У місті Часів Яр на Донеччині складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює місто і не відкидає спроб його захопити. З евакуацією місцевих жителів допомагає волонтер Євген Ткачов.

Про ситуацію в місті та евакуацію людей Євген Ткачов розповів редації “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті на 1 жовтня

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли в місті не вщухають, але ситуація контрольована.

Заїхати в Часів Яр ще можна, але робота волонтерів проходить у небезпечних умовах.

“У Часовому Яру я був минулого тижня. Ситуація там важка, але стабільна. Поки що в місто можна заїхати і евакуювати звідти людей. Хоча обстріли міста постійні, прилітає і артилерія, і КАБи. А ще вчора надіслали фото, на якому видно, що в місті йде дистанційне мінування вулиць. Тобто росіяни дистанційно розкидують протипіхотні “лепестки” (міни — ред.). Це небезпечно для волонтерських машин. Якщо наїхати на цей “лепесток”, то все, машина там і залишиться”, — каже Євген Ткачов.

За останньою інформацією від голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, в Часову Яру зараз лишаються 441 людина. Переважно люди живуть у підвалах. Як розповідає Євген Ткачов, в місто люди виходять за гуманітарною допомогою або водою. Деякі з жителів навіть пересуваються велосипедами.

“Дякуючи адміністрації, в місті, попри небезпеку і складнощі, продовжують качати питну воду зі свердловини. Також іноді завозиться гуманітарка. Переважно місцеві живуть у підвалах і виходять лише за водою чи гуманітарною допомогою. Саме на таких точках вони зустрічаються і трохи спілкуються. Якщо ж не вдається качати воду і підвозити гуманітарку, то тоді натовпи людей зустрічаєш прямо посеред міста. Деякі їдуть і велосипедами по воду на ставки, або ж йдуть з візочками. Скільки разів я там був, стільки ж разів бачив, що цивільні пересуваються вільно, а не перебіжками”, — розповів волонтер.

Часів Яр: евакуація

За останні півтора тижні волонтер Євген Ткачов вивіз із громади близько 20 людей. Він каже, що евакуація проводиться майже кожного дня. Вивозом людей займаються волонтери та міська військова адміністрація.

Останнім часом люди стали активніше виїжджати з Часового Яру. Євген Ткачов пов’язує це з двома факторами: частіші обстріли КАБами і наближення зими.

“Люди активніше евакуюються. За два останні місяці, коли загострилася ситуація, виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року. Я це пов’язую, передусім, з тим, що росіяни стали гатити КАБами. Бо удари артилерією руйнують будинки, але їх витримують підвали. Влучання ж КАБа руйнує все — і будинок, і підвал разом з людьми. Плюс до цього люди розуміють, що йде зима і вона буде дуже важкою. Мабуть бачать, що цієї зими їм ніхто ні буржуйки не привезе, ні паливні брикети, ні дрова. Бачать, що гуманітарки все менше і менше возять. Люди розуміють, що цю зиму в Часовому Яру вони можуть не пережити”, — зазначив Євген Ткачов.

Разом з цим є й багато випадків, коли люди повертаються назад, попри нестабільну ситуацію та обстріли.

“Зараз таких випадків (повернення додому після евакуації — ред.) давно не було, але навесні — дуже багато. Повертаються навіть після отриманих поранень. Коли їх вивозять з міста, підлікували і вони знову хочуть повернутися назад у Часів Яр. Мені навіть телефонували люди, яких я евакуйовував, з проханнями повернути назад. Але ж ми так не працюємо, волонтери лише вивозять з небезпеки, а не повертають туди”, — розповів волонтер Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни просунулися у бік Часів Яру, в Торецьку бої йдуть за кожну кімнату багатоповерхівки
• Росіяни вивезли в Шахтарськ трьох людей з Бахмутського району
• Російського пропагандиста поранили під Часів Яром: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!