За даними слідства, 8 жовтня 2023 року, о 06:25, російська армія обстріляла м. Костянтинівку. Ймовірно удару завдали з використанням крилатої ракети ОТРК «Іскандер».
Російські війська поцілили по багатоповерховому будинку. Від вибуху постраждали четверо мешканців: 9-річна дівчинка, її 44-річна матір, жінка 64 років та 41-річний син.
У поранених діагностовано забої, осколкові ураження та струс головного мозку. Під час обстрілу люди перебували у власних приватних будинках, неподалік яких влучила російська ракета. Парамедики на місці надали їм першу медичну допомогу та доставили до лікарні.
Росіяни загалом зруйнували та пошкодили 10 багатоповерхових житлових будинків, 19 приватних домоволодінь, легковий автомобіль, котельню, газопровід та лінію електромережі.
Прокуратура розпочала досудове розслідування.
Читайте також:
Росіяни розбили храм у Олександро-Шультиному: фото;
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою
У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.
Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.
За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Бахмутянка Наталя Ткаченко вже більше 10 років виготовляє унікальні в’язані іграшки. За цей час з’явилося чимало поціновувачів творчості жінки. Нещодавно одна з ляльок, яку вона […]
Російська армія за минулу добу вбила двох людей на Донеччині, помер 33 річний чоловік з мамою. На село Торецьк росіяни скинули авіабомбу ФАБ, від влучання […]
Військовий Віталій Шишкін родом з міста Бахмута, але перші години повномасштабного вторгнення чоловік зустрів неподалік від Маріуполя, село Гранітне. Обстріли тут почалися раніше, 20 лютого […]