Росія з перших днів повномасштабної війни знищила 60 тисяч гектарів лісів, що оцінюється щонайменше в 14 мільярдів гривень. Серед найбільш постраждалих Харківська, Луганська та Донецька області.

Про це йдеться в розслідуванні NGL.media.

Природа Донеччини

Під час своєї роботи, журналісти, використовуючи супутникові знімки, проаналізували окуповані росією території України. Вони виявили, що за два роки війни окупанти повністю знищили понад 60 тисяч гектарів лісів.

За мінімальною оцінкою, сукупна вартість втраченого лісу перевищує 14 мільярдів гривень – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тисяч гектарів. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче, NGL.media, розслідування.

Серед природних територій, які постраждали від дій росіян, найбільше виділяється національний природний парк “Святі гори”, розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок яких було знищено 80% парку.

Як зазначає завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету  Іван Мойсієнко, цей факт призвів до того, що в парку зникла екосистема соснових лісів на крейдах — унікальна особливість Донеччини, яка занесена у міжнародну Червону книгу та охороняється Бернською конвенцією.

Яка ситуація в інших регіонах

Лише 11% усієї Луганщини — це ліси. Не зважаючи на відносно невеликий відсоток, ліси виконували функцію рятівника степової Луганської області від піщаних бур, утримували вологу та зупиняли ерозію ґрунтів. Окупанти ж почали вирубку залишків, які не були знищені в ході бойових дій, продаючи їх за 3000-5500 рублів (від 1200 до 2300 гривень) за кубометр і без доставки.

Майже аналогічна ситуація на Херсонщині, де значна частина лісів постраждала від пожеж, обстрілів та вирубок. Зазначимо, що лісна екосистема Херсонської області також сильно постраждала внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Ліси на території Харківської області заміновані або пошкоджені пожежами, йдеться про близько 40-45%.

Читайте також:

• Українці, які від початку війни не виїжджали за кордон, отримають 5 тис. грн: фейк
• Примусове виселення з Часового Яру: що не так з “наказом” Міноборони
• Буданов попередив про дати нового наступу росіян на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!