Завтра відбудеться Радіодиктант національної єдності. Захід пройде у День української писемності та мови, який цьогоріч вперше відзначать 27 жовтня. Написати радіодиктант можуть усі охочі.

Як інформує «Суспільне Культура», читання тексту розпочнеться об 11:00.

Де слухати радіодиктант-2023?

Суспільне Мовлення транслюватиме його:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в етері телеканалу «Суспільне Культура»;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• на Facebook-сторінках Суспільного.

Де написати радіодиктант у Києві?

Долучитися до написання тексту можна з будь-якої точки світу. Охочі писати радіодиктант 27 жовтня офлайн у Києві можуть зробити це в таких місцях:

• книгарня «Сенс», Микільський провулок, 1;
• бар «Squat 17B», вулиця Терещенківська, 17Б;
• кав’ярня «Mates», вулиця Гоголівська, 25;
• Публічна бібліотека імені Лесі Українки, вулиця Олександра Кониського, 83-85.

Авторкою радіодиктанту стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Він має назву «Дороги України».

Текст радіодиктанту-2023 читатиме актор театру та кіно Олексій Гнатковський. Артист зіграв роль Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».

Як перевірити свій радіодиктант?

Правильний текст Радіодиктанту національної єдності оприлюднять у понеділок, 30 жовтня. Він з’явиться об 11:00 на сайті Українського радіо та «Суспільне Культура».

Диктанти на перевірку можна надіслати до 30 жовтня.

Паперові листи приймаються на адресу: Київ, 01001, вулиця Хрещатик, 26. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 29 жовтня.

Також можна сфотографувати чи відсканувати текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) і надіслати на електронну адресу [email protected]. Листи приймаються до 11:00 30 жовтня.

Нова дата радіодиктанту

Раніше щорічний радіодиктант писали 9 листопада, у День української писемності та мови. З 2023 року святкування Дня української писемності та мови перенесли на 27 жовтня. Зміни відбулися через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відповідно змінилася й дата диктанту.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!