Українські війська продовжували наступальні операції під Бахмутом, але 31 жовтня не досягли жодних підтверджених успіхів. Відомо, що наші сили рухались на південь від Бахмута.
Російські блогери стверджують, що їхні війська відбили українські атаки біля Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. Водночас одне із джерел рф стверджує, що ЗСУ закріпилися на позиціях на схід від залізничної колії біля Андріївки та трохи просунулися вперед на південь від цього села.
Російські війська контратакували під Бахмутом 31 жовтня, але не здобули жодних заявлених чи підтверджених перемог.
Кліщіївка, карта боїв / Інститут вивчення війни
Окупанти знову атакували поблизу Кліщіївки, Андріївки (біля цих сіл відбили 5 атак) та Південного. Є також дані про атаку росіян поблизу Берхівки. Міністерство оборони росії опублікувало кадри, на яких нібито зображені підрозділи 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, що діють на північ від Бахмута.
Сили оборони України продовжують штурмові дії південніше Бахмута та закріплюються на досягнутих рубежах.
Росіяни окупували село Плещіївка / скриншот мапи DeepState
Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 16 липня, вони окупували село Плещіївка. Також росіяни мають просування на Костянтинівському напрямку фронту.
За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 16 липня, російська армія мала просування на Костянтинівському напрямку фронту. Противник окупував село Плещіївка та пройшов вперед поблизу села Іванопілля. Окупанти просуваються в бік Костянтинівки.
Росіяни наступають у бік Костянтинівки / скриншот мапи DeepState
Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби на Костянтинівському напрямку українські захисники зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Степанівки та в бік Довгої Балки.
Втрати рф за 16 липня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 16 липня російська армія втратила:
Верховна Рада України підтримала новий склад Кабінету Міністрів. Цьому рішенню передувало голосування за призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра. Кандидатуру підтримали 289 народних депутатів. Один парламентар проголосував проти, сім осіб утрималися, а 21 депутат не брав участі в голосуванні.
Детальніше про те, хто увійшов у склад нового Кабінету Міністрів — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Верховна Рада затвердила новий Кабмін
Верховна Рада затвердила такий перелік членів уряду:
Денис Шмигаль — перший віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики;
Тетяна Бережна — віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури;
Всеволод Ченцов — віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
Віталій Безгін — міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб;
Матвій Бідний — міністр молоді та спорту;
Андрій Бутенок — міністр освіти і науки;
Іван Вигівський — міністр внутрішніх справ;
Тарас Висоцький — міністр аграрної політики та продовольства;
Микола Калашник — міністр відновлення, інфраструктури та транспорту;
Віталій Кім — міністр у справах ветеранів;
Олександр Кравченко — міністр економіки та екології;
Віктор Ляшко — міністр охорони здоров’я;
Сергій Марченко — міністр фінансів;
Денис Маслов — міністр юстиції;
Денис Улютін — міністр соціальної політики, сім’ї та єдності;
Посади міністра оборони та міністра закордонних справ наразі залишаються вакантними. Згідно з Конституцією України, кандидатури керівників цих двох відомств Президент подає до Верховної Ради окремо.
Офіційно кандидатуру нового міністра оборони парламент не розглядав. Згідно з попереднім планом, оборонне відомство мав очолити колишній керівник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. За інформацією Ярослава Железняка із посиланням на власні джерела повідомив, що кандидат відмовився від пропозиції очолити Міністерство оборони. Через ці обставини у фракції “Слуга народу” призначили додаткові консультації. Офіційного підтвердження інформації про відмову від самого Ігоря Клименка немає.
Варто зазначити, що наступне засідання Верховної Ради відбудеться 18 серпня 2026 року.
Головні завдання уряду
Під час виступу в парламенті Сергій Корецький визначив новостворений орган як “уряд оборони та європейської інтеграції”. До ключових пріоритетів роботи віднесено:
забезпечення української армії всім необхідним;
розвиток власного виробництва озброєння;
прискорення вступу України до ЄС;
підтримку економіки та українського бізнесу;
підготовку країни до зими;
підвищення ефективності державного управління;
залучення інвестицій для післявоєнного відновлення.
На заміну ПВК “Вагнер” російське Міністерство Оборони створило нові підрозділи з ув’язнених, ці військові частини отримали назву Шторм-Z. Засудженим росіянам, які записалися до лав новоствореної […]
На Бахмутському напрямку російські окупанти змінюють тактику. Загарбники намагаються переймати досвід ЗСУ та атакувати невеликими групами. Про це військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман […]
На Бахмутському напрямку ситуація залишається напруженою. Під Бахмутом тривають запеклі бої, а ЗСУ продовжують просуватися вперед. Втрата міста-фортеці стане для окупантів серйозним репутаційним ударом. Про […]