Росія з перших днів повномасштабної війни знищила 60 тисяч гектарів лісів, що оцінюється щонайменше в 14 мільярдів гривень. Серед найбільш постраждалих Харківська, Луганська та Донецька області.

Про це йдеться в розслідуванні NGL.media.

Природа Донеччини

Під час своєї роботи, журналісти, використовуючи супутникові знімки, проаналізували окуповані росією території України. Вони виявили, що за два роки війни окупанти повністю знищили понад 60 тисяч гектарів лісів.

За мінімальною оцінкою, сукупна вартість втраченого лісу перевищує 14 мільярдів гривень – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тисяч гектарів. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче, NGL.media, розслідування.

Серед природних територій, які постраждали від дій росіян, найбільше виділяється національний природний парк “Святі гори”, розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок яких було знищено 80% парку.

Як зазначає завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету  Іван Мойсієнко, цей факт призвів до того, що в парку зникла екосистема соснових лісів на крейдах — унікальна особливість Донеччини, яка занесена у міжнародну Червону книгу та охороняється Бернською конвенцією.

Яка ситуація в інших регіонах

Лише 11% усієї Луганщини — це ліси. Не зважаючи на відносно невеликий відсоток, ліси виконували функцію рятівника степової Луганської області від піщаних бур, утримували вологу та зупиняли ерозію ґрунтів. Окупанти ж почали вирубку залишків, які не були знищені в ході бойових дій, продаючи їх за 3000-5500 рублів (від 1200 до 2300 гривень) за кубометр і без доставки.

Майже аналогічна ситуація на Херсонщині, де значна частина лісів постраждала від пожеж, обстрілів та вирубок. Зазначимо, що лісна екосистема Херсонської області також сильно постраждала внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Ліси на території Харківської області заміновані або пошкоджені пожежами, йдеться про близько 40-45%.

Читайте також:

• Українці, які від початку війни не виїжджали за кордон, отримають 5 тис. грн: фейк
• Примусове виселення з Часового Яру: що не так з “наказом” Міноборони
• Буданов попередив про дати нового наступу росіян на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!