У місті Часів Яр на Донеччині складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює місто і не відкидає спроб його захопити. З евакуацією місцевих жителів допомагає волонтер Євген Ткачов.

Про ситуацію в місті та евакуацію людей Євген Ткачов розповів редації “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті на 1 жовтня

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли в місті не вщухають, але ситуація контрольована.

Заїхати в Часів Яр ще можна, але робота волонтерів проходить у небезпечних умовах.

“У Часовому Яру я був минулого тижня. Ситуація там важка, але стабільна. Поки що в місто можна заїхати і евакуювати звідти людей. Хоча обстріли міста постійні, прилітає і артилерія, і КАБи. А ще вчора надіслали фото, на якому видно, що в місті йде дистанційне мінування вулиць. Тобто росіяни дистанційно розкидують протипіхотні “лепестки” (міни — ред.). Це небезпечно для волонтерських машин. Якщо наїхати на цей “лепесток”, то все, машина там і залишиться”, — каже Євген Ткачов.

За останньою інформацією від голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, в Часову Яру зараз лишаються 441 людина. Переважно люди живуть у підвалах. Як розповідає Євген Ткачов, в місто люди виходять за гуманітарною допомогою або водою. Деякі з жителів навіть пересуваються велосипедами.

“Дякуючи адміністрації, в місті, попри небезпеку і складнощі, продовжують качати питну воду зі свердловини. Також іноді завозиться гуманітарка. Переважно місцеві живуть у підвалах і виходять лише за водою чи гуманітарною допомогою. Саме на таких точках вони зустрічаються і трохи спілкуються. Якщо ж не вдається качати воду і підвозити гуманітарку, то тоді натовпи людей зустрічаєш прямо посеред міста. Деякі їдуть і велосипедами по воду на ставки, або ж йдуть з візочками. Скільки разів я там був, стільки ж разів бачив, що цивільні пересуваються вільно, а не перебіжками”, — розповів волонтер.

Часів Яр: евакуація

За останні півтора тижні волонтер Євген Ткачов вивіз із громади близько 20 людей. Він каже, що евакуація проводиться майже кожного дня. Вивозом людей займаються волонтери та міська військова адміністрація.

Останнім часом люди стали активніше виїжджати з Часового Яру. Євген Ткачов пов’язує це з двома факторами: частіші обстріли КАБами і наближення зими.

“Люди активніше евакуюються. За два останні місяці, коли загострилася ситуація, виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року. Я це пов’язую, передусім, з тим, що росіяни стали гатити КАБами. Бо удари артилерією руйнують будинки, але їх витримують підвали. Влучання ж КАБа руйнує все — і будинок, і підвал разом з людьми. Плюс до цього люди розуміють, що йде зима і вона буде дуже важкою. Мабуть бачать, що цієї зими їм ніхто ні буржуйки не привезе, ні паливні брикети, ні дрова. Бачать, що гуманітарки все менше і менше возять. Люди розуміють, що цю зиму в Часовому Яру вони можуть не пережити”, — зазначив Євген Ткачов.

Разом з цим є й багато випадків, коли люди повертаються назад, попри нестабільну ситуацію та обстріли.

“Зараз таких випадків (повернення додому після евакуації — ред.) давно не було, але навесні — дуже багато. Повертаються навіть після отриманих поранень. Коли їх вивозять з міста, підлікували і вони знову хочуть повернутися назад у Часів Яр. Мені навіть телефонували люди, яких я евакуйовував, з проханнями повернути назад. Але ж ми так не працюємо, волонтери лише вивозять з небезпеки, а не повертають туди”, — розповів волонтер Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни просунулися у бік Часів Яру, в Торецьку бої йдуть за кожну кімнату багатоповерхівки
• Росіяни вивезли в Шахтарськ трьох людей з Бахмутського району
• Російського пропагандиста поранили під Часів Яром: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.

Про це йдеться в росджерелах.

Оформлення нерухомості на ТОТ у рф

Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.

По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.

Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.

Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.

Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

Читайте також:

• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік
• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.

Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.

Житло — головний запит Бахмутської громади

Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.

Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.

Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.

Результати опитування: чого хочуть бахмутяни

Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.

Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:

• доступність та інклюзія;
• збереження ідентичності;
• екологічність та інтеграція у новому просторі.

Аналітика та законодавча база

Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.

Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.

Що далі

Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.

Читайте також:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!