Російські війська продовжують наступ на Часів Яр, просунувшись до східного берега каналу Сі́верський Доне́ць — Донба́с. Українські сили відступили з мікрорайону Канал, а лінія зіткнення тепер проходить вздовж водної артерії.
Про це повідомляє Інститут з вивчення війни (ISW).
Наступ на Часів Яр
7 липня російські війська продовжили наступальні дії в районі Часів Яру, Донецька область. За наявною інформацією, окупанти змогли вийти до східного берега каналу Сі́верський Доне́ць — Донба́с в межах міста.
Українська бригада, яка обороняє Часів Яр, 6 липня повідомила про відступ з мікрорайону Канал (східна частина міста). Тепер канал Сіверський Донець — Донбас став фактичною лінією зіткнення в цьому районі.
Російські воєнкори стверджують, що їхні війська просунулися на глибину до 900 метрів і завширшки 1,48 кілометрів між Калинівкою (на північ від Часів Яру) і мікрорайоном Канал. Проте ця інформація не має незалежного підтвердження.
Російські війська продовжують наступальні дії:
на північ від Часів Яру в районі Калинівки;
на схід від Часів Яру в районі Іванівського;
на південний схід від Часів Яру в районі Кліщіївки та Андріївки.
Пенсіонери, які проживають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном, можуть зберегти виплату пенсій. Для цього вони мають раз на рік проходити обов’язкову ідентифікацію. Цьогоріч її треба пройти до 31 грудня.
Як це зробити, розповів голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.
Пенсії в окупації: як зберегти виплати
Українці, які проживають за кордоном або перебувають на тимчасово окупованих територіях, повинні проходити фізичну ідентифікацію, щоб зберегти виплату пенсій та страхових виплат. Її треба проходити раз на рік.
Пенсіонери, які проживають на ТОТ, мають проводити хоча б одну фінансову операцію на своєму рахунку кожні шість місяців, якщо в ці пів року не проходили фізичну ідентифікацію.
Ідентифікація пенсіонерів у 2025 році, як пройти
Пройти ідентифікацію можна в кілька способів. Серед них:
онлайн через “Дія.Підпис” (“Дія ID”) на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
за допомогою відеоконференцзв’язку на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
для тих, хто перебуває за кордоном — у дипломатичній установі України отримати посвідчення факту, що особа є живою та надіслати документ до ПФУ за допомогою вебпорталу чи поштою.
Після проходження ідентифікації виплати поновлять з урахуванням коштів за всі місяці, за які людина не отримувала їх.
Соборний районний суд Дніпра, де зараз працює Наталя Погрібна / фото Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Днiпропетровській областi
Наталя Погрібна раніше працювала суддею Бахмутського міськрайонного суду. Зараз вона продовжує працювати в судовій системі — до травня 2025 року була суддею у Дружківському суді, а зараз на посаді в Соборному районному суді Дніпра. У своїй декларації за 2024 рік суддя вказує автомобіль та річну зарплату в понад 1,1 млн гривень.
Редакція аналізувала, що задекларувала Наталя Погрібна за 2024 рік.
Суддя Наталя Погрібна, де працює у 2025 році
Наталя Погрібна працювала в Бахмутському міськрайонному суді з 2007 року.
У жовтні 2022 року Бахмутський міськрайонний суд припинив свою роботу. З 21 жовтня 2022 року територіальну підсудність судових справ Бахмутського суду змінили на Дружківський міський суд Донецької області, до якого були відряджені бахмутські судді, в тому числі й Наталя Погрібна.
У Дружківському суді Наталя Погрібна працювала до травня 2025 року. 15 травня 2025 року Вища рада правосуддя достроково закінчила відрядження Наталі Погрібної. Достроково закінчити відрядження просила сама суддя. Вона просила направити її саме до Соборного районного суду Дніпра, тому що з 2022 року живе в цьому місті разом з неповнолітнім сином та доглядає за літньою матір’ю, яка перебуває у спеціалізованому закладі.
Вища рада правосуддя направила Наталю Погрібну до Соборного районного суду Дніпра. На той момент суд мав 4 вакантні посади суддів і велике навантаження — понад 18 тисяч справ на рік. Строк відрядження Наталі Погрібної складає один рік.
З 26 травня 2025 року Наталя Погрібна є суддею Соборного районного суду міста Дніпро.
Декларація Наталі Погрібної
У своїй декларації за 2024 рік Наталя Погрібна звітує про доходи і майно, які належать їй та її сину Олегу Радченку.
Згідно з декларацією, суддя має два об’єкти нерухомості в окупованому Бахмуті:
будинок площею 116,7 м² (дата набуття — 19.07.2013);
земельну ділянку площею 624 м² (дата набуття — 09.08.2010).
Також суддя має квартиру в Бахмуті площею 42,06 м² (дата набуття — 28.02.1995). Житло знаходиться в сумісній власності, ним володіє Наталя Погрібна спільно з Єлізаветою Погрібною.
Окрім цього, Наталя Погрібна орендує квартиру площею 119 м² у місті Дніпро та квартиру в Дружківці (площа не вказується).
У власності Наталі Погрібної є й автомобіль ВАЗ-21061 1991 року випуску. Вона придбала його у березні 2024 року.
Заробітна плата Наталі Погрібної за 2024 рік склала 1 195 461 гривень, що на місяць у середньому 99,6 тисяч гривень. Також суддя має пенсію — 128 289 гривень за рік.
Серед інших джерел доходів Наталя Погрібна також вказує:
100 000 гривень кредиту;
36 000 гривень соціальних виплат;
43 000 гривень спадщини;
24 410 гривень аліментів.
Син Наталі Погрібної за рік отримав 6 000 гривень соціальних виплат.
Грошових активів, згідно з декларацією, Наталя Погрібна не має.
Пенсіонери, які проживають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном, можуть зберегти виплату пенсій. Для цього вони мають раз на рік проходити обов’язкову ідентифікацію. Цьогоріч […]
Наталя Погрібна раніше працювала суддею Бахмутського міськрайонного суду. Зараз вона продовжує працювати в судовій системі — до травня 2025 року була суддею у Дружківському суді, […]
Починаючи з 2014 року, сотні тисяч людей з тимчасово окупованих територій вимушені були покинути свої домівки. Домівка – це не тільки дім, це і могили […]
Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. За минулу добу, 14 жовтня, вони окупували три населені пункти у Волноваському районі. Про це повідомляють аналітики DeepState. Росіяни просунулись у Волноваському районі, […]
З прифронтової Донеччини продовжують евакуюватися мешканці. Найчастіше — з Костянтинівського та Добропільського напрямків. Проте, волонтери часто фіксують повернення людей додому — в місця, які віддалені […]