За даними слідства, 8 жовтня 2023 року, о 06:25, російська армія обстріляла м. Костянтинівку. Ймовірно удару завдали з використанням крилатої ракети ОТРК «Іскандер».
Російські війська поцілили по багатоповерховому будинку. Від вибуху постраждали четверо мешканців: 9-річна дівчинка, її 44-річна матір, жінка 64 років та 41-річний син.
У поранених діагностовано забої, осколкові ураження та струс головного мозку. Під час обстрілу люди перебували у власних приватних будинках, неподалік яких влучила російська ракета. Парамедики на місці надали їм першу медичну допомогу та доставили до лікарні.
Росіяни загалом зруйнували та пошкодили 10 багатоповерхових житлових будинків, 19 приватних домоволодінь, легковий автомобіль, котельню, газопровід та лінію електромережі.
Прокуратура розпочала досудове розслідування.
Читайте також:
Росіяни розбили храм у Олександро-Шультиному: фото;
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”
Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення
За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.
“Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.
Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:
неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
відсутність табличок із назвами вулиць;
відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.
“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.
Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.
Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік
17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.
У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.
Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:
25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).
На які потреби збільшили фінансування
Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.
Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.
Збільшились видатки також на такі потреби:
підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.
Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.
Бахмутянка Наталя Ткаченко вже більше 10 років виготовляє унікальні в’язані іграшки. За цей час з’явилося чимало поціновувачів творчості жінки. Нещодавно одна з ляльок, яку вона […]
Російська армія за минулу добу вбила двох людей на Донеччині, помер 33 річний чоловік з мамою. На село Торецьк росіяни скинули авіабомбу ФАБ, від влучання […]
Військовий Віталій Шишкін родом з міста Бахмута, але перші години повномасштабного вторгнення чоловік зустрів неподалік від Маріуполя, село Гранітне. Обстріли тут почалися раніше, 20 лютого […]
