Завтра відбудеться Радіодиктант національної єдності. Захід пройде у День української писемності та мови, який цьогоріч вперше відзначать 27 жовтня. Написати радіодиктант можуть усі охочі.
Як інформує «Суспільне Культура», читання тексту розпочнеться об 11:00.
Долучитися до написання тексту можна з будь-якої точки світу. Охочі писати радіодиктант 27 жовтня офлайн у Києві можуть зробити це в таких місцях:
книгарня «Сенс», Микільський провулок, 1;
бар «Squat 17B», вулиця Терещенківська, 17Б;
кав’ярня «Mates», вулиця Гоголівська, 25;
Публічна бібліотека імені Лесі Українки, вулиця Олександра Кониського, 83-85.
Авторкою радіодиктанту стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Він має назву «Дороги України».
Текст радіодиктанту-2023 читатиме актор театру та кіно Олексій Гнатковський. Артист зіграв роль Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».
Як перевірити свій радіодиктант?
Правильний текст Радіодиктанту національної єдності оприлюднять у понеділок, 30 жовтня. Він з’явиться об 11:00 на сайті Українського радіо та «Суспільне Культура».
Диктанти на перевірку можна надіслати до 30 жовтня.
Паперові листи приймаються на адресу: Київ, 01001, вулиця Хрещатик, 26. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 29 жовтня.
Також можна сфотографувати чи відсканувати текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) і надіслати на електронну адресу [email protected]. Листи приймаються до 11:00 30 жовтня.
Нова дата радіодиктанту
Раніше щорічний радіодиктант писали 9 листопада, у День української писемності та мови. З 2023 року святкування Дня української писемності та мови перенесли на 27 жовтня. Зміни відбулися через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відповідно змінилася й дата диктанту.
Режисери активно досліджують тему війни, демонструючи своїми працями реалії сьогодення. Події на Донсбасі 2019 року, документальна кінострічка про військового журналіста Андрія Цаплієнка та історія великого міста, що живе в реаліях війни: ось добірка сучасних фільмів про війну, створених режисерами, які по-новому осмислюють цей важкий і актуальний жанр.
Фільми про війну в Україні
В умовах війни режисери з усього світу створюють фільми, що не лише відтворюють жорстокість і трагедію бойових дій, а й знайомлять глядача з особистими драмами героїв. Сьогодні Бахмут IN.UA поділиться підбіркою кінострічок про війну в Україні. І це не лише документалки.
“Я померла в Ірпені”
Кадр із фільму “Я померла в Ірпені”
Анімаційний фільм режисерки Анастасії Фалілевої “Я померла в Ірпені” — це болюча історія авторки, яка провела 10 днів у місті Ірпінь на початку масштабного вторгнення. Фільм виконаний технікою мальованої анімації на папері вугіллям.
“24 лютого 2022 року ми з хлопцем виїхали з Києва в Ірпінь. Ми провели десять днів в оточеному місті й зуміли виїхати з останньою евакуаційною колоною. Час іде, але відтоді мене не покидає відчуття, що я померла в Ірпені. Фільм реконструює реальну історію виживання крізь особисту та суб’єктивну призму”, — розповідає авторка фільму.
Анімаційний фільм “Я померла в Ірпені” отримав головний приз міжнародного конкурсу фестивалю Linoleum.
“Ми не згаснемо”
Кадр із фільму “Ми не згаснемо”
“Донбас, 2019 рік. Вдалині досі відлунює гуркіт попереднього російського вторгнення, а в повітрі вже відчувається наближення нового” — так звучить опис кінострічки Аліси Коваленко “Ми не згаснемо”, що зʼявилася на кіноекранах минулоріч.
У центрі стрічки — п’ять бунтівних підлітків, які шукають себе в маленьких містечках на лінії фронту Донбасу. Вони мріють, протестують, борються з сірістю та нудьгою і порушують правила. Поки весь світ навколо них руйнується, шахти закриваються і війна триває, Андрій, Руслан, Ілля, Ліза і Лєра мріють, аби в їхньому житті нарешті щось сталося. Одного разу відомий в Україні шукач пригод і мандрівник Валентин Щербачов запрошує їх взяти участь в унікальній експедиції-терапії й дає їм можливість уперше вирватися на свободу й відкрити нові горизонти в їхньому житті. Пункт призначення — Гімалаї.
Кінокартина брала участь у численних кінофестивалях та отримала нагороду за найкращу режисуру на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини One World (2023) і нагороду за найкращий документальний фільм на кінофестивалі Crossing Europe (2023).
“Проникаюче світло”
Постер до фільму “Проникаюче світло”
Не менш захоплює документальна історія про роботу військового журналіста Андрія Цаплієнка. Стрічка демонструє незламність українського народу, а символічна назва дає зрозуміти головний мотив фільму: український народ знаходить промені проникаючого світла навіть у найтемніші часи.
“Це побачення”
Кадр із фільму “Це побачення”
Це історія про життя великого міста в період повномасштабної війни.
Світанок. Вулицями Києва мчить автівка. Чутно лише шум двигуна. Протягом шести хвилин герої не промовляють і слова. Коли автомобіль нарешті гальмує, з машини виходить людина у камуфляжі. На неї чекають.
Фільм “Це побачення” знятий одним кадром та містить в собі загадковий сенс, який для кожного глядача розкривається по-різному. Стрічка є першим проєктом власного виробництва онлайн-кінотеатру Takflix. Фільм отримав нагороду з відзнакою на Берлінському міжнародному кінофестивалі у межах конкурсної програми Berlinale Shorts.
“День незалежності”
Кадр із фільму “День незалежності”
Кінострічка складається з декількох персонажно-сюжетних ліній. Окремою лінією є оператори ДСНС, про щоденну роботу роботу яких, часом, українці й не замислюються. Саме вони відповідальні за сигнали повітряної тривоги. Також у фільмі є військові і поліцейські, дівчина, яка в Харкові вигулює собаку, а потім йде на роботу повз розбиті будівлі, жінка, яка спочатку бачить колону танків російської армії крізь екран телевізора, а потім їде подивитися на них на власні очі.
“Маруіполь. Сто ночей”
Кадр із фільму “Маріуполь. Сто ночей”
Анімаційний фільм “Маріуполь. Сто ночей” розповідає історію маленької дівчинки, яка 24 лютого 2022 року прокидається від вибухів та намагається знайти когось живого в палаючому місті.
Прототипом головної героїні фільму стала 4-річна дівчинка Аліса, яка разом з мамою залишалася в оточеному Маріуполі і перебувала на “Азовсталі” в останні тижні оборони міста. Коли росіяни дозволили евакуювати цивільних з території заводу, Алісу розлучили з мамою.
“Конотопська відьма”
Кадр із фільму “Конотопська відьма”
Кінострічка “Конотопська відьма” режисера Андрія Колесника — перший фільм жахів про російсько-українську війну. Це самобутня історія, фільм-рефлексія, що візуалізує бажання помсти українців. Генеральна продюсерка Ірина Костюк називає його фільмом-терапією, що дає змогу прожити відчуття бажаної помсти, втілюючи біль у лють, проте залишає надію на світле майбутнє.
“Буча”
Кадр із фільму “Буча”
Фільм “Буча” вийде у прокат 7 листопада 2024 року.
Стрічка показує реальні події, які відбувались у місті Буча та інших населених пунктах Київщини, і розповідає історію громадянина Казахстану, який отримав притулок в Україні в 2019 році та зумів урятувати понад 200 українців з окупованих територій.
Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай
ЦНАП Покровська створив інформаційно-консультаційні пункти для людей, які вимушено виїхали до інших міст. Вони вже відкрилися у Дніпрі та Кропивницькому.
Інформаційні пункти для жителів Покровська: адреси
Інформаційно-консультаційні пункти Покровського ЦНАПу надаватимуть широкий спектр послуг. Тут людей консультуватимуть з питань заповнення та подання заяв для отримання компенсації за знищене майно, а також надаватимуть адміністративні послуги, пов’язані з прийняттям заяв щодо компенсації.
Фахівці готові відповідати на питання, допомагати з оформленням необхідних документів та надавати підтримку у важкий час.
Інформаційно-консультаційні пунтки працюють за адресами:
Дніпро, вул. Воскресенська, 41, каб. 623;
Кропивницький, вул. Ельворті, 5, каб. 230.
Для отримання більш детальної інформації та консультацій з усіх питань можна звернутися за телефоном: 0 (800) 334 304.
Режисери активно досліджують тему війни, демонструючи своїми працями реалії сьогодення. Події на Донсбасі 2019 року, документальна кінострічка про військового журналіста Андрія Цаплієнка та історія великого […]
ЦНАП Покровська створив інформаційно-консультаційні пункти для людей, які вимушено виїхали до інших міст. Вони вже відкрилися у Дніпрі та Кропивницькому. Про це повідомляє Покровська МВА. […]
Краматорська станція переливання крові потребує донорів. На цій станції медики заготовляють компоненти крові, які рятують життя краматорців, евакуйованих людей із прифронтових громад, переселенців та пацієнтів […]
Військовий Кирило (прізвище героя з міркувань безпеки не розкриваємо) раніше проживав у Бахмуті, зараз чоловік служить у лавах ЗСУ, службу несе на Запорізькому напрямку. Для […]
На пропагандистських пабліках Бахмута опублікували нові кадри з міста. В обʼєктив росіян потрапила одна з найвідоміших історичних будівель міста — Бахмутська повітова земська управа. Нові […]
