У місті Часів Яр на Донеччині складна ситуація. Ворог щоденно обстрілює місто і не відкидає спроб його захопити. З евакуацією місцевих жителів допомагає волонтер Євген Ткачов.

Про ситуацію в місті та евакуацію людей Євген Ткачов розповів редації “Бахмут IN.UA”.

Часів Яр: ситуація в місті на 1 жовтня

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли в місті не вщухають, але ситуація контрольована.

Заїхати в Часів Яр ще можна, але робота волонтерів проходить у небезпечних умовах.

“У Часовому Яру я був минулого тижня. Ситуація там важка, але стабільна. Поки що в місто можна заїхати і евакуювати звідти людей. Хоча обстріли міста постійні, прилітає і артилерія, і КАБи. А ще вчора надіслали фото, на якому видно, що в місті йде дистанційне мінування вулиць. Тобто росіяни дистанційно розкидують протипіхотні “лепестки” (міни — ред.). Це небезпечно для волонтерських машин. Якщо наїхати на цей “лепесток”, то все, машина там і залишиться”, — каже Євген Ткачов.

За останньою інформацією від голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, в Часову Яру зараз лишаються 441 людина. Переважно люди живуть у підвалах. Як розповідає Євген Ткачов, в місто люди виходять за гуманітарною допомогою або водою. Деякі з жителів навіть пересуваються велосипедами.

“Дякуючи адміністрації, в місті, попри небезпеку і складнощі, продовжують качати питну воду зі свердловини. Також іноді завозиться гуманітарка. Переважно місцеві живуть у підвалах і виходять лише за водою чи гуманітарною допомогою. Саме на таких точках вони зустрічаються і трохи спілкуються. Якщо ж не вдається качати воду і підвозити гуманітарку, то тоді натовпи людей зустрічаєш прямо посеред міста. Деякі їдуть і велосипедами по воду на ставки, або ж йдуть з візочками. Скільки разів я там був, стільки ж разів бачив, що цивільні пересуваються вільно, а не перебіжками”, — розповів волонтер.

Часів Яр: евакуація

За останні півтора тижні волонтер Євген Ткачов вивіз із громади близько 20 людей. Він каже, що евакуація проводиться майже кожного дня. Вивозом людей займаються волонтери та міська військова адміністрація.

Останнім часом люди стали активніше виїжджати з Часового Яру. Євген Ткачов пов’язує це з двома факторами: частіші обстріли КАБами і наближення зими.

“Люди активніше евакуюються. За два останні місяці, коли загострилася ситуація, виїхали, мабуть, стільки ж, скільки за останні пів року. Я це пов’язую, передусім, з тим, що росіяни стали гатити КАБами. Бо удари артилерією руйнують будинки, але їх витримують підвали. Влучання ж КАБа руйнує все — і будинок, і підвал разом з людьми. Плюс до цього люди розуміють, що йде зима і вона буде дуже важкою. Мабуть бачать, що цієї зими їм ніхто ні буржуйки не привезе, ні паливні брикети, ні дрова. Бачать, що гуманітарки все менше і менше возять. Люди розуміють, що цю зиму в Часовому Яру вони можуть не пережити”, — зазначив Євген Ткачов.

Разом з цим є й багато випадків, коли люди повертаються назад, попри нестабільну ситуацію та обстріли.

“Зараз таких випадків (повернення додому після евакуації — ред.) давно не було, але навесні — дуже багато. Повертаються навіть після отриманих поранень. Коли їх вивозять з міста, підлікували і вони знову хочуть повернутися назад у Часів Яр. Мені навіть телефонували люди, яких я евакуйовував, з проханнями повернути назад. Але ж ми так не працюємо, волонтери лише вивозять з небезпеки, а не повертають туди”, — розповів волонтер Євген Ткачов.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни просунулися у бік Часів Яру, в Торецьку бої йдуть за кожну кімнату багатоповерхівки
• Росіяни вивезли в Шахтарськ трьох людей з Бахмутського району
• Російського пропагандиста поранили під Часів Яром: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Надія Мохіна — бахмутянка, яка здійснила свою дитячу мрію і стала бортпровідницею. Її шлях до авіації зайняв роки, а після початку повномасштабної війни вона була змушена починати майже з нуля у Франції — вивчати мову, проходити навчання і знову повертатися у професію. Це історія про дитинство на Донеччині, силу рішень і любов до неба, яка не зникає навіть у найскладніші часи.

Історію бахмутянки читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дитинство між Бахмутом і Лиманщиною

Надія народилася у Бахмуті. Місто, яке називає своїм корінням і основою всього життя, своїм серцем. Частину дитинства вона провела саме тут, а іншу — на Лиманщині, куди їздила до родини.

“Я народилась в нашому прекрасному місті Бахмуті. І частина мого дитинства пройшла там, а частина мого дитинства пройшла на Лиманщині. І найкращі спогади дитинства про Донеччину… це дуже сильні емоції, бо одразу йдуть сльози і згадки. Але можу сказати з певністю, що це був дуже приємний досвід мого життя, моє дитинство і життя на Донеччині. І згадки найкращі. Я навчалася в місті Бахмуті, у 24-й школі. Мої батьки працювали у системі освіти”, — пригадує бахмутянка.

Саме 24-та школа для дівчини стала точкою відліку її майбутнього — не лише як освіта, а й як місце, де народилася мрія працювати в авіації.

Як з’явилася мрія про авіацію

У родині Надії не було людей, пов’язаних з авіацією, каже дівчина. Проте була інша важлива річ — любов до географії та світу, яку, зокрема, дівчинці привила вчителька географії.

“Я займалася географією дуже серйозно, коли навчалася в 24-й школі. Брала участь в олімпіадах, займалася в МАН (ред Мала академія наук). Я робила всі зусилля для того, щоб моя майбутня діяльність була пов’язана з нашою великою планетою Земля, з різноманітними людьми, країнами. І так склалося, що я до цього дійшла, але це трапилось пізніше. Тож, відповідь на питання, чому саме авіація — це саме ті роки в школі, і я вдячна вчительці географії, яка мене наставляла”, — каже героїня.

Рішення стати стюардесою до бахмутянки прийшло не одразу. Вперше ця думка з’явилася у 19 років — у Борисполі.

“Я пам’ятаю цей день, коли мені було 19 років, я переїхала жити в Київ. І дуже часто їздила додому автобусом, який заїжджав в аеропорт Бориспіль. Там я бачила бортпровідників, і саме тоді в мене виникла думка, що я хочу себе бачити серед них. Але щоб дійти до цього, треба було пройти певний шлях, тривалістю у майже 9 років”, — ділиться бахмутянка.

Перший політ

Свій перший досвід у небі Надія пам’ятає дуже чітко — це були стажувальні рейси, навчання і величезне відчуття щастя. Це сталося у 2016 році, в аеропорту Бориспіль, місці, яке стало частиною її нового життя.

“Перших 6 рейсів я виконувала як стажерка. Зі мною був інструктор. Нас вводили в курс справ, розповідали, як правильно виконувати процедури. Це був практичний етап навчання, після якого ми отримували допуск до польотів. І я пам’ятаю це відчуття, тому що я була дуже щаслива — здійснилась моя мрія, до якої я йшла з 16 років. Я впевнена, що той день — це про те, що мені вдалося досягти того, до чого я йшла все життя”, — згадує бахмутянка.

Авіація як спосіб життя

Для Надії робота бортпровідниці — це не лише професія, а стиль життя і внутрішнє відчуття свободи.

“Я люблю свою роботу за те, що вона дає певний рівень свободи, особливо на борту літака. Авіацію можна порівнювати з фігурним катанням: ми маємо свої процедури, стандарти, яким слідуємо, але це дає відчуття свободи. Сьогодні я в Баку, вчора була в Парижі, завтра лечу в Берлін. Завдяки цьому відчуттю неба я дуже закохана в свою професію. Знаєте, як кажуть, крилатим грунту не треба”.

Війна, Франція і новий початок

24 лютого 2022 року Надія зустріла у Франції — під час рейсу. Після цього життя кардинально змінилося.

“У 2022 році, коли наше місто і моя родина опинилися в центрі дуже сильних подій, мені потрібно було прийняти рішення — залишаюся я в професії чи ні. Я знаходилася на території Франції, коли почалося повномасштабне вторгнення. Моя родина виїжджала з міста. І я, без знання французької мови, прийняла рішення, що буду залишатися в професії і поновлювати своє свідоцтво бортпровідника”, — згадує співрозмовниця.

Це означало новий виклик — навчання французькою мовою, хоча у дівчини був базовий рівень, але вона не могла говорити вільно:

“Навчання тривало шість місяців французькою мовою. Я прийняла рішення навчатися з тим рівнем, який у мене був. Я навчалася кожен день, зробила, мабуть, найтитанічніші зусилля у своєму житті, щоб завершити це навчання. І після цього я повернулася на борт літаків вже як діючий бортпровідник на території Франції”.

Попри складні обставини, у Франції Надія відчула підтримку. Вона додає, що зі сторони французів відношення до українців з 2022 року не змінилося. Вони допомагали і робили все можливе, щоб допомогти людям, які опинилися на території Франції, адаптуватися. Сьогодні Надія продовжує літати — вже в іншій країні, але з тим самим відчуттям любові до неба. Тим, хто також хоче пов’язати своє життя з авіацією, бахмутянка дає найважливішу пораду, постійно навчатися та вдосконалюватися.

Примітка. Бахмутянка Надія Мохіна стала тією українкою, яка повідомила про використання символіки “Артемсолі” росіянами в Парижі. Її застосувала російська художниця для промоції своєї виставки. Дівчина зізнається, що не очікувала такого широкого розголосу: пост побачила велика кількість українців, які активно підтримали її. Згодом центр, де планували проводити виставку, видалив анонс, а культурний заклад прибрав афішу. Бахмутянка каже, важливо не залишатися осторонь та реагувати на події, коли росіяни намагаються привласнити собі символи України.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині визначили 37 об’єктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити їх захистом від атак. Це необхідно для підготовки до наступної зими. Уряд виділив кошти на першочергові роботи.

Про це стало відомо з повідомлення на Урядовому порталі.

Захист інфраструктури на Донеччині

На засіданні урядового Координаційного центру представили план стійкості регіонів. Він передбачає захист від атак 660 об’єктів у Харківській, Полтавській та Донецькій областях. Ці роботи необхідні для підготовки до наступної зими.

Кожен регіон має затверджений план із визначеними пріоритетами: захист об’єктів критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, забезпечення безперебійного теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Уряд виділив кошти на першочергові роботи із захисту великих енергетичних об’єктів, підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інфраструктури Укрзалізниці.

План стійкості Донецької області передбачає захист 37 об’єктів критичної інфраструктури та введення додаткової розподіленої генерації. Для резервного живлення об’єктів тепло-, водопостачання і водовідведення планується залучити 87 одиниць обладнання. Загальна потреба у фінансуванні цього плану становить 1,989 мільярдів гривень.

За вчасне виконання плану відповідатимуть голови області та громад, а також оператори об’єктів критичної інфраструктури.

Читайте також:

• 7 громад Донеччини звернулися до держави: без нової економіки люди не повернуться
• На Донеччині зруйновано греблю на річці Сіверський Донець: чи є загроза підтоплень
• Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв для ФОП, які втратили прибуток через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!