • Герасименко Інна Володимирівна, 1968;
  • Полякова Маргарита Сергіївна, 1993;
  • Полякова Лілія Володимирівна, 1971;
  • Шпилева Анна Григоріївна, 1950;
  • Никитченко Юлія Геннадіївна, 1980;
  • Колесник Андрій Костянтинович, 05.06.1983;
  • Платонова Віра Іванівна, 28.10.1958;
  • Ерига Дмитро Олегович, 23.08.1991;
  • Казукова Наталія Анатоліївна, 04.07.1973;
  • Казуков Олександр Юрійович, 03.02.1968;
  • Чорний Павло Григорійович, 21.10.1964;
  • Стовбун Володимир Володимирович, 03.01.1982;
  • Пашин Юрій Іванович, 09.11.1949;
  • Пашин Сергій Юрійович, 06.03.1973;
  • Пашина Фаїна Валентинівна, 05.12.1949;
  • Нетяжук Василь Васильович, 26.02.1958;
  • Кокоєва Ірина Василівна, 23.01.1964;
  • Макасарашвілі Віктория Михайлівна 01.04.1986;
  • Литвинова Людмила Григоріївна, 23.09.1939;
  • Локошко Володимир Миколайович, 17.11.1980;
  • Локошко Наталія Миколаївна, 15.10.1978;
  • Локошко Максим Володимирович, 21.07.2009;
  • Безуханич Людмила Володимирівна, 29.03.1959;
  • Сабов Владислав Едуардович, 19.10.1997;
  • Галущак Павло Євгенович, 12.07.1996;
  • Галущак Світлана Юріївна, 02.04.1977;
  • Рибалко Наталія Вадимівна, 27.06.1980;
  • Костін Сергій Юрійович, 12.06.1977;
  • Ахромович Євгеній Олександрович, 23.01.1985;
  • Ахрамович Надія Михайлівна, 20.09.1959;
  • Шеховцова Ірина Олександрівна, 26.11.1979;
  • Забелін Олександр Олександрович, 17.04.1974;
  • Нестерак Людмила Михайлівна, 05.01.1944;
  • Нестерак Віктор Юрійович, 24.12.1968;
  • Ярошепта Володимир Никифорович, 31.07.1962;
  • Гуменюк Михайло Олегович, 21.10.2000;
  • Левченко Микола Васильович, 15.10.1950;
  • Левченко Тетяна Володимирівна, 05.12.1951;
  • Левченко Олександр Миколайович, 14.11.1973;
  • Зеленська Валерія Андріївна, 06.01.1974;
  • Чиркова Наталія Анатоліївна, 22.12.1977;
  • Чирков Артем Анатолійович, 30.01.1977;
  • Коваленко Людмила Миколаївна, 22.08.1949;
  • Никитченко Альдо Мечеславівна, 12.05.1960;
  • Березовська Ніна Іванівна, 25.05.1964;
  • Ситенко Микола Анатолійович, 20.04.1983;
  • Ситенко Тамара Володимирівна, 21.12.1958;
  • Мішуткін Сергій Васильович, 10.11.1975;
  • Міхеєва Лідія Петрівна, 23.06.1952;
  • Соколова Тетяна Володимирівна, 25.09.1956;
  • Соколов Микола Васильович, 28.12.1949;
  • Сиропаров Максим Михайлович, 15.06.1983;
  • Хацько Олександр Вікторович, 04.01.1983;
  • Демченко Лідія Харитонівна, 10.10.1947;
  • Галімова Венера Фавадисівна, 01.12.1977;
  • Демидов Володимир Вікторович, 22.05.1963;
  • Будет Денис Олександрович, 20.05.1988;
  • Чижик Зінаїда Вікторівна, 20.05.1950;
  • Псюк Іван Васильович, 21.05.1979;
  • Вистороп Алевтина Іванівна, 23.07.1964;
  • Полипода Світлана Володимирівна, 30.04.1982;
  • Запорощенко Віктор Вікторович, 08.11.1997;
  • Михайлова Лідія Василівна, 15.07.1937;
  • Демарчук Олена Миколаївна, 26.10.1970;
  • Демарчук Андрій Миколайович, 01.01.1966;
  • Русокова Ніна Іванівна, 06.06.1961;
  • Русокова Людмила Михайлівна, 12.02.1987;
  • Дядилим Анатолій Якович, 14.11.1938;
  • Дядилина Фаїна Костянтинівна, 12.03.1939;
  • Дзюба Іван Іванович, 12.09.1994;
  • Осипова Галина Миколаївна, 13.07.1949;
  • Веретехіна Ірина Петрівна, 13.10.1963;
  • Шатунов Олександр Сергійович, 20.12.1990;
  • Ляшенко Антоніна Миколаївна, 26.10.1936;
  • Зятикова Раїса Павлівна, 12.01.1942.

Список евакуйованих з Завітного та Новодмитрівки

З села Завітне вивезли двох людей, з них одна дитина. Серед них:

  • Філясов Михайло Олександрович, 1968;
  • Філясов Михайло Михайлович, 2008.

З села Новодмитрівка вивезли одну людину:

  • Показанцев Микола Ілліч, 1959.

Список евакуйованих з Українська та Красногорівки

З міста Українськ вивезли 8 людей. Серед них:

  • Каравайцев Олексій Юрійович, 1979;
  • Каравайцева Валентина Павлівна, 1956;
  • Опарина Наталія Йосипівна, 1942;
  • Опарин Юрій Валентинович, 1941;
  • Черняк Світлана Олексіївна, 1967;
  • Черняк Олег Леонтійович, 1966;
  • Болацький Роман Олександрович, 28.06.1976;
  • Рзаева Лариса Гайдарівна, 20.06.1959.

З міста Красногорівка вивезли двох людей:

  • Тарасова Надія Володимирівна, 1952;
  • Литвин Людмила Олександрівна, 19.07.1952.

Гродівка, Нейталове, Цукурине, Новогродівка: список евакуйованих

З селища Гродівка “евакуювали” три людини:

  • Новосад Ольга Трофимівна, 04.07.1940;
  • Філенко Сергій Петрович, 21.08.1982;
  • Філенко Наталія Петрівна, 10.12.1960.

З села Нетайлове “евакуювали” три людини, серед них одна дитина:

  • Лисенко Олександр Вікторович, 31.03.2011;
  • Лисенко Наталія Анатоліївна, 27.04.1976;
  • Лисенко Віктор Миколайович, 03.02.1975.

З селища Цукурине евакуювали двох людей. Серед них:

  • Будник Олександр Юрійович, 06.03.1973;
  • Будник Марина Володимирівна, 13.07.1975.

З міста Новогродівка вивезли одну людину:

  • Коваленко Олена Володимирівна, 21.06.1950.

Курахове та інші населені пункти: список евакуйованих

Є у списках і один “евакуйований” з міста Курахове:

  • Чепак Віталій Іванович, 09.02.1960.

Також є окремий список людей без вказування населеного пункту. Серед них:

  • Колесник Сергій Васильович, 1963;
  • Мирошник Олександр Олегович, 1980;
  • Балюта Володимир Володимирович, 1959;
  • Рибкін Юрій Миколайович, 1959;
  • Рибкіна Любов Серафимівна, 1940;
  • Мотроненко Сергій Анатолійович, 1970;
  • Турчин Денис Володимирович, 1996;
  • Мотроненко Олена Сергіївна, 1976;
  • Корольов Валерій Володимирович, 1971;
  • Лукащук Людмила Іванівна, 1970;
  • Титова Людмила Єгорівна, 1943;
  • Деревянка Ольга Анатоліївна, 1980;
  • Савельєва Вікторія Анатоліївна, 2006;
  • Качерава Гіві Отарович, 1975;
  • Деревянка Олег Іванович, 1969;
  • Смирнов Андрій Володимирович, 1996;
  • Приймакова Надія Михайлівна, 1960;
  • Мартиненко Людмила Миколаївна, 1973;
  • Кізеєв Володимир Миколайович, 1972;
  • Клеєвая Тамара Федорівна, 1939;
  • Сущенко Костянтин Михайлович, 1958;
  • Киндякова Анна Пантеліївна, 1951;
  • Торбін Олександр Петрович, 1968;
  • Соколова Анна Миколаївна, 1956;
  • Соколов Іван Миколайович, 1986;
  • Острожная Ніна Петрівна, 1952;
  • Волошинов Олександр Вікторович, 1961;
  • Кулаковська Лілія Миколаївна, 1972;
  • Шевченко Володимир Петрович, 1955;
  • Філалеєва Віра Сергіївна, 1961;
  • Іванова Ольга Вікторівна, 1982;
  • Іванова Антоніна Андріївна, 2008;
  • Філалеєв Віктор Михайлович, 1951;
  • Іванов Олексій Андрійович, 2004;
  • Хітов Юрій Володимирович, 1960;
  • Кирпа Михайло Михайлович, 1970;
  • Кирпа Раїса Петрівна, 1947;
  • Васильєв Олександр Миколайович, 1955;
  • Васильєва Лариса Миколаївна, 1953;
  • Ручек Олександр Васильович, 1972;
  • Давиденко Світлана Володимирівна, 1976;
  • Батрак Микола Якимович, 1960;
  • Батрак Віра Моїсеївна, 1936;
  • Родякова Тетяна Павлівна, 1976;
  • Калініченко Юлія Володимирівна, 1983;
  • Калініченко Святослав Юрійович, 2015.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія використала храми Донеччини для пропаганди: що відомо

Валентина Твердохліб 13:50, 18 Листопада 2026
хресну ходу
Хресна хода біля зруйнованих святинь / фото росджерела

Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, а відповідальність за їх руйнування покладають на Україну. Росіян же зображають в образах рятівників, які відновлюють руйнування.

Що насправді криється за заявами рф, розповідає Бахмут IN.UA.

У Донецьку презентували фільм про захоплені церкви

У Донецьку презентували фільм “Тут звучить молитва”, знятий пропагандистами “РИА новости”. Стрічку позиціонують, як документальне кіно, втім назвати його таким не можна. Весь фільм базується лише на основі розповідей священників і прихожан, які підтримують дії рф. Незалежних доказів сказаному в фільмі немає.

Митрополит Донецький і Маріупольський Владімір на презентації фільму / фото росджерела

Насправді фільм “Тут звучить молитва” є черговим інструментом російської пропаганди. Автори фільму намагаються покласти на Україну провину за руйнування храмів, замовчуючи, що саме росія принесла війну та масштабні руйнування на Донеччину. Крім того, у стрічці намагаються сформувати позитивний образ окупантів і військових священників, які благословляють росіян на війну.

При цьому росіяни активно поширюють тези про нібито гоніння священників в Україні через перехід церков до Православної церкви України.

Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир

Однією зі святинь, яку пропагандисти використали для пропаганди є Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир, що в селі Микільське поблизу Вугледара. Його історія розпочалася в 1998 році. Тоді в селі Микільське побудували два монастирі: чоловічий і жіночий, які разом утворили монастирський комплекс. На території святині були розташовані чотири церкви.

З 2022 року монастир потерпав від обстрілів російських загарбників. Війська рф перетворили храмові споруди на руїни. Церкви і споруди на території монастиря були під обстрілами з літа 2022 року, про що свідчать кадри Донецької ОДА.

У фільмі “Тут звучить молитва” пропагандисти розповідають, що до окупації в монастирі, нібито, базувалася українська армія. Коли до села підійшли окупанти, біля святині розгорнулися бої. Цю інформацію подають самі пропагандисти за кадром, не наводячи жодних доказів перебування українських військових у монастирі.

Після відступу українська армія, нібито, почала обстрілювати святиню. Служниці, які фігурують у стрічці, кажуть, що там перебували тільки цивільні. Російська армія, нібито, просилася до церков, але їх не пустили, і окупанти спокійно це сприйняли.

Монахині розповідають і деталі обстрілів. Кажуть, що монастир обстрілювали ЗСУ ракетами Himars, 120-ми мінами і запалювальними снарядами. Звідки цивільні жінки мають інформацію про тип озброєння і кому воно належало — не повідомляється. Тому сприймати ці слова за доведений факт не можна.

хресна хода
Служителі на території монастиря / фото росджерела

Також одна з жінок розповіла, що при відході з монастиря українські військові погрожували цивільним розправою. Та цих слів вона особисто не чула, їх їй передали прихожани. Тому розцінювати це як факт також не можна.

При цьому одна з монахинь відкрито виправдовує дії рф та звинувачує Україну у війні.

“Завдяки тому, що це почалося, люди піднялися, ми все таки маємо можливість бути вільними. Вірити, як ми хочемо, відзначати ті свята, які для нас святі, говорити тією мовою, яка для нас священна, проводити службу на церковнослов’янській мові, а не на українській. Україна просто не залишила нам шансу. Це недопустимо, ми погодитися на це не можемо. Тільки через це на нас почали сипатися залізні снаряди і нас почали вбивати”, — каже монахиня Варвара.

Монахиня Варвара / скриншот

При цьому росіян зображають в образі рятівників. Служниці кажуть, що храмові споруди почали відновлювати завдяки митрополиту Владіміру, якого у 2024 році назначили керівником окупованої Донецької єпархії РПЦ. До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. Серед відновлень, про які кажуть монахині — це ремонт покрівель і заміна вікон. Про капітальний ремонт не йдеться.

Таким чином, фільм “Тут звучить молитва” є не стільки розповіддю про долю православних святинь Донеччини, скільки спробою росії нав’язати власну версію подій на окупованих територіях.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсії, зарплати та прожитковий мінімум у 2027 році: які зміни чекати українцям

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:40, 18 Листопада 2026

У 2027 році на українців очікує підвищення базових соціальних стандартів — прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Відповідні показники закладені у проєкті Державного бюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000), який Верховна Рада ухвалила в першому читанні 28 жовтня 2026 року.

Варто враховувати, що до ухвалення закону в другому читанні параметри бюджету ще можуть коригуватися. Проте вже зараз зрозуміло, на які орієнтири розраховує уряд та як вони вплинуть на виплати пенсіонерів і податки підприємців. Детальніше про заплановані зміни розповідає Бахмут IN.UA.

Прожитковий мінімум у 2027 році: нові цифри за категоріями

У законопроєкті №16000 уряд пропонує з 1 січня 2027 року підвищити всі показники прожиткового мінімуму на 10,9% — відповідно до прогнозованого рівня інфляції. Від цих сум залежать мінімальні аліменти, податкова соціальна пільга, судовий збір, допомога малозабезпеченим сім’ям, житлові субсидії та низка пенсійних доплат.

За урядовим проєктом, місячні показники прожиткового мінімуму зміняться так:

  • загальний показник (на одну особу) — зросте з 3 209 грн до 3 559 грн (+350 грн);
  • для працездатних осіб — зросте з 3 328 грн до 3 691 грн (+363 грн);
  • для осіб, які втратили працездатність (пенсіонерів) — зросте з 2 595 грн до 2 878 грн (+283 грн);
  • для дітей віком до 6 років — зросте з 2 817 грн до 3 124 грн (+307 грн);
  • для дітей віком від 6 до 18 років — зросте з 3 512 грн до 3 895 грн (+383 грн).

Профільний комітет Верховної Ради з питань соціальної політики ще наприкінці вересня пропонував закласти у бюджет прожитковий мінімум на рівні фактичного (8 781 грн на одну особу та 9 241 грн для працездатних). Проте до першого читання документ дійшов із початковими урядовими розрахунками. Також у проєкті зберегли окремі розрахункові величини: 2 331 грн для визначення окладів прокурорів, працівників податкової, митниці та окремих держорганів, а також 1 600 грн для доплат за проживання на радіоактивно забруднених територіях.

Мінімальна зарплата та податки для ФОП

З 1 січня 2027 року мінімальну заробітну плату планують підвищити приблизно на 10,4% — із нинішніх 8 647 грн до 9 546 грн на місяць (або 57,50 грн у погодинному розмірі).

Для фізичних осіб-підприємців зростання “мінімалки” та прожиткового мінімуму автоматично збільшить щомісячне податкове навантаження. Зокрема, мінімальний страховий внесок (ЄСВ) зросте з 1 902,34 грн до 2 100,12 грн на місяць. Окрім цього, збільшаться максимальні ставки єдиного податку для платників першої та другої груп, сума військового збору, а також розміри штрафів за порушення трудового законодавства.

Як зміняться пенсії та доплати за стаж

Загальні видатки Пенсійного фонду у 2027 році заплановані на рівні 1 трлн 278,8 млрд грн, із яких 292,8 млрд грн становитиме трансферт із держбюджету на виплату доплат. Водночас підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на 283 грн (до 2 878 грн) не означає, що кожен пенсіонер автоматично отримає таку суму до своєї виплати. Зміна базового показника позначиться лише на окремих складових пенсії:

За кожен повний рік роботи понад норму (понад 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, які вийшли на пенсію після 1 жовтня 2011 року, або понад 25 і 20 років для тих, хто оформив пенсію до цієї дати) доплачують 1% від пенсії, але не більше 1% прожиткового мінімуму для непрацездатних. У 2027 році максимальна доплата за один понаднормовий рік зросте з 25,95 грн до 28,78 грн (+2,83 грн). Наприклад, за 10 років додаткового стажу максимальна надбавка становитиме 287,80 грн замість нинішніх 259,50 грн. Якщо ж основна пенсія людини менша за прожитковий мінімум, доплату рахуватимуть від її фактичного розміру.

Для непрацюючих пенсіонерів віком від 65 років, які мають повний страховий стаж, мінімальний розмір виплати прив’язаний до мінімальної зарплати (40%). У разі ухвалення бюджету ця гарантія зросте з 3 458,80 грн до 3 818,40 грн.

Оскільки граничний розмір пенсії обмежується десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних, у 2027 році ця межа може зрости до 28 780 грн. Це важливо передусім для одержувачів військових та інших спеціальних пенсій.

У бюджетних планах на 2027 рік закладено проведення щорічної індексації, однак її точний коефіцієнт у проєкті бюджету не вказаний. Конкретний відсоток підвищення окремим рішенням затверджуватиме Кабінет Міністрів.

Зарплата військових у 2027 році

Виплати військовим / фото з відкритих джерел

Під час розгляду бюджета парламентарі також проголосували за низку бюджетних пропозицій, серед яких була поправка №1279 народного депутата Ярослава Железняка. Вона стосується перегляду та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

Початкова ініціатива передбачала збільшення мінімального розміру виплат щонайменше на 20%. Однак під час обговорення цієї пропозиції виникли розбіжності з Міністерством фінансів, що призвело до пошуку нового компромісного рішення.

За словами автора поправки Ярослава Железняка, військові мають різний рівень фінансового забезпечення. Ті захисники, які підписали спеціальні контракти або перебувають на передовій і отримують бойові виплати, вже мають значно вищі суми. Тому логічним кроком стало рішення спрямувати підвищення насамперед тим, хто отримує найменше (наприклад, військовим у тилу).

За такого диференційованого підходу для одних категорій військовослужбовців збільшення може перевищити 20%, а для інших — бути меншим. Орієнтовно, після застосування підвищення на 20% мінімальна виплата для військових у тилу може зрости з нинішніх 30 000 до 36 000 гривень.

Необхідність перегляду виплат зумовлена суттєвим падінням купівельної спроможності. Нардеп навів порівняльну статистику щодо мінімального грошового забезпечення військових у тилу:

  • у вересні 2022 року виплата становила близько 43 000 грн (що втричі перевищувало тогочасну середню зарплату по країні);
  • у вересні 2026 року мінімальна виплата становить 30 000 грн (що вже менше за середню зарплату).

За розрахунками, якщо перерахувати нинішні 30 тисяч гривень у ціни 2022 року, їхня реальна купівельна спроможність дорівнюватиме лише 21 400 гривень.

Для порівняння Железняк звернув увагу на базове грошове забезпечення командира взводу, яке наразі становить 26 259 грн. Водночас працівники цивільних виробництв (наприклад, меблевих фабрик), які мають бронь від мобілізації, можуть заробляти від 60 000 до 100 000 гривень на місяць.

Якими будуть виплати дітям з інвалідністю

З 1 січня 2027 року основний розмір державної соціальної допомоги для дітей з інвалідністю становитиме 200% базової величини. Оскільки базова величина не може бути меншою за 4 000 гривень, мінімальна виплата сягатиме 8 000 гривень на місяць.

Залежно від стану здоров’я дитини та потреби в догляді передбачені такі мінімальні розміри допомоги:

  • не менше 8 000 гривень — основна державна соціальна допомога;
  • не менше 12 000 гривень — якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) дитина потребує догляду;
  • не менше 16 000 гривень — для дітей з інвалідністю підгрупи А.

Окремо держава передбачила додаткову підтримку для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням або іншим ушкодженням здоров’я внаслідок вибухонебезпечних предметів. Для них основний розмір соціальної допомоги додатково збільшуватиметься на 50%.

Які виплати передбачені особам з інвалідністю з дитинства

За умови встановлення базової величини на рівні 4 000 гривень основна щомісячна допомога для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства становитиме:

  • І група — не менше 8 000 гривень (200% базової величини);
  • ІІ група — не менше 4 000 гривень (100% базової величини);
  • ІІІ група — не менше 3 000 гривень (75% базової величини).

Для осіб з інвалідністю з дитинства І групи також передбачені надбавки на догляд. Для підгрупи А доплата становитиме 8 000 гривень, тож загальний розмір виплати сягатиме не менше 16 000 гривень на місяць. Для підгрупи Б надбавка складе 4 000 гривень, а загальна сума допомоги — не менше 12 000 гривень на місяць.

Крім того, одинокі особи з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, які за висновком уповноважених органів потребують постійного стороннього догляду, отримуватимуть надбавку на догляд у розмірі не менше 3 000 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

хресну ходу
Важливо

Росія використала храми Донеччини для пропаганди: що відомо

Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, […]

Важливо

Пенсії, зарплати та прожитковий мінімум у 2027 році: які зміни чекати українцям

У 2027 році на українців очікує підвищення базових соціальних стандартів — прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Відповідні показники закладені у проєкті Державного бюджету на […]

12:40, 18.11.2026 Скопіч Дмитро
позиції

На Донеччині викрили агента рф, який наводив вогонь на позиції ЗСУ заради російського громадянства

СБУ затримала коригувальника у сірій зоні на Донеччині. Ним виявився чоловік з Миколаївки. Його завербували росіяни, обіцяючи “евакуацію” на бік рф і оформлення російського громадянства. […]

Російський дрон вбив цивільного у Шабельківці на порозі його будинку: Нацполіція

За минулу добу російські війська атакували 8 населених пунктів Донецької області. Внаслідок обстрілів загинули четверо людей, зокрема у Шабельківці росіяни вбили чоловіка FPV-дроном на порозі […]

Російські війська просунулися поблизу Василівки та Гришиного на Донеччині, — DeepState

Російські війська просунулися поблизу Василівки та Гришиного Донецької області. Зміни на мапі бойових дій зафіксував проєкт DeepState. Детальніше про ситуацію на фронті Донеччини, читайте в […]