Російські війська окупували село Рівнопіль, у Великоновосілківський селищній громаді Волноваського району. Цей населений пункт вже був один раз окупований військами рф, його звільнили у червні 2023, тепер рф вдруге захопила Рівнопіль. Окупанти також мають просування поблизу.

Про це свідчать дані Deep State.

Deep State, карта бойових дій

Крім Рівнополя, росіяни просунулися біля Плехового та Нової Іллінки, з Іллінівки росіяни намагаються вийти на Курахове. Рівнопіль росіяни окупували 14 листопада вдруге, вперше воно опинилось під контролем рф у березні 2022 року. У червні 2023 року село звільнили ЗСУ.

Саме Курахівський напрямок залишається найскладнішим на фронті, за перші 13 днів листопада росіяни наступали тут 690 разів, пишуть аналітики. Важкою ситуація залишається на Покровському відтинку, але змін на мапі не так й багато. Значна активність ворога спостерігається й на Куп’янському, Времівському та Лиманському відтинках.

За перші 13 днів листопада ситуація в розрізі ділянок наступна:

• Курахівський — 690 зіткнень;
• Покровський — 435;
• Лиманський — 163;
• Куп’янський — 145;
• Времівський — 130;
• Торецький — 92;
• Харківський — 77;
• Придніпровський — 50;
• Краматорський — 30;
• Оріхівський — 24;
• Сіверський — 23.

Росіяни мають просування також уперед від Цукуриного: у Новодмитрівці, Вознесенці та Новоселидівці.

Є рух ворога також у селищі Петрівка, тут росіяни формують виступ живої сили.

У бік Курахового просування ворога зафіксували в Антонівці, селі поблизу Катеринівки. За останні дні росіяни просуваються тут швидкими темпами, намагаючись захопити Курахове, тиснуть й зі сторони окупованої Богоявленки та Максимівки.

Читайте також:

• У Лиманській громаді росіяни розстріляли беззбройну жінку
• На небезпечні території Донеччини повертаються родини з дітьми: як реагує поліція
• Курахове після підриву дамби: чи буде евакуація і скільки людей лишилося в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

1 липня український парламент підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів. Зміни передбачають надання державної допомоги за новими правилами, забезпечення житлом та створення електронного кабінету переселенця.

Про це повідомив Павло Фролов. голова ТСК з питань захисту прав ВПО.

Нові гарантії та державна допомога для ВПО

1 липня Верховна Рада України підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів.

Новий закон створює базу даних для верифікації потреб переселенців. Відтепер держава надаватиме допомогу на основі оцінки реальних потреб внутрішньо переміщених осіб. Обсяги підтримки залежатимуть від рівня інтеграції людини у новій громаді.

Документ чітко закріплює рівні права на отримання пенсій. Умови виплати пенсійних нарахувань для ВПО більше не можуть містити додаткових чи відмінних від загального порядку вимог.

Зміни

За словами Павла Фролова, попередня редакція закону діяла з жовтня 2014 року і перестала відповідати сучасним викликам. Документ запроваджує комплексний підхід до підтримки переселенців на всіх етапах переміщення, створює умови для адаптації в нових громадах та фіксує конкретні державні гарантії.

Оновлене законодавство передбачає низку ключових змін, а саме:

• вперше на офіційному рівні закріплені поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” з обов’язковими заходами підтримки на кожному етапі;
• надання державної допомоги базуватиметься на оцінці потреб людини та залежатиме від рівня її інтеграції в громаду;
• для отримання послуг та оцінки потреб створюється електронний кабінет ВПО;
• держава бере обов’язок забезпечити житлові права переселенців шляхом надання тимчасового проживання, довгострокової оренди, пільгокових кредитів та рефінансування;
• діти отримують гарантоване право на освіту за місцем фактичного проживання або у переміщених навчальних закладах;
• документ чітко визначає відповідальне міністерство та повноваження органів влади у сфері підтримки переселенців;
• громадянські права ВПО розширюються завдяки забезпеченню їхньої участі у прийнятті рішень на місцевому рівні, зокрема через Ради ВПО.

Читайте також:

Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будівництво нового житлового кварталу для ВПО з Бахмута в селищі Гоща на Рівненщині ще не розпочалося, однак проєкт уже став предметом дискусії. Експерти звернули увагу на вибір технології будівництва та умови тендеру на розробку проєктної документації, які могли обмежити конкуренцію.

Про йдеться у розслідуванні NGL.media.

Чому критикують проєкт “Бахмут-Гоща”

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво 570 квартир. Перший етап розрахований приблизно на 1 200 людей, а його вартість оцінюють у 111,2 мільйонів доларів.

Серед головних питань, за які критикують проєкт — вибір технології будівництва, яка поки не має широкого застосування в українському житловому секторі. Йдеться про рішення будувати житлові будинки зі сталевого каркаса замість традиційних бетонних чи цегляних конструкцій. Частина опитаних журналістами архітекторів вважає, що така технологія рідко використовується у житловому будівництві, тому потребує детального технічного обґрунтування.

Водночас інші фахівці зазначають, що закон не забороняє застосовувати сталеві конструкції для житлових будинків, якщо вони відповідають будівельним нормам.

Окрему увагу звертають на тендер із розробки проєктної документації. За інформацією NGL.media, серед вимог до учасників був досвід проєктування багатоквартирних будинків саме зі сталевим каркасом. На думку опитаних експертів, це суттєво звузило коло потенційних учасників. У результаті переможцем стало ТОВ “Українські архітектурні технології”.

Під час моніторингу Держаудитслужба (ДАСУ) встановила порушення: “Українські архітектурні технології” приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. ДАСУ зобов’язала замовника розірвати договір.

Натомість Бахмутська житлова управляюча компанія з висновком не погодилась, бо на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подачі заперечень вже виконано близько 20% робіт і сплачено перший транш – 3,28 мільйонів гривень. Наразі замовник оскаржує рішення ДАСУ у суді, а договір з “Українськими архітектурними технологіями” залишається чинним.

Попри дискусію навколо вибору технології та тендерної процедури, проєкт будівництва нового кварталу для бахмутян не скасований. Водночас остаточну оцінку законності окремих процедур має дати суд, який наразі розглядає спір між замовником та Державною аудиторською службою.

Читайте також:

• Понад 250 тисяч гривень за місяць: що купували для Бахмута у червні
• Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!