Росія з перших днів повномасштабної війни знищила 60 тисяч гектарів лісів, що оцінюється щонайменше в 14 мільярдів гривень. Серед найбільш постраждалих Харківська, Луганська та Донецька області.

Про це йдеться в розслідуванні NGL.media.

Природа Донеччини

Під час своєї роботи, журналісти, використовуючи супутникові знімки, проаналізували окуповані росією території України. Вони виявили, що за два роки війни окупанти повністю знищили понад 60 тисяч гектарів лісів.

За мінімальною оцінкою, сукупна вартість втраченого лісу перевищує 14 мільярдів гривень – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тисяч гектарів. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче, NGL.media, розслідування.

Серед природних територій, які постраждали від дій росіян, найбільше виділяється національний природний парк “Святі гори”, розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок яких було знищено 80% парку.

Як зазначає завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету  Іван Мойсієнко, цей факт призвів до того, що в парку зникла екосистема соснових лісів на крейдах — унікальна особливість Донеччини, яка занесена у міжнародну Червону книгу та охороняється Бернською конвенцією.

Яка ситуація в інших регіонах

Лише 11% усієї Луганщини — це ліси. Не зважаючи на відносно невеликий відсоток, ліси виконували функцію рятівника степової Луганської області від піщаних бур, утримували вологу та зупиняли ерозію ґрунтів. Окупанти ж почали вирубку залишків, які не були знищені в ході бойових дій, продаючи їх за 3000-5500 рублів (від 1200 до 2300 гривень) за кубометр і без доставки.

Майже аналогічна ситуація на Херсонщині, де значна частина лісів постраждала від пожеж, обстрілів та вирубок. Зазначимо, що лісна екосистема Херсонської області також сильно постраждала внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Ліси на території Харківської області заміновані або пошкоджені пожежами, йдеться про близько 40-45%.

Читайте також:

• Українці, які від початку війни не виїжджали за кордон, отримають 5 тис. грн: фейк
• Примусове виселення з Часового Яру: що не так з “наказом” Міноборони
• Буданов попередив про дати нового наступу росіян на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!